Рішення

від 19.04.2013 по справі 5011-32/18195-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/18195-2012 19.04.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі: Київської міської ради, м.Київ

Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр", м. Київ

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від прокуратури: Білий О.В. - прокурор

від першого позивача: Семенюк Н.М. - спеціаліст

від другого позивача: Семенюк Н.М. - спеціаліст

від відповідача: Коляда О.І. - юрисконсульт

Брей О.В. - представник

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-32/18195-2012 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

За клопотанням другого позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Головного управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" зокрема:

· визнати право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежилі приміщення в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24 літ. А, загальною площею 383,4 кв. м., вартістю 2 404 831, 00 грн.

· зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" повернути до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради нежилі приміщення в будинку за адресою м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24 літ. А, загальною площею 383,4 кв. м., вартістю 2 404 831,00 грн.

Перший позивач у справі - Київська міська рада, надав суду, в розумінні ст. 22 ГПК України, пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги.

Судом прийнято що уваги, що відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) перейменовано у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).

Пунктом 1 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) визначено, що він є правонаступником Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації). Таким чином, належним відповідачем у справі, в розумінні ст. 25 ГПК України, є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).

Другий позивач у справі - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з огляду на приписи ст. ст. 22, 59 ГПК України, надав суду письмові пояснення, за змістом яких підтримує доводи прокурора. Посилається на те, що в зв'язку з відсутністю рецензування звіту про оцінку майна порушені норми законодавства щодо приватизації спірних приміщень.

Відповідач позовні вимоги не визнав посилаючись на наступне:

· Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-промислова група" було проведено незалежну оцінку спірних приміщень;

· рецензія проводилася 12.01.2010 року рецензентом - суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство незалежної експертизи "М.Т.К.";

· рішення органу місцевого самоврядування "Про затвердження переліків об'єктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації" від 28.05.2009 року № 595 було прийнято в межах наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень;

· договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 14.01.2010 року був укладений між повноправними суб'єктами в межах своїх повноважень, у відповідності до вимог діючого законодавства.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги висновок прокурора, суд встановив:

Позовна заява містить посилання на застосування за приписами ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову, зокрема накласти арешт на нежилі приміщення в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24 літ. А, загальною площею 383,4 кв. м., та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" чи будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на відчуження вказаного майна.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Так, підставою для застосування таких заходів прокурор визначає можливість відчуження спірного майна на користь третьої особи, або обтяження в інший спосіб, що зробить неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. Судом прийнято до уваги положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року. Втім, клопотання прокурора не містить будь-якого обґрунтування та будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в т. ч. вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна и підготовчі дії до його реалізації, укладання договорів поруки чи застави при наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Позов мотивовано порушенням порядку приватизації комунального майна Подільського району м. Києва - нежилих приміщень в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24 літ. А, загальною площею 383,4 кв. м. вартістю 2 404 831, 00 грн.

Так, прокурором встановлено, що зокрема:

- позицією 22 додатку 1 до рішення Подільської районної у місті Києві ради V скликання від 28.05.2009 року № 595 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу включено приміщення, розташовані в м. Києві по Андріївському узвозу, 3/24, літ. А, загальною площею 383, 4 кв. м.;

- в ході приватизації, суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-промислова група" проведено незалежну оцінку вказаних приміщень, ринкова вартість яких, відповідно до висновку про вартість майна від 31.12.2009 року становить 2 404 986, 00 грн.;

- вказаний висновок 13.01.2010 року затверджено начальником відділу приватизації комунального майна Подільського району міста Києва;

- рецензія звіту про оцінку вказаних приміщень не проводилася;

- в подальшому, 14.01.2010 року між Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, вартістю 2 404 831, 00 грн.

- за актом приймання передачі № 1 від 19.01.2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" були передані нежитлові приміщення площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, які на даний час перебувають у власності зазначеної юридичної особи.

Вказані обставини, на думку прокурора, порушують охоронювані законом інтереси держави, оскільки при приватизації зазначеного майна було порушено норми закону, зокрема договір купівлі продажу від 14.01.2010 року є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено всіх його істотних умов - ціни. Тому нежитлові приміщення площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, є комунальною власністю та підлягають поверненню до територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд дійшов висновку що доводи прокурора є обґрунтованими, а доводи відповідача є хибними, виходячи з наступного:

- згідно вимог статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України";

- частина друга ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає, що відповідно до цього Закону можуть приватизуватися підприємства, якщо вони відповідають вимогам частини 1 статті 2 цього Закону;

- відповідно до статті 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на час спірних відносин сторін) за рішенням органів приватизації, зокрема, здійснюється оцінка об'єкта малої приватизації в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт оцінки вартості об'єкта приватизації затверджується керівником органу приватизації;

- частиною 3 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим;

- пунктом 17 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891, передбачено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами;

- в той же час, відповідно до п. 18 зазначеного нормативного акту, затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки майна або скріплення печаткою та підписом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) чи виконавчого органу відповідного органу місцевого самоврядування висновку про вартість майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або іншої уповноваженої на це особи.

Виходячи з аналізу викладеного, чинним законодавством України встановлено порядок прийняття, погодження та затвердження оцінки майна органом приватизації, якому обов'язково має передувати рецензування акту оцінки майна.

Докази по справі свідчать, що 13.01.2010 року Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва було затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна екпертно-промислова група" про вартість майна - нежитлових приміщеннь площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А.

В матеріалах справи № 5011-32/18195-2012 міститься рецензія на звіт про проведення незалежної оцінки вартості нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, яка проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство незалежної експертизи "М.Т.К.". Проте, дана рецензія не приймається судом до уваги, з огляду на наступне:

· пунктом 17 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891, передбачено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами;

· частина 1 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

· тобто відповідач не є належним замовником рецензування висновку про вартість майна в розумінні ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

· проте, докази по справі свідчать про відсутність вимоги або іншого письмового запиту ані органу місцевого самоврядування, ані Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва, щодо проведення рецензування висновку про вартість спірного майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертно-промислова група".

Матеріали приватизаційної справи нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, свідчать про відсутність рецензії висновку про оцінку вказаного майна. Таким чином, відсутність рецензування висновку про вартість спірних нежитлових приміщень є порушенням імперативних норм ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Законодавець встановлює, що господарюючі суб'єкти як юридичні особи повинні вчиняти правочини в письмовій формі як між собою, так і з фізичними особами (в останньому випадку - за винятком тих правочинів, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення; статті 206, 208 ЦК України). Відтак свобода вибору у підприємства, установи, організації, що укладає угоду, між усною та письмовою формою правочину є винятком, а обов'язкова письмова форма - правилом.

Дво - або багатосторонні правочини (договори), які повинні укладатися в письмовій формі, можуть укладатися, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами, засобами електронного зв'язку тощо за підписами сторін, які їх надсилають. Якщо іншою стороною заперечується одержання нею відповідного документа, заінтересована сторона зобов'язана подати господарському суду належні докази його надіслання поштою або іншим засобом зв'язку; за неподання таких доказів у суду відсутні підстави для висновку про додержання сторонами письмової форми правочину (договору).

Поряд із загальними вимогами до письмової форми правочину (стаття 207 ЦК України, частина перша статті 181 ГК України) законодавством встановлюються спеціальні вимоги до окремих видів договорів.

Якщо сторонами правочину, пов'язаного з переходом права власності (повного господарського відання) на майно, не дотримано вимог нормативних актів стосовно державної реєстрації прав на майно, наприклад, правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів тощо, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання такого правочину недійсним, оскільки зазначена реєстрація не є елементом форми угоди. Відповідний договір вважатиметься неукладеним.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205- 210, 640 ЦК України тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Частиною 2 ст. 180 ГК України встановлено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Неукладеність договору визначається у ч. 8 ст. 181 названого кодексу, зокрема у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, твердження прокурора щодо неукладеності правочину - договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А від 14.01.2010 року між Відділом приватизації комунального майна Подільського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" обґрунтовані, оскільки при його укладенні сторони не дійшли згоди щодо всіх його істотних умов в розумінні ст. 632 ЦК країни, ст. ст. 180, 181 ГК України - ціни продажу об'єкта малої приватизації.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

· в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 30/364 від 20.10.2009 року за позовом Подільської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" було задоволено позов щодо визнання право власності на нежилі підвальні приміщення групи приміщень № 22а, загальною площею 119,30 кв. м. та нежилі приміщення 1-го поверху групи приміщень № 25, загальною площею 264, 10 кв. м. в будинку по вул. Андріївський узвіз, 3/24, літ. А за територіальною громадою Подільського району м. Києва.

Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать про те, що об'єкт приватизації вибув із комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва та перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр".

Право державної, або комунальної власності передбачено ст. 392 ЦК України, і має статус спеціального, оскільки воно оспорюється будь - якою особою. Тобто, позов про визнання права - це превентивна форма захисту права. Такий позов може пред'являтися, коли право ще не порушене, але існує загроза його порушення. Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону.

Позов про визнання права власності може пред'являтися у тому випадку, коли зацікавлена особа яка звертається до суду з таким предметом позову, довела та надала суду докази з урахуванням конкретних обставин справи про вчинення відповідачем дій, які можуть бути розцінені як невизнання його права власності. Майно, яке є предметом спору зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-центр".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відсутня підстава реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, наслідки чого передбачено приписами ст. ст. 1212, 1213 ЦК України. Так, вказані статті визначають осіб, які набули майно або зберегли його за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно.

З урахуванням викладеного, нежитлові приміщення площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А є комунальною власністю, та підлягають поверненню на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Посилання відповідача на ті обставини, що під час досудового слідства по кримінальному проваджденню відповідачем не порушено чинне законодавство при набутті права власності на спірне майно приймаються судом до уваги з огляду на приписи ст. 34 ГПК України, однак з урахуванням належності їх до справи. Так, слід зазначити, що слідчий є самостійною процесуальною фігурою в розумінні КПК України, а отже, всі рішення щодо проведення слідчих дій він приймає самостійно від свого імені, а не від імені органу в якому працює. Разом з тим, доказів щодо закриття кримінальної справи з боку вказаного органу відносно посадових осіб, суб'єктів владних повноважень та керівництва Товариства з обмеженою відповідальністью "Антік-центр" до матеріалів справи не залучено.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прокурором доведено порушення інтересів держави, економічних інтересів держави, в т. ч. що під час приватизації об'єкту малої приватизації органом не було проведено рецензування висновку про оцінку майна, чим порушено приписи ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Доведено обставини, з яким закону пов'язує неукладеність договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А від 14.01.2010 року, в т. ч. факт безпідставного придбання відповідачем майна, відповідно до вимог статті 1212 ЦК України.

Позивачами у справі - Київською міською радою та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доведено вчинення відповідачем дій, які розцінені судом як не визнання права комунальної власності. Натомість відповідачем не доведено суду ті обставини, що сторони при укладенні спірного договору купівлі-продажу дійшли годи щодо його ціни.

За такими обставинами, позов прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивачі звільнені від сплати судового збору за законом, а тому судовий збір в сумі 48096, 62 грн. покладається на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" , згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. 36-1, 56 Закону України "Про прокуратуру", ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 1, 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. ст. 392, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 29, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр" задовольнити.

2. Визнати право комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на нежитлові приміщення площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, вартістю 2 404 831, 00 грн.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Антік-центр", 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 3 літера "А", код ЄДРПОУ 309970974, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141, нежитлові приміщення площею 383, 4 кв. м. в будинку за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 3/24, літ. А, вартістю 2 404 831, 00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-центр", 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 3 літера "А", код ЄДРПОУ 309970974, на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 48 096, 62 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Подільського району м. Києва Державної податкової служби м. Києва.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.04.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко