Постанова

від 14.12.2006 по справі 18/407пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/407пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.2006  року                                                                      Справа № 18/407пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Парамонової Т.Ф.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:                    

від позивача                           повноважний та компетентний

представник не прибув;

від 1-го відповідача               повноважний та компетентний

представник не прибув;

від 2-го відповідача                    представник за довіреністю

Сухомлин М.С., довіреність №172

від 28.09.2006;

розглянувши

апеляційні скарги                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ

та                                                  Української державної корпорації

                                                            „Укрметротунельбуд”, м.Київ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  11.09.2006

по справі                                        №18/407пд (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом                                        Закритого акціонерного товариства

„Планета-буд”, м.Київ

до  1-го відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Шарм-авто”, м.Луганськ

до 2-го відповідача                    Української державної корпорації

                                                            „Укрметротунельбуд”, м.Київ

про                                               розірвання договору, стягнення 6142 грн.

                                                            та визнання недійсним відомчих

                                                            будівельних норм

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Планета–буд”, м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до 1-го відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ, та 3-ої особи –Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ про розірвання договору та стягнення 6142 грн. 00 коп., про визнання недійсним наказу Президента Української державної корпорації „Укрметротунельбуд” від 15.06.2004 №15 про затвердження ВБН Д.1.1-1.-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” з моменту його видання, про визнання недійсними цих відомчих будівельних норм та про визнання недійсним застосування при розрахунках вартості будівництва метрополітенів і тунелів ВБН Д.1.1.-1-2004.

До позовної заяви позивачем надана заява про внесення виправлень до позовної заяви (т.1 а.с.16), за якою позивач просить виправити статус Української державної корпорації „Укрметротунельбуд” з 3-ої особи на 2-го відповідача, оскільки позивач помилково визначив в позовній заяві статус корпорації як 3-я особа.

Господарський суд Луганської області прийняв до розгляду позовну заяву позивача з урахуванням заяви про внесення виправлень до позовної заяви.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2006 позов задоволений частково, розірвано договір на виконання робіт від 15.05.2004, який укладено між закритим акціонерним товариством “Планета-буд” (м. Київ) та товариством з обмеженою відповідальністю “Шарм-авто” (м. Луганськ), стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Шарм-авто”, м. Луганськ, вул. Остапенко, 41, ідентифікаційний код 32797774, п/р 26004301850995 в ДФ ПІБ м. Луганська, МФО 304308, на користь закритого акціонерного товариства “Планета-буд”, м. Київ, вул. Січневого повстання, 33, ідентифікаційний код 25639927, п/р 2600330248601 в КФ ВАТ “УБРП” МФО 320746, витрати на державне мито в сумі 21,25 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23,60 грн., в решті позову товариству з обмеженою відповідальністю “Шарм-авто” (м. Луганськ) відмовлено, позов до Української державної корпорації “Укрметротунельбуд” (м. Київ) задоволено повністю, визнано недійсним наказ президента Української державної корпорації “Укрметротунельбуд” Петренка В.І. від 15.06.2004 № 15 “Про затвердження відомчих будівельних норм “Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів”ВБН Д.1.1.-1-2004”з моменту його видання, визнано недійсними відомчі будівельні норми ВБН Д.1.1.-1-2004 “Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів з моменту їх затвердження, стягнуно з Української державної корпорації “Укрметротунельбуд”, м. Київ, вул. Прорізна, 8, ідентифікаційний код 00034128, банківські рахунки невідомі, на користь закритого акціонерного товариства “Планета-буд”, м. Київ, вул. Січневого повстання, 33, ідентифікаційний код 25639927, п/р 2600330248601 в КФ ВАТ “УБРП” МФО 320746, витрати на державне мито в сумі 42,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 47,20 грн.

Вимоги позивача про визнання недійсним застосування при розрахунках вартості будівництва метрополітенів і тунелів відомчих будівельних норм ВБН Д.1.1.-1-2004 в резолютивній частині рішення не вирішені.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 11.09.2006  Товариство з обмеженою відповідальністю „Шарм –авто”, м.Луганськ та Українська державна корпорація „Укрметротунельбуд”, м.Київ звернулися до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд.

Ухвалою від 27.09.2006 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм –авто”, м.Луганськ призначений на 26.10.2006.

Ухвалою від 05.10.2006 розгляд апеляційної скарги Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ призначений на 26.10.2006.

Відповідно до абз.2 п.3 Роз”яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/366 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” зі змінами та доповненнями, якщо рішення місцевого господарського суду оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України декількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України та розглядає в одному апеляційному проваджені.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю „Шарм –авто”, м.Луганськ посилається на те, що рішення є незаконним і підлягає скасуванню з підстав, які викладені в апеляційній скарзі №б/н та без дати.  

В обгрунтування своєї апеляційної скарги Українська державна корпорація „Укрметротунельбуд”, м.Київ посилається на те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення від 11.09.2006 у частині позовних вимог стосовно вимог до 2-го відповідача та припинити провадження у справі в цій частині, а в частині вимог до 1-го відповідача рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач відзивом №б/н  від 26.10.2006 вимоги апеляційної скарги  Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Парамонова Т.Ф. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд  призначена судова колегія у складі: Парамонова Т.Ф. - суддя –головуючий,  Бойченко К.І. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.10.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд у зв'язку з відпускним періодом здійснено заміну і призначено для розгляду апеляційної скарги нову судову колегію у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Парамонова Т.Ф. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Позивач і перший відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не направили повноважного представника в жодне судове засідання, хоча про дату, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Дана справа неодноразово відкладалась розглядом у зв'язку з неявкою представників позивача і 1-го відповідача і ненаданням додаткових документів, витребуваних ухвалами Луганського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 та від 23.11.2006, хоча явка представників сторін, апеляційним судом визнана обов'язковою. У зв'язку з невиконанням позивачем і 1-м відповідачем вимог апеляційної інстанції в частині надання додаткових документів, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду розглянула дану справу за наявними матеріалами справи та наданими 2-м відповідачем додатковими документами до справи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представника 2-го відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ підлягає задоволенню частково, та апеляційна скарга Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ  підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи, у тому числі і додатково подані 2-м відповідачем в апеляційну інстанцію і які апеляційним судом прийнято до розгляду, судова колегія дійшла наступного висновку.

Доводи 2-го відповідача, викладені в апеляційній скарзі в частині порушення господарським судом Луганської області норм процесуального права судова колегія вважає доведеними враховуючи наступне.

Як вбачається із позовної заяви адреса 2-го відповідача вказана –м.Київ, вул.Провізна, 28, за якою відправлена позовна заява.

Докази направлення позивачем 2-му відповідачу заяви про внесення виправлень до позовної заяви відсутні.

Ухвала господарського суду Луганської області від 11.08.2006 про порушення провадження у справі №18/407пд відправлена судом 2-му відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, оскільки іншої адреси на той момент не було вказано.

Це підтверджується конвертом, в якому була відправлена ухвала господарського суду від 11.08.2006 і повернута господарському суду відділенням зв”язку з надписом –„в Метробуд от письма отказались”.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2006 розгляд справи був відкладений на 11.09.2006 і суд запросив від Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві надати довідку про внесення до ЄДРПОУ 2-го відповідача (відправлена 30.08.2006).

Відповідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 28.08.2006 №12/1-7/1986 Українська державна корпорація по будівництву метрополітенів і тунелів „Укрметротунельбуд” зареєстрований за адресою –м.Київ, вул.Провізна, 8,  а не 28 як вказано в позовній заяві.

Вищевикладене свідчить, що 2-й відповідач не був повідомлений належним чином про дату і час розгляду даної справи і не отримував позовну заяву позивача і додані до неї документи.

2-й відповідач телеграмою №1339 від 11.09.2006 просив відкласти розгляд даної справи у зв”язку з пізнім отриманням ухвали господарського суду і неможливістю направити представника в судове засідання, на яікй стоїть надпис судді, що телеграма отримана після оголошення рішення.

Судова колегія вважає, що господарським судом Луганської області при розгляді даної справи порушені норми ст.42, 43, 22 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Провадження у справі порушено 11.08.2006.

07.09.2006 господарському суду було відомо, що ухвала господарського суду від 11.08.2006 та від 28.08.2006 відправлені відповідачу за неналежною адресою, чим порушені процесуальні права 2-го відповідача.

Строк розгляду даної справи відповідно до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України закінчувався 11.10.2006 і господарський суд мав можливість відкласти розгляд справи і направити ухвалу за юридичною адресою 2-го відповідача.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення по даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем і 1-м відповідачем 15.05.2004 укладений договір на виконання робіт по розробці розрахунку кошторисної вартості проходки 10м3 тунелю при будівництві метрополітену.

Відповідно до п.1.2 та п.1.3 договору 1-й відповідач зобов'язався виконати вказану роботу на підставі законодавства України та Державних будівельних норм протягом 30 робочих днів з дня підписання договору.

Розділом 4 договору сторони встановили порядок прийняття робіт шляхом складання актів приймання-передачі і оформлення недоліків в роботі також шляхом підписання актів.

Позивачем ні до позову, ні в процесі розгляду даної справи в суді 1-ої інстанції та апеляційній інстанції, не надано документи відповідно до розділу 4 договору, які б свідчили про факт виконання 1-м відповідачем робіт за договором і про факт виявлення і оформлення недоліків в роботі 1-го відповідача при виконанні робіт за договором від 15.05.2004.

Враховуючи, що 1-м відповідачем не оспорюється виконання цих робіт за договором від 15.05.2004, цей факт підтверджується листуванням між сторонами за цим договором, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про можливість визнати договір від 15.05.2004 діючим, факт виконання 1-м відповідачем робіт за даним договором підтвердженим, і доводи позивача в частині вимог про розірвання договору від 15.05.2004 на складання кошторисної документації з будівництва метротунелю обгрунтованими враховуючи нижчевикладене.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, у тому числі і розірвання договору.

Частиною 3 ст.651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.1.2 та 1.3 договору 1-й відповідач зобов”язався виконати роботу на підставі законодавства України та Державних будівельних норм.

1-й відповідач у порушення умов договору виконав роботи на підставі відомчих будівельних норм, що 1-м відповідачем не оспорюється і що відповідно приписів чинного законодавства є істотним порушенням договору і є підставою для розірвання даного договору.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги про розірвання договору від 15.05.2004, укладеного між позивачем і 1-м відповідачем, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача до 1-го відповідача про стягнення 6142 грн. 00 коп. передоплати, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не підтверджено документально факт перерахування передоплати в сумі 6142 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на держмито в сумі 21 грн. 25 коп. та 23 грн. 60 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу(пропорційно задоволеній сумі вимог) покладаються на 1-го відповідача.

Позовні вимоги позивача до 2-го відповідача судова колегія вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.1991 №324 на підставі рішення Установчої конференції представників підприємств і організацій, що здійснюють будівництво метрополітенів і тунелів від 24.10.1991 №1 була створена Українська державна корпорація по будівництву метрополітенів і тунелів „Укрметротунельбуд”. Відповідно до вказаної Постанови та згідно з Установчим договором корпорація є договірним об'єднанням підприємств і здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого та зареєстрованого в установленому порядку.

Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №19-93 „Про управління майном, що знаходиться у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів” корпорації „Укрметротунельбуд” делеговано функції з управління майном організацій і підприємств, які засновано на загальнодержавній власності та входять до її складу.

Корпорація „Укрметротунельбуд” згідно з п.1.7 Статуту діє відповідно до повноважень, наданих учасниками та відповідно до повноважень, делегованих органами державної влади.

В межах делегованих органами державної влади повноважень корпорація є органом контролю та управління.

Відповідно до п.2.2.7 Статуту одним із предметів діяльності корпорації є розроблення стандартів Корпорації, галузевих класифікаторів якості, надійності, з питань умов праці чи рівня кваліфікації працівників.

Положеннями відомчих будівельних норм ВБН Д 1.1.-1-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” врегульовані питання, пов'язані з умовами праці працівників учасників Корпорації.

Корпорація, реалізуючи свої статутні завдання, з метою захисту прав підприємств, які входять до її складу та з метою створення сприятливих умов для їх діяльності, розв'язання їх виробничих проблем, пов'язаних з неврегульованістю особливостей будівництва метрополітенів та тунелів, розробила ВБН Д.1.1.-1-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів та тунелів”.

Право Корпорації на виконання робіт з стандартизації (тобто розроблення, схвалення, прийняття, перегляд, зміні стандартів) визначено в ст.10 Закону України „Про стандартизацію” у редакції на момент розроблення та затвердження ВБН Д.1.1-1-2004, відповідно до якої суб'єкти господарювання та їх об'єднання мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування, видавати і розповсюджувати власні стандарти. Право Корпорації на виконання робіт із стандартизації підтверджується і ДБН А.1.1.-1-93, ДБН А.1.1-2-93, ДБН А.1.1-1-3-93, в яких зазначається про те, що організацією замовником та розробником може стати будь-яка організація незалежно від форм власності та відомчої приналежності.

Відповідно до п.3.1 ДБН А.1.1-3-93 відомчих будівельних норм (ВБН) та змін до них затверджує організація –розробник документа, що також підтверджує правомірність дій Корпорації при виданні наказу №15 від 13.05.2004 про затвердження оспорених ВБН.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про стандартизацію” суб'єктами стандартизації є центральні органи виконавчої влади у сфері стандартизації, рада стандартизації, технічні комітети стандартизації, інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 №174, носять обов”язковий характер при визначенні вартості будов (об”єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ, організацій державної власності (пункт 1.2.2).

Разом з тим, п.1.2.4 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено можливість розроблення (за погодженням з  Держбудом) для окремих будов інших кошторисних норм за умов, якщо за прийнятою технологією робіт витрати трудових та матеріально-технічних ресурсів відрізняються загальнодержавними нормами.

При цьому, основоположними нормативними документами системи стандартизації та нормування у будівництві, якими регламентується порядок розроблення, погодження та затвердження відомчих нормативних документів у будівництві є ДБН А.1.1-1-93, ДБН А.1.1.-2-93, ДБН А.1.1.-3-93.

ВБН Д.1.1.-1-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” не вносить змін до ресурсних елементних кошторисних нормативів Державних будівельних норм України, визначених п.1.2.6 ДБН Д.1.1.-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва”, а коригують показники нарахувань –загально-виробничих витрат, кошторисного прибутку, адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій. Ці показники не є нормативними, а є усередневими, розрахунковими і в ДБН Д.1.1.-1-2000 визначені як усередні для будівельного комплексу України в цілому, без врахувань особливостей будівництва метрополітенів і тунелів.

Враховуючи викладене, ВБН Д.1.1.-1-2004 не суперечить загальнодержавним будівельним нормам і не дублює їх, а лише враховує специфіку спорудження метрополітенів та тунелів, їх технічну та технологічну складність, у зв”язку з чим уточнює та доповнює середні показники ДБН Д.1.1.-1-2000.

Відповідно до положень системи стандартизації та нормування у будівництві (п.2.7 та 3.1 ДБН А.1.1.-3-93) відомчі будівельні норми ВБН Д.1.1-1-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” погоджені з Держбудом України (лист №7/10-7/7 від 11.06.2004) та затверджені відповідним наказом організації –замовника документа (наказ корпорації „Укрметротунельбуд”  від 15.06.2004 №15).

Відповідно до ст.12 Закону України „Про стандартизацію” стандарти повинні відповідати потребам ринку.

Наказом від 28.12.2005 за №28 „Про уточнення показників кошторисного прибутку, адміністративних витрат, вартості людино-години за розрядами складності робіт у будівництві та розряду виконання робіт, за якими визначається заробітна плата інженерно-технічних працівників у складі загальновиробничих витрат на стадії складення інвесторської кошторисної документації” Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України затвердило уточнені показники кошторисного прибутку, адміністративних витрат та усереднену вартість людино-години за розрядами складності робіт у будівництві та рекомендувало їх до застосування з 1 січня 2006 року.

Відповідно до цього наказу та листа Мінбуду України від 05.12.2005 р. № 7/8-95 „Щодо рівня заробітної плати на 2006 рік при визначенні вартості будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів” кошторисна складова будівництва виросла до рівня, що перевищує нарахування згідно ВБН Д. 1.1-1-2004 "Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів", чим поліпшило умови господарювання будівельно-монтажних організацій і підприємств та врахувало економічні процеси в державі, а також свідчило про визнання профільним Міністерством заниження в ДБН Д.1.1-1-2000 усереднених показників вищенаведених нарахувань станом на 01.01.2006.

Зазначене свідчить про обґрунтованість, доцільність та відповідність законодавству України розроблення та введення ВБН Д.1.1-1-2004 "Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів" в дію з 2004., що підтверджується також рішенням Державного комітету України з будівництва та архітектури погодити ВБН листом від 11.06.2004 р. за № 7/10-717 після відповідних коригувань з боку Держбуду України.

На Державний комітет України з будівництва та архітектури, який перейменовано Указом Президента України від 19 грудня 2005 № 1801/2005 в Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, було покладено повноваження з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, яке діяло на момент погодження ВБН Д.1.1-1-2004 і було затверджено Указом Президента України від 20.08.2002 № 725/2002, Держбуд України визначався спеціально уповноваженим органом з питань будівництва, містобудування та архітектури. Відповідно до Положення на Держбуд України було покладено повноваження з організації робіт із стандартизації у сферах будівництва, аналіз стану справ у будівництві, підготовка пропозицій щодо формування державної політики з питань ціноутворення у сферах проектування, будівництва, забезпечення відповідно до своєї компетенції її реалізації, формування кошторисної бази у сферах проектування, будівництва, визначення порядку її застосування, проведення економічного аналізу рівня та динаміки зміни складових вартості будівельної продукції, здійснення контролю за додержанням учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевого бюджетів.

ВБН Д.1.1-1-2004 було опубліковано в офіційному виданні нормативних документів Держбуду України - Збірнику офіційних документів та роз'яснень Державного комітету України з будівництва та архітектури „Ціноутворення у будівництві” № 1 за січень 2005 р.

Чинність ВБН Д.1.1-1-2004 була підтверджена Держбудом України і в 2005, про що свідчить аналітична довідка Управління цінової політики, експертизи та контролю вартості у будівництві Держбуду України № 5-18-1995 від 13.10.2005, відповідно до якої зазначено, що ВБН є чинним. ВБН Д.1.1-1-2004 Мінбудом України і на сьогоднішній день не скасовано, що підтверджує його чинність.

Після погодження Держбудом України, як уповноваженим органом з питань будівництва та стандартизації в будівництві, ВБН Д.1.1-1-2004 було затверджено Корпорацією наказом від 15 червня 2004 за № 15.

12.05.2006 Мінбуд в листі № 12/19-11-22, який було направлено до Кабінету Міністрів України на виконання доручення КМУ від 24.04.2006 № 15033/2/1-06, доповів про те, що „відповідно до положень системи

стандартизації та нормування у будівництві (п.2.7 та 3.1 ДБН А.1.1-3-93) відомчі будівельні норми „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів”, погоджені з Держбудом України та затверджені

відповідним наказом організації-замовника документа (наказу корпорації „Укрметротунельбуд” від 15.06.2004 №15), є чинними”.

