Постанова

від 24.04.2013 по справі 5011-3/17125-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа№ 5011-3/17125-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мерзлов А.П.

від відповідача: Ткаченко І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель»

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2013р.

справа №5011-3/17125-2012 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель»

про стягнення 168 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель»(далі - відповідач) про стягнення з відповідача 168 000,00 грн. основного боргу по орендній платі за період з 01.05.2012р. по 16.11.2012р., який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди крана мостового електричного № ДО-01/04/10 від 01.04.2010р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі № 5011-3/17125-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» 168000,00 грн. основного боргу, 3 360,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі № 5011-3/17125-2012 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи.

Крім того, апелянт зазначив, що останній не мав можливості використовувати кран у зв'язку з знеструмленням крану на підставі акту перевірки живлення крану мостового від 30.03.2012р., що не було взято до уваги судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013р. у справі №5011-3/17125-2012, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» (орендар) було укладено договір оренди крана мостового електричного № ДО-01/04/10 (далі -договір).

Відповідно до розділу 1. договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне майно :

1.1. кран мостовий електричний (В/п 10т) № 375 (далі - кран)

1.2. балансова вартість крана мостового електричного 910 815,00 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 01.04.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв кран мостовий електричний (В/п 10т) № 375 у технічно справному стані, згідно договору № ДО-01/04/10 від 01.04.2010р., що підтверджується актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1. договору кран, що орендується передається орендареві протягом однієї доби з моменту підписання даного договору згідно акту прийому-передачі обома сторонами.

Згідно п. 5.1. договору орендна плата встановлюється в розмірі 20 000,00 грн. без ПДВ в місяць, що разом з ПДВ становить 24 000,00 грн.

Пунктом 3.4. договору визначено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на особовий рахунок орендодавця не пізніше через 5 банківських днів після виставлення рахунку орендодавцем, який підтверджується актом здачі-прийняття робіт.

Пунктом 7.1. договору відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно п. 4.1. договору строк дії договору встановлено з 01.04.2010 до 31.12.2010р.

Додатковою угодою від 12.09.2011 сторони продовжили термін договору оренди по 31.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки-фактури № 0-00000086 від 28.05.2012р., № 0-00000097 від 27.06.2012р., № 0-00000113 від 25.07.2012р.. № 0-00000129 від 31.08.2012р., № 0-00000158 від 27.09.2012р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією 16.10.2012р. Рахунки-фактури № 0-00000175 від 24.10.2012р. та № 0-00000183 від 02.11.2012р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією 07.11.2012р.

Згідно акту приймання-передачі від 20.12.2012р. відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди кран.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем були порушені зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі з 01.05.2012р. по 16.11.2012р., в результаті чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 168000,00 грн.

Доказів, які б спростовували зазначений факт, відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що невиконання відповідачем обов'язку щодо орендної плати є порушенням ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що з березня 2012 року кран неможливо було використовувати, оскільки позивач обмежив електропостачання шляхом відключення підстанції, яка живить кран, з огляду на наступне.

Так, складений відповідачем акт перевірки живлення крану мостового від 30.03.2012р. в якому зазначено про знеструмлення крану не може бути сприйнятий належним доказом в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він підписаний та складений в односторонньому порядку представниками відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином провірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості підстав для скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі №5011-3/17125-2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013р. у справі №5011-3/17125-2012 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-3/17125-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.