Ухвала

від 17.04.2013 по справі 2а-6105/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6105/10/2670( у 5-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.

Федорової Г.Г.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.10р. по справі №2а-6105/10/2670 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2010р. №0000262330/0, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2013 року заяву ТОВ «Голден Деррік» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10р. по справі №2а-6105/10/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10 р. по справі №2а-6105/10/2670 скасовано, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва №0000262330/0 від 30.03.10р.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні заяви.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що висновком експертизи від 06.12.2012р., як способом доказування (ст.82 КАС України) встановлено обставини, які не були відомі під час прийняття постанови від 15.07.10р., а тому прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10 р. по справі №2а-6105/10/2670.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10 року у справі №2а-6105/10/2670 в задоволенні позовних вимог ТОВ «Голден Деррік» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.11р. апеляційну скаргу ТОВ «Голден Деррік» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10 року скасовано, а позовні вимоги ТОВ «Голден Деррік» задоволено - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.03.10 р. №0000262330/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.12 р. касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.11 скасовано. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.10. залишено в силі.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами наведені в статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Зокрема, відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні справи № 2а-6105/10/2670 судом було встановлено, що під час перевірки відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту на суму 3 272 600 грн. Таке завищення сталося при відображенні в податковому обліку операцій з передачі права власності на винахід: „ІНФОРМАЦІЯ_1" за деклараційним патентом на винахід НОМЕР_2 від ПП "Транснафтасервіс".

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що нематеріальний актив „ІНФОРМАЦІЯ_1", засвідчений деклараційним патентом на винахід НОМЕР_1 позивачем не був введений в експлуатацію, не використовувався у господарській діяльності та позивач не може використовувати право власності на Деклараційний патент на винахід НОМЕР_2 „ІНФОРМАЦІЯ_1" з 29.05.2009 у зв'язку з закінченням строку дії даного патенту.

Також, згідно з актом перевірки позивач не відносив вартість даного нематеріального активу до валових витрат підприємства та не нараховував амортизаційні відрахування на нематеріальний актив по податку на прибуток підприємств. Одночасно позивачем було віднесено до складу податкового кредиту 3 272 600 грн. за червень 2009 року.

Позивачем за право власності на винахід відповідно до договору від 26.04.2009 та акта приймання-передачі № 1 на винахід від 25.05.2009 отримано за 5 днів до кінця дії деклараційного патенту зобов'язався оплатити пов'язаній особі ПП „Транснафтосервіс" винагороду в розмірі 19 635 600 грн., в тому числі ПДВ - 3 272 600 грн., а фактично розрахувався у вексельній формі.

Встановлено також, що заявка на отримання деклараційного патенту була подана винахідниками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29.05.2003р, а деклараційний патент був отриманий 16.02.2004.

Відповідно до наданих представником відповідача пояснень власники винаходу укладено з ТОВ „Укрпрофсервіс" договір про передачу права власності за деклараційним патентом НОМЕР_2 на винахід „ІНФОРМАЦІЯ_1" безстроково з усіма привілеями та пріоритетами, що пов'язані з виключним правом користування та розпорядження, що випливають з Деклараційного патенту.

28.11.2008 ТОВ „Укрпрофсервіс" передав право власності на зазначений вище винахід ПП „Транснафтосервіс", а 26.04.2009 ПП „Транснафтосервіс" та позивач уклали договір про передачу права власності на винахід, і позивач набув права власності на вказаний винахід 25.05.2009 відповідно до акта приймання-передачі № 1 права власності за Деклараційним патентом НОМЕР_2.

Статтею 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, що деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід. Під формальною експертизою заявки на винахід в цьому Законі розуміється експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.

Згідно з ст. 6 цього Закону правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Установи. Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи. Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту у цьому випадку визначається уповноваженою Установою державу. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" власник деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою перетворення деклараційного патенту на винахід в патент на винахід може подати стосовно заявки, за якою видано деклараційний патент, заяву проведення кваліфікаційної експертизи заявки. Заява повинна надійти до закладу експертизи не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент. За подання заяви сплачується збір.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" строк дії деклараційного патенту спливав 29.05.2009.

Разом з тим, суд не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що позивач придбав деклараційний патент на винахід за 4 дні до закінчення його дії, як обґрунтування неправомірності нарахування позивачем податкового кредиту.

Тобто, судом було зроблений висновок, що станом на момент проведення відповідачем перевірки та станом на час розгляду справи у суді позивач не надав доказів того, що придбаний ним винахід був використаний ним у господарській діяльності. Доводи про те, що технічне рішення з деклараційного патенту НОМЕР_2 „ІНФОРМАЦІЯ_1" використане позивачем при створенні нового об'єкту інтелектуальної власності, який ще не зареєстровано, судом до уваги не приймалось. Так, лише з правової природи об'єктів інтелектуальної власності захищених деклараційним патентом не можна встановити наявність в ньому технічного рішення, його новизни. Не може суд також порівняти наявний у позивача об'єкт з придбаним в силу того, що в обліку він може з'явитися тільки після відповідної державної реєстрації.

Однак, судом першої інстанції при розгляді заяви за нововиявленими обставинами на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.10 р. по справі №2а-6105/10/2670 судом встановлено, що Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України проведено науково-правову експертизу за проханням позивача за результатами якої 06.12.12 р. складено висновок за №440.

Вказаним висновком Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 06.12.12 р. за №440 визначено, що технічне рішення, покладене в основу винаходу за деклараційним патентом України НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», використано при складанні заявки на видачу патенту України на корисну модель НОМЕР_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Проведення даного дослідження можливо тільки за умови аналізу матеріалів заявки на видачу деклараційного патенту на винахід НОМЕР_1 - «ІНФОРМАЦІЯ_1» та матеріалам заявки на видачу патенту на корисну модель № НОМЕР_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2», отриманим 29.11.2012 року в Державній службі інтелектуальної власності України, які не є загальнодоступними та не можуть бути досліджені без спеціального запиту.

Вищенаведені обставини мають істотне значення для розгляду справи та не були відомими на час слухання справи, у зв»язку з чим, на думку колегії суддів, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки висновком експертизи, як способом доказування, що визначений ст.82 КАС України, встановлено обставини, які не були відомі під час прийняття постанови від 15.07.10 р., то це є підставою для про задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.10р. по справі №2а-6105/10/2670, а доводи апелянта є необгрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що одним із основних видів господарської діяльності ТОВ «Голден Деррік» є діяльність у сфері геології та геологорозвідування; добування нафти; добування природного газу; надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу; розвідувальне буріння, а придбання позивачем Деклараційного патенту на винахід № НОМЕР_1 мало на меті запровадження товариством нових технологій в галузі буріння свердловин з видобутку нафти і газу, а також удосконалення механізму буріння та капітального ремонту свердловин, а отримання права власності на винахід здійснено позивачем саме з метою використання в своїй господарській діяльності, зокрема і пропонування такого до продажу.

Діючим на час спірних правовідносин п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

За змістом визначення, наданого у пункті 1.4 вказаного вище Закону, продаж послуг (робіт) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт), зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), продаж, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості. (п.п.1.11.2. п.1.11 ст. 1 Закону України №168/97)

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 2 п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, право на нарахування податкового кредиту виникає з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також, відповідно до абзацу 3 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97 право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У зв»язку з вищенаведеними нормами законодавства висновки відповідача щодо завищення ТОВ "Голден Деррік" податкового кредиту на суму 3 272 600,00грн. є необґрунтованими.

При цьому, посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність постанови Подільського районного суду м.Києва, якою відносно ОСОБА_6 закрита кримінальна справа з нереабілітуючих підстав за ст.367 КК України внаслідок застосування акту про амністію не може бути взято до уваги судом, оскільки зі змісту вказаної постанови не вбачається, що судом загальної юрисдикції встановлювались чи досліджувались фактичні обставини справи, (зокрема і ті, на які посилається апелянт), та надавалась їм відповідна оцінка, оскільки судом відображено в постанові тільки факт пред»явлення особі відповідного обвинувачення та розгляд по суті клопотання особи про застосування амністії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому таке судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправним та скасовано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.160,198,200, 205, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2013 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г.Г.

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.