Постанова

від 23.04.2013 по справі 5006/32/177пн/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5006/32/177пн/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Донецької міської ради, м. Донецьк на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року та на рішення у справігосподарського суду Донецької області від 23.11.2012 року № 5006/32/177пн/2012 господарського суду Донецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ", м. Донецьк до Донецької міської ради, м. Донецьк провизнання недійсним рішення Донецької міської ради та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23 листопада 2012 року (суддя Сковородіна О.М.) по справі №5006/32/177пн/2012 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ" задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 грудня 2012 року по справі №5006/32/177пн/2012 (судді: Склярук О.І., Богатир К.В., Дучал Н.М.) апеляційну скаргу Донецької міської ради залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2012р. по справі №5006/32/177пн/2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Донецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року по справі №5006/32/177пн/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ" до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.2001 року Виконавчий комітет Донецької міської ради прийняв рішення №578/3 "О предоставлении обществу с ограниченной ответственностью "ВИСТ" земельного участка в аренду для размещения автомобильной автостоянки в Ворошиловском районе", яким затвердив проект відводу земельної ділянки площею 6550,0кв.м. ТОВ "ВІСТ" для розміщення автомобільної стоянки в Ворошиловському районі, 18 мікрорайон (пр. Маяковського -вул. Коваля) та надав ТОВ "ВІСТ" земельну ділянку площею 6550,0 кв.м. в оренду строком на 10років, із земель запасу, для розміщення автомобільної стоянки.

26.03.2002 року між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСТ" (орендар) підписано договір оренди земельної ділянки, який було посвідчено нотаріально та зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.04.2002р. за №А/2-260, відповідно до предмету якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Ворошиловського району міста Донецька 18 мікрорайон (пр. Маяковського -вул. Коваля), загальною площею 6550,0кв.м. (п.1.1. договору).

Договір укладається терміном на десять років, починаючи з дати його державної реєстрації, тобто, до 10.04.2012р. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін за умови, що він письмово повідомить про це не пізніше, ніж за два місяця до його закінчення. (п.2.1 договору).

27.11.2008р. був укладений договір про внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 26.03.2002р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.04.2002р. за №А/2-260, за умовами якого замінений орендодавець, Виконавчий комітет Донецької міської ради на Донецьку міську раду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає порядок поновлення договору оренди землі, а саме по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач своєчасно повідомив орендодавця про намір щодо поновлення договору оренди землі; докази того, що відповідач висловлював свої заперечення, щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, у відведені для цього строки, відсутні.

Крім того, судами встановлено, що 15.05.2012р. (після спливу строку договору оренди земельної ділянки) позивач листом повідомив відповідача про те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою. Проте 01.06.2012р. Донецькою міською радою прийнято спірне рішення за № 17/107 "О невозобновлении обществу с ограниченной ответственностью "ВИСТ" договора аренды земельного участка, расположенного в 18 микрорайоне (пр.Маяковского -ул. Коваля) в Ворошиловском районе", яким позивачу було відмовлено у продовженні договору оренди.

У зв'язку з цим товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСТ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач після закінчення строку дії договору оренди, продовжував використовувати спірну земельну ділянку та не отримував жодних заперечень від орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, яка розташована в 18 мікрорайон (пр. Маяковського -вул. Коваля) Ворошиловського району міста Донецька, загальною площею 6550,0кв.м., на новий строк. Умовами договору передбачено, що по закінченні терміну дії договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін при умові, що він письмово повідомить про це не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач своєчасно повідомив орендодавця про намір щодо поновлення договору оренди землі.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 26.03.2002 року.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з огляду на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" рішення органу місцевого самоврядування щодо непоновлення договору оренди мало прийматись після надходження пропозиції орендаря (позивача) про поновлення договору оренди земельної ділянки, та не пізніше ніж в місячний термін після спливу строку договору оренди, отже рішення Донецької міської ради "О невозобновлении обществу с ограниченной ответственностью "ВИСТ" договора аренды земельного участка, расположенного в 18 микрорайоне (пр.Маяковского -ул. Коваля) в Ворошиловском районе" №17/107 від 01.06.2012р., прийняте поза межами законодавчо встановлених строків та всупереч приписам ст. 19 Конституції України та ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішень суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Донецьку міську раду, м. Донецьк.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Донецької міської ради, м. Донецьк залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року та рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2012 року у справі №5006/32/177пн/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко