Ухвала

від 17.04.2013 по справі 14/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 14/182 17.04.13

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп"

на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного

управління юстиції в місті Києві

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп"

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України

про визнання недійсним в частині рішення Адміністративної колегії

Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України від 11.02.2010 р. № 2/7-П "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"

та

за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп"

про стягнення 13 600,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники:

від стягувача: Новвицький М.З.- за дов.;

від боржника: Туманян А.О. - за дов.

від ВДВС: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. у справі № 14/182 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп" до доходів загального фонду Державного бюджету України 13 600,00 грн. штрафу, 136,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ від 30.08.2010 р. № 14/182.

26.03.2013 р. представником позивача за первісним позовом через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві.

Ухвалою від 28.03.13 р. розгляд скарги було призначено на 14.04.13 р.

01.04.13р. через відділ діловодства суду скаржником подано заяву про зупинення за виконавчим документом.

05.04.13р. через відділ діловодства суду скаржником подано заяву про забезпечення скарги по справі.

17.04.13р. через відділ діловодства суду державний виконавець на виконання вимог ухвали суду подав додаткові матеріали.

Представник боржника в судовому засіданні 17.04.13р. скаргу підтримав.

Представник стягувача в судовому засіданні 17.04.13р. проти скарги заперечив.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується вимоги скарги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. у справі № 14/182 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Груп" до доходів загального фонду Державного бюджету України 13 600,00 грн. штрафу, 136,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва видано відповідний наказ від 30.08.2010 р. № 14/182.

26.03.2013 р. боржником через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві в якій просить скасувати Постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арештів коштів від 24.12.2012 р. ВП № 35247589, видану на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва № 14/182 від 30.08.2010 про стягнення з боржника до доходів загального фонду Державного бюджету України штрафу розмірі 13600,00 грн. та зобов'язати ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві зупинити виконавче провадження ВП № 35247589 по справі № 14/182.

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на те, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ та протоколу загальних зборів від 01.04.12р. перебуває в стані припинення шляхом реорганізації, а отже, має місце правонаступництво, то відповідно до ч.2 ст. 39, п.1 ч. 1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає зупиненню.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.12 р. було відкрито виконавче провадження за вищевказаним наказом.

24.12.2012 р. була винесена Постанова про арештів коштів боржника ВП № 35247589, якою був накладений арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Груп» (далі - Скаржник), що містяться на рахунках у межах суми 15 160,00 грн. Частково кошти були списані з рахунків боржника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.

Стяття 39 ЗУ, передбачає, що Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених: пунктами 1 і 2 частини першої статті 37 цього Закону, - до визначення правонаступників боржника або призначення опікуна недієздатному боржникові . никівченнядієздатному боржникові.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 115 ГПК України постанови, рішення, ухвали господарських судів є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В преамбулі Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно статті 1 зазначеного закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів вбачається, що державний виконавець вживав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, а тому скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві задоволенню не підлягає.

Крім того, подані скаржником заяви про зупинення стягнення за виконавчим документом та про забезпечення скарги задоволенню не підлягають, оскільки необґрунтовані відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, керуючись ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні скарги відмовити повністю.

2. У задоволення заяв відмовити.

Суддя С.М. Мельник