Рішення

від 25.04.2013 по справі 12/27/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2013 р. Справа № 12/27/2012/5003

\

за позовом: Козятинського міжрайонного прокурора (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Комсомольська, 40) в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Леніна, 20, код ЄДРПОУ 34701036)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено-Плюс" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17, код ЄДРПОУ 22052227)

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 37 479,30 грн. шкоди

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокурор: не з"явився

позивача: не з"явився

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Козятинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено-Плюс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 37479,30 грн. шкоди.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Перевіркою встановлено, що: відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 32,7 га із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, за межами населеного пункту, чим заподіяно шкоду державному бюджету.

У зв'язку з самовільним зайняттям ТОВ "Рено-Плюс" вище згаданої земельної ділянки, державним інспектором сектору з контролю за використанням і охороною земель головного управління Держкомзему у Вінницькій області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року № 963, та на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення нарахована шкода у розмірі 37 479,30 грн.

Самовільно зайнята ТОВ "Рено-Плюс" земельна ділянка площею 32,7 га із земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту та не перебуває у приватній власності, отже є власністю держави в особі Козятинської районної державної адміністрації.

Факт самовільного зайняття ТОВ "Рено-Плюс" вказаної земельної ділянки підтверджується актом перевірки, актом обстеження від 11.08.2011р., протоколом про адміністративне правопорушення, приписом, розрахунком розміру шкоди від 12.08.2011 та викопіюванням.

Крім цього за результатами перевірки 26 серпня 2011 року СВ Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області порушено кримінальну справу №11080195 по факту самовільного зайняття земельної ділянки службовими особами ТОВ "Рено-Плюс" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою суду від 27.03.2012 р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 12.04.2012 р.

Ухвалою суду від 12.04.2012 р., в зв"язку з неявкою представників сторін та ненаданням прокурором і сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 08.05.2012р.

Ухвалою суду від 08.05.2012р., на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи за обвинуваченням Нечипорука Олександра Леонідовича у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.2, 366 ч.2, 197-1 ч.1 КК України, що розглядається Козятинським міськрайонним судом.

Ухвалою суду від 11.04.2013р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 25.04.2013р.

25.04.2013р. на адресу суду від прокурора надійшов лист № 1986 від 22.04.2013р. з письмовими поясненнями, де останній, окрім іншого, зазначає, що кримінальна справа № 11080195 порушена відносно директора ТОВ «Рено-Плюс» Нечипорука О.Л. в ході досудового слідства була об'єднана з кримінальною справою № 10080097 та об'єднаним справам присвоєно № 10080097.

Вироком Козятинського міськрайонного суду від 27.12.12 Нечипорука О.Л. за ст. 197-1 ч. 1 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу даного злочину та визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.2, 222 ч. 2 КК України та призначено покарання за ст.366 ч.2 КК України у вигляді 3х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 2 роки. На підставі ст. ст. 49, 74 КК України Нечипорука О.Л. звільнено від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

На вирок Козятинського міськрайонного суду від 27.12.12 Козятинським міжрайпрокурором 10.01.13 р. подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Вінницької області в частині виправдання Нечипорука О.Л. за ч. 1 ст. 197-1 КК України, де прокурор просив вирок Козятинського міськрайонного суду від 27.12.12 скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку та постановити новий вирок, яким призначити Нечипоруку О.Л. покарання за ч. 1 ст. 197-1 КК України у вигляді штрафу в сумі 51 000 тис. грн.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.03.13р. апеляційну скаргу Козятинського міжрайпрокурора задоволено в повному обсязі; вирок Козятинського міськрайонного суду від 27.12.12р., в частині засудження Нечипорука О.Л. за ч.2 ст.222 КК України - змінено; постановлено вважати його засудженим за ч.2 ст.222 КК України до штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 тис. грн. з позбавленням права обіймати певні посади строком на два роки та на підставі ст. ст. 49, 74 КК України звільнити від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Прокурор та сторони повноважних представників в судове засідання 25.04.2013р. не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Натомість, на адресу суду надійшов лист прокурора № 2006 від 23.04.2013р. з клопотанням відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні відповідального працівника прокуратури за напрямок роботи у сфері представництва інтересів держави та громадян в суді - Маліцької Т.О.

Суд, дослідивши клопотання прокурора, відмовив у його задоволенні, оскільки вказані у клопотанні обставини не є підставою для відкладення розгляду справи; клопотання не підтверджене документально; прокурор не був позбавлений права і можливості направити в судове засідання іншого представника. Крім того, прокурором не враховано положення ст. 69 ГПК України щодо граничного строку вирішення справи.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи № 12/27/2012/5003, суд встановив таке.

11.08.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюком О.О. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, за результатами якого складено акт № 68.

11.08.2011 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюком О.О., у присутності директора ТОВ «Рено-Плюс» Нечипорука О.Л. проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель, що знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Шепетівської, Поличинецької сільських рад та Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Рено-Плюс», в особі директора Нечипорука О.Л. використовує земельну ділянку площею, 32,7 га із земель запасу на території Поличинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На вказаній земельній ділянці засіяно сою. Дана ділянка, на момент перевірки використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», даний факт кваліфікується, як самовільне зайняття земельної ділянки.

За результатами проведеної перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земель ТОВ «Рено-Плюс», Управлінням Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Вінницькій області винесено припис № 000317 від 12.08.2011р., яким зобов'язано в 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства.

За фактом вказаних порушень стосовно директора ТОВ «Рено-Плюс» Нечипорука О.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2011р. № 00183).

На підставі вказаних матеріалів державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області винесено постанову № 214-03-31/77 від 12.08.2011р. про накладення на директора ТОВ «Рено-Плюс» Нечипорука О.Л. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.10.2011р. у справі № 2а-2401/11, постанову № 214-03-31/77 від 12 серпня 2011 року державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюка Олександра Олеговича про визнання директора ТОВ «Рено Плюс» Нечипорука Олександра Леонідовича винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладення на Нечипорука Олександра Леонідовича адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., скасовано за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення (копію постанови суду подано прокурором до суду 25.04.2013 р.).

27.12.2012р. Козятинським міськрайонним судом Вінницької області розглянуто кримінальну справу та винесено вирок у справі № 1-370/11 за обвинуваченням Нечипорука Олександра Леонідовича у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.222 ч.2, 366 ч.2, 197-1 ч.1 КК України, яким засуджено: Нечипорука Олександра Леонідовича за ст. 197-1 ч.1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки) виправдати за відсутністю в його діях складу даного злочину; Нечипорука Олександра Леонідовича визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч.2, 222 ч.2 КК України та призначити покарання: за ст. 366 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на два роки. На підставі ст. 49,74 КК України Нечипорука О.Л. звільнити від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності. За ст. 222 ч.2 КК України Нечипоруку О.Л. призначити покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади строком на 2 роки. На підставі ст. 49, 74 КК України Нечипорука О.Л. звільнити від відбування основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Запобіжний захід підсудному Нечипоруку О.Л. підписку про невиїзд з постійного місця проживання скасувати. Цивільний позов АБ "Експрес банк" до ТОВ "Терен ", Нечипорука О.Л. залишити без розгляду. Зняти арешт накладений на автомобіль Опель -Астра 2008 року випуску, накладений відповідно до постанови слідчого Козятинського РВ УМВС від 01 вересня 2011 року, державний номерний знак АВ № 5252 АТ, № кузова Y6DОТGF698Х 017064.

Не погоджуючись з винесеним вироком, прокурор подав апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області в частині виправдання Нечипорука О.Л. за ч. 1 ст. 197-1 КК України, де просив вирок Козятинського міськрайонного суду від 27.12.12 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку та постановити новий вирок, яким призначити Нечипоруку О.Л. покарання за ч. 1 ст. 197-1 КК України у вигляді штрафу в сумі 51 000 тис. грн.

