Рішення

від 12.04.2013 по справі 436/9142/12

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 436/9142/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,

при секретарі: Ковтун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» про визнання договору недійсним, та

зустрічним позовом Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» до АДРЕСА_1 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що він є членом громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник». 1 жовтня 2012 року між ним та ГОВМЧ «Буревісник» був укладений договір користування майном, згідно якого остання зобов'язувалася передати йому у користування гараж літ. Ж, який знаходиться на човновій стоянці по АДРЕСА_1 строком на один рік. 22 жовтня 2012 року він надіслав відповідачу лист, яким повідомив про визнання вказаного договору недійсним, з огляду на те, що право власності на нерухоме майно, яке є предметом договору, не зареєстровано за відповідачем, а тому в силу ст. 331 ЦК України, ГОВМЧ «Буревісник» не можна вважати власником даного приміщення.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом, в якому він просить суд визнати недійсним договір користування приміщенням літ. Ж, що розташоване на човневій станції по АДРЕСА_1, укладений 1 жовтня 2012 року між ним та Громадською організацією власників маломірних човнів «Буревісник» (а.с. 2-3).

В судовому засіданні 29 грудня 2012 року позивач підтримав позовні вимоги та в наступному надав заяву до суду про розгляд справи без його участі, в якій наполягав на задоволені позовних вимог.

29 грудня 2012 року в судовому засіданні представник відповідача проти позову ОСОБА_1 заперечувала та подала зустрічну позовну заяву, в якій посилалась на те, що 1 жовтня 2012 року дійсно між ОСОБА_1 та ГОВМЧ «Буревісник» був укладений договір користування гаражем літ. Ж, який розташований на території човнової станції по АДРЕСА_1. Незважаючи на погодження сторонами всіх істотних умов укладення договору, листом від 22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 повідомив про свою відмову від договору, мотивуючи її тим, що нерухоме майно, що є предметом договору, не зареєстровано за ГОВМЧ «Буревісник», а тому позивача не можна вважати власником цього об'єкту. Такі дії ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства оскільки, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.04.1984 р. № 425 обласній фірмі побутових послуг було відведено земельну ділянку площею 10 га по АДРЕСА_1 для будівництва човнової станції. Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.09.1992 р. № 883 виконавчим комітетам районних рад м. Дніпропетровська було дозволено проводити реєстрацію добровільних громадських організацій, що утворюються на базі човнових причалів об'єднання «Побутові послуги», за місцем їх знаходження. В подальшому на підставі розпорядження виконавчого комітету Самарської районної ради народних депутатів № 133/2-р від 10.06.1993 р. було зареєстровано Громадську організацію власників маломірних човнів «Буревісник». Для здійснення статутної діяльності в межах земельної ділянки, що була відведена для будівництва човнової стоянки, власники човнів за власні кошти побудували човнову стоянку. Згідно із технічним паспортом виготовленим КП ДМБТІ, човнова стоянка за адресою: АДРЕСА_1 складається з приміщень: вартова літ. А-2 площею 45,4 кв.м., вартова літ. Б-1 площею 17,2 кв.м., вартова літ. В-1 площею 5,3 кв.м., вбиральні літ. Г-1, вбиральні літ. Д-1. Будівництво проведене ГОВМЧ «Буревісник» є самочинним, оскільки здійснювалось без належного дозволу і належно затвердженого проекту, однак жодних скарг з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб щодо будівництва човнової стоянки не надходило, будівництво відбувалося в межах виділеної земельної ділянки, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський дослідно-будівельний інститут" (ліценція серії АА № 425138 строк дії з 14.04.2003 року до 14.04.2008 року) в квітні 2006 року було зроблено інженерно-технічне обстеження будівельних конструкцій з метою оцінки їх технічного стану і можливості експлуатації будівель човнової станції по АДРЕСА_1, згідно якого несучі будівельні конструкції знаходяться в задовільному стані та придатні до експлуатації.

З врахуванням наведеного представник відповідача просила суд визнати за Громадською організацією власників маломірних човнів «Буревісник» право власності на човнову стоянку за адресою: АДРЕСА_1, що складається з приміщень: вартова літ. А-2 площею 45,4 кв.м., вартова літ. Б-1 площею 17,2 кв.м., вартова літ. В-1 площею 5,3 кв.м., вбиральні літ. Г-1, вбиральні літ. Д-1 без введення в експлуатацію, а в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити (а.с.21-23).

