Постанова

від 18.04.2013 по справі 37/625

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа№ 37/625

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Дуброва Н.О. - дов. № 91/2012/10/29-23 від 29.10.2012р.

від відповідача: Нищенко С.І. - дов. № 81 від 02.08.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011р.

у справі № 37/625 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі

філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «ОТІС»

про стягнення 124 653, 17 грн. та примусове повернення майна

В судовому засіданні 18.04.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» задоволено частково.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство «ОТІС» повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118, 20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58, 70 кв.м. та на ІІ поверсі 59, 50 кв.м.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОТІС» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» 39 073, 54 грн. заборгованості з орендної плати, 2 451, 04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 274, 93 грн. 3 % річних, 1 809, 66 грн. пені, 521, 09 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. в частині відмови у стягненні збитків та прийняти нове, про задоволення позову в цій частині.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача збитків за погіршення об'єкту оренди, які сталися з вини відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Іваненко Я.Л., Остапенко О.М., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 06.12.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2012р.

17.01.2012р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі з додатками.

В судовому засіданні 18.01.2012р. представником позивача подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 18.01.2012р. у відповідності до ст. 77 ГПК України по справі оголошено перерву до 24.01.2012р. для надання можливості представнику відповідача підготувати перелік питань, які він вважає за необхідне поставити перед експертами, висловити свої побажання щодо експертної установи, яка буде проводити експертизу по справі.

23.01.2012р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі та перелік питань, які він вважає за необхідне поставити перед експертами.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/1 від 24.01.2012р. змінено склад колегії суддів. У зв'язку з виробничою необхідністю-перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 37/625 колегії у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Іваненко Я.Л., Гарник Л.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2012р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до повернення на адресу суду матеріалів справи з висновком експертизи.

21.01.2013р. (вх. № 09-23/25) до Київського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 37/625 з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3249/8946/12-43 від 18.01.2013р.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. для розгляду справи № 37/625 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гарник Л.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.02.2013р.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, останній раз на 18.04.2013р.

До початку судового засідання до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник, який супроводжує ведення даної справи перебуває у відпустці з 15.03.2013р. по 19.03.2013р. включно.

Клопотання позивача колегією суддів відхилено як необґрунтоване, оскільки судове засідання відбувається 18.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні збитків скасувати та прийняти нове про задоволення позову в цій частині.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2013р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка в подальшому перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» (позивач, орендодавець за договором) та Закритим акціонерним товариством «ОТІС», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «ОТІС», було укладено договір № 34/2008 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2006р. № 548/605 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, далі -об'єкт оренди, за адресою: вулиця Симиренка, 7, для розміщення опорних пунктів електромеханіків по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів (виробничі приміщення інших юридичних осіб).

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 118,20 кв.м, в т.ч. на першому поверсі 58,70 кв.м., згідно з викопіюванням з по-поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додатки № 1.1 та № 1.2); устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору.

Вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 25.06.2008р. звітом про експертну (незалежну) оцінку, станом на 31.05.2007р., становить 558 879,00 грн. Опис технічного стану об'єкту оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (п. п. 2.1., 2.2. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди орандар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006р. № 34/91, та на дату підписання договору становить 27, 80 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 3 286, 21 грн. на місяць без ПДВ (додаток № 3). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. п. 3.5., 3.6. укладеного договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 4.9. договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж. У місячний термін після укладання цього договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Пунктом 6.2. договору передбачено, зокрема, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Орендар відшкодовує орендодавцю збитки, спричинені неналежним ремонтом або експлуатацією об'єкта оренди. При погіршенні стану або знищенні об'єкта оренди з вини орендаря він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення майна. Відшкодування збитків, передбачених цим пунктом договору, здійснюється лише за умови, якщо вищезазначені ризики не застраховано або розмір страхового відшкодування менше розміру завданих збитків (п. 6.3. договору).

Згідно п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Цей договір, відповідно до п. 9.1., вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 26.06.2008р. до 24.06.2009р.

Факт передачі Приватному акціонерному товариству «ОТІС» приміщення за адресою: вул. Симиренка, 7, загальною площею 118, 20 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі приміщень, що передаються в оренду від 26.06.2008р., який підписаний уповноваженими представниками сторін (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що після закінчення терміну дії договору позивач надіслав на адресу відповідача лист від 14.07.2009р. № 09/2260, яким Закрите акціонерне товариство «ОТІС» було повідомлено про закінчення строку дії даного договору та зазначено про необхідність до 20.07.2009р. повідомити дату звільнення орендованого приміщення в добровільному порядку, в іншому разі позивачем буде порушено питання щодо примусового виселення з орендованих приміщень.

