Рішення

від 29.04.2013 по справі 904/1308/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.13р. Справа № 904/1308/13-г За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ

про: стягнення 277 874,58 грн.

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м. Дніпропетровськ

про: зобов'язання прийняти товар

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Мілєвіч Н.М., довіреність від 28.02.2013 року, представник

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" звернулося до господарського суду з позовом та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.102-104, т.1), якими просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" заборгованість у загальній сумі 277 874,58 грн., в тому числі:

- сума основного боргу 261 816,68 грн. - заборгованість по оплаті за поставлений відповідачеві товар, що виникла з 20 жовтня 2012 року по 05 березня 2013 року;

- 11 597,25 грн. - пеня з урахуванням подвійної ставки НБУ від простроченої суми боргу з 20 жовтня 2012 року по 05 березня 2013 року;

- 2 420,32 грн. - три проценти річних від простроченої суми боргу з 20 жовтня 2012 року по 05 березня 2013 року;

- 2 040,32 грн. - індекс інфляції, який виник з приводу несвоєчасного розрахунку із позивачем за товар з 20.10.2012 року по 31.01.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору поставки від 01.07.2012 року №166 в частині своєчасної оплати за поставлений товар. Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №166 від 01.07.2012 року здійснив поставку товару, який відповідач частково не оплатив, неоплаченими залишається товар, поставлений згідно накладних: №РН-0000050 від 17.09.2012 року (частково у сумі 21 895,44 грн.), №РН-0000052 від 26.09.2012 року у сумі 42 051,83 грн., №РН-0000053 від 26.09.2012 року у сумі 47 509,38 грн., №РН-0000055 від 08.11.2012 року у сумі 56 643 грн., №РН-0000056 від 08.11.2012 року у сумі 51 994,56 грн., №РН-0000057 від 08.11.2012 року у сумі 34 320,14 грн., №РН-0000058 від 23.11.2012 року у сумі 7 278,19 грн.

В процесі розгляду спору товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" подало до господарського суду зустрічний позов та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вих. №212 від 10.04.2012 року) просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" товар за договором поставки №166 від 01.07.2012 року згідно поворотної накладної від 05.02.2013 року.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що сторони умовами договору поставки №166 від 01.07.2012 року передбачили додаткові умови до договору постачання, а саме покупець має право повернути товар, якщо він не користується попитом за будь-яких умов протягом дії договору без будь-якого обмеження. Також сторони передбачили чіткий порядок повернення майна та якими документами таке повернення супроводжується. 14.12.2012 року та 05.02.2013 року позивач за зустрічним позовом направляв відповідачу за зустрічним позовом лист про повернення товару на підставі того, що товар не користується попитом і виводиться з асортиментного ряду. Відповідач за зустрічним позовом до цього часу товар зі складу не забрав.

У судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. Доводи відповідача про те, що товар не користується попитом, не підтверджені, оскільки залишок товару на складі є меншим, ніж кількість поставленого. Позивач за зустрічним позовом намагається повернути залишки товару, поставленого за іншим договором. Товар є ліквідним і знаходиться в торгових точках позивача. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що сторонами не підписувалася додаткова угода, на яку посилається позивач в зустрічному позові.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав пояснення на зустрічну позовну заяву та зазначив, що товар було виведено з асортиментного ряду на підставі Стандарту компанії, прийнятому у товаристві з обмеженою відповідальністю "Омега".

Розгляд справи був відкладений з 05.03.2013 року на 27.03.2013 року, з 27.03.2013 року на 12.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2013 року термін розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 22.04.2013 року. У судовому засіданні 22.04.2013 року оголошено перерву на 29.04.2013 року.

У судовому засіданні 29.04.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Омега" (покупець) був укладений договір поставки №166, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується в обумовлений цим договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Товаром за цим договором є товар, зазначений у специфікації постачальника (надалі - специфікація), яка узгоджується з покупцем та підписується сторонами. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі (Додаток №1 до цього договору) та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.11.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 року.

Сторонами узгоджено та підписано Специфікацію до договору поставки №166 від 01.07.2012 року (а.с. 87-89, том 1).

Відповідно до п.3.1 договору передача (здача-приймання) здійснюється згідно товарної накладної постачальника. Перехід права власності і ризиків на товар відбувається в момент отримання покупцем товару та підписання товарних накладних. Постачальник передає одночасно з передачею товару товарні та податкові накладні, за виключенням випадків, передбачених в п.3.4.2 цього договору, а також документи, які посвідчують якість, комплектність та відповідність товару вимогам чинного законодавства України, в тому числі: сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки, сертифікати відповідності, копії свідоцтв про визнання відповідності, ветеринарні свідоцтва (на продукцію тваринного походження), копії ліцензій (для алкогольної та тютюнової продукції), технічні паспорти та інструкції (на побутову техніку), а також інші документи, передбачені законодавством України. Постачальник зобов'язаний надати на товари, які мають гарантійний строк, належним чином оформлені гарантійні сертифікати (талони). Постачальник гарантує, що він або сервісний центр будуть надавати послуги по ремонту, а також забезпечення запасними частинами протягом гарантійного строку, передбаченого законодавством або встановленого виробником. У випадку не надання таких документів, покупець має право відмовитись від прийняття такого товару або призупинити приймання товару до надання необхідних документів. При цьому датою поставки є дата надання всіх документів (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.9 договору у випадку виявлення недостачі товару при його прийнятті, представник покупця, який здійснює приймання товару, та відповідальна особа зі сторони постачальника (водій, водій-експедитор, експедитор), складають акт розбіжностей до товарно-транспортних документів та завіряють дані зміни своїми підписами. На товарних накладних постачальник ставить підпис та ПІБ особи, яка здійснює приймання товару, та робиться запис - "з актом розбіжностей". На акті розбіжностей ставиться підпис та ПІБ особи, яка здійснює приймання товару, штам підрозділу покупця та підпис відповідальної особи за доставку товару зі сторони постачальника (водій, водій-експедитор, експедитор).

Відповідно до п.4.1 договору загальна вартість договору складається із суми товарів, зазначених у накладних. Покупець здійснює оплату за товар наступним чином: через 30 календарних днів з дати отримання товару покупцем. Всі партії товару, поставлені до дня відкриття нового магазину мережі, покупець оплачує наступним чином: через 90 календарних днів з дати відкриття магазину, оплата здійснюється в платіжний день покупця - четвер.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" здійснило поставку товару товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" згідно видаткових накладних:

№РН-0000050 від 17.09.2012 року на суму 39 860,76 грн. (залишок несплаченої суми складає 22 019,44грн.),

№РН-0000052 від 26.09.2012 року на суму 42 051,83 грн.,

№РН-0000053 від 26.09.2012 року на суму 47 509,38 грн. (з урахуванням акту розбіжностей),

№РН-0000055 від 08.11.2012 року на суму 56 643 грн.,

№РН-0000056 від 08.11.2012 року на суму 51 994,56 грн.,

№РН-0000057 від 08.11.2012 року на суму 34 320,14 грн.,

№РН-0000058 від 23.11.2012 року на суму 7 278,19 грн., всього за вказаними накладними на суму 261 816,68 грн.

Факт отримання товару за наведеними накладними відповідачем не заперечується.

Залишок несплаченої суми становить 261 816,68 грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбачених договором зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними у встановлений договором строк, наявність боргу відповідача за поставлений товару у сумі 261 816,68 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

З огляду на умови договору (п.4.1 договору) строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 261 816,68 грн. у встановленому порядку не спростував.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за первісним позовом у сумі 261 816,68 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.10 договору у випадку несвоєчасного або неповного перерахування грошових коштів відповідно до п.4.3 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діє в період нарахування пені, від простроченої суми за кожен день прострочки.

За прострочення оплати поставленого товару позивач заявив до стягнення пеню за період з 20.10.2012 року по 05.03.2013 року у сумі 11 597,25 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.10.2012 року по 05.03.2013 року у сумі 2 420,32 грн. та збитки від інфляції за період з листопада 2012 року по січень 2013 року у сумі 2 040,32 грн.

Оскільки при розрахунку 3% річних позивачем не враховано, що 2012 рік містить 366 дні, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 2 417,48 грн., згідно наступного розрахунку:

- за прострочення оплати у сумі 111 580,78 грн. за період з 20.10.2012 року за 11 днів у сумі 100,61 грн.;

- за прострочення оплати у сумі 111 580,78 грн. за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року у сумі 274,38 грн.;

- за прострочення оплати у сумі 261 816,68 грн. за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року у сумі 665,27 грн.;

- за прострочення оплати у сумі 261 816,68 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року у сумі 667,09 грн.;

- за прострочення оплати у сумі 261 816,68 грн. за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року у сумі 602,53 грн.;

- за прострочення оплати у сумі 261 816,68 грн. за період з 01.03.2013 року по 05.03.2013 року у сумі 107,60 грн.

З урахуванням приписів листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97р від 03.04.1997 року (з подальшими змінами), враховуючи часткові оплати позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції за період з листопада по січень 2013 року підлягають задоволенню частково у сумі 935,68 грн., згідно наступного розрахунку:

- за листопад 2012 року за прострочення суми 111 580,73 грн. відсутні збитки від інфляції, сума дефляції становить - 111,58 грн.;

- за грудень 2012 року за прострочення суми 261 816,68 грн. підлягають стягненню збитки від інфляції у сумі 523,63 грн.;

- за січень 2013 року за прострочення суми 261 816,68 грн. підлягають стягненню збитки від інфляції у сумі 523,63 грн.

З урахуванням викладеного, стягненню з ТОВ "Омега" на користь ТОВ "Віта" підлягає 276 767,09грн., яка складається з суми основного боргу - 261 816,68грн., пені - у сумі 11 597,25грн., 3% річних - у сумі 2 417,48грн., збитків від інфляції у сумі 935,68грн.

В іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

22.04.2013 року позивачем подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, якою, крім відмовити в задоволенні зустрічного позову, просить стягнути заборгованість за договором поставки №166 від 01.07.2012 року у сумі 286 751,75 грн. станом на 22.04.2013 року.

24.04.2013 року позивачем подано до суду доповнення до відзиву на зустрічну позовну заяву, якою, крім відмовити в задоволенні зустрічного позову, просить стягнути заборгованість за договором поставки №166 від 01.07.2012 року у сумі 287 634,07 грн. станом на 29.04.2013 року.

Відповідно до п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" подаючи 22.04.2013 року та 24.04.2013 року відзив на зустрічний позов та доповнення до відзиву на зустрічний позов, крім іншого, фактично збільшував розмір позовних вимог.

Між тим, подаючи фактично заяву про збільшення позовних вимог позивач за первісним позовом не надіслав іншій стороні копії вказаної заяви та не надав доказів такого направлення.

За викладеного, заяви про збільшення позовних вимог, викладені у відзиві на зустрічний позов та у доповненні до відзиву на зустрічний позов, не розглядаються судом та залишаються без розгляду.

Позивач за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега", просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" прийняти товар за договором поставки №166 від 01.07.2012 року згідно переліку товару який повертається та зазначений у заяві про зменшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом, яка надійшла до суду 11.04.2013р., на загальну суму 141 494,96 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Умовами договору №166 від 01.07.2012р. сторони передбачили право покупця повернути та обов'язок постачальника забрати товар у наступних випадках:

- товар не користується попитом, згідно стандартів прийнятих на підприємстві покупця і виводиться із асортиментного ряду покупця;

- залишки товару за закінченням акціонування товару; сезонні товари за закінченням сезону;

- повернення неякісного товару остаточними покупцями;

- прийняття рішення (іншого документу) контролюючими (перевіряючими) органами про заборону або призупинення реалізації товару, наданого постачальником; відсутність на індивідуальній упаковці товару маркування відповідно до вимог чинного законодавства України;

- товар, який не пройшов експеримент у покупця (п.3.16. договору).

Також пунктом 3.16 договору передбачено, що остаточний розрахунок з постачальником здійснюється після повернення товару та надання всіх документів (акти виконаних робіт, податкові накладні та інш.), визначених договорами укладеними між сторонами (в тому числі договорами про надання послуг).

У випадку повернення товару постачальник зобов'язаний забрати у покупця товар протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця, але не пізніше чергової поставки товару. Представник постачальника після закінчення приймання товару, що повертається, зобов'язаний надати довіреність на отримання товару і корегуючу податкову накладну.

29.01.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" направило товариству з обмеженою відповідальністю "Віта" лист (вих. №1181 від 14.12.2012 року), яким повідомило про прийняття рішення про повернення товару, поставленого за договором поставки №166 від 01.07.2012 року відповідно до п.3.16, оскільки товар не користується попитом, згідно стандартів прийнятих на підприємстві покупця і виводиться із асортиментного ряду покупця, а також залишки по закінченню акціонування товару. Також просив відповідно до п.3.15 договору поставки провести повернення залишків товару протягом 15 календарних днів з моменту отримання листа.

Листом від 06.02.2013 року, вих. №175 від 05.02.2013 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" просило товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" протягом 5 календарних днів з дати отримання повідомлення забрати товар, перелік якого наведено в додатку (а.с. 92-94, том 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Омега" посилається на те, що товар, перелічений у заяві про зменшення розміру позовних вимог не користується попитом, згідно стандартів прийнятих на підприємстві покупця та виводиться з асортиментного ряду покупця.

Стандарт компанії затверджено директором ТОВ "Омега" 28.09.2006р. та введено в дію наказом по підприємству №101 від 02.10.2006р.

Стандарт компанії обов'язковий для застосування в департаменті закупівель, продаж та маркетингу (п.1 Стандарту).

Разом з тим, Стандарт компанії не є додатком до договору №166 від 01.07.2012р., є внутрішнім документом ТОВ "Омега", зі змістом цього Стандарту позивач ТОВ "Віта" не був ознайомлений при укладенні договору.

Відповідно до п.10.5.1 Стандарту компанії СТК 09-2006. "Система менеджменту якості. Робота з постачальниками" Компанія може припинити співробітництво з постачальником із наступних причин: умови роботи по товару у цього постачальника гірші умов роботи, яка пропонується іншим постачальником; невиконання постачальником своїх договірних зобов'язань; товари, надані постачальником, є товарами групи "С"; прибутковість товару постачальника не перевищує межу рентабельності полички магазину, націнка на ці товари не відповідає стандартам Компанії по націнкам; товари придбані у постачальника не реалізовані в магазинах Компанії протягом 2-х місяців з моменту їх отримання, тобто не користуються попитом на ринку; прибуток від місячних продажів всього асортиментного ряду постачальника не перевищує логістичних видатків Компанії по цьому постачальнику.

Тобто, відсутність попиту на ринку на поставлений товар визначається Компанією відповідно до наведених положень Стандарту в залежності від строків реалізації товару. Якщо товар не реалізований в магазинах компанії протягом двох місяців з моменту їх отримання, то у ТОВ "Омега" є право встановити, що товар не користується попитом.

13.12.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" видало наказ №12 про виведення із асортиментного ряду товару придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" в кількості та асортименті, зазначеного в документі "рух товару".

05.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" склало накладну на повернення товару по договору поставки №166 від 01.07.2012 року на суму 256 800,39 грн., про що повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Віта" листом №175 від 05.02.2013 року.

Вказаний лист отримано товариством з обмеженою відповідальністю "Віта" 08.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 96).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У якості доказу того, що поставлений за договором №166 від 01.07.2012р. позивачем товар не користується попитом відповідач надав копії видаткових накладних та копію поворотної накладної за договором поставки на суму 141 494,96грн.

За змістом п.2.2 договору поставка товару здійснюється постачальником на центральний склад покупця, при цьому, поставка товару напряму в магазини здійснюється виключно за письмовою згодою покупця. Згідно наданих ТОВ "Віта" видаткових накладних на поставку товару, товар поставлявся на центральний склад відповідача. Доказів поставки товару в мережу магазинів для реалізації з зазначенням строків поставки та належних доказів повернення товару на центральний склад, ТОВ "Омега" не надало. Надані у якості доказів товарно-транспортні накладні не містять назву перевізника, марку автомобіля, який перевозив товар, кількість та вартість товару. Окрім того, дані щодо товару, який зазначений в переліку товару, що підлягає поверненню (а.с.11-14, т.2), не підтверджено документально. Так, згідно накладної РН-0000052 від 26.09.2012р. (код товару 338891) зазначено, що нереалізованим залишився товар у кількості 170 шт. вартістю 2 295,00грн., в той час, як вартість поставленого товару за цією накладною за товар цієї ж групи за 216 одиниць складає 2 430,00грн.; товар за кодом 2508709 поставлений за цією накладною у кількості 72 одиниці вартістю 1620,00грн., а повернути ТОВ "Омега" просить товар за цим же кодом у кількості 27 шт. вартістю 1 458,00грн. Така невідповідність стосується майже всього товару, який ТОВ "Омега" просить зобов'язати ТОВ "Віта" прийняти, як такий, що не користується попитом.

Умовами договору поставки не передбачено строків реалізації товару, після закінчення яких товар вважається таким, що не користується попитом, а посилання у даному випадку на Стандарт, як внутрішній документ ТОВ "Омега" та який не є додатком до укладеного договору, є безпідставним.

З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту передачі товару покупцю та підписання товарних накладних до покупця переходить право власності та ризики на товар (п.3.1 договору), відсутність належних доказів того, що поставлений ТОВ "Віта" за договором поставки №166 від 01.07.2012р. не користується попитом, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

З урахуванням заяви від 05.03.2013 року про зменшення позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Віта" підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 2 373,66 грн., сплачений у складі судового збору відповідно до квитанції №36263.296.3 від 11.02.2013 року та визначений до повернення згідно наступного розрахунку.

Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, 2% ціни первісного позову у сумі 396 057,37 грн. складає 7 921,15 грн. (396 057,37 грн. х 2%), що є судовим збором, сплаченим позивачем за квитанціями №ПН1957142 від 25.01.2013 року на суму 2 000 грн. та №36263.296.3 від 11.02.2013 року на суму 5 931,15 грн.

За результатом зменшення позовних вимог до 277 874,58 грн. судовий збір буде складати 5 557,49 грн. (277 874,58 грн. х 2%) і, відповідно, судовий збір підлягає поверненню як надмірно сплачений у сумі 2 373,66 грн. (7 931,15 грн. - 5 557,49 грн.).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5 535,34 грн. (276 767,09грн. х2%); судовий збір за розгляд зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом у сумі 1 147 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 15, ідентифікаційний код 30982361) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" (49082, м. Дніпропетровськ, вул. Мохова,78, ідентифікаційний код 25015511) заборгованість у сумі 261 816,68 грн., пеню у сумі 11 597,25 грн., 3% річних у сумі 2 417,48 грн., збитки від інфляції у сумі 935,68 грн., судовий збір у сумі 5 535,34 грн., про що видати наказ.

У решті позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

В задоволенні вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести на позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 30.04.2013р.