Постанова

від 30.04.2013 по справі 26/484

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. Справа№ 26/484

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 30.04.2013 року

розглянувши апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року,

у справі № 26/484 (суддя - Мандриченко О.В.)

за скаргою Українського фінансово-промислового концерну «УФПК»

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного

управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправними дій державного виконавця Відділу

державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції у м. Києві та скасування постанови державного

виконавця про відкриття виконавчого провадження

у справі № 26/484

за первісним позовом Українського фонду підтримки підприємництва

до Українського фінансово-промислового концерну «УФПК»

про розірвання договору № 12-НПК від 05.12.2003 року та стягнення

547 103,20 грн.

та за зустрічним позовом Українського фінансово-промислового концерну

«УФПК»

до Українського фонду підтримки підприємництва

про припинення господарських правовідносин, встановлених

договором № 12-НПК від 05.12.2003 року та установлення

господарських правовідносин між сторонами за договором

№ 4-НП від 05.05.2003 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року у справі №26/484 первісний позов задоволено повністю: розірвано фінансовий договір №12-НПК від 05.12.2003 року, укладений між Українським фондом підтримки підприємництва та Українським фінансово-промисловим концерном «УФПК». Стягнуто з Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» 547 193,20 грн. боргу. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року рішення господарського суду від 29.03.2007 року залишено без змін. На виконання вказаного вище рішення 25.10.2007 року видано наказ у справі №26/484. Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року та рішення господарського суду від 11.07.2007 року у справі №26/484 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2009 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» на користь Українського фонду підтримки підприємництва суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 635013,05 грн., 64314,36 грн. заборгованості за відсотками по користуванню фінансовою підтримкою, 46576,64 грн. пені, 7495,05 грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову провадження у справі припинено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. 13.03.2009 року на виконання рішення господарського суду видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009 року рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2009 року скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо визнання недійсним договору №12-НПК від 05.12.2003 року в частині надання на поворотній основі фінансової підтримки на виконання національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні і в цій частині провадження у справі припинено. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2009 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року у задоволенні заяви Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2009 року у справі №26/484 відмовлено.

28.08.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

05.12.2012 року Український фінансово-промисловий концерн «УФПК» звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Власюк С.В., у якій боржник просив визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження з пропуском річного (трирічного) терміну звернення до виконання відносно Українського фінансово-промислового концерну на підставі наказу господарського суду міста Києва №26/484, виданого 13.03.2009 року. Заявник просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 28 серпня 2012 року №34009158 про відкриття виконавчого провадження у справі з мотивів, вказаних у скарзі.

В свою чергу, позивач, заперечуючи проти вказаної скарги відповідача вказав на те, що 06.05.2009 року до ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві було направлено заяву Українського фонду підтримки підприємництва про відкриття виконавчого провадження та наказ господарського суду міста Києва від 13.03.2009 року у справі №26/484. В подальшому виконавче провадження було відкрито, зупинено, поновлено, закінчено, виносились постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, наказ направлявся до інших відділів Державної виконавчої служби. 28.08.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Стягувач зазначив, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у задоволенні скарги Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» про визнання протиправними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві та про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 28 серпня 2012 року №34009158 про відкриття виконавчого провадження відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 28.02.2013 року Український фінансово-промисловий концерн «УФПК» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у справі № 26/484 скасувати та прийняти нове рішення суду яким, скаргу Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у справі № 26/484 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Український фонд підтримки підприємництва просить суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, оскільки вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а ухвалу суду законною та обґрунтованою. Позивач просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

В судовому засіданні 29.04.2013 року та 30.04.2013 року представники Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким скаргу на дії державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві задовольнити.

