Рішення

від 30.04.2013 по справі 917/330/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2013 р. Справа №917/330/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця Беспалова Юрія Олеговича, вул. Лисичанська, 5-В, кв.10, м. Сєверодонецьк, Луганська область,93400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс", вул. Грушевського, 1, м. Полтава, Полтавська область,36000

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1). Гусак Олег Романович, вул. Ягідна,12, м. Полтава, 36000

2) . Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" (36007, Полтавська обл., місто Полтава, Київський район, вул. Заводська, будинок 12, кімната 310; вул. Харчовиків,27, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 36792717 ).

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Степанчук О.А., дов. № 860 від 10.05.2012 року, Степанчук І.О., дов. від 20.04.2013 року

від відповідача: Кравцова В.І., до. від 15.03.2013 року

від третіх осіб :1. не з'явився; 2. Безніщенко І.П., дов. від 10.09.12 року, Сердюков Ю.А., дов. від 26.04.2013 року

Строк розгляду справи продовжено на 15 днів на підставі клопотання представника відповідача в судовому засіданні 18.04.2013 року, погодженого та підписаного також і представником позивача.

В судовому засіданні 30.04.2013 року суд оголошував перерву для надання можливості представникам позивача ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні 30.04.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строки виготовлення повного рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП, а саме 57584,00 грн. майнової шкоди, 5000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач, як власник транспортного засобу, зобов'язаний відповідно до ст. ст. 22, 23, 1166, 1172, ч.2 ст. 1187,1194 ЦК України відшкодувати позивачу завдану в результаті ДТП шкоду, яка складається з різниці невиплаченої майнової шкоди пошкодженого автомобіля, визначеної звітом оцінки автомобіля, виконаної на замовлення страхової компанії, та моральної шкоди.

Представники позивача в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Також від представників позивача 30.04.2013 року надійшли письмові пояснення, в яких вони стверджують, що їм не зрозуміло, яким чином договір оренди та акт приймання передачі потрапили до справи, оскільки в судовому засіданні 18.04.2013 року документи суду та представнику позивача не надавались. Крім того, в судовому засіданні 18.04.2013 року представник відповідача ніяких клопотань про продовження строків не заявляла.

Дані зауваження представників позивача є безпідставними, оскільки в судовому засіданні 18.04.2013 року представник відповідача заявляла клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання, відсутністю зауважень на нього, письмовим клопотанням представника відповідача ( арк. справи 100), яке також підписано і представником позивача, який був присутній в судовому засіданні 18.04.2013 року. Жодних заперечень щодо цього від представника позивача не поступало.

Крім того, необхідність продовжити строки розгляду справи була викликана не тільки клопотанням відповідача та залученням третьої особи, а й недостатністю строку, що залишився для всебічного та повного розгляду справи по суті, оскільки в перше судове засідання представники позивача не з'явились, витребуваних документів не надали, внаслідок чого розгляд справи було відкладено та повідомлено позивача про клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Згідно ст. 33 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи свідчать, що 18.04.2013 року, тобто в день проведення судового засідання, через канцелярію суду представником відповідача було здано для залучення до матеріалів справи копії договору оренди від 01.10.2012 року, акту приймання-передачі та договору від 29.10.2012 року. Дані документи були залучені до матеріалів справи після їх реєстрації в автоматизованій системі канцелярією суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Крім того, в ухвалі від 18.04.2013 року суд також зазначає про наявність таких документів у справі, однак жодних клопотань від позивача про ознайомлення з матеріалами справи до судового засідання 30.04.2013 року не надходило.

В судовому засіданні 30.04.2013 року суд додатково нагадав представникам позивача про їх право користуватися наданими правами та знайомитись з матеріалами справи, для чого і оголосив перерву в засіданні.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого, як чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

За змістом ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та дотримання вимог ст. 27 ГПК України суд і залучив третю особу 2 до участі у справі.

28.03.2013 року від відповідача надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України в зв'язку з тим, що власником пошкодженого транспортного засобу є фізична особа, а не приватний підприємець.

Ухвалою суду від 18.04.2013 року суд відмовив у задоволенні даного клопотання з мотивів, наведених в ухвалі.

Представник відповідача в судових засіданнях та у відзиві від 29.04.2013 року проти задоволення позовних вимог заперечував. Так, відповідач зазначає, що автомобіль TOYOTA HILUX, реєстраційний номер ВІ 5800 ВІ, за участі якого сталось ДТП 01 листопада 2012 року, 01 жовтня 2012 року був переданий в оренду ТОВ "Полтаваресурсінвест", що підтверджується договором оренди №112 від 01.10.2012р. та актом прийому-передачі від 01.10.2012р. В свою чергу ТОВ "Полтаваресурсінвест" передало вказане авто фізичній особі Гусаку О.Р. згідно цивільно-правового договору від 29.10.2012р., згідно якого Гусак О.Р. здійснював перевезення вантажу автомобілем TOYOTA HILUX, реєстраційний номер ВІ 5800 ВІ, за участі якого сталось ДТП 01 листопада 2012 року. Гусак О.Р. є особою, винною у ДТП, що підтверджується постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 14.11.2012р. у справі № 2107/4525/201.

На думку відповідача вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "Полтавамехсервіс" решти невиплаченої страховою компанією майнової шкоди в розмірі 57584,00 грн. та 5000,00 грн. моральної шкоди, як із власника транспортного засобу, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, майнова шкода відшкодовується особою, яка завдала шкоди, тобто винною особою, якою в даному випадку є фізична особа Гусак Олег Романович.

Третя особа 1 Гусак Олег Романович в судове засідання не з'явився, письмових пояснень стосовно предмету спору не надав. Повідомлявся судом належним чином про час та дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення третій особі ухвал суду ( в мат. справи).

Третя особа 2 ТОВ "Полтаваресурсінвест" надала суду письмові пояснення, в яких вважає вимоги позивача про стягнення моральної шкоди необґрунтованими та зазначає про недотримання позивачем заходів щодо досудового врегулювання спору ( направлення претензії).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані учасниками процесу докази, суд встановив:

Позивач (приватний підприємець Беспалов Юрій Олегович) є власником автомобіля DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВВС 052857 від 04.10.2007 року ( арк. справи 13).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Мєрним Сергієм Петровичем, який працює водієм, укладено трудовий договір від 17 квітня 2012 року ( арк. справи 21)

Позивач зазначає, що 31 жовтня 2012 року водієві Мєрному Сергію Петровичу на автомобілі DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА було надано завдання за маршрутом "Сєвєродонецьк - Євпаторія", що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 780074 від 31 жовтня 2012 року ( арк. справи 22).

Також позивач стверджує, що 01 листопада 2012 року об 05 год. 50 хв. гр. Гусак Олег Романович на а/д Харків - Сімферополь, який керував автомобілем TOYOTA HILUX державний номер ВІ 5800 ВІ, заснувши за кермом виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА та з'їхав у кювет. Своїми діями гр. Гусак Олег Романович порушив вимоги п. 2.9.6 Правил дорожнього руху України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України

У зв'язку з тим, що автомобілі, які потрапили в ДТП були застраховані, 15 листопада 2012 року по заяві ПАТ " Української страхової групи" було призначено проведення оцінки автомобіля DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА.

Експертом ФОП Дурневим О.В. була проведена оцінка та наданий звіт № 46/11/12 про оцінку автомобіля DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяної власникові автомобіля DAF FT 95430 XT становить 107074 (сто сім тисяч сімдесят чотири) грн. 00 коп..

Страховою компанією ПАТ СК " Українська страхова група" на користь позивача в рахунок погашення матеріальної шкоди було виплачено 49490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., в виплаті решти шкоди, а саме 57584 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., було відмовлено.

Залишок суми (57 584 грн.) позивач просить стягнути з відповідача, як власника транспортного засобу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди. При цьому позивач посилається на те, що він тривалий час був позбавлений можливості вести звичний спосіб роботи, належним чином виконувати свої договірні зобов'язання перед третіми особами, були суттєво порушені його життєві та робочі плани, так як він був вимушений витрачати свій час і незаплановані грошові витрати на те, щоб доставити свій автомобіль з міста ДТП до свого міста, на проведення оцінки автомобіля, отримання юридичної допомоги по питанню отримання матеріального збитку, проведення вимушеного незапланованого ремонту автомобіля, в проведення бесід з страховою компанією та отримання лише часткового матеріального збитку. Все це стало причиною моральних страждань позивача, він втратив душевний спокій, з'явилися психологічні фактори, які спричинили за собою негативні емоції, моральні, душевні страждання та ін.

Таким чином, предметом спору у даній є вимога позивача про стягнення з відповідача, як власника транспортного засобу, 57 584 грн. - різниця невиплаченої майнової шкоди пошкодженого автомобіля, визначену звітом оцінки автомобіля, виконаного на замовлення страхової компанії та 5 000 грн. моральної шкоди.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Норми про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої особистим немайновим правам фізичної особи та майну фізичної або юридичної особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності інших осіб, зокрема, містить глава 82 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України така шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. ( ч. 2 ст.1166 ЦК України ).

Спеціальними нормами, які визначають поняття джерела підвищеної небезпеки, підстави виникнення зобов'язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, є статті 1187 та 1188 Цивільного кодексу України.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як встановлено судом, 01 листопада 2012 року об 05 год. 50 хв. на а/д Харків - Сімферополь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу TOYOTA HILUX державний номер ВІ 5800 ВІ та автомобіля DAF FT 95430 XT державний номер ВВ 5082 ВА .

Транспортний засіб TOYOTA HILUX, реєстраційний номер ВІ 5800 ВІ, за участі якого сталось ДТП 01 листопада 2012 року належить на праві власності ТОВ "Полтавамехсервіс", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (арк. справи 66).

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу TOYOTA HILUX Гусаком Олегом Романовичем (третя особа 1) вимог п. 2.9.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., що підтверджується постановою Генічеського районного суду Херсонської області № 2107/4525/2012 від 14 листопада 2012 року (арк. справи 25).

Матеріали справи свідчать, що 01.10.2012 року між ТОВ "Полтавамехсервіс" та ТОВ "Полтаваресурсінвест" укладено договір оренди транспортного засобу, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати в оренду автомобіль TOYOTA HILUX державний номер ВІ 5800 ВІ , а третя особа 2 - прийняти в користування та сплачувати орендну плату вказаний транспортний засіб ( арк. справи 75-77).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання - передачі від 01.10.2012 року ( арк. справи 78).

В свою чергу ТОВ "Полтаваресурсінвест" уклало із Гусаком О.Р. договір про надання послуг з перевезення вантажу від 29.10.2012 року, під час виконання якого і сталося ДТП (копія договору від 29.10.2012 року на звороті арк. справи 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено судом, позивачу частину шкоди було відшкодовано страховою компанією шляхом виплати страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 17453 від 28.12.2012 року ( арк. справи 38).

Відповідно до приписів статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.22.1.).

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вищезазначеної статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Позивачем пред'явлено позовну вимогу ТОВ "Полтавамехсервіс", як власнику транспортного засобу.

Як вказувалось вище, пошкоджений автомобіль використовувався саме ТОВ "Полтаваресурсінвест" (третьою особою 2).

Як зазначено вище, частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Подані докази, а саме - договір оренди відповідача із третьою особою 2, акт приймання - передачі від 01.10.2012 року, договір між третіми особами від 29.10.2012 року, свідчать про відсутність протиправної поведінки та вини відповідача у завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що вина Гусака О.Р. встановлена постановою Генічеського районного суду Херсонської області № 2107/4525/2012 від 14 листопада 2012 року .

Обставини щодо наявності вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, їх розмір є важливими елементами доказування. При цьому відповідно до п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України за № 02-5/215 від 01.04.1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (із наступними змінами), встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою повинно бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. За відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В даному випадку відсутня вина відповідача у заподіянні позивачу шкоди, як і не доведено позивачем причинного зв'язку між збитками та поведінкою відповідача, оскільки автомобіль TOYOTA HILUX державний номер ВІ 5800 ВІ перебував у користуванні ТОВ "Полтаваресурсінвест" на підставі договору оренди із відповідачем. Отже особою, яка на відповідній правовій підставі у розумінні ч. 2 ст. 1187 ЦК України (договір оренди) володіла та використовувала зазначений автомобіль є ТОВ "Полтаваресурсінвест" , яка в свою чергу уклала договір із Гусаком О.Р.

Посилання представників позивача у письмових поясненнях на неотримання третьою особою 2 тимчасового реєстраційного талону відповідно до п.6.3 Інструкції "Про порядок здійснення підрозділами ДАЇ МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них" № 379 не спростовують чинності договору оренди від 01.10.2012 року та акту прийому-передачі до нього. Зазначений договір є чинним та правомірним з огляду на приписи ст. 204 ЦК України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З матеріалів справи не вбачається наявності усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема: в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача та його вина, а також існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою, завданою позивачу.

Також згідно приписів ст. 1194 ЦК України ( на яку позивач посилається у позові) зобов'язання сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) виникає саме у особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування). Позивачем не доведено, що відповідач є такою особою у розумінні даної статті, оскільки страхові виплати позивачу здійснювались не внаслідок страхування відповідачем своєї цивільної відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги недоведені, спростовуються як поданими доказами, так і нормами права, заперечення відповідача проти позову за наведеними вище мотивами суд визнає правомірним, а тому позов задоволенню не підлягає.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи суд дійшов висновку, що ТОВ "Полтавамехсервіс" є неналежним відповідачем з огляду на відсутність його вини та недоведеність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і шкодою, матеріалами справи не доведено підстав притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, як наслідок позовні вимоги про стягнення 57584,00 грн. майнової шкоди та 5000,00 грн. моральної шкоди задоволені бути не можуть, що не позбавляє позивача права звернення до суду із позовом до належного відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 32-36,43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив :

Відмовити фізичній особі-підприємцю Беспалову Юрію Олеговичу у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс".

Повне рішення складено 30.04.2013 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією