Рішення

від 24.02.2009 по справі 22/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.09                                                                                           Справа№ 22/219

за позовом Науково-виробничого малого приватного підприємства „Логіка”, м.Дрогобич

до відповідача  Комунального підприємства готель „Тустань”, м.Дрогобич

про стягнення  2699,77 грн.

             Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:      Костишин Р.Т.( довіреність № 0811-248 від 03.11.2008р.)

від відповідача:   не з'явився

        Суть спору:

        Розглядається справа за позовом Науково-виробничого малого приватного підприємства „Логіка”, м.Дрогобич до Комунального підприємства готель „Тустань”, м.Дрогобич  про стягнення  2699,77 грн.

        Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 21.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 27.11.2008р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.12.2008р., 24.02.2009р.

          Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

          Відповідач в судове засідання  не з'явився, проте позовні вимоги заперечує з підстав викладених у запереченні на позовну заяву ( №500 від 08.12.08р.)  та просить відмовити в задоволенні позову.

           Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

          Представнику позивача роз'яснено  його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи,  господарський суд встановив наступне.

           Науково-виробниче мале приватне підприємство „Логіка”(надалі позивач)  поставив продукцію та виконав певні роботи для Комунального підприємства готель „Тустань” (надалі відповідач).

          Факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 2300,23 грн. підтверджується  видатковими накладними № РН-0000069 від 15.05.07р., № РН-0000134 від 28.08.07р. та факт виконаних робіт на  загальну суму 399,54 грн. підтверджується актами здачі-приймання робіт № ОУ-0000042 від 31.01.07р., № ОУ-0000248 від 24.05.07р., № ОУ-0000427 від 28.08.07р., підписаними та скріпленими печатками  представниками обох сторін.

           Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній  формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В порушення умов усної домовленості відповідач свої зобов'язання  не виконав  і  станом на момент розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 2699,77 грн.

          Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

        Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства готель „Тустань” (82100 м.Дрогобич, майдан Шевченка,1, код ЄДРПОУ 13812297) на користь Науково-виробничого малого приватного підприємства „Логіка” (82100 м.Дрогобич, вул.Самбірська, 94,159, код ЄДРПОУ 22367215)  2699,77 боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.