Представник Українського фонду підтримки підприємництва у судових засіданнях 15.04.2013 року, 29.04.2013 року та 30.04.2013 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник стягувача просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представники ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в судове засідання 30.04.2013 року не з'явились про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. При цьому, від ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надійшли пояснення по справі в яких ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві просить суд апеляційної інстанції розглядати дану справу без участі їхнього представника. Крім того, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надіслало до суду апеляційної інстанції прошиту та належним чином завірену копію виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки участь в судовому засіданні 30.04.2013 року представників ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві що не з'явились у судове засідання, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. До того ж, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, та за клопотанням скаржника строк розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжувався.

На вимогу апеляційного господарського суду стягувач надав апеляційному господарському суду додаткові докази - належним чином завірені копії постанов органів виконавчих служб та копії заяв та листів по виконавчому провадженню щодо виконання наказу господарського суду № 26/484 від 13.03.2009 року.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як визначено частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.08.2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції Власюк С. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.03.2009 року у справі №26/484, в якій зазначалося, що боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання наказу.

У наказі господарського суду міста Києва від 13.03.2009 року у справі № 26/484 зазначалося, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 13.03.2012 року. Так, скаржник у своїй скарзі зазначив, що строк для пред'явлення наказу до виконання сплинув і державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження з виконання вказаного наказу господарського суду міста Києва.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідно постанову.

Скаржник просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження з пропуском річного (трирічного) терміну звернення до виконання відносно Українського фінансово-промислового концерну на підставі наказу господарського суду міста Києва № 26/484, виданого 13.03.2009 року та визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 28 серпня 2012 року №34009158 про відкриття виконавчого провадження.

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, стягувач звернувся до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження саме 06.05.2009 року та постановою державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві від 21.05.2009 року було відкрито виконавче провадження.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що постановою від 20.11.2009 року виконавче провадження зупинено на підставі ухвали Вищого господарського суду України від 10.11.2009 року до закінчення перегляду справи у касаційному порядку. 09.06.2010 року постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві виконавче провадження поновлено.

01.10.2010 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий документ до ВДВС Запорізького районного управління юстиції.

01.11.2010 року заступником начальника ВДВС Запорізького районного управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ направлено до ВДВС Печерського районного управління юстиції в місті Києві.

14.02.2011 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в місті Києві відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого документа. 28.03.2011 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено до ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області для подальшого скерування за територіальною належністю.

08.08.2011 року Головним управлінням юстиції у Запорізькій області наказ господарського суду міста Києва № 26/484 від 13.03.2009 року направлено до Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції. 11.08.2011 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої разом з виконавчим документом направлена до ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

16.09.2011 року державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження по виконанню наказу. 10.11.2011 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та разом з виконавчим документом направлено до Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції.

05.01.2012 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та разом з виконавчим документом направлено до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. 01.03.2012 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ направлено до Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції.

24.05.2012 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та разом з виконавчим документом направлено до ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві.

28.08.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк для пред'явлення наказу до виконання не пропущено. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, з моменту видання наказу господарського до моменту його першого пред'явлення до виконання сплинув строк тривалістю менше, ніж два місяці, а з 21.05.2009 року щодо виконання наказу відкрито виконавче провадження і включно до 24.05.2012 року він знаходився у різних відділах Державної виконавчої служби, а отже, строк для пред'явлення наказу до виконання переривався і станом на 28.08.2012 року ще не сплинув.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Власюк С.В. щодо відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду міста Києва № 26/484, виданого 13.03.2009 року. Постанова державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 28 серпня 2012 року № 34009158 про відкриття виконавчого провадження є законною та обгрунтованою. Судова колегія вважає, що строк на пред'явлення до виконання судового наказу стякувачем не пропущено.

Крім того, у відповідності до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Посилання скаржника на ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути прийняте до уваги, оскільки, такі вимоги не були предметом розгляду скарги у суді першої інстанції. Заявник у своїй скарзі посилається лише на те, що стягувачем було пропущено строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання, що виключає перегляд вказаних вимог у суді апеляційної інстанції.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у справі № 26/484 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у справі № 26/484 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 26/484 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 30.04.2013 року