Рішення

від 26.04.2013 по справі 5023/4519/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2013 р.Справа № 5023/4519/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Полімеризолмаш", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт", м. Хмельницький про визнання недійсним патенту за участю представників сторін:

позивача - Дергачова В.С. (дов. №б/н від 10.09.2012 р.); Бойко Д.В. (адвокатський договір від 01.10.2012 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Полімеризолмаш», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про: визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним, - зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним; - визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 61116 недійсним; - зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 61116 недійсним.

09 жовтня 2012 року від Позивача надійшло клопотання про виправлення помилки щодо визначення статусу Державної служби інтелектуальної власності України, як Відповідача, де просить суд визначити останнього у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів.

17 жовтня 2012 року, від Позивача, надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просить суд: - визнати деклараційний патент України на корисну модель №25253 недійсним повністю; - зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель №25253 недійсною повністю.

Ухвалою господарського суду від 18 жовтня 2012 року по справі №5023/4519/12 виправлено зазначену помилку в ухвалі суду від 08 жовтня 2012 року по справі №5023/4519/12 щодо визначення статусу Державної служби інтелектуальної власності України та визначено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Заяву Позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду, як таку, що не суперечить чинному законодавству.

На адресу господарського суду Харківської області 09 листопада 2012 року за вхідним №2171 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області по справі № 5023/4519/12 від 18 жовтня 2012 року.

26 листопада 2012 року позивач подав до господарського суду заяву від 26 листопада 2012 року за вих. №11/12-17 про часткову відмову від позову, відповідно до якої відмовився від позовних вимог щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель № 25253 недійсним повністю. 18 грудня 2012 року позивач подав уточнену позовну заяву (т. 2, а.с. 149) за вих. №12/12-09, в якій з урахуванням поданих ним заяв про уточнення позовних вимог від 17 жовтня 2012 року та часткової відмови від позову від 26 листопада.11.2012 року, просить визнати деклараційний патент України на корисну модель №25253 недійсним повністю. Тобто, вказаними заявами позивач відмовився від позовних вимог до 1-го відповідача (ПП «Сінтез-Полімер») та 3-го відповідача (Державна служба інтелектуальної власності України).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2013 року (т. 3, а.с. 21) було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, а саме часткової відмови від позову, як таку, що не суперечить чинному законодавству (про що вказано в резолютивній частині ухвали) та зазначено про те, що розгляд справи продовжується з урахуванням наданих уточнень.

В ухвалі господарського суду Харківської області від 29 січня 2013 року (т. 3, а.с. 32) також вказано про надходження від позивача заяви про уточнення позовних вимог, а саме часткової відмови від позову та зазначено, що вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить чинному законодавству ухвалою суду від 22 січня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 січня 2012 року по справі №5023/4519/12: - відмовлено у задоволенні клопотання другого та третього Відповідача про направлення справи №5023/4519/12 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва; - відмовлено у задоволенні клопотання 2. Відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача - Державну службу інтелектуальної власності України; - відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів; - клопотання Позивача про призначення судової експертизи по справі №5023/4519/12 - задоволено; - зупинено провадження у справі №5023/4519/12 та матеріали справи направлено для проведення експертизи.

Після повернення матеріалів справи №5023/4519/12 з експертної установи вони були направлені до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Екопласт».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2013 року по справі №5023/4519/12 ухвалу господарського суду Харківської області від 29 січня 2013 року по справі №5023/4519/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

19 квітня 2013 року до господарського суду Харківської області повернуті матеріали справи за № 5023/4519/12. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року: - провадження у справі №5023/4519/12 поновлено; - розгляд справи призначено на 26 квітня 2013 року на 11:00 год.; - прийнято відмову Позивача від позовних вимог в частині зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на корисні моделі відомості про визнання деклараційного патенту України на корисну модель №25253 недійсним повністю та в частині визнання деклараційного патенту України на корисну модель №25253 недійсним повністю; в цій частині позовних вимог провадження у справі № 5023/4519/12 припинено.

Суд запитує у учасників судового процесу про наявність заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв або клопотань не надійшло.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Документів, витребуваних судом не надав.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Екопласт», належать виключні майнові права інтелектуальної власності на корисну модель «Виріб для теплової обробки харчових продуктів» на підставі деклараційного патенту України №25253 від 25 липня 2007 року, виданого на підставі заявки відповідача № u 2007 02023 від 26 лютого 2007 року.

Відповідач пред'явив Позивачу претензії у незаконному використанні корисної моделі, щодо належної першому виключних майнових прав на корисну модель «Виріб для теплової обробки харчових продуктів» на підставі деклараційного патенту України №25253 від 25 липня 2007 року.

Як зазначає Позивач зазначений деклараційний патент Відповідача не відповідає вимогам патентоздатності корисних моделей і порушує права і законні інтереси Позивача вільно і без обмежень використовувати об'єкти, що містять окремі ознаки зазначені у вказаному деклараційному патенті № 25253.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі).

Вимоги до формули винаходів (корисних моделей) визначені у Правилах складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року №22.

Згідно з п. 7.1.1. вказаних вище Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом. При цьому, відповідно до п. 7.1.2. вищезазначених Правил, формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його (її) суть і викладатися ясно та стисло.

В свою чергу, відповідно до п. 6.6.1. Правил, суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

Таким чином, обсяг правової охорони корисної моделі визначається її формулою, яка має містити в собі всі суттєві ознаки такої корисної моделі.

Формула корисної моделі Відповідача за деклараційним патентом №25253 викладена наступним чином: «1. Виріб для теплової обробки харчових продуктів, що виконаний у вигляді пакета, який відрізняється тим, що по його довжині, ближче до краю, виконані крізні отвори для виходу пари, які мають невеликий розмір, а всередині виробу або ззовні додатково вміщена стрічка для зав'язування, яка має довжину виробу і закріплена до дна виробу з можливістю відривання, причому виріб та стрічка для зав'язування виконані з термостійкої плівки. 2. Виріб за п. 1, який відрізняється тим, що виріб виконаний у вигляді рукава, довжина якого значно більша за його висоту, а сторони з'єднані між собою тільки по довжині».

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

При цьому умови патентоздатності корисних моделей визначені ч. 2 ст. 7 вказаного вище Закону України, згідно з якою корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

В свою чергу, відповідно до ч. 3,4 ст. 7 зазначеного вище Закону, винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Таким чином, для встановлення відповідності корисної моделі такій умові патентоздатності як новизна, необхідно встановити, чи не стала сукупність суттєвих ознак корисної моделі, викладена в її формулі, загальновідомою в світі до дати подання заявки на таку корисну модель, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

У зв'язку з тим, що встановлення вказаних вище обставин потребувало спеціальних знань в галузі інтелектуальної власності, суд по справі призначив експертизу в галузі інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

На вирішення експертизи було поставлено питання: «Чи стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки на корисну модель №u 2007 02023 від 26 лютого 2007 року, сукупність суттєвих ознак корисної моделі за деклараційним патентом України №25253, виходячи з матеріалів справи №5023/4519/12?».

У Висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №870 від 11 березня 2013 року вказаної вище експертної установи було встановлено наступне: «Виходячи з матеріалів справи №5023/4519/12, сукупність суттєвих ознак корисної моделі за деклараційним патентом України №25253 стала загально доступною в світі до дати подання заявки на зазначену корисну модель № u 2007 02023 від 26.02.2007 р.».

Таким чином, корисна модель відповідача «Виріб для теплової обробки харчових продуктів» за деклараційним патентом України на корисну модель №25253 від 25 липня 2007 року не відповідає такій умові патентоздатності як новизна.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з урахуванням сум, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Доказами сплати витрат за проведення судової експертизи є надані Позивачем копія рахунку № 10 від 08.02.2013 р. та копія платіжного доручення № 1050 від 11.02.2013 р. про сплату суми у розмірі 12 000,00 грн. (щодо витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності), що були покладені на Позивача ухвалою суду від 29.01.2013 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним повністю деклараційний патент України №25253 на корисну модель «Виріб для теплової обробки харчових продуктів».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт» (31300, Хмельницький район Хмельницької області, село Пашківці, код ЄДРПОУ 31521894) на користь Приватного підприємства «Полімеризолмаш» (61047, м. Харків, вул. Мохнацька, 132, код ЄДРПОУ 34953051) 12 000,00 грн. - сплата за проведення судової експертизи та 1 660,70 грн. - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.