Від Дніпропетровської міської ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі, в якій вони просять суд ухвалити рішення на підставі матеріалів, що є у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ГОВМЧ «Буревісник» підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1, є членом громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник», яку було зареєстровано 10.06.1993 р. на підставі розпорядження виконавчого комітету Самарської районної ради народних депутатів № 133/2-р (а.с.7)

1 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та громадською організацією власників маломірних човнів «Буревісник» був укладений договір користування майном, згідно якого остання зобов'язувалася передати йому у користування гараж літ. Ж, який знаходиться на човновій стоянці по АДРЕСА_1 строком на один рік (а.с.4-5).

22 жовтня 2012 року позивач надіслав відповідачу лист, яким повідомив останнього про визнання вказаного договору недійсним, з огляду на те, що право власності на нерухоме майно, яке є предметом договору, не зареєстровано за відповідачем, а тому його не можна вважати власником даного приміщення (а.с.6).

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.04.1984 р. № 425 обласній фірмі побутових послуг було відведено земельну ділянку площею 10,0 га по АДРЕСА_1 для будівництва човнової станції (а.с.29).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17.09.1992 р. № 883 виконавчим комітетам районних рад м. Дніпропетровська було дозволено проводити реєстрацію добровільних громадських організацій, що утворюються на базі човнових причалів об'єднання «Побутові послуги», зі місцем їх знаходження (а.с.26).

На підставі розпорядження Виконавчого комітету Самарської районної ради народних депутатів № 133/2-р від 10.06.1993 р. було зареєстровано Громадську організацію власників маломірних човнів «Буревісник» (а.с. а.с. 8-15, 27).

Судом встановлено, що для здійснення статутної діяльності в межах земельної ділянки, що була відведена для будівництва човнової стоянки, власники човнів власними зусиллями побудували човнову стоянку за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно із технічним паспортом виготовленим КП ДМБТІ складається з наступних приміщень: вартова літ. А-2 площею 45,4 кв.м., вартова літ. Б-1 площею 17,2 кв.м., вартова літ. В-1 площею 5,3 кв.м., вбиральні літ. Г-1, вбиральні літ. Д-1.

Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затверджено проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Будівництво спірних приміщень зроблено у відповідності до будівельних норм, про що свідчать висновки виготовленого 4 квітня 2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідно-будівельний інститут» (ліценція серії АА № 425138 строк дії з 14.04.2003 року до 14.04.2008 року) інженерно-технічного обстеження будівельних конструкцій будівель човнової станції по АДРЕСА_1, згідно яких несучі будівельні конструкції знаходяться в задовільному стані та придатні до експлуатації (а.с.30-46).

Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

За змістом ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що спір між Громадською організацією власників маломірних човнів «Буревісник» та іншими особами відносно зазначеного майна - відсутній, а ГОВМЧ «Буревісник» є фактичним користувачем земельної ділянки за вказаною адресою та сплачує земельний податок за неї, про що свідчать копії квитанцій та податкової декларації з плати за землю.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не вимагає при здійсненні реєстрації прав власності надання усіх перелічених у статті 19 вищевказаного Закону правовстановлюючих документів у сукупності, та при наявності Технічного висновку про обстеження та оцінку технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій нежитлової будівлі, реєстрація права власності на цей об'єкт може проводитися на підставі рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно без введення його в експлуатацію.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, враховуючи, що Громадська організація власників маломірних човнів «Буревісник» є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване побудоване ними спірне нерухоме майно, яке відповідає будівельним нормам та правилам і знаходиться в нормальному стані придатному до подальшої експлуатації, приймаючи до уваги, що права третіх осіб при вирішенні даного спору не були порушені, суд вважає за можливе задовольнити зустрічні позовні вимоги Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» у заявлений нею спосіб, а у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 331, 375, 376 Цивільного кодексу України ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» про визнання договору недійсним - відмовити у повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» до АДРЕСА_1 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за Громадською організацією власників маломірних човнів «Буревісник» (ідентифікаційний код 23360348) право власності на човнову стоянку за адресою: АДРЕСА_1, що складається з приміщень: вартова літ. А-2 площею 45,4 кв.м., вартова літ. Б-1 площею 17,2 кв.м., вартова літ. В-1 площею 5,3 кв.м., вбиральні літ. Г-1, вбиральні літ. Д-1 без введення в експлуатацію.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Громадської організації власників маломірних човнів «Буревісник» (ідентифікаційний код 23360348) сплачений нею судовий збір в сумі 214,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук