Постанова

від 23.04.2013 по справі 911/283/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 911/283/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Бонтлаба В.В. (дов. від 03.01.2013 р.)

від відповідача Мікульського К.В. (дов. № 1522 від

03.09.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Регіон"

на рішення

господарського суду Київської області

від 13.03.2013 р.

по справі № 911/283/13-г (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Імперія-Агро" (далі ТОВ "Імперія-Агро")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Регіон" (далі ТОВ "Регіон")

про стягнення 31 686, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.03.2013 р. по справі № 911/283/13-г позов задоволено повністю : з ТОВ "Регіон" стягнуто на користь ТОВ "Імперія-Агро" 24 495,64 грн. боргу, 672,63 грн. пені, 4 899,13 грн. штрафу, 1 618,73 грн. 36 % річних, 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення штрафу в розмірі 4 899,13 грн. та прийняти в цій частині нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги того факту,що розмір штрафу значно перевищує збитки позивача, що є підставою для його зменшення тощо.

Представник апелянта доводи скарги підтримав, просив їх взяти до уваги, а скаргу задовольнити за наведених в ній підстав.

Представник позивача доводи скарги заперечив, відтак просив не брати їх до уваги, а рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає за таких обставин.

Так, 22.01.2013 р. ТОВ "Імперія-Агро" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Регіон" про стягнення 24 495,64 грн. боргу, 672,63 грн. пені, 4 899,13 грн. штрафу, 1 618,73 грн. 36 % річних. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що позивачем на виконання договору поставки № КВ-12/12 від 09.08.2012 р. (далі Договір) відповідачу поставлено товар на суму 30 619,55 грн., відповідачем сплачено 6 123,91 грн., отже його заборгованість за Договором становить 24 495,64 грн. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 7.1.1 Договору, ст. 625 ЦК України 672,63 грн. пені, 4 899,13 грн. штрафу, 1 618,73 грн. 36 % річних тощо.

Відповідач заперечував проти задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання п. 3.1. додатку до Договору, 10.08.2012 р. відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в розмірі 20% вартості товару, що складає 6123,91 грн. й підтверджується відповідною банківською випискою.

16.08.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 30 619,55 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній № 1564 від 16.08.2012 р.. Факт отримання відповідачем товару за цією видатковою накладною підтверджується також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма М-2) № 268 від 15.08.2012 р. Проте, відповідач своїх обов'язків за Договором щодо своєчасної оплати 80% вартості поставленого товару в строк до 25.10.2012 р. не виконав. Таким чином, місцевий суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на день розгляду справи становить 24 495,64 грн. Відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару або його повернення позивачу на загальну суму 24 495,64 грн.

Таким чином, на час розгляду справи фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 495,64 грн., відтак місцевий суд на підставі ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 692 ЦК України вважав позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 4 899,13 грн., пеню в сумі 672,63 грн. та 36% річних в сумі 1618,73 грн., нарахованих за час прострочення платежу, тобто за період з 26.10.2012 р. по 31.12.2012 р.

Оскільки сторони самостійно передбачили окрім сплати пені додатково стягнення штрафу й положення п.п. 7.1.1. Договору не суперечать нормам законодавства - їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченої в установлений строк вартості товару, є правовим наслідком прострочення оплати продукції з вини відповідача та не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, місцевий суд вважав вимогу позивача про стягнення штрафу обґрунтованою. При цьому зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за Договором, пені та штрафу не суперечить ст. 61 Конституції України. Згадану правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011.

Крім цього, п. 7.7. Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань згідно розділу 3 Договору, покупець на підставі ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості.

Оскільки вимоги позивача по стягненню з відповідача 36% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 ЦК України) та п. 7.7. Договору, місцевий суд також задовольнив позовні вимоги щодо стягнення 36% річних в сумі 1618,73 грн. за розрахунком позивача, який є арифметично вірним тощо.

Одночасно місцевий суд відмовив у стягненні 1 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з огляду на неможливість віднесення цих витрат до судових за правилами ст. 49 ГПК України, адже суми сплачено не адвокату, а фізичній особі тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Апелянтом не наведено належних обґрунтувань підстав, як і не надано достатніх доказів на підтвердження цих підстав в частині зменшення стягнутого судом розміру штрафу. Тому доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 13.03.2013 р. по справі № 911/283/13-г - без змін.

Матеріали справи № 911/283/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.