Однак, відповідач після закінчення строку дії спірного договору № 34/2008 від 26.06.2008р. не виконав своїх зобов'язань щодо повернення приміщення орендодавцю відповідно до умов пункту 7.5 даного договору, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 39 073, 54 грн. за фактичне користування приміщенням за період з березня до жовтня 2010р.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Таким чином, враховуючи, що договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008р. закінчив свою дію 24.06.2009р., у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, а відповідач після закінчення строку дії договору не повернув позивачеві приміщення відповідно до умов пункту 7.5. даного договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача 39 073, 54 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з березня по жовтень 2010 р. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 34/2008 від 26.06.2008р. про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОТІС» 1 755,80 грн. пені та 274, 93 грн. 3% відсотків річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2. договору передбачено, зокрема, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, нарахованої за період з 10.05.2010р. по 10.09.2010р. на суму заборгованості по орендній платі, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення 1 755, 80 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, нарахованих за період з 10.05.2010р. по 10.09.2010р на суму заборгованості по орендній платі, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 274, 93 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути позивачеві орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58,70 кв. м. та на ІІ поверсі 59,50 кв.м.

Частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України визначені істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Також статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Таким чином, враховуючи те, що договір № 34/2008 від 26.06.2008р. припинив свою дію 24.06.2009р., у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, об'єкт оренди не був прийнятий позивачем, оскільки він не відповідав стану, передбаченому пунктом 7.5 договору оренди, а відповідач не звертався до суду для вчинення дій щодо передачі орендованого майна, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118, 20 кв.м., в т.ч. на І поверсі 58, 70 кв. м. та на ІІ поверсі 59, 50 кв.м. є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ОТІС» 2 451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг та 53,86 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 710179 від 01.12.1998р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Пунктом 4.9 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж. У місячний термін після укладання цього договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Пунктом 3 додатку 1 до договору № 34/2008 від 26.08.2008р. встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання здійснюються згідно з табуляграмою постачальника відповідно до площі приміщення, яка орендується.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем окремо не укладались договори на надання послуг з постачання теплової енергії, а постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та центрального опалення приміщень, орендованих відповідачем, здійснювалось на підставі договору № 810037 від 01.12.1998р., укладеного між філіалом «Теплові розподільчі мережі Київенерго» та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго». Згідно листа Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» № Д07/2-34-457 від 14.03.2007р. номер договору було змінено на № 710179.

Відповідно до пункту 5 додатку № 4 до договору № 710179 філіал «Теплові розподільчі мережі Київенерго» сплачує енергопостачальній організації вартість теплової енергії на підставі табуляграм фактичного споживання теплової енергії за попередній період.

Враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «ОТІС» користувалося центральним опаленням приміщення та гарячим водопостачанням за адресою вул. Симиренка,7, особовий рахунок № 820058, то згідно табуляграм відповідачеві було нараховано 2 451, 04 грн. вартості фактично спожитої теплової енергії за період з лютого по квітень 2010р.

Однак, відповідач за фактично спожиту теплову енергію не розрахувався.

Таким чином, колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку вартості фактично спожитої відповідачем теплової енергії за період з лютого по квітень 2010р., погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення 2 451, 04 грн. заборгованості по оплаті теплової енергії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують на нежилі будинки і приміщення, належні їм на право власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території ; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, нарахованої на суму заборгованості по оплаті теплової енергії, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення 53,86 грн. пені за несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію є правомірною, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про відшкодування збитків у розмірі 81 044,00 грн. за погіршення об'єкту оренди, які, на думку позивача, сталися з вини відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Відповідно до п. 7.2. укладеного договору орендар зобов'язаний протягом дії договору до передачі об'єкта оренди орендодавцю по акту за свій рахунок проводити необхідні поточний та капітальний ремонт об'єкта оренди (фасади будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення) згідно з дефектним актом, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 5).

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2009р. представниками орендодавця проведено огляд орендованого приміщення за адресою: будинок 7 на вулиці Симиренка у м. Києві загальною площею 118, 20 кв. м. та виявлено, що внаслідок порушенням відповідачем пунктів 4.3., 4.13., 7.2., 7.5. договору про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008р. орендоване приміщення перебуває у незадовільному стані, а саме: на стінах та на стелі грибком зруйновано штукатурку, шпалери, олійне фарбування, тому приміщення потребує виконання внутрішніх ремонтних робіт згідно зі складеним дефектним актом. За результатами огляду складено відповідний акт огляду нежитлового приміщення за адресою: буд. 7 на вул. Симиренка від 18.11.2009р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи викладене та те, що відповідач мав намір повернути об'єкт оренди, проте його стан не відповідав стану, передбаченому пунктом 7.5 договору оренди, то позивачем об'єкт оренди не був прийнятий, про що складений відповідний акт від 18.11.2009р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

Листом від 19.01.2010р. № 09/166, позивач повідомив відповідача про необхідність приведення об'єкту оренди у стан, в якому він перебував на момент передачі його в оренду, тобто проведенні ремонтних робіт, передбачених дефектним актом, згідно умов договору.

У відповідь відповідач листом від 02.02.2010р. № 4-37 повідомив, що на початку січня 2010р. в будівлі по вул. Симиренка, 7, у м. Києві сталася аварія (пошкодження запорної арматури, що не знаходиться в орендованому приміщенні), що спричинила значне пошкодження об'єкта оренди, яке не може бути усунене за рахунок орендаря.

Працівниками позивача було проведено огляд об'єкта оренди та складено дефектний акт № 3 від 14.07.2010р. та локальний кошторис на суму 81 044, 00 грн. станом на 21.07.2011р., належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавала шкоди (цивільне правопорушення).

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є :

а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.

Виходячи з цього, позивач повинен довести, що завдана шкода орендованому відповідачем приміщенню по вул. Симиренка № 7 в м. Києві настала внаслідок протиправних дій відповідача, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди та її розмір.

З метою з'ясування причин та характеру пошкоджень, які мали місце в орендованому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Симиренко, 7, обсягу робіт та їх вартості для повернення приміщення в стан, придатний для експлуатації, за клопотанням представника позивача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2012р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3249/8946/12-43 від 18.01.2013р. встановлено, що:

1. за результатами проведеного візуально-інструментального обстеження встановлені ознаки пошкоджень на поверхні опоряджувального покриття та конструктивних елементів у нежитловому приміщені площею 118, 20 кв. м. по вул. Симиренка № 7 в м. Києві, дані про які наведенні в табличній формі;

2. причиною пошкоджень опоряджувального покриття та конструктивних елементів приміщень площею 118, 2 кв. м. за виключенням приміщень 1, 2, 3 загальною площею 16, 9 кв. м. є виток рідини з нагрівальних приборів системи опалення розташованих на другому поверсі будівлі у приміщеннях № 10 площею 14, 3 кв. м. та № 11 площею 15, 9 кв. м. На час проведення нагрівальні прибори системи опалення на другому поверсі замінені;

3. по даних візуального обстеження визначити причину витоку рідини з нагрівальних приборів системи опалення розташованих на другому поверсі будівлі № 7 по вул. Симиренка в місті Києві в приміщеннях № 10 площею 14, 3 кв. м. та № 11 площею 15, 9 кв. м., що сталося в січні 2010 року не вбачається за можливе;

4. стан внутрішнього опоряджувального покриття (штукатурного шару, шпалер, фарбування олійними та водними сумішами та ін.) та деяких конструктивних елементів (віконних та дверних блоків, підлоги) оцінюється як «непридатний» для використання (елементи будівлі знаходяться у зруйнованому стані), фактично об'єкт (приміщення) не може виконувати свої функції. Технічний стан приміщень площею 118, 20 кв. м. (без урахування площі приміщень 1, 2, 3 загальною площею 16, 9 кв. м.) розташованих на першому та другому поверхах будівлі по вул. Симиренка, 7 в м. Києві не дозволяє його (їх) експлуатацію та потребує ремонту;

5. вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень опоряджувального покриття та конструктивних елементів, що виникли внаслідок залиття у приміщеннях будівлі № 7 по вул. Симиренка в м. Києві може становити 120 158, 40 грн.

Перелік обсягів та вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття у нежитловому приміщенні площею 118, 2 кв. м., за винятком приміщень 1, 2, 3 площею 16, 9 кв. м. по вул. Симиренка № 7 в м. Києві наведені у додатку № 2 до висновку.

Отже, згідно висновку експерта причиною пошкоджень орендованого приміщення є виток рідини з нагрівальних приборів системи опалення, однак, по даних візуального обстеження визначити причину витоку рідини з нагрівальних приборів системи опалення, що сталося в січні 2010р. не вбачається за можливе.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що завдана шкода орендованому приміщенню по вул. Симиренка № 7 в м. Києві настала внаслідок протиправних дій відповідача, не доведено безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 81 044, 00 грн. є необґрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013р. по справі № 3-72гс12.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 21.10.2011р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. у справі № 37/625 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2011р.у справі № 37/625 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 37/625 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 22.04.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Гарник Л.Л.

Остапенко О.М.