Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-418/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 61108/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,555" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

02 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ,,555" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Івано-Франківської області № 0003082302/0 від 20.09.2010 року, №0003082302/1 від 15.10.2010 року та № 0003082302/2 від 02.12.2010 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що у жовтні 2009 року ТОВ ,,555" реалізувало ТОВ ФК ,,Євростокс" соняшник в кількості 528,41 т на загальну суму 1212700,96 грн., в т.ч. ПДВ -202116,83 грн.. Станом на 31.12.2009 року дебіторська заборгованість складала 812700,96 грн..

Реалізований соняшник позивач придбав у ТОВ ,, Южцентр торг". На підставі висновків актів перевірок ТОВ ,, Южцентр торг" та його контрагента ТОВ ,,Кораліс", податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій з придбання соняшника.

Дослідивши ланцюг купівлі-продажу соняшника в кількості 528,41 т (ТОВ ,,Кораліс"- ТОВ ,, Южцентр торг"- ТОВ ,,555" - ТОВ ФК ,,Євростокс"), податковий орган вважає, що вказані господарські операції здійсненні без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків.

Таким чином, на думку податкового органу, ТОВ ,,555" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

За таких обставин податковий орган вважає правомірними свої податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності на підставі вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ ,,555" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у ТОВ ,,Южцентр торг", оформленої актом за № 3096/23-02/25073164 від 07.09.2010 року, Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003082302/0 від 20.09.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 300005,00 грн., з яких 200003,00 грн. основного платежу та 100002,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін та прийнято податкові повідомлення-рішення №0003082302/1 від 15.10.2010 року та № 0003082302/2 від 02.12.2010 року, які містять ті ж самі податкові зобов'язання.

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог статей 3, 4, 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" позивач завищив від'ємне значення та занизив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень та жовтень 2009 року на загальну суму 200003,00 грн..

На думку податкового органу, укладені між позивачем та ТОВ ,,Южцентр торг" правочини є нікчемними, внаслідок прийняття до виконання та складання документів на операції, що порушують публічний порядок та суперечать нормативним актам, а тому позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту в травні та жовтні 2009 року ПДВ по вказаних господарських операціях на загальну суму 200003,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності позивача , оскільки не надано жодних доказів суду наявності між позивачем та його контрагентом - ТОВ ,, Южцентр торг" взаємоузгоджених спільних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку щодо реального характеру господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагент і як наслідок правомірного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по цих операціях.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 20.05.2009 року між позивачем та ТОВ ,, Южцентр торг" укладено договір № 20-05-2009 купівлі-продажу соняшника в кількості 528,41 тони на загальну суму 1200019,12 грн. ( в т.ч. ПДВ - 200003,19 грн.) та додаткову угоду № 1 до договору. Соняшник позивач прийняв по акту № 1 від 29.05.2009 року. На соняшник продавець надав сертифікат якості, видаткову накладну № РН-0000055 від 29 травня 2009 року, податкову накладну № 56 від 29.05.2009 року.

Придбаний соняшник в кількості 528,41 т. на загальну суму 1 212 700,96 грн. позивач реалізовав через комісіонера ТОВ ,,Югекотоп" товариству з обмеженою відповідальністю ФК ,,Євростокс" згідно договору купівлі-продажу №21-10-2009 від 21.10.2009 року.

Виконання договору підтверджується актом №1 приймання товару по якості і кількості від 21.10.2009 року, видатковою накладною за №5-00000117 від 21.10.2009 року, податковою накладною № 712 від 21.10.2009 року на загальну суму 1 212 700,96 грн., в тому числі ПДВ - 202 116,83 грн..

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість та використання придбаних товарів в господарській діяльності.

Приписами ст.1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність реального характеру господарських операцій з придбання позивачем зазначеного вище товару, використання його у власній господарській діяльності та відповідно правомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного соняшнику.

Дані висновки суду першої інстанції підтверджуються належним чином оформленими документами: договорами купівлі-продажу, додатковою угодою, рахунком-фактурою, видатковими накладними, податковими накладними, договором комісії, актом прийому товару по кількості та якості.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

Таким чином, в судовому засіданні доведено факт реального придбання позивачем у ТОВ ,,Южцентр торг" соняшнику в кількості 528,410 тон на загальну суму 1200019,12 грн.(з ПДВ), який в подальшому був реалізований через комісіонера ТОВ ,,Югекотоп" товариству з обмеженою відповідальністю ФК ,,Євростокс".

Операція з реалізації соняшника позивачем проведена по бухгалтерському та податковому обліку із нарахуванням та сплатою податкових зобов'язань, в т.ч. і ПДВ.

Крім того, на час укладення договорів та виконання господарських операцій з придбання соняшнику контрагенти позивача були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платників ПДВ, а тому відсутність належного документального підтвердження придбання ТОВ ,,Южцентр торг" соняшника в інших постачальників не може бути підставою для визнання нікчемними господарських операцій між позивачем та ТОВ ,,Южцентр торг".

Апеляційний суд також констатує, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу щодо нікчемності правочину є безпідставними, а винесенні на основі цих висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та належать до скасування.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а-418/11/0970 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 15 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль