Постанова

від 29.01.2009 по справі 30/268

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/268

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2009 р.                                                                                    № 30/268  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г., Швеця В.І.

за участю представників сторінкасатора

позивачавідповідача

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу

Євсєєнко В.М. голова правління/паспорт/Єфремова Ж.А. дов. від 28.01.09 № 13/ССпасібухова О.Л. дов. від 28.01.09 № 13/Сне з'явились, повідомлені належним чиномГрабенко О.В. директор /паспорт/Панова Л.В. дов. від 29.01.09

Спілки дизайнерів України

на рішеннягосподарського суду міста Києва

від10.07.2008 року

у справі№30/268

за  позовомРеспубліканського експериментального-виробничого об'єднання спілки дизайнерів України (РЕВО  спілки дизайнерів України)

допро

Приватного підприємства "Віза і К"визнання додаткової угоди від 06.02.2004 року №1до договору про пайову участь у будівництві від 01.09.2003 року недійсною

за зустрічним позовомПриватного підприємства "Віза і К"

доРеспубліканського експериментального-виробничого об'єднання спілки дизайнерів України (РЕВО  спілки дизайнерів України)

про

визнання додаткової угоди дійсною та визнання права власності

Доповідач:Гоголь Т.Г

Республіканське експериментальне-виробниче об'єднання спілки дизайнерів України звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати недійсною додаткову угоду від 06.02.2004 року №1 до договору №122-Х про пайову участь у будівництві від 01.09.2003 року, укладену  з Приватним підприємством "Віза і К". Позов вмотивований тим, що спірна додаткова угода була підписана особою, яка не мала повної цивільної дієздатності та не могла підписувати угоду..

До господарського суду міста Києва із зустрічним позовом звернулося  Приватне підприємство "Віза і К", в якому просило, визнати додаткову угоду від 06.02.2004 року №1 до договору №122-Х від 01.09.2003 року, укладену між Республіканським експериментально-виробничим об'єднанням спілки дизайнерів України та Приватним підприємством "Віза і К" дійсною; визнати за ним право власності на нежитлові будівлі, які розташовані в місті Києві по вул. Петропавловська, 34-а загальними площами: (літ А) 89,7 м2, (літ Б) 614,1 м2, (літ. В) 43,8 м2, (літ. Г) 34,1 м2, (літ. Д) 19,8 м2, (літ. Е) 32,8 м2, (літ. Ж) 116,6 м2. Зустрічний позов вмотивованим тим, що позивачем за зустрічним позовом було здійснено повне фінансування будівництва комплексу будівель за договором №122-Х від 01.09.2003 року, в свою чергу відповідачем за зустрічним позовом не виконано жодної умови договору по фінансуванню будівництва; додаткова угода відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини і підстави для визнання її недійсною відсутні.

Господарський суд  міста Києва рішенням від 10.07.2008 року (суддя Ващенко Т.М.) в задоволенні первісного позову відмовив, суд послався на те, що укладаючи угоду директор Республіканського експериментально-виробничого об'єднання спілки дизайнерів України діяв в межах повноважень, відповідно  до статуту підприємства, натомість обов'язковість згоди усіх учасників Республіканського експериментально-виробничого об'єднання спілки дизайнерів України на підписання додаткової угоди жодними документами не передбачена. Зустрічний позов суд задовольнив, визнав додаткову угоду №1 від 06.02.2004 року до договору №122-Х від 01.09.2003 року, укладену між  Республіканським експериментально-виробничим об'єднанням спілки дизайнерів України та Приватним підприємством "Віза і К" дійсною; визнав за Приватним підприємством "Віза і К" право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві по вул. Петропавловська, 34-а загальними площами: (літ А) 89,7 м2, (літ Б) 614,1 м2, (літ. В) 43,8 м2, (літ. Г) 34,1 м2, (літ. Д) 19,8 м2, (літ. Е) 32,8 м2, (літ. Ж) 116,6 м2. В цій частині суд послався на норми статей 11, 509, 526, Цивільного кодексу України, оскільки встановлено факт належного виконання позивачем за зустрічним позовом умов договору №122-Х від 01.09.2003 року та повне фінансування будівництва комплексу будівель.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулася Спілка дизайнерів України, яка стверджує, що рішенням господарського суду  міста Києва  від 10.07.2008 року зачіпаються її права і наполягає на касаційному перегляді рішення з підстав неправильного застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: статей 215, 319, 321, 376, 614 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статей 28, 29 Закону України "Про планування та забудову територій", статті 31 Закону України "Про об'єднання громадян", статей 22, 107 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначив, що  він є фактичним користувачем та власником земельної ділянки на якій побудовані спірні об'єкти. Визнання права власності на самовільно збудовані приміщення порушує його права та законні інтереси.

Від Приватного підприємства "Віза і К" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а касаційну скаргу - без задоволення,  оскільки оскаржуване рішення не стосується прав чи обов'язків скаржника. Приватне підприємство "Віза і К" зазначає, що право власності скаржника не може бути порушено оскаржуваним рішенням, оскільки таке право в нього фактично не виникало та не було зареєстроване.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін,  перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення господарським судом міста Києва , Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Відповідно до статей 1119, 11110 цього ж Кодексу касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи. Тому касаційна інстанція розглядає подану касаційну скаргу в межах доводів порушення судовим рішенням прав і інтересів Спілки дизайнерів України. Рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи  у відповідних правовідносинах.  Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, предметом спору  за зустрічним позовом у даній справі є вимога Приватного підприємства "Віза і К" про визнання дійсною додаткової угоди до договору про пайову участь у будівництві №122-Х від 01.09.2003 року, відповідно до якої Республіканське експериментальне-виробниче об'єднання спілки дизайнерів України звільнялося від зобов'язань здійснювати фінансування будівництва об'єктів, що розташовані в місті Києві по вул. Петропавловська, 34-а, загальними площами: (літ А) 89,7 м2, (літ Б) 614,1 м2, (літ. В) 43,8 м2, (літ. Г) 34,1 м2, (літ. Д) 19,8 м2, (літ. Е) 32,8 м2, (літ. Ж) 116,6 м2 відповідно до договору та графіку фінансування та про визнання права власності Приватного підприємства "Віза і К" на зазначені нежитлові будівлі. Зустрічний позов господарський суд міста Києва задовольнив, з посиланням на те, що  фінансування будівництва комплексу будівель  за договором №122-Х від 01.09.2003 року  повністю було здійснено позивачем за зустрічним позовом, визнав за Приватною фірмою "Віза і К" право власності  на вказані нежитлові будівлі.

До Вищого господарського суду України звернулася Спілка дизайнерів України, яка не є учасником судового процесу, проте стверджує, що даним рішенням зачіпаються її права, як засновника підприємства позивача та як власника належного їй спірного нерухомого майна і користувача земельної ділянками, на якій розташовані зазначені об'єкти і наполягає на касаційному його перегляді та скасуванні. Проте скаржник не надав доказів, які б підтверджували його право власності на спірні приміщення. Той факт, що Спілка дизайнерів України є засновником підприємства позивача також не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів визнає, що відсутня згадка про Спілку дизайнерів України як в резолютивній так і в описовій та мотивувальній частинах  рішення. Матеріали справи не містять і інших документів, які б свідчили про необхідність залучення її до участі у  даній справі.

Окрім того, скаржник не позбавлений можливості реалізувати право на судовий захист шляхом звернення  до суду з самостійним позовом.

Таким чином, твердження скаржника про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів при прийнятті господарським судом оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України на вбачає підстав для його скасування.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111  Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

    Рішення господарського суду міста Києва  від 10.07.2008 року у справі №30/268 залишити без змін, а касаційну скаргу Спілки дизайнерів України –без задоволення.

Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова

Судді                                                                                 Т.Гоголь

                                                                                          В.Швець