Постанова

від 30.04.2013 по справі 22/5025/1357/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. Справа № 22/5025/1357/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Біленького В.В. - представника за довіреністю від 04.01.2013р. №3

Коцюби І.М. - керівника

від відповідача: Лещик І.А. - представника за довіреністю від 15.04.2013р. №40

Лещика В.П. - керівника

від третіх осіб:

- Коцюба Ігор Миколайович

- підприємця Холодніцького І.В.: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фрі-Вест", м.Хмельницький

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 19.02.13 р. у справі № 22/5025/1357/12 (суддя Заверуха С.В.)

за позовом Приватного малого підприємства фірма "Солярис-СД", м.Житомир

до Приватного підприємства "Фрі-Вест", м.Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізичної особи Коцюби Ігоря Миколайовича, м.Житомир, Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Холодніцького Івана Васильовича, смт.Мар"янівка Баранівського району Житомирської області

про стягнення 45678,18 грн., з яких 44899,10 грн. -борг, 779,08 грн. -3% річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. у справі №22/5025/1357/12 позов Приватного малого підприємства фірма "Солярис-СД" до Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про стягнення 45678,18 грн., з яких 44899,10 грн. боргу, 779,08 грн. 3% річних задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 44899,10 грн. основного боргу, 69,92грн. 3% річних, 1584,55 грн. судового збору.

В решті позову, щодо стягнення 709,16 грн. 3%, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити (т.2, а.с.79-83).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- в якості доказів виникнення у ПП "Фрі-Вест" заборгованості перед ПМП фірма "Солярис-СП" за господарськими операціями позивачем надано до суду копії видаткових накладних, а саме: № РН- 0000010 від 30.06.2011 року на суму 22161,60 грн.; №РН-0000015 від 02.08.2011 року, на суму 26484,98 грн.; №РН-0000020 від 05.09.2011 року, на суму 23066,65 грн.; №РН-0000016 від 29.02.2012 року, на суму 19075,85 грн.; №РН-0000019 від 28.03.2012 року на суму 9016,35 грн.; №РН-0000025 від 29.03.2012 року на суму 11462,11 грн.; №РН-0000041 від 06.06.2012 року, на суму 11462,11 грн.; №РН-0000048 від 10.07.2012 року, на суму 5731,06 грн. Відповідач частково визнав позовні вимоги в частині здійснення господарських операцій за видатковими накладними № РН-0000010 від 30.06.2011 року на суму 22161, 60 грн., №РН- 0000015 від 02.08.2011 року, на суму 26484,98 грн., №РН-0000016 від 29.02.2012 року, на суму 19075,85 грн., №РН-0000019 від 28.03.2012 року, на суму 9016,35 грн., №РН-0000041 від 06.06.2012 року, на суму 11462,11 грн.; №РН-0000048 від 10.07.2012 року, на суму 5731,06 грн. В частині здійснення господарських операцій за видатковими накладними №РН- 0000020 від 05.09.2011 року, на суму 23066,65 грн.; №РН-0000025 від 29.03.2012 року на суму 11462,11 грн. відповідач заперечив дану заборгованість, пояснюючи тим, що такі господарські операції не були здійснені;

- суд дійшов помилкового висновку, що отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями, оскільки згідно умов договору довіреність не є підтвердженням факту отримання товару, а є підтвердженням права представника отримати товар;

- помилковим є висновок суду щодо підтвердження здійснення господарської операції за видатковою накладною №РН-0000025 від 29.03.2012р. відображенням її позивачем у податковій накладній від 03.05.2012р. та операції за видатковою накладною №РН-0000020 від 05.09.2011р. - у податковій декларації з податку на прибуток позивача за 2-4 квартал 2011 року, оскільки договором чітко визначається порядок передачі товару та його засвідчення, а оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. не може вважатися належним та допустимим доказом здійснення господарської операції, тому що він не є офіційним документом та не передбачений договором;

- окрім того, надана до суду факсова копія видаткової накладної від 05.09.2011 року не може вважатись належним та допустимим доказом оскільки на даній копії зазначено номер факсу 0382264220, а за ПП «Фрі-Вест», згідно довідки ПАТ «Укртелеком», рахується телефонний номер (факсовий номер) 03822794220 з 2001 року. Також, на даній факсовій копії відсутній обов'язковий реквізит факсового документу який отримується шляхом телефонного з'єднання - це дата факсового з'єднання, не видно печаток, тому відповідач не вважає даний документ належним і допустимим доказом, оскільки згідно п.6.1 договору документом, який підтверджує фактичну передачу товару є видаткова накладна, а розділ 6 договору не передбачає підписання та передачу видаткових накладних шляхом застосування факсу чи інших засобів зв'язку.

Позивач у письмовому відзиві №117 від 10.04.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа - Коцюба І.М. у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 25.04.2013р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Холодніцький І.В. не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, та в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду підприємця Холодніцького І.В. або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності вказаного учасника судового процесу.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи - Коцюби І.М. , обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011р. між ПМП фірма "Солярис-СД" (продавець) та ПП "ФРІ-ВЕСТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), згідно п.1.1. якого продавець зобов'язався передати (поставити) продукцію медичного призначення (надалі товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.1.2. договору товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни відпускної, що буде описана в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - м.Житомир, згідно з ІНКОТЕРМС 2000. Кожна товарна партія формується шляхом узгодження замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом походження наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, ціну, термін поставки. Узгодження замовлення відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів зв'язку. Підтвердження виконання замовлення продавцем є підписання видаткової накладної покупцем при прийомці-передачі товару.

Сума даного договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних. Одержувачем товару за цим договором можуть бути, окрім покупця, належним чином уповноважені від його імені особи (п.п. 2.4, 2.5 договору).

Згідно п.4.3 договору покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

Покупець здійснює оплату товару у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на таких умовах: у безготівковій формі 100% оплата з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту постачання товару.

Відповідно до п.5.4 договору у розрахункових документах покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється оплата за поставлений товар та номер і дату даного договору.

У разі невиконання вимог п.5.2. договору, сторони домовилися, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його отримання. У випадку якщо сума оплати по неоплаченій накладній перевищує суму поставки по такій накладній, то залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної неоплаченої поставки (п. 5.5. договору).

Зі змісту п.п.6.1, 6.2., 6.3. договору вбачається, що товар вважається переданим продавцеві і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Продавець передає товар покупцю при умові наявності у останнього належним чином оформлених документів на право отримання товару, а саме довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленої у відповідності з "Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. та інших документів передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п.7.2. договору у випадку порушення покупцем п. 5.2. він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але до повного виконання умов договору (п. 10.2. договору).

ПМП фірма "Солярис-СД" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ПП "ФРІ-ВЕСТ" 46028,77 грн., з яких 44899,10 грн. основного боргу, 350,59 грн. пені, 779,08грн. 3% річних (т.1, а.с.2).

Обґрунтовуючи позов, посилаючись, зокрема, на ст.ст.193,225 ГК України, 22, 526, 530, 692 ЦК України, позивач зазначає, що на виконання умов договору передав відповідачу товар на загальну суму 128460,70 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками обох сторін: №РН-0000010 від 30.06.2011р. на суму 22161,60 грн., №РН-0000015 від 02.08.2011р. на суму 26484,98 грн., №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., №РН-0000016 від 29.02.2012р. на суму 19075,85 грн., №РН-0000019 від 28.03.2012р. на суму 9016,35грн., №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11462,11 грн., №РН-0000041 від 06.06.2012р. на суму 11462,11 грн., №РН-0000048 від 10.07.2012р. на суму 5731,06 грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, а тому заборгованість складає 44899,10 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2013р. (т.1, а.с.95-96) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Коцюбу І.М.

05.02.2013р. від представника позивача до суду надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 350,59 грн. пені (т.1, а.с.147).

Ухвалою суду від 05.02.2013р. припинено провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 350,59 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України (т.1, а.с.150-151).

Ухвалою суду від 05.02.2013р. до участі у справі залучено підприємця Холодніцького Івана Васильовича третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача (т.1, а.с.152-153).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 44899,10 грн. основного боргу, 69,92 грн. 3% річних, 1584,55 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири гривні 55 коп.) судового збору; в решті позову, щодо стягнення 709,16 грн. 3%, відмовлено (т.2, а.с.64-68).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі у безготівковій формі 100% оплата з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту постачання.

Обґрунтовуючи позов, позивач, посилаючись на видаткові накладні №РН-0000010 від 30.06.2011р. на суму 22161,60 грн., №РН-0000015 від 02.08.2011р. на суму 26484,98грн., №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., №РН-0000016 від 29.02.2012р. на суму 19075,85 грн., №РН-0000019 від 28.03.2012р. на суму 9016,35 грн., №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11462,11 грн., №РН-0000041 від 06.06.2012р. на суму 11462,11 грн., №РН-0000048 від 10.07.2012р. на суму 5731,06 грн. вказує, що відповідачу було передано товар на загальну суму 128460,70 грн., однак він сплатив його вартість частково, тому борг складає 44899,10 грн.

Проте, відповідач заперечує факт отримання товару згідно видаткової накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., вказуючи, зокрема, на те, що договором не передбачено оформлення накладних факсимільним зв"язком.

Також, відповідач заперечує факт отримання товару згідно накладної №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11462,11 грн., вказуючи на те, що 29.03.2012р. товар від позивача не отримував.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів зазначений і в пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995р. (далі - Положення), згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. (далі - Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

В матеріалах справи наявна передана відповідачем факсимільним зв'язком, як зазначив позивач, видаткова накладна №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн. (т.1, а.с.13, 46), яка не містить даних про особу, яка отримувала товар (прізвище та ініціали), лише підпис, з відтиском печатки, у накладній також відсутні посилання на довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює встановлення особи, яка приймала товар.

Відповідно до ст.ст.32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивачем не надано для огляду в судовому засіданні оригінал видаткової накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р., тоді як за умовами договору (п.п.2.2, 6.1) підтвердженням передачі товару продавцем і приймання покупцем по кількості та асортименту є підписання сторонами видаткової накладної при прийманні-передачі партії товару.

При цьому слід зазначити, довіреність на отримання представником відповідача товару згідно накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р. вартістю 23066,65 грн. позивач також не надав.

Крім того слід вказати, факт передачі факсимільним зв"язком накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р. саме відповідачем, не знаходить підтвердження, оскільки на наданій позивачем накладній зазначено номер факсу, з якого передавалась видаткова накладна - 0382264220, тоді як згідно листа Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" від 11.02.2013р. №2611182 за відповідачем з 31.08.2001р. зареєстровано номер телефону (факсовий номер) 03822794220.

Також, на вказаній накладній не зазначена дата передачі видаткової накладної факсимільним зв"язком.

Таким чином, факсимільна копія видаткової накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р., за відсутності оригіналу, не є належним доказом, в розумінні ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.32,34 ГПК України, відповідно, вона не підтверджує факт здійснення господарської операції на суму 23066,65 грн.

Щодо накладної №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11462,11 грн., то в ній зазначено, що товар отримано Лесь О.В., діючим за довіреністю №22 від 03.05.2012р., що підтверджується його підписом у накладній.

Копії накладної та довіреності містяться у матеріалах справи (т.1, а.с.15,89), а оригінали цих документів оглянуто в судовому засіданні 16.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що товар згідно накладної від 29.03.2013р. №РН-0000025 на суму 11462,11 грн. фактично передано 03.05.2012р.

Факт передачі товару за вказаною вище накладною від 29.03.2012р. саме 03.05.2012р. підтверджується вказівкою у цій накладній, що товар отримано представником відповідача, діючим за довіреністю від 03.05.2012р., податковою накладною від 03.05.2012р.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача, що товар він отримав від позивача згідно накладної №РН-0000025, датованої 03.05.2012р., та що ця накладна не є підставою позовних вимог, оскільки оригінал вказаної накладної на вимогу суду відповідач не надав.

Таким чином, матеріалами справи стверджується, і не спростовано відповідачем, що позивач передав відповідачу товар вартістю 105394,05 грн. згідно накладних №РН-00000010 від 30.06.2011р., №РН-0000015 від 02.08.2011р., №РН-0000016 від 29.02.2012р., №РН-0000019 від 28.03.2012р., №РН-0000025 від 29.03.2012р., №РН-0000041 від 06.06.2012р., №РН-0000048 від 10.07.2012р.

Відповідачем здійснено оплату отриманого товару в сумі 83561,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та не заперечується сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 21832,45 грн. (105394,05грн. - 83561,60 грн.).

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 21832,45 грн.

За вказаних обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21832,45 грн. боргу, а в частині стягнення 23066,65 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних за період з 15.11.2012р. по 04.12.2012р. на суму боргу 44899,10 грн. у розмірі 779,08 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 15.11.2012р. по 04.12.2012р. на суму боргу 21832,45 грн., колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних буде 35,89грн., саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

У стягненні 743,19 грн. 3% річних слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 21832,45 грн. боргу, 35,89 грн. 3% річних, всього - 21868,34 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання позову, апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фрі-Вест", м.Хмельницький задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013р. у справі №22/5025/1357/12 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"1. Позов Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" м.Житомир до Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ", м. Хмельницький про стягнення 45678,18 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ" (м. Хмельницький, вул. Рибалка, 16, кв. 97, код 31285905) на користь Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" (м. Житомир, вул. Вітрука, 47, кв.40, код 30672981) 21832 грн. 45 коп. основного боргу, 35 грн. 89 коп. 3% річних, всього - 21868 грн. 34 коп., 770 грн. 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити."

3. Стягнути з Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" (м.Житомир, вул.Вітрука, 47, кв.40, код 30672981) на користь Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ" (м.Хмельницький, вул. Рибалка, 16, кв. 97, код 31285905) 441 грн. 91 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №22/5025/1357/12 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (10009, м.Житомир, вул.Вітрука, 47 кв.40),

3 - відповідачу (29000, м.Хмельницький, вул.Рибалка, 1 кв.97),

4 - Коцюбі І.М. (10009, м.Житомир, вул.Вітрука, 47 кв.40),

5 - Холодніцькому І.В. (12725, Житомирська обл., Баранівський рн., смт.Мар"янівка,

вул.50-ти річчя Жовтня, 17),

6 - в наряд.