Ухвала

від 25.04.2013 по справі 5011-59/14402-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 5011-59/14402-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліна С.В., Поляк О.І.(доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" простягнення 4794673,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги, до останньої додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 наведеної норми, якою встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 5 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

З аналізу наведеної норми слідує, що розмір ставки судового збору для позову майнового характеру обчислюється, виходячи з ціни позову, проте не може бути більшим 60 розмірів мінімальних заробітних плат, виходячи з того, що встановлений законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подані до суду.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року (тобто того календарного року, у якому касаційна скарга була подана заявником) складає 1147,00 грн.

Отже, враховуючи викладене, а також встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення, заявником до касаційної скарги мали бути додані докази сплати судового збору в сумі 34410,00 грн.

Однак, наявною квитанцією № 1083\з17 від 26.03.2013 року підтверджується сплата судового збору в сумі 32190,00 грн., що є менше, ніж встановлено чинним законодавством.

Також відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

В силу ст. 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була прийнята 05.03.2013 року.

Таким чином, останнім днем строку подання касаційної скарги на вказаний судовий акт було 25.03.2013 року.

Утім, згідно відтиску поштового штемпелю на конверті з касаційною скаргою ТОВ "Тельбі" звернулося лише 01.04.2013, тобто з пропуском встановленого ст. 110 ГПК України процесуального строку.

Однак, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржником до матеріалів касаційної скарги не додане, не викладене таке клопотання і в тексті самої касаційної скарги.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто в касаційній скарзі має зазначатися перелік конкретних норм матеріального і/або процесуального права, які, на думку заявника, порушені чи неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням суті такого порушення чи неправильного застосування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вказує, які саме норми порушені останніми, в чому полягає суть такого порушення і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного судового акта.

Натомість, скаржник стверджує лише, що місцевий господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 627 ЦК України та ст. 173 ГК України, дійшов мотивованого висновку про задоволення позовних вимог, у той час як висновки суду апеляційної інстанції зроблені без ретельного аналізу матеріалів справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що в силу п. п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню ТОВ "Тельбі".

При цьому колегія суддів зазначає, що наведене не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду касаційної інстанції, усунувши недоліки попередньо поданої касаційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ТОВ "Тельбі" судовий збір у сумі 32190,00 грн. за квитанцією № 1083\з17 від 26.03.2013 року підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 повернути скаржникові.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбі" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 32190,00 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто грн. 00 коп.), сплачений за квитанцією за квитанцією № 1083\з17 від 26.03.2013 року.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк