Ухвала

від 04.07.2013 по справі 5011-59/14402-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 липня 2013 року Справа № 5011-59/14402-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І.(доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" простягнення 4794673,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 касаційна скарга ТОВ "Тельбі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 була повернута скаржникові на підставі п. п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

25.05.2013 ТОВ "Тельбі" в порядку ч. 3 ст. 111-3 ГПК України повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вищевказану постанову суду апеляційної інстанції у даній справі.

Однак, подана позивачем касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі № 5011-59/14402-2012 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, адже вдруге звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник не усунув всі недоліки попередньо поданої ним скарги, про які зазначалося в ухвалі Вищого господарського суду України від 25.04.2013.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто в касаційній скарзі має зазначатися перелік конкретних норм матеріального і/або процесуального права, які, на думку заявника, порушені чи неправильно застосовані судами попередніх інстанцій, з обґрунтуванням суті такого порушення чи неправильного застосування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, як вбачається зі змісту повторно поданої касаційної скарги, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме: ст. ст. 32, 33 ГПК України і ст. 629 ЦК України, зазначаючи при цьому, що суть такого порушення полягає у наданні судом неправильної юридичної оцінки акту № 1-150808/2, у зв'язку з чим наведене ним мотивування касаційної скарги фактично зводиться до необхідності суду касаційної інстанції надати власну оцінку доказам відповідача, відмінну від тієї, яка була надана апеляційним господарським судом.

Натомість, в силу ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тоді як відповідно до положення частини 1 наведеної норми її повноваження полягають лише у перевірці застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи.

Отже, виходячи з наведеного, беручи до уваги положення п. 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, для повернення касаційної скарги заявнику.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений ТОВ "Тельбі" судовий збір у сумі 32190,00 грн за квитанцією № 1083\з17 від 26.03.2013 та у сумі 2220,00 грн за квитанцією № 1083\з9 від 17.04.2013 підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

ухвалив:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі господарського суду міста Києва № 5011-59/14402-2012 повернути скаржникові.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тельбі" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 32190,00 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто грн 00 коп.), сплачений за квитанцією № 1083\з17 від 26.03.2013, та у сумі 2220,00 грн (дві тисячі двісті двадцять грн 00 коп.), сплачений за квитанцією № 1083\з9 від 17.04.2013.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк