Ухвала

від 22.09.2014 по справі 911/283/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"22" вересня 2014 р. Справа № 911/283/13-г

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»;

на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції Київської області;

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»;

про стягнення 31686,13 грн.

Суддя Т.П.Карпечкін

За участю представників сторін:

від скаржника (позивача): Бонтлаб В.В. (довіреність б/н від 19.03.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

від ДВС: Сташук Н.Ф. (посвідчення № 00682 дійсне до 30.10.2015 року).

обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.03.2013 року у справі № 911/283/13-г, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» про стягнення 31686,13 грн. задоволено повністю.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2013 року у справі № 911/283/13-г був виданий наказ від 20.05.2013 року.

05.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції Київської області № 31/07/4 від 21.08.2014 року.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції Київської області була призначена до розгляду в судовому засіданні 22.09.2014 року.

В судовому засіданні 22.09.2014 року скаржник вимоги скарги підтримав, представник Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції Київської області проти скарги заперечував та надав письмові заперечення.

Розглянувши в судовому засіданні 22.09.2014 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції Київської області № 31/07/4 від 21.08.2014 року суд

встановив:

Як зазначає скаржник, який є стягувачем за виконавчим документом, ним було пред'явлено наказ Господарського суду Київської області у справі №911/283/13-г від 20.05.2013 року для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного правління юстиції.

Скаржник зазначає, що з метою отримання інформації про хід виконавчого провадження та вжиті державним виконавцем заходи щодо примусового виконання наказу, стягувач звернувся з заявою до Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції, в якій просив надати у письмовому вигляді детальну інформацію про вжиті заходи щодо виявлення рахунків боржника (подання запиту до податкової служби та отримання відповіді на нього); на які рахунки боржника накладено арешт; чи надіслано постанову про арешт рахунків з відповідної банківської установи (якщо так то до якого банку та дата надсилання такої постанови); чи надіслано запити до банківських установ (у яких боржником відкрито рахунки), щодо наявності коштів на рахунках боржника (якщо так, то дата подання запиту та відповідь банку з даного приводу); вжиті заходи, одо виявлення нерухомого майна боржника (власного та орендованого - будівлі, споруди, земельні ділянки, тощо); вжиті заходи, щодо виявлення рухомого майна (офіційні відповіді державних установ); чи подавався запит до Інспекції державного технічного нагляду та яку відповідь на нього отримано; чи подався запит до Державтоінспекції та яку відповідь на нього отримано.

Однак, така заява залишена Відділом державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції без відповіді, що на думку скаржника свідчить про безвідповідальне ставлення працівників Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції до виконання покладених на них обов'язків при виконанні наказу та невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по примусовому виконанню наказу Господарського суду Київської області у справі №911/283/13-г від 20.05.2013 року.

У зв'язку з чим, скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції виконати наказ Господарського суду Київської області у справі №911/283/13-г від 20.05.2013 року.

В ході розгляду скарги Відділом державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції були надані письмові заперечення з підтверджуючими доказами, в яких виконавча служба пояснила, що в 2013 році вже перебувало на виконанні зведене виконавче провадження по стягнення з ТОВ «Регіон» заборгованості, в тому числі й за наказом Господарського суду Київської області №911/283/13-г від 20.05.2013 року.

З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем вчинялись всі передбачені чинним законодавством дії, за наслідками вжитих заходів державним виконавцем встановлено, що рухоме та нерухоме майно за ТОВ «Регіон» не зареєстроване, земельні ділянки у власності та оренді відсутні, за адресою, яка вказана у виконавчому документі та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи АОО№107096 ніяких споруд взагалі немає, така адреса фактично не існує.

12.02.2013 року державним виконавцем накладено арешт з забороною відчуження на все майно боржника. 02.04.2013 року арештовано кошти на всіх відкритих боржником рахунках в банках (згідно чинного законодавства банки зобов'язані повідомляти про відкриття боржником нових рахунків, боржник нових рахунків не відкривав), кошти на арештованих рахунках виявлено не було. Всі накладені арешти при поверненні виконавчого документа стягувачеві за п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» 25.12.2013 року не знімались і є чинними.

Наказ Господарського суду Київської області №911/283/13-г від 20.05.2013 року повторно надійшов на виконання 04.03.2014 року за вх.№212/03-20/2, 07.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП342363754), яку того ж дня за вих.№348/03-23/2 направлено сторонам.

У відповідності з заявою стягувача разом з відкриттям виконавчого провадження накладено арешт з забороною відчуження на все майно боржника. 12.03.2014 року державним виконавцем в ЄДРВП направлено запит до ДПС України щодо відкритих боржником рахунків, 13.03.2014 року отримано відповідь щодо відкритих 33 рахунків в 9 банках, порівняно з 2013 роком нових рахунків боржник не відкривав. 03.07.2014 року повторно винесено постанови про арешт коштів боржника, які 04.07.2014 року повторно направлено до всіх банківських установ. Коштів, за рахунок яких було б можливо погасити заборгованість боржника перед стягувачем, згідно отриманих відповідей від банків на арештованих рахунках не виявлено.

Державним виконавцем неодноразово направлялись запити до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відділу Держземагенства у Згурівському районі, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Баришівського МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області управління державної автомобільної інспекції. Згідно отриманих відповідей на запити рухомого та рухомого майна у боржника не виявлено.

Виходами за адресою реєстрації боржника 27.05.2014 року та 28.08.2014 року повторно встановлено, що піприємство в с. Красне по вул. Семенова (Леніна), 19 фактично не знаходиться, такої адреси взагалі не існує, за цією адресою знаходиться автобусна зупинка, майна, що належало б боржнику, також не виявлено, про що складено Акти, Відповідно до пояснень директора ТОВ «Регіон» Гусинського В.Д. підприємство господарської діяльності не проводить з 2010 року і ніякого майна не має.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, державним виконавцем вживається всіх передбачених законом заходів по примусовому виконанню наказу суду.

При цьому, скаржник викладені в скарзі обставини щодо бездіяльності державної виконавчої служби не підтвердив належними доказами, скарга здебільшого ґрунтується на припущеннях, необхідність вчинення всіх наведених в скарзі дій не обґрунтована з посиланням на відповідні вимоги закону.

Суд звертає увагу скаржника, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов'язку державного виконавця звітувати перед стягувачем в письмовому вигляді про всі вчинені заходи примусового виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо ходу виконавчого провадження стягував має право ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження за відповідним клопотанням з'явившись безпосередньо до виконавчої служби, звертатись з передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» клопотаннями, заявами або рекомендаціями щодо вжиття державним виконавцем додаткових заходів в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, за наслідками розгляду скарги судом встановлено відсутність підстав для її задоволення виходячи зі змісту викладених в скарзі обставин та норм Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями)» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія- Агро» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Згурівського районного управління юстиції залишити без задоволення.

Суддя Карпечкін Т.П.