Постанова

від 12.12.2006 по справі 14/311-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/311-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 грудня 2006 р.                                                                                Справа № 14/311-06

Господарський суд Вінницької області у складі:  судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство побутового обслуговування "Мрія" (23252, вул. Леніна, 60, смт. Вороновиця Вінницької області, код 13318933)

до Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (21050, вул. Кропивницького, 2, м. Вінниця, код 03338627)

про   внесення  доповнень в реєстраційне посвідчення від 19.04.2004 р.

з участю представників сторін –

позивача                    - Старіков В.С., Грушко В.Н.

відповідача                - Романовська Н.О.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача внести наступне доповнення в реєстраційне посвідчення від 19.04.2000 р.: "на праві колективної власності частини приміщення розташованого в смт. Вороновиця, вул. Леніна, 60 в будівлі літ. А по підвалу: 1, 2, 3, 14, 17, 18, 19, 16 загальною площею 129,2 кв.м., та по першому поверху: 8, 14, 16, 17, 19, 20, 7, 10, 11, 12, 13, 18, 15 загальною площею 133,6 кв.м., а всього 262,8 кв.м.," та зареєструвати за позивачем належним чином вказані приміщення.

У запереченнях  на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у правовстановлювальних документах позивача не вказано, які саме приміщення складають частину майна, якою він володіє.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 5.11.1991 року "Про розмежування майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно –територіальних  одиниць ( комунальною власністю)"  Державною асоціацією "Укрсоюзсервіс" було передано до комунальної власності обласної ради майно підприємств і організацій "Вінницяоблпобутоб'єднання" та асоціації "Облремобудпобут".

Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів № 23 від 5.02.1992 р. " Про  передачу підприємств і організацій "Вінницяоблпобутоб'єднання та асоціації "Облрембудпобут" до комунальної власності районних та міських ( міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів" передано у власність районних рад майнові комплекси підприємств і організацій побутового обслуговування  населення " Вінницяоблпобутоб'єднання" та асоціації "Облрембудпобут".

Рішенням 10 сесії Вінницької обласної ради народних депутатів 21 скликання від 30.10.92 р. "Про перелік об'єктів комунальної власності  обласної Ради  народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації та розмежування майнових інтересів між суб'єктами власності" затверджено перелік об'єктів комунальної власності  обласної ради та  делеговані  повноваження щодо розмежування власності районним радам.

Рішенням 15 сесії Вінницької районної ради 21 скликання від 24.12.1993 р.  "Про перелік об'єктів комунальної власності  районної Ради народних  депутатів, що передаються в управління  районної державної адміністрації" затверджений перелік об'єктів комунальної власності  районної ради, та передано  їх в оперативне підпорядкування  районної державної адміністрації. До вказаного переліку включено підприємство "Мрія" в складі  райпобутоб'єднання.

Рішенням  № 4  15 сесії  Вінницької районної ради 21 скликання  від 24.12.1993 р.  затверджено районну  Програму приватизації  об'єктів комунальної власності Вінницького району на 1994 рік.

Рішенням 3 сесії Вінницької районної ради 22 скликання від 25.12.1995 р.  затверджено районну  Програму приватизації  об'єктів комунальної власності Вінницького району на 1994 рік, згідно з якою до Переліку об'єктів комунальної власності району, що підлягають приватизації в 1995 році віднесено Державне комунальне підприємство побутового обслуговування "Мрія". До зазначеного рішення  рішенням  Вінницької районної ради 8 сесії 22 скликання від 23 квітня 1996 р. внесено зміни, згідно з якими  передбачено здійснення приватизації об'єктів комунальної власності району, що згідно чинного законодавства підлягають приватизації протягом 1995 року разом з будівлями,  шляхом викупу трудовими колективами. Перелік об'єктів доповнено словами: Державне  комунальне підприємство побуту "Мрія" з частиною будівлі в смт. Вороновиця, яку воно фактично займає.

Відповідно до договору №227 купівлі-продажу майна державного комунального підприємства побутового обслуговування населення “Мрія“ смт. Вороновиця, укладеного регіональним відділенням Фонду держмайна України по Вінницькій області та товариством покупців членів трудового колективу вказаного підприємства, посвідченого нотаріусом 3.07.1996 р. та зареєстрованому в реєстрові за №3095, акту прийому-передачі від 17.10.96 р., останнє придбало державне майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства побутового обслуговування населення “Мрія“ смт. Вороновиця, прийняте від органу приватизації відповідно до акту прийому-передачі від 17.10.96. На підставі вказаних документів регіональним відділенням Фонду держмайна України по Вінницькій області відповідачу було видане свідоцтво про власність на майно згаданого державного підприємства реєстр.№256 від 17.10.96.

На підставі вказаних документів та переліку нерухомого майна, що приватизоване в складі цілісного майнового комплексу відповідачем 19.04.2000 р. видано позивачу реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, згідно з яким позивачу належить реальна частина приміщень в будинку побуту літер ”А” , загальною площею 262,8 м2.

Перед видачею цього посвідчення відповідачем було здійснено обстеження приміщень позивача та видано довідку-характеристику №31 від 17.04.2000 р., з якого вбачається, що по заяві власника отримується підтвердження права власності на приміщення, розташоване в смт. Вороновиця, вул. Леніна, 60 в будівлі літ. А по підвалу: 1, 2, 3, 14, 17, 18, 19, 16 загальною площею 129,2 кв.м., та по першому поверху: 8, 14, 16, 17, 19, 20, 7, 10, 11, 12, 13, 18, 15 загальною площею 133,6 кв.м., а всього 262,8 кв.м.

Викладене також підтверджено відповідачем під час здійснення інвентаризації належної йому частки майна в будівлі, що підтверджується планом розміщення приміщень та експлікацією, на яких містяться підписи відповідних посадових осіб відповідача з проставленою печаткою.

Позивачу також було видано свідоцтво про право власності на приміщення підвалу, літ."А”, загальною площею 129,2 кв.м, приміщення першого поверху –заг. площею 133,6 кв.м на підставі рішення виконкому Вороновицької селищної ради про визнання права власності об'єкту нерухомого майна №264 від 19.06.2003 р.

У судовому засіданні також встановлено, що вказані приміщення неодноразово були предметом судових спорів, що ініціювались ВАТ Птахофабрикою “Степанівська”, яке висувало свої вимоги на це майно.

За наслідками розгляду судових справ у задоволенні позовів було відмовлено за їх безпідставністю.

Так, із рішення господарського суду Вінницької області від 29.05.2002 р. у справі №103/6-56 за позовом ВАТ ”Птахофабрика “Степанівська” (далі ВАТ) до позивача у даній справі про визнання права власності та визнання недійсним рішень вбачається, що  у ВАТ відсутні належні правовстановлюючі документи на спірне майно, а наявні у нього документи та рішення на підставі яких майно було передано на його баланс, видані з порушенням встановленого порядку і не свідчать про набуття ним права власності.

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набуло законної сили.

Рішенням господарського суду від 21.04.2003 р. у справі №14/88-03 між тими ж сторонами про витребування майна з чужого незаконного володіння у задоволенні позову ВАТ було відмовлено. Законність вказаного рішення підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2004 р. З рішень судів вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що власником спірного приміщення є ТОВ “Мрія”, а позивач не довів, що товариство одержало спірне приміщення за рахунок іншої особи безпідставно, тому заявлені на підставі ст. 469 ЦК УРСР вимоги правомірно не задоволені.

Суд зауважує, що під час розгляду зазначених справ питання належності конкретних приміщень будівлі по вул.Леніна, 60 у смт.Вороновиця Вінницької області докладно досліджувались із залученням фахівців Фонду державного майна та Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", а також вивчались відповідні документи і матеріали інвентаризаційної справи.

Вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен  має  право  володіти,  користуватися    і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 1.11.1996 р. №9 ”Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди в усіх необхідних випадках мають застосовувати Конституцію як акт прямої дії, про що також неодноразово зазначалось Верховним Судом України під час розгляду конкретних спорів.

Крім того, відповідно до ст. 49 Закону України “Про власність“ володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Таким чином, право власності позивача на зазначені вище приміщення та правомірність його вимог підтверджено відповідними документами та доказами, а також випливає із вказаних вище рішень судів і є беззаперечним і непорушним.

З вищевикладених підстав заперечення відповідача судом не приймаються як необґрунтовані та такі, що суперечать зібраним у справі доказам. Заперечення представника відповідача, висловлені у судовому засіданні, щодо відсутності з боку позивача дій спрямованих на подання ним позову про визнання за ним права власності на спірні приміщення, суд відхиляє, з підстав, зазначених вище, а також зазначає, що відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом. Крім того, позивач правомірно вважає себе власником цього майна і не зобов'язаний це підтверджувати неодноразово. Натомість, особа, яка оспорює його право, може звернутись до суду з відповідним позовом, що мало місце і у даному випадку, проте, судом відповідні позовні вимоги були відхилені.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Комунальне підприємство ”Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” (21050, вул. Кропивницького, 2, м. Вінниця, код 03338627) внести наступне доповнення в реєстраційне посвідчення від 19.04.2000 р. після слів ”реальна частина приміщень в будинку побуту в будівлі літ. А” доповнити словами ”по підвалу: 1, 2, 3, 14, 17, 18, 19, 16, загальною площею 129,2 кв.м.; по першому поверху: 8, 14, 16, 17, 19, 20, 7, 10, 11, 12, 13, 18, 15 загальною площею 133,6 кв.м.,; всього загальною площею 262,8 кв.м.,” та належним чином зареєструвати вказані приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Підприємство побутового обслуговування ”Мрія” (23252, вул. Леніна, 60, смт. Вороновиця Вінницької області, код 13318933).

3.          Стягнути з Державного бюджету України 3,4 грн. (три грн. сорок коп.)  витрат на державне мито, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Підприємство побутового обслуговування ”Мрія” (23252, вул. Леніна, 60, смт. Вороновиця Вінницької області, код 13318933) в рахунок відшкодування судових витрат.

4.          Постанову направити сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі

відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 15.12.06 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.