В процесі розгляду кримінальної справи в апеляційному суді, прокурором було змінено апеляцію. В зміненій апеляції він просив вирок змінити та на підставі ч.1 ст.5 КК України застосувати санкцію кримінального закону від 15.11.2011 року, який пом'якшує кримінальну відповідальність і передбачає покарання за даний злочин у вигляді штрафу, призначивши засудженому за ч.2 ст.222 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням його права обіймати певні посади строком на 2 роки та на підставі ст.ст.49, 74 КК України звільнити від призначеного покарання (що стверджується ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.03.2013 р.).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.03.2013р. апеляційну скаргу прокурора зі змінами задоволено повністю; апеляцію представника АБ «Експрес-Банк» - залишено без задоволення; вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року, в частині засудження Нечипорука О.Л. за ч.2 ст.222 КК України - змінено; ухвалено вважати його засудженим за ч.2 ст.222 КК України до штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51.000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права обіймати певні посади строком на два роки та на підставі ст.ст.49, 74 КК України звільнити від відбування основного і додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності; в іншій частині - вирок залишено без змін.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Отже, вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 грудня 2012 року у справі № 1-370/11 в частині, що стосується обвинувачення Нечипорука Олександра Леонідовича у вчиненні злочину, передбаченого ст. 197-1 ч.1 КК України, що стосується самовільного зайняття спірної земельної ділянки, який набрав законної сили, є преюдицийним для господарського суду з питань, чи мали місце дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки Товариством з обмеженою діяльністю "Рено-Плюс" в особі його керівника.

Натомість вироком Козятинського міськрайонного суду від 27.12.2012 р. встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки № 179 від 07.09.2006 р., укладеного між Козятинською РДА та ТОВ "Рено-плюс", останньому було передано в оренду земельну дялінку площею 32,7 кв.м., що знаходиться знаходиться на території Поличенецької сільської ради Козятинського району Вінницької області строком на 4 роки. Даний договір укладений відповідно до розпорядження № 70 Козятинської РДА від06.02.2006р. №70 та передачу земельної ділянки було оформлено відповідним актом передачі. За умовами договору аренди від 07.09.2006 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж через 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію. ТОВ «Рено-плюс» неодноразово зверталось з приводу пролонгаціїї зокрема зазначеного договору в Козятинську РДА, та з даного приводу зверталося до Житомирського господарського суду, що встановлено постановою Козятинського міськрайонного суду від 20 вересня 2011 року. Козятинська РДА в своєму пояснені до Житомирського господарського суду визнавала правомірність використання "Рено-Плюс" земельної ділянки та ніяких претензій з приводу її використання до ТОВ «Рено-Плюс» не мало. Як вбачається із довідки Козятинської об'єднаної податкової інспекції ТОВ «Рено-Плюс» перебуває на обліку в податковій інспекції як платник орендної плати за користування земельними ділянками на території Тернівської та Поличинецької сільських рад в розмірі відповідно 25,9 та 32,7га з 2006 року. За період з 2005 року по 2011 роки ТОВ «Рено-Плюс повністю сплатило орендну плату, що підтверджується довідкою Козятинської об'єднаної податкової інспекції. З 01.01.2008 року набули чинності зміни до Земельного кодексу України, зокрема ст. 124, якими передбачено, що передача земель державної власності здійснюється за результатами земельних торгів. Порядок проведення земельних торгів не був врегульований чинним законодавством, про що зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11.11.2008 року № 25рп. Тобто на час спливу дії договору оренди земельної ділянки у 2010 році та з внесенням змін до ст. 123 ЗК України був встановлений інший порядок оформлення передачі земель у власність чи у користування і ТОВ "Рено-Плюс» займалось пролонгацією договору та подальшим оформленням права користування землею.

З посиланням на наведене, Козятинський міськрайонний суд встановив, що факт самовільного зайняття земельної ділянки з боку ТОВ "Рено-Плюс" відсутній, а має місце використання земельної ділянки у проміжок часу між одержанням земельної ділянки за рішенням уповноваженого органу або отриманої на іншій законодавчій підставі та реєстрацією державного акта на право на землю. На час постановлення вироку між ТОВ «Рено-плюс» та Козятинською РДА укладено договори оренди земельних ділянок, розташованих на території Поличинецької сільської ради від 13.12.2012 року в розмірі 10.68га, 6.28га, 13.12 га, які зареєстровані в держкомземі Козятинського району 17.12.2012 року, та договори оренди від 13.12.2012 року земельних ділянок у розмірі 2.61 та 25.85га, розташованих на території Тернівської сільської ради, що зареєстровані в Держкомземі Козятинського району 17.12.2012 року, тобто тих самих земельних ділянок, якими ТОВ «Рено-Плюс» користується з 2000 року. Отже, в діях директора ТОВ "Рено-Плюс" Нечипорука О.Л. відсутній склад злочину, передбачений ст. 197-1 ч.1КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, а тому його за ст. 197-1 ч.1 КК України необхідно виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого диспозицією даної статті на підставі ст.6 п.2 КПК України в ред. 1960р.

Виходячи з наведеного, та положень ч. 3 ст. 35 ГПК України для господарського суду є обов"язковим висновок, що міститься у зазначеному вироку Козятинського міськрайонного суду щодо відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки з боку ТОВ "Рено-Плюс".

Крім того, слід зазначити таке.

У п.3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що згідно з п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу (затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

На цьому також наголошено зокрема у постановах Вищого господарського суду України від 20.01.2011 у справі № П-6/142 (реєстр.№ 13651328) від 09.06.2011 р. у справі № 15/149-ПН-10 (реєстр. № 16464612), від 03.04.2012 р. у справі № 2-17/3737.2-2011 (реєстр.№22385604).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі матеріалів про адміністративне правопорушення, на які посилається прокурор в обгрунтування позовних вимог, винесено постанову № 214-03-31/77 від 12.08.2011 р. про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ "Рено-Плюс" Нечипорука О.Л., яка своєю чергою скасована постановою Козятинського міськрайонного суду від 07.10.2011 р. у справі № 2а-2401/11, у зв"язку з відсутністю події самовільного зайняття земельної ділянки та складу адміністративного правопорушення у діях Нечипорука О.Л.

З урахуванням наведеного, виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Козятинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено-Плюс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 37479,30 грн. шкоди, задоволенню не підлягають.

Судові витрати з розгляду даної справи підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

У пункті п. 4.6. даної Постанови зазначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Прокурором і сторонами неодноразово не виконувались вимоги суду щодо забезпечення явки в судове засідання повноважних представників та надання необхідних для вирішення спору документів (ухвали суду від 27.03.2012 р., 12.04.2012 р., 11.04.2013 р.), що значно ускладнило та збільшило строк розгляду справи. Тому суд вважає за необхідне надіслати окремі ухвали з приводу допущених порушень з боку Козятинської райдержадміністрації та міжрайпрокуратури, а з відповідача - стягнути до Державного бюджету 1700 грн. штрафу на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 35 (ч. 3), 43, 49, 82, 83 (п.5), 84, 115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Козятинської районної державної адміністрації (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Леніна, 20, код ЄДРПОУ 34701036; р/р 31115102700187, ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015) до спеціального фонду Державного бюджету України 2 867,50 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 коп.) судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рено-Плюс" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17, код ЄДРПОУ 22052227, р/р 26001015332 в Жмеринській філії АБ "Експрес-Банк", м. Жмеринка, МФО 302560) до Державного бюджету України 1700 (одну тисячу сімсот грн.) штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Надіслати окремі ухвали стосовно Козятинської райдержадміністрації та Козятинської міжрайпрокуратури.

Повне рішення складено 30 квітня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратурі міста Вінниці (м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10)

3 - Козятинському міжрайонному прокурору (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Комсомольська, 40)

4 - позивачу - Козятинській РДА (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Леніна, 20)

5 - відповідачу - ТОВ "Рено-Плюс" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17)