Рішення

від 08.02.2011 по справі 26/181 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа№ 26/181 (10)

За позовом: Приватного підприємства «Вітер-плюс», м. Пустомити Львівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «БАНК КІПРУ», м. Львів

про: визнання договору недійсним

За зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Вітер-плюс», м. Пустомити Львівської області

третя особа на стороні позивача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Яким Святослав Іванович, м. Львів

про: стягнення 10 820 388,02 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Задорожня К.С. -представник (довіреність б/н від 14.09.2010 р.)

від третьої особи: не з'явився

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 08.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство «Вітер-плюс», м. Пустомити Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ», м. Київ в особі Львівської філії ПАТ «БАНК КІПРУ», м. Львів про визнання недійсними кредитних договорів № 145 та № 146 від 04.07.2008 р. та Договору іпотеки від 04.07.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, укладаючи оспорювані договори, директор філії АБ «АвтоЗАЗбанк»у м. Львові вийшов за межі своїх повноважень. Отже, при укладанні оспорюваних договорів мали місце обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2011 р.

В судовому засіданні 25.01.2011 р. представником відповідача подано повідомлення про зміну найменування відповідача, а також подано зустрічну позовну заяву, за якою відповідач просить стягнути з позивача за первісним позовом на користь Банку грошові кошти в сумі 10 820 388,02 грн. Зустрічні позовні вимоги Банку ґрунтуються на невиконанні позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договорами поруки № ID 155 та № ID 157 від 04.07.2008 р. щодо сплати кредитної заборгованості Якима С.І. та штрафних санкцій, передбачених кредитними договорами № 145 та № ID 146 від 04.07.2008 р.

Ухвалою суду від 25.01.2011 р. змінено назву відповідача за первісним позовом з Відкритого акціонерного товариства «БАНК КІПРУ»на Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ», прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, призначено розгляд зустрічного позову в засіданні на 08.02.2011 р., залучено Якима Святослава Івановича в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом та розгляд справи відкладався на 08.02.2011 р.

Позивач за первісним позовом явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 13.12.2010 р. та 25.01.2011 р. не виконав, проти зустрічних позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901405562220.

В судове засідання 08.02.2011 р. з'явився представник відповідача за первісним позовом, який проти позову заперечив і просив у задоволенні позовних вимог відмовити, та задовольнити позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 25.01.2011 р. не виконала, причин неявки не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901405562203.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за первісним позовом та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача за первісним позовом, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

18.09.2008 р. філією АБ «АвтоЗАЗбанк»у м. Львів (правонаступником АБ «АвтоЗАЗбанк»є ПАТ «Банк Кіпру») було надано кредит на поточні потреби Якиму Святославу Івановичу згідно Кредитного договору № ID 145 від 04.07.2008 р. у сумі 620 000,00 доларів США строком до 03.07.2018 p. зі сплатою 14,5% річних та згідно Кредитного договору № ID 146 від 04.07.2008 р. у сумі 3 000 000,00 грн. строком до 03.07.2018 р. зі сплатою 19,5% річних.

В забезпечення виконання вимог Банку за вказаними кредитними договорами між Якимом Святославом Івановичем, ПП «Любе-Сервіс»(правонаступником якого є Приватне підприємство «Вітер-Плюс») та АБ «АвтоЗАЗбанк»04.07.2008 р. було укладено Договори поруки № ID 155 та № ID 157, згідно яких ПП «Любе-Сервіс»як поручитель зобов'язалося відповідати перед Банком за виконання Якимом С.І. в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитних договорів № ID 145 та № ID 146 від 04.07.2008 р.

Оспорювані кредитні договори та Договір іпотеки від імені відповідача за первісним позовом були підписані директором філії АБ «АвтоЗАЗбанк»у м. Львові Черніковим Юрієм Сергійовичем, який діяв на підставі Довіреності, посвідченої Петровою С.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.05.2008 р., зареєстровано в реєстрі за № 1633. Вказаною довіреністю Чернікову Ю.С. надано право, у тому числі, укладати та підписувати кредитні та іпотечні договори.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, сторонами кредитного договору є банк (юридична особа) та позичальник. Угода від імені юридичної особи підписується її представником. Згідно із ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно із ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Посилання позивача за первісним позовом на Положення про кредитування юридичних та фізичних осіб не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки представником позивача за первісним позовом не зазначено, яке саме положення мається на увазі, коли та яким державним органом таке положення було прийнято та яким нормативним актом затверджено. Таким чином, суд не може взяти до уваги вказане положення при винесенні рішення.

Отже, суд дійшов до висновку, що кредитні договори № ID 145 та № ID 146 від 04.07.2008 р. та Договір іпотеки від 04.07.2008 р. були укладені з дотриманням вимог чинного законодавства України. Судом встановлено дійсність зазначених договорів і суд не вбачає підстав для визнання їх недійсними.

Згідно п.п. 2.2.5, 2.2.6 кредитних договорів позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки та суму щомісячного погашення основного боргу щомісячно до 27 числа, а також сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 14,5% річних у доларах США та 19,5% річних у гривнях за строковий кредит та 19,5% річних у доларах США та 24,5% річних у гривнях у разі порушення строків повернення кредиту за договором.

Відповідно до п. 2.2.7 кредитних договорів позичальник зобов'язаний за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитами сплачувати Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку з невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитними договорами, а саме порушенням нею п.п. 2.2.5, 2.2.6 кредитних договорів, їй та поручителю -позивачу за первісним позовом надсилалися претензії та листи з вимогами погашення заборгованості, а саме: претензії вих. № 161 та вих. № 162 від 28.11.2008 р., претензія вих. № 220 від 29.12.2008 р., повідомлення вих. № 4 від 08.01.2009 р., лист вих. № 80/2 від 05.03.2009 р., лист вих. № 133 від 31.03.2009 р., від 13.10.2010 р.

Відповідно до наданих Банком розрахунків заборгованість третьої особи перед Банком за Кредитним договором № ID 145 від 04.07.2008 р. станом на 13.01.2011 р. становить: заборгованість за строковим кредитом -470 166,57 доларів США; заборгованість за простроченим кредитом -134 332,36 доларів США; заборгованість за строковими процентами за період з 21.12.2010 по 12.01.2011 -5 941,58 доларів США; заборгованість за простроченими процентами -196 793,20 доларів США; пеня за простроченими процентами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.01.2010р. по 12.01.2011р. -25 017,23 дол. США, а разом становить 832 250,94 доларів США, що станом на 08.02.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 6 612 233,72 грн.

Відповідно до наданих Банком розрахунків заборгованість третьої особи перед Банком за Кредитним договором № ID 146 від 04.07.2008 р. станом на 13.01.2011 р. становить: заборгованість за строковим кредитом -2 275 000,00 грн.; заборгованість за простроченим кредитом -650 000,00 грн.; заборгованість за строковими процентами за період з 21.12.2010 р. по 12.01.2011 р. -37 965,41 грн.; заборгованість за простроченими процентами -1 180 940,43 грн.; пеня за простроченими процентами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.01.2010 р. по 12.01.2011 р. -64 664,59 грн., що разом становить 4 208 570,43 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що загальна заборгованість Якима С.І. за кредитними договорами № ID 145 та № ID 146 від 04.07.2011 р. станом на 08.02.2011 р. становить 10 820 804,15 грн.

Згідно п. 1.1 договорів поруки № ID 155 та № 157 від 04.07.2008 р. поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитних договорів № ID145 та № ID146 від 04.07.2008 р. Пунктом 2.1 договорів поруки № ID155 та №від 04.07.2008 р. встановлено, що у випадку невиконання позичальником перед кредитором грошових зобов'язань, зазначених в кредитному договорі, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення ним боргових зобов'язань позичальника, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на грошові кошти або майно поручителя згідно чинного законодавства України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виписками по особових рахунках третьої особи та заявами на видачу готівки № 71 від 04.07.2008 р. та № 64 від 04.07.2008 р. підтверджується факт надання Банком третій особі кредиту в розмірі 620 000,00 (доларів США та 3 000 000,00 грн. Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання за кредитними договорами в повному обсязі.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ст.ст. 1049-1050, 1052 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.2.7 кредитних договорів встановлено обов'язок позичальника за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитами сплачувати Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу. Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно із ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення. Виходячи із положень ст. 266 ЦК України, з урахуванням норми п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше ніж за один рік.

Відповідно до ст. 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Оскільки боржником є фізична особа, яка не є суб'єктом господарської діяльності. Тому відносини, з приводу яких виникло зобов'язання третьої особи щодо сплати пені, є цивільно-правовими, а отже не підпадають під сферу регулювання ГК України. Отже, суд не застосовує положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов'язок позивача за первісним позовом по сплаті кредитної заборгованості третьої особи, в тому числі по сплаті штрафних санкцій, виник у позивача за первісним позовом на підставі цивільних правовідносин, зокрема -Договорів поруки № ID 155 від 04.07.2008 р. та № ID 157 від 04.07.2008 р., що є цивільно-правовими угодами і не стосуються ведення господарської діяльності позивача за первісним позовом. Отже, позивач за первісним позовом відповідає перед Банком за зобов'язаннями третьої особи в тому ж самому обсязі, як і третя особа

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають, а за зустрічним позовом є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 203, 215, 258, 266, 526, 610, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Судові витрати по первісному позову покласти на позивача за первісним позовом.

3. Зустрічний позов задоволити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Вітер-Плюс», м. Пустомити, вул. Грушевського, 66, Львівська область (код ЄДРПОУ 22420234) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру», м. Київ, вул. Урицького, 45 (код ЄДРПОУ 19358784) 10 820 804 грн. 15 коп. заборгованості (з яких: за Кредитним договором № ID 145 від 04.07.2008 року в гривневому еквіваленті: заборгованість за строковим кредитом -470 166,57 доларів США; заборгованість за простроченим кредитом -134 332,36 доларів США; заборгованість за строковими процентами за період з 21.12.2010 по 12.01.2011 -5 941,58 доларів США; заборгованість за простроченими процентами -196 793,20 доларів США; пеня за простроченими процентами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.01.2010 р. по 12.01.2011р. -25 017,23 дол. США; за Кредитним договором № ID 146 від 04.07.2008 року: заборгованість за строковим кредитом -2 275 000,00 грн.; заборгованість за простроченим кредитом -650 000,00 грн.; заборгованість за строковими процентами за період з 21.12.2010 по 12.01.2011 -37 965,41 грн.; заборгованість за простроченими процентами -1 180 940,43 грн.; пеня за простроченими процентами з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.01.2010р. по 12.01.2011р. -64 664,59 грн.), 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.02.2011 р.