Рішення

від 30.04.2013 по справі 43/5005/10885/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.13р. Справа № 43/5005/10885/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс", м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Козловська Ніна Іванівна

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Лавриненко Геннадій Валерійович

про визнання частково недійсним векселя

Головуючий колегії Мартинюк С.В.

Суддя Колісник І.І.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Кучерява С.О., дов. № 52-16/91 від 28.12.2012, представник;

від відповідача-1:не з'явився;

від відповідача-2: Ангелов Є.М. за дов. б/н від 24.07.2012р., представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Манітоба" та з урахуванням уточнень від 18.01.2013 року просить:

- визнати частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914670 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 2 593 594,09 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15 червня 2006 року під час видачі спірного векселя, особи які його підписали Лавриненко Г.В. та Козловська Н.І., діяли із перевищенням повноважень, порушуючи вимоги Статуту товариства, який діяв у відповідний період. Вказує, що відповідно до листа № 8 від 05.10.12р. із вимогою про оплату по векселям ТОВ "Манітоба" є векселедержателем простих векселів, виданих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Вважає, що у випадку підписання векселя представником, який не був належним чином уповноважений на це юридичною особою, відповідно до положень законодавства, яке регулює відносини пов'язані з обігом векселів в Україні, для такої юридичної особи не виникає зобов'язань по цьому векселю, тому на вимогу такої особи, якою у даному випадку є Позивач, враховуючи, що підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів, вказаний вексель слід визнати недійсним частково - щодо зобов'язань ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за вказаним векселем суму 2 593 594,09 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс". Також Позивач вказує, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Натомість, як вбачається зі змісту мирової угоди від 13.06.2006р., укладеної між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс", заборгованість у сумі 2 593 594,09 грн. для оформлення якої Позивачем був виданий вексель Відповідачу - 1, виникла на підставі договору поставки № 475д від 26.10.2000 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем - 1, і є сумою основного боргу за товар, поставлений Позивачу протягом 2000 - 2001 років, яка підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2002 року у справі №6/594. Тобто вказана заборгованість виникла до порушення провадження у справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ «Південний ГЗК», що порушує вимоги ч.1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" (відповідач-1) відзив на позов не надав. Відповідач-1 належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом за його юридичною адресою, але представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився. Відповідно даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА №723637 стосовно Відповідача-1 20.04.2010року вчинена реєстраційна дія щодо припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Відомості щодо правонаступників відсутні (а.с. 55-56).

ТОВ "Манітоба" (відповідач-2) позовні вимоги не визнає повністю. Вказує у відзиві на позов, що оспорюваний вексель був підписаний уповноваженими на це особами, а саме: головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Козловською Н.І. та заступником голови правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненко Г.В., який на момент підписання векселю був членом Правління цього товариства, що на момент підписання повністю відповідало внутрішнім нормативним актам цього товариства та законодавству України. Вважає надану Позивачем довідку, відповідно до якої рішень правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про випуск векселя, виданого Відповідачу-1 не приймалось, такою, що не може бути використана судом як доказ, з огляду на сумніви про правдивість викладених в ній фактів, оскільки ця довідка видана самим Позивачем, який зацікавлений у встановлені факту підписання векселя неуповноваженою особою.

За клопотанням сторін від 13.02.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2013 року строк вирішення спору у справі був продовжений на 15 днів до 01.03.2013 року (а.с.84,108).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2013р. справа №43/5005/10885/2012 прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Мартинюк С.В., судді - Колісник І.І., Бєлік В.Г.

Ухвалою колегією суддів господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013р. до участі у даній справі було залучено Козловську Ніну Іванівну, у якості третьої особи-1 на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та Лавриненко Геннадія Валерійовича у якості третьої особи-2 на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Козловська Н.І. (Третя особа-1) пояснень у справі не надала.

Лавриненко Г.В. (Третя особа-2) пояснень у справі не надав.

Про день, час, місце розгляду справи треті особи повідомлялись належним чином за адресами, які відповідають відомостям згідно довідки від 19.04.2013р. адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області. Направлена на їх адресу поштова кореспонденція була повернута поштовим відділенням зв'язку за закінченням терміну зберігання.

В судовому засіданні 25.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд у складі колегії суддів -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2006 року Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Позивач) був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" (Відповідач-1) простий вексель №65305299914670 на суму 2 593 594,09 грн. Строк платежу - за пред'явленням, в подальшому Лавриненко Г.В. та Козловською Н.І. у вексель були внесені зміни, а саме: 12.06.2007 року встановлено новий строк платежу: «за пред'явленням, але не раніше 01.01.2009». 28.12.2009 року Лавриненко Г.В. та Козловською Н.І. встановлено новий строк платежу: «за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010».

05.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Манітоба" (Відповідача-2) звернулося до Позивача із листом від 05.10.2012р. за вих. №8, у якому повідомило, що є векселедержателем простих векселів (Додаток №1), які видані ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", і у зв'язку з тим, що строк платежу за вказаними векселями наступив, направляє для оплати Акт від 05.10.2012р. пред'явлення векселів до платежу разом із копіями векселів (а.с.41, 43).

Відповідно до переліку простих векселів, вказаних у Додатку №1 до листа Відповідача-2 №8 від 05.10.2012р., значиться простий вексель №65305299914670 на суму 2 593 594,09грн., першим векселедержателем якого був Відповідач-1 (а. с. 42).

Як вбачається із простого векселя №65305299914670 (надалі також - спірний вексель) на суму 2 593 594,09грн., оригінал якого був наданий Відповідачем-2 господарському суду для огляду, цей цінний папір містить зобов'язання ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (векселедавця) сплатити суму грошових коштів в розмірі 2 593 594,09грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" чи його наказу. Строк платежу, з урахуванням змін внесених Лавриненко Г.В. та Козловською Н.І., - за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010р. Цей вексель містить підписи осіб без зазначення їх прізвищ, які підписалися за керівника та за головного бухгалтера ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", тобто Позивача, скріплені печаткою цього товариства (а.с.45).

На зворотному боці простого векселя №65305299914670 на суму 2 593 594,09 грн., міститься підпис керівника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс". Як стверджує Відповідач-2 за цим написом пред'явлення зазначеного векселю до платежу було передано від Відповідача-1 до ТОВ "Манітоба", тобто Відповідача-2.

За твердженням Позивача у дійсності на вказаному спірному векселі від імені векселедавця наявний підпис не керівника підприємства, а заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненко Геннадія Валерійовича, який не був належним чином уповноважений на такі дії юридичною особою, а відтак для Позивача не виникає зобов'язань по цьому векселю.

Підписання зазначеного спірного векселю головним бухгалтером ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Козловською Ніною Іванівною Позивач не заперечує.

Із наданих суду доказів, а саме: копії першої сторінки паспорту громадянина України Лавриненко Геннадія Валерійовича серія АЕ 262758, копії паспорту громадянки України Козловської Ніни Іванівни серія АЕ 037068, копії банківської картки із зразками підписів голови Правління Барабанова Сергія Володимировича, заступника голови Правління з фінансів та бюджету Лавриненко Геннадія Валерійовича та головного бухгалтера Козловської Ніни Іванівни і відбитка печатки ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", судом встановлено, що вочевидь підписи у вказаному спірному векселі дійсно належить заступнику голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненко Геннадію Валерійовичу (третій особі-1) та головному бухгалтеру Козловській Ніні Іванівні (третій особі-2) (а.с.138-141).

В ході дослідження та аналізу вищенаведених документальних доказів господарським судом встановлено, що підпис за керівника ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у зазначеному спірному векселі, дійсно належить не голові правління цього товариства Барабанову С.В., а заступнику голови Правління з фінансів та бюджету Лавриненко Г. В.

Як зазначено в п. 9.3.1 Статуту "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", в редакції від 17.03.2006р., державна реєстрація якої проведена 14.04.2006р., Правління є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє в інтересах Товариства у порядку, визначеному законодавством України, цим статутом, Положенням "Про Правління" та іншими внутрішніми нормативними актами Товариства (а.с.23,28).

Згідно з п. 9.3.2 зазначеного Статуту Позивача, правління складається з 5 членів, які обираються Загальними зборами Товариства на 3 роки (а.с.28).

Згідно п. 9.3.4 зазначеного Статуту до компетенції Правління відносяться усі питання поточної діяльності Товариства окрім тих, що згідно законодавства України, цього Статуту та внутрішніх нормативних актів Товариства віднесені до компетенції Загальних зборів чи Спостережної (Наглядової) ради і прийняттям Загальними зборами відповідних змін та доповнень до цього Статуту (а.с. 29).

Пунктом 9.3.6 Статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", в редакції від 17.03.2006р. чинній на момент видачі векселя, передбачено, що Правління Товариства в межах своєї компетенції, зокрема приймає рішення про випуск векселів (а.с.30).

За правилами встановленими у п. 9.3.8 зазначеного Статуту Позивача, рішення Правління приймаються простою більшістю голосів членів правління, присутніх на засіданні; ведення протоколу засідання Правління є обов'язковим (а.с. 31).

За твердженням Позивача, наведеним у довідці №52-16/1467 від 12.12.2012р., рішення Правління про випуск зазначеного спірного векселя не приймалось та, відповідно, на узгодження Спостережній (Наглядовій) раді не подавалось (а.с.13).

Таким чином, рішення Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" мали прийматися у письмовій формі, з оформленням відповідних протоколів. При цьому за даними Позивача книга протоколів Секретарем Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не велась.

Надані Позивачем протоколи засідань за період з 27.01.2006 року по 23.12.2009 року також підтверджують факт відсутності письмових рішень Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу зазначеного спірного векселя (а.с. 176-195).

Як зазначає у своїх поясненнях позивач, інформація щодо видачі (реєстрації, обліку) довіреностей на ім'я заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненка Г.В. за період з дати призначення його на цю посаду та по час звільнення у позивача відсутня. Інформація щодо існування документів, які регламентували б порядок використання печаток ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" станом на дату видачі спірних векселів, зокрема печатки, відбиток якої наявний на спірних векселях, у позивача за його даними також відсутня.

Однак, як вбачається із довідки №52-16/1467 від 12.12.2012р., підписаної секретарем Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", відповідних рішень про випуск зазначеного спірного векселя правлінням Товариства не приймалося. На підтвердження цього факту Позивачем надані усі наявні на підприємстві протоколи засідання Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за період з 27.01.2006 року по 23.12.2009р.

Залучені до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, фізичні особи Лавриненко Геннадій Валерійович та Козловська Ніна Іванівна письмових пояснень суду щодо обставин видачі зазначеного спірного векселя не надали.

Відповідач-2 зі своєї сторони доказів на спростування вищенаведених фактів суду також не надав.

За таких обставин суд відхиляє, як безпідставні доводи Відповідача-2 про те, що судом не може бути використана як доказ довідка, відповідно до якої рішень правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про випуск виданого Відповідачу-1 векселя не приймалось з огляду на сумніви про правдивість викладених в ній фактів, оскільки ця довідка видана самим Позивачем, який зацікавлений у встановлені факту підписання векселя неуповноваженою особою.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За правилами встановленими ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає доведеним факт підписання зазначеного спірного векселя представником Позивача, який не був належним чином уповноважений на це юридичною особою.

З метою з'ясування чи не відбулось подальше схвалення дій заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Лавриненко Г.В. та головного бухгалтера Козловської Н.І. по видачі зазначеного спірного векселя судом витребувались від Позивача копії довіреностей згідно з якими було видано спірний вексель та здійснювались відповідні написи на ньому, на що Позивачем були надані письмові пояснення, що інформація щодо факту видачі (реєстрації) цих довіреностей у ВАТ "ПівдГЗК" відсутня.

Зі змісту мирової угоди від 13.06.2006р., укладеної між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю ВСФ "Континентальтранссервіс", убачається, що заборгованість у сумі 2 593 594,09 грн. для оформлення якої Позивачем був виданий вексель Відповідачу-1, виникла у зв'язку з наявністю у ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості перед Відповідачем-1 договором №475д від 26.10.2000 року, згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2000 року по справі №6/594.

Таким чином, шляхом видачі оспорюваного векселя Позивач підтвердив наявність невиконаних ним грошових зобов'язань перед Відповідачем-1, строк виконання яких був відкладений шляхом оформлення нового векселя.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок видачі зазначеного спірного векселя між особою Позивача (векселедавця) та особою відповідача-1 (первісного векселедержателя), а також особами можливих наступних векселедержателів (у даному випадку Відповідачем-2) виникають певні цивільні права та обов'язки. Відтак за своє правовою природою, в розумінні положень ст. 202 Цивільного кодексу України, дії неуповноваженої особи Позивача по видачі зазначеного спірного векселю слід вважати правочином.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі за текстом -Уніфікований закон), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. № 23 74-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. № 826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. № 827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. № 828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Відповідно до роз'яснень, наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування ( в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу з урахуванням їх особливостей.

Так у відповідності до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, як і до переказних векселів, в тій мірі, в якій вони сумісні з природою цих документів, в тому числі у відношенні: строку платежу (статті 33- 37), позовної давності (статті 70 і 71) та інші.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", в редакції, що діяла на момент видачі зазначеного спірного векселя, вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Як встановлено вище судом, Правління ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є виконавчим органом цього Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, а роботою Правління керує голова Правління, який обирається Загальними зборами Товариства строком на 3 роки. Голова Правління або виконуючий обов'язки Голови Правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, у тому числі: укладати цивільно-правові угоди з правом одноособового їх підпису; розпоряджатися майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства, підписувати фінансові, банківські, процесуальні та інші документи тощо. Однак при цьому прийняття рішення про випуск векселів віднесено до компетенції Правління Товариства (пункти 9.3.1, 9.3.5, 9.3.6 Статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат").

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом, оспорюваний вексель було підписано зі сторони векселедавця не керівником юридичної особи, а іншим працівником товариства - заступником голови правління товариства, тобто особи, яку слід розглядати як представника цієї юридичної особи, що мала діяти в межах наданих їй повноважень, згідно до трудового контакту, статуту цього товариства та окремих повноважень за довіреністю тощо.

Надані Позивачем до матеріалів судової справи докази (статут товариства, протоколи рішень правління) не містять підтверджень про наділення заступником голови правління товариства Лавриненка Г.В. (Третьої особи-2) повноваженнями на підписання векселів у той період часу, коли видавався оспорюваний вексель.

Решта учасників судового процесу, зокрема відповідачі та треті особи, зі своєї сторони документальних доказів на спростування доводів Позивача про підписання векселю неповноважною особою суду не надали.

Доводи Відповідача-2 про те, що Лавриненко Г.В. мав повноваження на підписання спірного векселя в силу того, що він був членом Правління Товариства не можуть бути прийняті судом, оскільки спростовуються наданими до матеріалів справи вищенаведеними доказами.

Частина 1 ст. 241 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За правилами ч.2 ст. 241 Цивільного кодексу України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Досліджуючи обставини, які можуть свідчити про схвалення правочину, внаслідок якого було видано оспорюваний вексель, суд встановив, що Позивач не заперечує того факту, що видача цього векселю була вчинена з метою здійснення розрахунків із Відповідачем-1 за певними зобов'язаннями, що підтверджує товарність тих правовідносин, які опосередковувались оспорюваним векселем.

Зазначений вексель також був використаний Позивачем у своєму бухгалтерському обліку для відображення певних господарських операцій між ним і Відповідачем-1.

Такі обставини спростовують доводи Позивача щодо безтоварності оспорюваного векселя та його видачу із порушенням вимогч.1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", яка передбачає, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У той же час такі дії Позивача не можуть вважатися схваленням правочину з видачі зазначеного векселя не уповноваженою на те особою зі сторони Позивача з огляду на наступне.

Як вже встановлено вище, рішення про випуск зазначеного спірного векселя Правлінням Позивача, тобто безпосередньо органом акціонерного товариства, до компетенції якого належало прийняття такого рішення, - не приймалося. Подальше часткове виконання цього правочину (його відображення у бухгалтерському обліку для опосередкування певних господарських операцій) працівниками Позивача, зокрема і дійсним його керівником - головою правління цього товариства, не можуть розглядатися як схвалення правочину особою, інтереси якої представляли, оскільки такі дії також вчинялись працівниками Позивача та головою правління за межами наданих їм повноважень.

Таким чином, помилки, допущені Позивачем при видачі зазначеного оспорюваного векселю (перевищення повноважень представника векселедавця), знову мали місце вже при оформленні документів на виконання цього правочину. За таких умов вказані дії Позивача не можуть розглядатися як схвалення правочину в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України.

У той же час зі сторони Відповідача-1 не зроблено ніяких спроб для встановлення та підтвердження повноважень осіб, які підписували зазначений оспорюваний вексель зі сторони Позивача, що слід розцінювати як грубу необережність (необачливість) з огляду на специфіку розрахунків із застосуванням обігу векселів. Наслідком проявлення такої необачливості зі сторони Відповідача-1 є, зокрема, застосування до правовідносин сторін, які виникли за цим векселем, приписів законодавства, що регулює обіг векселів в України.

Так, відповідно до ст. 7 Уніфікованого закону, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Як роз'яснено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення. При розгляді справ такої категорії судам слід також враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

З огляду на встановлені обставини господарський суд доходить висновку, що слід визнати спірний вексель таким, що не підлягає виконанню в частині зобов'язань Позивача сплатити грошові кошти у сумі 2 593 594,09 грн. за спірним векселем на користь Відповідача-1 чи його наказу зі строком платежу "за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010р.", а відтак уточнені позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 723636 (станом на 27.12.2012 року) державним реєстратором проведена державна реєстрація припинення Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" (ідентифікаційний код 20281550) у зв'язку з визнанням його банкрутом, про що 20.04.2010 року внесений відповідний запис. Відомості щодо правонаступників відсутні (а.с. 55-56).

За змістом пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За викладених обставин провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" підлягає припиненню.

Судові витрати у справі суд вважає за необхідне, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на Позивача, внаслідок неправильних дій якого по оформленню спірного векселя виник спір у суді.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у складі колегії суддів -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс", м. Дніпропетровськ.

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню вексель № 65305299914670 в частині зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 2 593 594,09 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-сервісна фірма "Контінентальтранссервіс" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 01.01.2010 року.

Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Повне рішення складено 30.04.2013 року

Головуючий колегії С.В. Мартинюк Суддя І.І.Колісник

Суддя В.Г.Бєлік