Постанова

від 24.04.2013 по справі 825/1033/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 825/1033/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

позивача ОСОБА_1

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 08.04.2013,

від відповідача Дитюка Я.А., довіреність від 08.04.2013 № 3726/9/10-013

Молодцової Л.В., довіреність від 17.04.2013 № 4119/9/10-013, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 19.03.2013 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 № 0001031730 Ніжинської ОДПІ Чернігівської області Державної податкової служби, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1484719,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 1187775,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 296943,90 грн.).

Свої вимоги мотивує тим, що вищезазначене податкове-повідомлення рішення є неправомірними та таким, що підлягає скасуванню.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_2) одержав ідентифікаційний номер, наданий ДПА України згідно з даними, заповненими ним в обліковій картці та занесений до Державного реєстру фізичних осіб.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 78.1.2 пункту 78 1 статті 78, статті 79 глави 8 розділу II Податкового кодексу України № 2755-VІ, від 02 грудня 2010 року, відповідно до наказу начальника Ніжинської ОДШ від 09 листопада 2012 року № 777, державним податковим інспектором Дитюком Ярославом Анатолійовичем відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Ніжинської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 09.11.2012 року № 12170/5/17-203 з копією наказу Ніжинської ОДПІ від 09.11.2012 № 777, які направлено ОСОБА_1 09.11.2012 року листом з повідомленням про вручення, (вручено 12.11.2012 року).

Перевірку проведено з відома ОСОБА_1.

Перевірка проводилась з 22.11.2012 року по 05.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2012 № 1382/17/НОМЕР_2.

В ході проведення перевірки Ніжинської ОДПІ встановлено порушення підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункт «в» пункту 176.1 статті 176, підпункт 170.2.1 пункту 170.2 ст. 170 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, а саме: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 р.; підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170, підпункт «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ із змінами і доповненнями, а саме: занижена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, що підлягала сплаті до бюджету, на суму 1187775,60 грн.

На підставі акта перевірки від 12.12.2012 № 1382/17/НОМЕР_2 (а. с. 8-18) Ніжинською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 № 0001031730 (а. с. 7), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1484719,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 1187775,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 296943,90 грн.).

Аналізом діяльності фізичної особи ОСОБА_1 та рівня сплати податків, Ніжинською ОДПІ встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 отримав доходи від здійснення операцій з інвестиційними активами, податку на доходи фізичних осіб від здійснення операцій з інвестиційними активами (оподаткування інвестиційного прибутку) та не сплачував суму одержаного доходу від продажу інвестиційного доходу у розмірі 7000200,00 грн., інвестиційний прибуток складає 7000200,00 грн.

При цьому, перевіряючий зазначає, що у періоді який перевірявся, відсутня податкова віддача, у зв'язку з не подачею фізичною особою ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Перевіркою встановлено, що до основних платників податків-контрагентів, з якими в періоді, що перевірявся, перебував у господарських відносинах ОСОБА_1 належать контрагенти-покупці ПАТ "Датагруп", ТОВ "Дата груп Технікс". Форма розрахунків з якими не відома.

При перевірці своєчасності подання податковим органам декларації про майновий стан і доходи та ведення обліку результатів фінансово-господарської діяльності, Ніжинською ОДПІ встановлено, що відповідно до відомостей отриманих з листа ДПС Чернігівської області № 543/7/17-013 від 27.02.2012 р. ОСОБА_1 отримував у 2011 р. доходи від операцій з інвестиційними активами.

Згідно службової записки відділу інформатизації та обліку платників податків Ніжинської ОДПІ від 05.11.2012 р. № 376/1087/18-020/2 декларація про майновий стан та доходи фізичної особи ОСОБА_1 за 2011 р. не зареєстрована.

При цьому, перевіряючий зазначив, що для перевірки фізичною особою ОСОБА_1 не надано первинні документи по обліку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, крім акту приймання-передачі та оцінки майна, яке вноситься для формування Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАСІТІ ПЛЮС" від 21.03.2012 р.

Крім того, для отримання повної інформації про доходи, одержані від операцій з інвестиційними активами фізичною особою ОСОБА_1 Ніжинською ОДПІ було, направлено запити до ПАТ "Датагруп" № 2258/10/17-112 від 22.08.2012 року; до ОСОБА_1 № 9575/7/17-110 від 19.09.2012р.

Згідно отриманих відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПС України від 06.11.2012р. № 29127, листа ПАТ "Датагруп" від 10.09.2012 № 11417 та листів ОСОБА_1 від 08.10.2012 вх. №3215/01-120/5 та від 19.10.2012 вх. № 3405/01-120/5 в ході перевірки встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Юасіті плюс" (код за ЄДРПОУ 37593655) від 13.05.2011: "Фізична особа - громадянин України ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській обл. 07 вересня 2005 р., що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 (надалі - Продавець), та Приватне Акціонерне Товариство "Датагруп", що зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією за номером ЄДР 10731050014000593, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код за ЄДРПОУ 31720260, (надалі - Покупець), в особі генерального директора Данченка Олександра Івановича, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та діє на підставі Статуту, з іншої сторони уклали цей договір про наступне: п. 1.1 Продавець зобов'язується в порядку на умовах, визначених у цьому Договорі, продати належні йому корпоративні права, а саме частину частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАСІТІ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37593655) (надалі - Підприємство) у розмірі 6992200,00 грн. (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі двісті гривень 00 коп.), що складає 99,9% (дев'яносто дев'ять цілих дев'ять десятих відсотки) статутного капіталу останнього (надалі - Частка), а Покупець купити вказані корпоративні права. П. 2.1. Загальна вартість Частки за цим Договором складає 6993200,00 грн. (шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто три тисячі двісті гривень 00 коп.)".

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Юасіті плюс" (код за ЄДРПОУ 37593655) від 13.05.2011 р.: "Фізична особа - громадянин України ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській обл. 07 вересня 2005 р., що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 (надалі - Продавець), та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТАГРУП ТЕХНІКС", що зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією за номером ЄДР 10731020000016631, місце державної реєстрації: Україна, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код за ЄДРПОУ 36273496, (надалі - Покупець), в особі директора Мірошника Андрія Миколайовича, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, та діє на підставі Статуту, з іншої сторони уклали цей договір про наступне: п. 1.1 Продавець зобов'язується в порядку на умовах, визначених у цьому Договорі, продати належні йому корпоративні права, а саме частину частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАСІТІ ПЛЮС" у розмірі 7000 грн., що складає 0,1% статутного капіталу, а Покупець купити вказані корпоративні права. 2.1. Загальна вартість частки за цим договором складає 7000,00грн."

Таким чином, у 2011 році ОСОБА_1 отримав дохід від здійснення операцій з інвестиційними активами у розмірі 7000200,00 грн.

Перевіркою повноти визначення сум доходу від продажу інвестиційного активу за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено їх заниження всього у сумі 7000200,00 грн. у результаті порушення ФО ОСОБА_1 підпункту 47.1.2 пункту 47.1 статті 47, підпунктів 170.2.1, 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Для визначення понесених, в періоді, що перевіряється, фізичною особою ОСОБА_1 витрат на придбання інвестиційного активу, направлено запит ОСОБА_1 №: 9575/7/17-110 від 19.09.2012 р.

Документального підтвердження понесених витрат на придбання інвестиційного активу фізичною особою ОСОБА_1 на перевірку не надано.

Перевіркою повноти сум витрат на придбання інвестиційного активу (документально підтверджених) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року витрати не встановлені у результаті порушення ОСОБА_1 підпункту 47.1.2 пункту 47.1 статті 47, підпунктів 170.2.1. 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Перевіркою повноти визначення сум інвестиційного прибутку за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 7000200,00 грн., у результаті порушення ОСОБА_1 підпункту 47.1.2 пункту 47 статті 47, підпунктів 170.2.1, 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Таким чином, Ніжинська ОДПІ зазначає, що чистий (оподатковуваний) дохід за 2011 рік ОСОБА_1, за результатами перевірки становить 7000200,00 грн.

За результатами невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1, донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 1187775,60 грн. в наслідок порушення пп. 170.2.2, 170.2.6 п. 170.2 ст. 170, пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Також, п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу передбачає, що платники податку на доходи фізичних осіб, зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

При цьому, відповідно до пп. 49.18.4. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2.9 ст. 164 Податкового кодексу, 164.2. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що ТОВ "Юасіті плюс", зареєстроване Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 22.03.2011 р. за номером ЄДР 1 073 102 0000 020489, код за ЄДРПОУ 37593655 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.04.2013 № 16244872).

З пояснень представника позивача вбачається, що єдиним засновником на момент створення ТОВ "Юасіті плюс" був ОСОБА_1 При цьому, статутний капітал у розмірі 6999200,00 грн. був сформований за рахунок майнового внеску засновника ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, майновий внесок до Статутного капіталу ТОВ "Юасіті плюс" був внесений 21.03.2011 року згідно акту приймання-передачі та оцінки майна від 21.03.2011 (а. с. 19-20) та був прийнятий ОСОБА_7

При цьому, 13.05.2011 ОСОБА_1 (надалі - Продавець) та ПрАТ "Датагруп" (надалі - Покупець) уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Юасіті плюс". Загальна вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Юасіті плюс" за цим Договором складає 6993200,00 грн. (п. 2.1. Договору).

Також, 13.05.2011 ОСОБА_1 (надалі - Продавець) та ТОВ "ДАТАГРУП ТЕХНІКС" (надалі - Покупець) уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Юасіті плюс". Загальна вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Юасіті плюс" за цим Договором складає 7000,00грн. (п. 2.1. Договору).

Отже, з аналізу зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 у 2011 році отримав дохід від здійснення операцій з інвестиційними активами у розмірі у розмірі 7000200,00 грн.

Тут необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пп. 170.2.2. п.170.2. ст. 170 Податкового кодексу, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. (пп. 170.2.6. п.170.2. ст. 170 Податкового кодексу).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 із змінами та доповненнями визначено, що готівкові розрахунки-це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна. При цьому необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, тобто операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, безготівкові розрахунки-це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях в електронному вигляді.

При цьому, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Водночас ст.. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що для визначення понесених ОСОБА_1 витрат на придбання інвестиційного активу, в періоді що перевірявся, Ніжинською ОДПІ направлявся запит ОСОБА_1 № 9575/7/17-110 від 19.09.2012 р. (приєднано до матеріалів справи).

На даний запит ОСОБА_1 надав відповідь від 08.10.2012 № 3215/0112015 (приєднано до матеріалів справи) у якій повідомив, що єдиний підтверджуючий документ на понесені витрати, який він має змогу надати - це акт приймання-передачі та оцінки майна від 21.03.2011.

У судовому засіданні представник позивача додатково наголосив, що даний акт повністю та всебічно розкриває зміст понесених позивачем витрат, а тому і дохід від продажу позивачем корпоративних прав (інвестиційний прибуток) становить 1000 грн., а отже, в силу пп. 170.2.8. п.170.2. ст. 170, 179.2. ст.179, пп. "а" 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України, позивач не був зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. А згідно пп. 170.2.1. п.170.2. ст. 170 Податкового кодексу, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Враховуючи наведене, акт приймання-передачі та оцінки майна не є достатнім для підтвердження витрат з купівлі/продажу корпоративних прав, оскільки не підтверджує фактичне здійснення таких витрат.

При цьому, судом встановлено, що на порушення пп. 170.2.1. п.170.2. ст. 170 Податкового кодексу, позивачем не вівся облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, тому документального підтвердження понесених витрат на придбання інвестиційного активу фізичною особою ОСОБА_1 на перевірку не було надано. Первинні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на майно зазначене у акті приймання-передачі та оцінки майна, яке вноситься для формування Статутного капіталу ТОВ "Юасіті плюс" від 21.03.2011 р. для перевірки також не надані.

Зважаючи на зазначене, суд визнає, що позивач не тільки був зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи, оскільки сума доходу отриманого ОСОБА_1 протягом 2011 року від продажу інвестиційних активів перевищує суму визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, але і сплатити у визначені податковим законодавством строки суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами у розмірі 1187775,60 грн.

Отже, суд прийшов до висновку, що Ніжинська ОДПІ мала всі підстави для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд не погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Ніжинської ОДПІ, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно наданих на перевірку документів встановлено, що позивач діяв поза межами правового поля. І тому визначення суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб - є законними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що Ніжинською ОДПІ було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та доведено порушення позивачем підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункт «в» пункту 176.1 статті 176, підпункт 170.2.1 пункту 170.2 ст. 170 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року .№ 2755-VІ зі змінами і доповненнями, а саме: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 р.; підпункту 170.2.2, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170, підпункт «в» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ із змінами і доповненнями, а саме: занижена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, що підлягала сплаті до бюджету, на суму 1187775,60 грн.

Таким чином, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2012 № 0001031730, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1484719,50 грн. (у т. ч. за основним платежем - 1187775,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 296943,90 грн.) не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.О.Скалозуб