Ухвала

від 22.02.2012 по справі 2/605

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/302/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю. Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"22" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В., СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В., При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Судак» про поновлення на роботі та стягнення сум, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 6 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Судак» (далі - ДП «Судак») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані щорічні відпустки, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В позові зазначив, що з червня 2003 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював виноградарем у відділенні №1 ДП «Судак». 10 червня 2011 року, під час коли він перебував на лікарняному, адміністрацією підприємства (за результатами медичного огляду, який не проводився) був складений акт про його появу на роботі в стані сп'яніння. Наказом №147 від 5 серпня 2011 року його було звільнено з роботи з 16 липня 2011 року за п. 7 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення вважає незаконним, оскільки воно відбулося під час його тимчасової непрацездатності.

Рішенням Судацького міського суду від 6 грудня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Додатковим рішенням від 12 грудня 2011 року вирішено питання щодо судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про доведеність факту його появи на роботі у стані сп'яніння не відповідає обставинам справи.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із доведеності появи ОСОБА_6 на роботі в стані сп'яніння, що стало підставою його звільнення з роботи за п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбулося без будь-яких порушень вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Згідно з ч. 1 п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Як роз'яснено в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. При цьому доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 працював у Державному підприємстві «Судак» виноградарем з 6 вересня 2004 року (наказ №101 від 3 вересня 2004 року) (а.с.4).

Наказом ДП «Судак» №147 від 5 серпня 2011 року ОСОБА_6 звільнено з роботи за п. 7 ст. 40 КЗпП України за перебування на роботі в стані наркотичного сп'яніння.

В якості підстав для звільнення позивача з роботи зазначені: акти від 10 червня 2011 року, висновок медичного огляду, протокол засідання профспілкового комітету.

Згідно вказаних актів (а.с.32, 31), 09 червня 2011 року позивач перебував на роботі у стані сп'яніння, в зв'язку з чим був відсторонений від роботи; 10 червня 2011 року в 7 год.30 хв. він знов появився на роботі в нетверезому стані, мав запах алкоголю, хитливу ходу, нецензурний вислів.

Згідно показань свідка ОСОБА_7 - лікаря Судацького ТМО, 10 червня 2011 року позивач був доставлений у лікарню для обстеження. Він був розпалений, стверджував що отруївся. Факт отруєння не підтвердився, але у зв'язку з виявленим у нього захворюванням (гастроентероколіт, яке позивач пов'язував із вживанням копченої риби), йому було призначено лікування. Допитаний в якості свідка лікар-нарколог ОСОБА_8 підтвердив, що 10 червня 2011 року він провів медичний огляд позивача та на підставі проведеного лабораторією аналізу дійшов висновку про перебування ОСОБА_6 у стані наркотичного сп'яніння, про що склав відповідний висновок.

Факт проведення медичного огляду позивача лікарем-наркологом ОСОБА_8 підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_9

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 червня 2011 року №30, виданому Кримською республіканською установою «Наркологічний диспансер», ОСОБА_6 перебував у стані наркотичного сп'яніння (а.с.33).

Сукупністю перелічених доказів підтверджується факт появи позивача на роботу у стані сп'яніння.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт зазначає, що акт появи його на роботі у стані сп'яніння, складений працівниками ДП «Судак», не відображає фактичних обставин справи, складений з порушенням порядку оформлення документів, під час перебування його на лікуванні і ним не підписаний. Свою хворобу пов'язує з впливом небезпечних та шкідливих речовин на виробництві.

Доводи апелянта не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки докази, наведені відповідачем на підтвердження факту появи позивача на роботі у стані сп'яніння, нічим не спростовуються. Не підтверджений також зв'язок хвороби з впливом небезпечних та шкідливих речовин на виробництві (згідно показань свідка ОСОБА_7 проведеними аналізами цей факт не підтвердився).

Посилання апелянта на те, що акт про появу на роботі у стані сп'яніння складений з порушенням передбачених вимог, апеляційним судом не враховується, оскільки факт засвідчення появи особи на робочому місці в нетверезому стані допускається шляхом складання акта чи протокола в довільній формі, що мало місце у даному випадку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо наявності підстав для скасування оскарженого рішення неспроможними.

На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевірена в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 6 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти місяців з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.