Постанова

від 12.06.2013 по справі 37/625

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 37/625

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - доповідача,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства

"Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на рішення господарського суду міста Києва

від 12.10.2011 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року

у справі № 37/625

господарського суду господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

про стягнення 124 653,17 грн.

за участю представників:

позивача - Лупачова Д.М.

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 81 044 грн. збитків, 39073,54 грн. заборгованості по орендній платі, 1 755,80 грн. пені, 3 % річних в сумі 274,93 грн. у зв"язку з неналежним виконанням ним своїх зобов'язань за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 34/2008 від 26.06.2008 р.; 2 451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 53,86 грн. пені; зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2011 року (суддя Гавриловська І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року (судді: Скрипка І.М., Гарник Л.Л., Остапенко О.М.), позов задоволено частково; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "ОТІС" повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м.; стягнуто Приватного акціонерного товариства "ОТІС" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 39 073,54 грн. заборгованості по орендній платі, 2 451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 3% відсотків річних в сумі 274,93 грн., 1 809,66 грн. пені, 521,09 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні збитків, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального норм процесуального права в цій частині.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 26.06.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", перейменованою в подальшому на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" (орендодавець), та Закритим акціонерним товариством "ОТІС", перейменованим в подальшому на Приватне акціонерне товариство "ОТІС", укладено договір № 34/2008 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2006р. №548/605 передав в оренду орендарю нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Симиренка, 7, загальною площею 118,20 кв.м., для розміщення опорних пунктів електромеханіків по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів (виробничі приміщення інших юридичних осіб). Вказане приміщення належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

В пунктах 3.1., 3.2., 3.5., 3.6. договору сторони домовились, що за користування об'єктом оренди орандар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 34/91, та яка на дату підписання договору становить 27,80 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 3 286,21 грн. на місяць без ПДВ (додаток № 3). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 4.9. договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття, тощо, та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж. У місячний термін після укладання цього договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим підпунктом.

Пунктом 6.2. договору передбачено, зокрема, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Орендар відшкодовує орендодавцю збитки, спричинені неналежним ремонтом або експлуатацією об'єкта оренди. При погіршенні стану або знищенні об'єкта оренди з вини орендаря він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або відновлення майна. Відшкодування збитків, передбачених цим пунктом договору, здійснюється лише за умови, якщо вищезазначені ризики не застраховано або розмір страхового відшкодування менше розміру завданих збитків (п. 6.3. договору).

Згідно п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому він перебував на момент передачі його в оренду.

Відповідно до п. 9.1. договір діє з 26.06.2008 р. до 24.06.2009 р.

Після закінчення терміну дії договору позивач надіслав на адресу відповідача лист від 14.07.2009 р. № 09/2260, яким повідомив останнього про закінчення строку дії даного договору та вказав про необхідність звільнення орендованого приміщення в добровільному порядку.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення приміщення орендодавцю після закінчення строку дії договору, внаслідок чого заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з березня до жовтня 2010 р. склала 39073,54 грн. Також позивач просив стягнути 1 755,80 грн. пені, 3 % річних в сумі 274,93 грн. за період з 10.05.2010 р. по 10.09.2010 р., 2 451,04 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг та 53,86 грн. пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 710179 від 01.12.1998 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді; зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення. Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування збитків у розмірі 81 044 грн. за погіршення об'єкту оренди, які, як вважає позивач, сталися з вини відповідача.

Приймаючи рішення у даній справі в частині стягнення орендних платежів, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, встановив факт закінчення 24.06.2009 р. терміну дії договору № 34/2008 від 26.06.2008р. та факт несплати відповідачем грошових коштів за користування приміщенням з березня до жовтня 2010 р. в сумі 39 073,54 грн. і за спожиту теплову енергію на підставі пункту 4.9. договору з лютого по квітень 2010р. у розмірі 2 451,04 грн.

Також на підставі статті 625 ЦК України господарськими судами попередніх інстанцій стягнуто з відповідача 3 % річних в сумі 274,93 грн. та за прострочення сплати орендних платежів пеню, нараховану на підставі п. 6.2. договору і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та пеню за прострочення сплати вартості теплової енергії, нараховану на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", у загальній сумі 1 809,66 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій задоволено позовну вимогу про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення, оскільки договір №34/2008 від 26.06.2008р. припинив свою дію 24.06.2009р.

Водночас, судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ОТІС" збитків у розмірі 81 044 грн. за погіршення об'єкту оренди, як безпідставні.

Предметом касаційного оскарження є судові акти попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні 81 044 грн. збитків.

Вирішуючи зазначений спір, господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до акта огляду нежитлового приміщення від 18.11.2009 р., складеного представниками орендодавця, виявлено, що, внаслідок порушенням відповідачем пунктів 4.3., 4.13., 7.2., 7.5. договору, приміщення перебуває у незадовільному стані, а саме: на стінах і на стелі грибком зруйновано штукатурку, шпалери, олійне фарбування, приміщення потребує виконання внутрішніх ремонтних робіт згідно зі складеним дефектним актом.

У зв"язку з невідповідністю об"єкта оренди стану, передбаченому пунктом 7.5. договору, позивачем не прийнято його від орендаря.

Вимога позивача про необхідність приведення орендованого приміщення у стан, в якому він перебував на момент передачі його в оренду, тобто проведення ремонтних робіт, передбачених дефектним актом, залишена відповідачем без задоволення з посиланням на аварію, яка сталася на початку січня 2010 р. в будівлі по вул. Симиренка, 7, у м. Києві, що спричинила значне пошкодження об'єкта оренди.

Згідно дефектного акта № 3 від 14.07.2010р. та локального кошторису позивача від 21.07.2011 року вартість збитків останнього склала 81 044 грн.

При цьому, досліджуючи факт причин та характеру пошкоджень, які мали місце в орендованому приміщенні, обсягу робіт та їх вартості для повернення його у стан, придатний для експлуатації, апеляційною інстанцією призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта причиною пошкоджень орендованого приміщення є виток рідини з нагрівальних приборів системи опалення, однак, визначити причину витоку якої з нагрівальних приборів системи опалення, що сталося в січні 2010 р., неможливо.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вищезазначеної статті для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи, що судами першої й апеляційної інстанцій не встановлено наявності складу цивільного правопорушення у діях відповідача в зв"язку з відсутністю доказів факту завданої шкоди орендованому приміщенню протиправними діями Приватного акціонерного товариства "ОТІС", а також недоведення причинного зв'язку між діями останнього та заподіянням шкоди, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення відповідальності з відшкодування шкоди на відповідача.

Доводи касаційної скарги щодо наявності факту завдання позивачу збитків саме з вини відповідача спростовуються вищенаведеним.

В зв"язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог статті 43 ГПК України, рішення та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у справі № 37/625 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк