Постанова

від 06.08.2013 по справі 904/1308/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року Справа № 904/1308/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання : Турбуєва А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Мілєвіч Н.М. представник, довіреність №б/н від 24.01.12, Ляшенко О.Ю. представник, довіреність №б/н від 24.01.13;

від відповідача за первісним позовом: Боненко О.В. представник, довіреність №1 від 15.03.13, Запорожець В.В. представник, довіреність №60 від 02.08.13,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013р. у справі № 904/1308/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м.Дніпропетровськ

про стягнення 277 874грн.58 коп.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Омега", м.Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Віта", м.Дніпропетровськ

про зобов'язання прийняти товар

ВСТАНОВИВ :

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013р. у справі № 904/1308/13-г (суддя Євстигнеєва Н.М.) первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Віта" задоволено частково, з ТОВ"Омега" на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 261816грн.68коп., пеня в сумі 11597грн.25коп., три процента річних в сумі 2417грн.48коп., збитки від інфляції в сумі 935грн.68коп., в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено, в задоволенні вимог за зустрічним позовом відмовлено;

- приймаючи рішення за первісним позовом, господарський суд виходив з обставин порушення відповідачем за первісним позовом зобов"язань по оплаті вартості поставленого товару;

- при відмові в задоволенні зустрічного позову господарський суд посилався на відсутність належних доказів того, що поставлений ТОВ"Віта" товар не користується попитом;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Омега" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов;

- у поданій скарзі йдеться про те, що видаткові накладні, на підставі яких позивач мотивує виникнення заборгованості не є первинними документами в розумінні Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять посилання на довіреність, згідно з якою отримано товар та на договір, про те, що ціни та асортимент, зазначені у специфікації до договору №166 від 01.07.2012р. та у спірних видаткових накладних не співпадають, у зв"язку з чим, товар поставлявся поза рамками цього договору і сторони не погодили строк виконання зобов"язання по розрахунку за товар, про те, що висновок суду стосовно ненадання товариством доказів поставки товару в мережу магазинів для реалізації із зазначенням строків поставки та доказів повернення товару на центральний склад не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки товариством з відзивом на позов були надані оригінали на переміщення товару (расход магазину) у кількості 7 штук, які підтверджують який товар і у якій кількості повернено на склад з магазинів, а також про те, що вказаним доказам суд не надав належної правової оцінки ;

- позивач за первісним позовом вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11., 30.07.та 06.08.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2012р. ТОВ"Віта"(постачальником) та ТОВ"Омега" (покупцем) укладено договір №166, на підставі якого постачальник зобов"язався в обумовлений цим договором строк поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 договору поставка здійснюється на умовах ДДР (Магазин/ЦС) покупця, поставка товару в підрозділи покупця здійснюється на підставі замовлення покупця.

Відповідно до п.2.3, 2.4 договору замовлення оформлюється покупцем на підставі узгод-женої сторонами специфікації та направляється постачальнику, у тому числі, в електронному вигляді.

П.3.1 договору передбачено, що передача товару здійснюється згідно з товарною накладною.

Відповідно до п.3.16 договору покупець має право повернути товар, а постачальник зобов"язаний забрати товар, у тому числі, у разі, якщо товар не користується попитом згідно з стандартами, прийнятими на підприємстві покупця та виводиться з асортиментного ряду покупця.

У разі повернення товару постачальник зобов"язаний забрати товар у покупця протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення, але не пізніше наступної поставки.

П.4.3 договору встановлено, що покупець проводить оплату за товар через 30 календарних днів з дати отримання товару.

На підставі п.4.7 договору постачальник зобов"язався поставляти товари за цінами, узгодженими з покупцем та вказаними в останній, підписаній двома сторонами специфікації. Зміна ціни на товар можлива тільки шляхом підписання нової специфікації.

Відповідно до п.4.9 договору у разі, якщо ціна на будь-який товар, вказана у специфікації буде відмінною від ціни, вказаній в узгодженій сторонами специфікації постачальник за першою вимогою покупця протягом 5 робочих днів зобов"язаний провести заміну цієї накладної на накладну з цінами, відповідними тій специфікації, яка існувала на момент поставки.

П.6.10 договору передбачена відповідальність покупця за несвоєчасне та неповне перерахування грошових сум у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочення.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №№РН-0000050 від 17.09.2012р., РН-0000052 від 26.09.2012р., РН-0000053 від 26.09.2012р., РН-0000055 від 08.11.2012р., РН-0000056 від 08.11.2012р., РН-0000057 від 08.11.2012р. та РН-0000058 від 23.11.2012р..

Відповідач порушив умови договору. Оплата вартості поставленого товару здійснена ним частково.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті вартості товару становить 261816грн.68коп.

У зв"язку з несвоєчасною оплатою товару позивачем нарахована пеня за період з 20.10.2012р. по 05.03.2013р. в сумі 11597грн.25коп., три проценти річних також за вказаний період в сумі 2420грн.32коп. та втрати від інфляції за листопад-грудень 2012р., січень 2013р. в сумі 2040грн.32коп.

Докази погашення заборгованості відповідачем в процесі розгляду справи не надані та в матеріалах справи відсутні.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов"язань по договору поставки №166 від 01.07.2012р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару та ненадання ним належних доказів, які б спростовували таке невиконання господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість первісного позову та визнання його таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 261816грн.68коп. заборгованості та втрат від інфляції в сумі 935грн.68коп..

При цьому колегія суддів погоджується з перерахунком господарським судом пред"явлених до стягнення сум втрат від інфляції з огляду на приписи листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" №62-97 від 03.04.1997р..

Рішення в цій частині слід залишити без змін.

Одночасно слід зазначити, що розрахунок пені та трьох процентів річних виконано позивачем невірно, за період з 20.10. по 31.10.2012р. відповідні нарахування здійснені на суму заборгованості в розмірі 111580грн.78коп., яка складається із заборгованостей по оплаті за накладними №РН-0000050 від 17.09.2012р. на суму 22019грн.58коп., №РН-0000052 від 26.09.2012р. на суму 42051грн.83коп. та №РН-0000053 від 26.09.2012р. на суму 47509грн.38коп.

Між тим, за накладними №№РН-0000052, РН-0000053 від 26.09.2012р. строк для нарахування пені згідно з умовами договору слід обчислювати з 27.10.2012р.

Нарахування за період з 01.12. по 31.12.2012р. проведено на повну суму заборгованості, в той час як за накладними №№РН-0000055, РН-0000056, РН-0000057 від 08.11.2012р. строк для нарахування слід обчислювати з 09.12.2012р., а за накладною №РН-0000058 від 23.11.2012р. - з 24.12.2012р.

З урахуванням встановленого п.4.3 договору строку оплати продукції та періоду, за який позивачем проведено нарахування пені та трьох процентів річних (т.1, а.с.105-106) по накладній №РН-0000050 від 17.09.2012р. відповідні строки мають бути обчислені з 18.10 по 05.03.2013р, по накладних №№0000052, РН-0000053 від 26.09.2012р. - з 27.10.2012 по 05.03.2013р., по накладних №№РН-0000055, РН-00000056, РН0000057 від 08.11.2012р. - 09.12.2012р. по 05.03.2013р. та по накладній №РН0000058 від 23.11.2012р. - з 24.12.2012р. по 05.03.2013р.

Виходячи з розрахунку пені та трьох процентів річних за вказані періоди, суми останніх, які підлягають стягненню з відповідача складають відповідно 11342грн.64коп. та 2271грн.75коп..

Отже рішення господарського суду в цій частині слід змінити.

При розгляді справи господарським судом ТОВ"Омега" звернулося з зустрічним позовом про обов"язання ТОВ"Віта" прийняти товар за договором постачання №166 від 01.07.2012р. згідно з поворотною накладною від 05.02.2013р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем за зустрічним позовом видано наказ №12 від 13.12.2012р. про виведення з асортиментного ряду товару, придбаного у відповідача в кількості та асортименті, зазначеного в документі "рух товару".

Листом №1181 від 14.12.2012р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією виконати повернення залишків товару протягом 15 календарних днів з моменту отримання цього листа.

05.02.2013р. позивачем складено накладну на повернення товару по договору поставки №166 від 01.07.2012р. на суму 256800грн.39коп.

Листом №175 від 05.02.2013р. позивач повідомив відповідача про прийняття рішення про повернення товару на суму 256800грн., який йому належало забрати протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення.

Відповідно до п.10.5.1 Стандарту компанії СТК 09-2006. "Система менеджменту якості. Робота з постачальниками" компанія може припинити співробітництво з постачальником із наступних причин: умови роботи по товару у цього постачальника гірші умов роботи, яка пропонується іншим постачальником; невиконання постачальником своїх договірних зобов'язань; товари, надані постачальником, є товарами групи "С"; прибутковість товару постачальника не перевищує межу рентабельності полички магазину, націнка на ці товари не відповідає стандартам компанії по націнкам; товари придбані у постачальника не реалізовані в магазинах компанії протягом 2-х місяців з моменту їх отримання, тобто не користуються попитом на ринку; прибуток від місячних продажів всього асортиментного ряду постачальника не перевищує логістичних видатків компанії по цьому постачальнику.

Тобто, відсутність попиту на ринку на поставлений товар визначається компанією відповідно до наведених положень Стандарту в залежності від строків реалізації товару. Якщо товар не реалізований в магазинах компанії протягом двох місяців з моменту їх отримання, то у ТОВ "Омега" є право встановити, що товар не користується попитом.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У даному випадку, звертаючись з зустрічним позовом позивач не надав належних та допустимих доказів того, що поставлений товар не користується попитом.

Так, представлені в матеріалах справи документ (т.1, а.с.141) та документ "реалізація по періодах з 01.07 по 13.12.2012р." (т.1, а.с.142-157) не містять відомостей про постачальника товарів, які в них перелічені, накладні, на підставі яких отримано товар, дати початку реалізації товару та взагалі дати складання цих документів.

Представлені в матеріалах справи товаротранспортні накладні (т.2, а.с.86-92), надані позивачем в обґрунтування обставин щодо повернення товару з магазинів на центральний склад не містять інформації про постачальника товару, найменування товару, його кількості та початку моменту реалізації.

Також, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову господарський суд правильно послався на те, що умовами договору поставки взагалі не передбачено строків реалізації товару, після закінчення яких товар вважається таким, що не користується попитом, Стандарт, є внутрішнім документом ТОВ "Омега", не є додатком до укладеного договору.

Докази узгодження з відповідачем за зустрічним позовом саме вищезазначеного Стандарту в частині умов, за яких товар вважається таким, що не користується попитом не надані,

З огляду на викладене підстави для скасування рішення господарського суду у відповідній частині відсутні.

Доводи скаржника про те, що накладні на поставку товару позивачем за первісним позовом не містять посилання на довіреності колегією суддів не прийняті до уваги.

Відповідно до абз.3 п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Перелічені вище видаткові накладні завірені штампом підприємства отримувача, оскільки поставка товару здійснювалася позивачем на склади відповідача, що ним не спростовується і не вимагає видачі довіреностей.

Посилання скаржника на відсутність в накладній №РН-0000053 від 26.09.2012р. даних стосовно особи, яка прийняла товар та довіреності визнані колегією суддів безпідставними тому, що первісно по цій накладній товар було поставлено на суму 47791грн.69коп. (т.1, а.с.33), що підтверджено підписом відповідальної особи відповідача та штампом підприємства.

В подальшому сторонами складено акт розбіжностей по кількості товару і вартість поставки, визначена сторонами в цьому акті склала 47509грн.38коп.. Акт завірено штампом підприємства відповідача.

Обставини по поставці товару поза рамками договору №166 від 01.07.2012р. в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України скаржником не доведені, належні докази в обґрунтування цих обставин, у тому числі, документи з поставки продукції із вказівками безпосередньо на цей договір, скаржником не надані.

Стосовно доводів скаржника про поставку товару по неузгоджених цінах слід зазначити, що відповідно до п.4.9 договору скаржник не надав належних доказів направлення позивачу вимоги про заміну накладних на накладні з цінами, які відповідають цінам, узгодженим сторонами у специфікації.

У цьому зв"язку зобов"язання, встановлені п.4.7 договору в частині поставки товару за узгодженими цінами слід вважати такими, що виконані позивачем.

Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013р. у справі №904/1308/13-г змінити;

- викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віта" заборгованість в сумі 261816грн.68коп., пеню в сумі 11342грн.64коп., три процента річних в сумі 2271грн.75коп., втрати від інфляції в сумі 935грн.68коп. та судовий збір в сумі 5527грн.34коп., видати наказ.";

- в інших частинах рішення залишити без змін;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 12.08.2013р