Таким чином, корпорація не порушувала норми законодавства при розробленні та затвердженні, введенні в дію ВБН „Про затвердження відомчих будівельних норм „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” та діяла в межах повноважень, визначених статутом корпорації, ДБН Д.1.1.-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва”, ДБН А.1.1.-1-93, ДБН А.1.1.-3-93, Закону України „Про стандартизацію”, Декрету Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію та сертифікацію”.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не доведені обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги до 2-го відповідача, а господарський суд Луганської області у зв”язку з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи дійшов невірного висновку про обгрунтованість позовних вимог до 2-го відповідача.

Крім того, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Позивачем ні в суді 1-ої інстанції, ні в апеляційній інстанції не обгрунтовано факту порушення його права та інтересу діями 2-го відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд відповідно до п.1 ч.1, п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України і прийняття нового рішення по справі.

          У судовому засіданні за згодою представника 2-го відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявників пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.2 103, п.п.1,3,4 ч.1, п.2 ч.3 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм –авто”, м.Луганськ на рішення місцевого господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд задовольнити  частково.

2.Апеляційну скаргу Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ на рішення місцевого господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.09.2006 по справі №18/407пд скасувати.

3.  Позов задовольнити частково.

4. Розірвати договір на виконання робіт від 15.05.2004, який укладено між закритим акціонерним товариством „Планета-буд”, м.Київ та товариством з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ, вул.Остапенко, 41, ідентифікаційний код 32797774, п/р 26004301850995 в ДФ ПІБ м.Луганська, МФО 304308 на користь закритого акціонерного товариства „Планета-буд”, м.Київ, вул.Січневого повстання,33, ідентифікаційний код 25639927, п/р 2600330248601 в КФ ВАТ „УБРП”, МФО 320746 витрати на державне мито в сумі 21 грн. 25 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 23 грн. 60 коп.

6. В решті позову до товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ відмовити.

7. В задоволенні позовних вимог до Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ про визнання недійсним наказу президента Української державної корпорації „Укрметротунельбуд” Петренка В.І. від 15.06.2004 №15 „Про затвердження відомчих будівельних норм „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” ВБН Д.1.1.-1-2004, визнання недійсними відомчих будівельних норм ВБН Д.1.1.-1-2004 „Особливості визначення вартості будівництва метрополітенів і тунелів” з моменту їх затвердження, визнання недійсним застосування при розрахунках вартості будівництва метрополітенів і тунелів відомчих будівельних норм ВБН Д.1.1-1-2004 відмовити.

8. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Планета-буд”, м.Київ, вул.Січневого повстання,33, ідентифікаційний код 25639927, п/р 2600330248601 в КФ ВАТ „УБРП”, МФО 320746 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шарм-авто”, м.Луганськ, вул.Остапенко, 41, ідентифікаційний код 32797774, п/р 26004301850995 в ДФ ПІБ м.Луганська, МФО 304308 витрати по державному миту за апеляційним провадженням в сумі 51 грн. 00 коп.

9. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Планета-буд”, м.Київ, вул.Січневого повстання,33, ідентифікаційний код 25639927, п/р 2600330248601 в КФ ВАТ „УБРП”, МФО 320746 на користь Української державної корпорації „Укрметротунельбуд”, м.Київ, вул.Прорізна, 8, ідентифікаційний код 00034128 витрати по державному миту за апеляційним провадженням в сумі 46 грн. 75 коп.

10. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 6 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу (м.Київ, вул.Костянтинівська, 32 б, 04071)

3-          1-му відповідачу (м.Луганськ, вул.Остапенко,41, 91017)

4-          2-му відповідачу (м.Київ, вул.Прорізна,8 03151)

5-          господарському суду Луганської області

6-          до наряду