33/45-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
р.
Справа №
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮЗ" Лтд, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ
про стягнення 46 682 грн. 13 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Маркінян П., доручення від 19.01.2009 року № 11
Від відповідача: Деркач В.А., довіреність № 25-5-17 від 02.01.2009 року
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЮЗ Лтд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 40 351 грн. 49 коп.- основного боргу по договору поставки № 533080707 від 07.02.2008 року, 1 583 грн. 35 коп. - пені, 197 грн. 92 коп. - 3% річних, 4 549 грн. 37 коп. - збитків та витрати по справі.
18.02.2009 р. позивач надав доповнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з відповідача 33 990грн.- основного боргу, 3234грн. 71 коп.– пені, 2872грн. 03 коп. –інфляційні, 404грн. 33 коп. –3% річні, збитки(суми нарахованих відсотків - 6559, 23 грн., пені- 2899, 22 грн. за користування кредитом на поповнення обігових коштів, сплачених КБ "Приватбанк") та витрати по справі.
У судовому засіданні 19.02.2009р. позивач позовні вимоги підтримав з врахуванням доповнення до позовної заяви і просив суд задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні 19.02.2009 р. заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 19.02.2009 р. за згодою представника позивача та відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд,
ВСТАНОВИВ :
Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю “ТЮЗ ЛТД” та відповідачем – Відкритим акціонерним товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", був укладений договір № 533080707 від 07.02.08 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання передати покупцю (відповідачу у справі) товар найменування, кількість, якісні показники, ціна та загальна вартість якого зазначена в додатку-специфікації к договору, який є його невід'ємною частиною, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти вказаний товар та його сплатити.
На підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ №236685 від 12.09.08 року та на виконання умов договору позивачем поставлені відповідачу ноутбук НP 6510b/6720s у кількості 5 штук на
загальну суму 33 990грн. , що пітверджується видатковою накладною № ТЗРНк-0934 від 17.09.2008 р. та виставленим рахунком –фактурою на оплату товару № ТЗ -000830 від 08.09.2008 р.
Пунктом 6.1. договору сторонами узгоджено, що оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника вартості погодженої сторонами партії товару в період 6 банківських днів після отримання товару разом з рахунком і податковою накладною.
24.10.2008 р. позивачем направлено претензію № 24.10./1 з проханням погасити існуючу заборгованість , яка залишена відповідачем без розгляду.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов'язання щодо оплати товару.
На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 33 990 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 2872грн. 03 коп. –інфляційні, 404грн. 33 коп. –3% річні, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до 7.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару, зазначених в п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 3234грн. 71 коп. – пені.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки (суми нарахованих відсотків - 6559, 23 грн., пені- 2899, 22 грн. за користування кредитом на поповнення обігових коштів, сплачених КБ "Приватбанк") .
Відповідно до статей 224-226 Господарського кодексу України, під збитками розуміють витрати, зроблені кредиторами, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Притягнення до цивільно - правової відповідальності у формі збитків можливе лише при наявності певного складу правопорушення боржника, який складається із його елементів: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктивну сторону утворює вина, а об'єктивну сторона –наступні елементи: наявність збитків у об'єктивній сфері кредитора, їх розмір, протиправна поведінка боржника, яка виразилась в невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, причинно-слідчий зв'язок між протиправної поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоча б одного із вищенаведених елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за неналежне виконання, (невиконання) зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що склад цивільного правопорушення, зокрема, наявність збитків, їх розмір , вищевказаний причинно-слідчий зв'язок матеріалами справи та наданими доказами позивачем не доведені, оскільки позивачем не надано доказів про розмір отриманого ним кредиту від банку, відсутні копії платіжних документів про сплату відсотків за кредит, не надано кредитний договір, а також недоведеність, що кошти по кредиту від банка були отримані позивачем для закупівлі саме товару для відповідача, тому суд вважає за необхідне в цій частині вимог відмовити.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", (49081 , м.Дніпропетровськ , вул. Столєтова, 21, ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮЗ" Лтд (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Плеханова, д.4 кв. 4 , ЄДРПОУ 20230995) 33990(тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. –основного боргу, 3234(три тисячі двісті тридцять чотири)грн. 71 коп. – пені, 2872(дві тисячі вісімсот сімдесят дві)грн. 03 коп. –інфляційні, 404(чотириста чотири)грн. 33 коп. –3% річні, 405(чотириста п'ять)грн. 01 коп. - державного мита, 95(дев'яносто п'ять)грн. 65 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя І.А.Рудовська
(Рішення оформлене відповідно
до ст. 84 ГПК України - 23.02.2009 р. )
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2009 |
Оприлюднено | 11.03.2009 |
Номер документу | 3085557 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні