Постанова

від 25.06.2011 по справі з-21/141

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.06.11 Справа № з-21/141

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г. М.

Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Манявської сільської ради б/н від 10.03.2011р.

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2011р. про припинення провадження

у справі № з-21/141

за позовом Манявської сільської ради, с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область

про визнання недійсними рішень Манявської сільської ради від 18.03.2006р. та від 25.12.2005р. та договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006р.

учасники судового процесу в судове засідання: не з`явились

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2011р. (суддя Скапропвська І.М.) провадження у справі в частині визнання недійсними рішень Манявської сільської ради від 18.03.2006р. та від 25.12.2005р. припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України та стягнуто з Манявської сільської ради в дохід державного бюджету 170 грн. державного мита.

Приймаючи вказану ухвалу суд виходив з того, що у відповідності до Рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В частині щодо стягнення державного мита суд керувався ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, просить ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2011р. скасувати та справу передати на розгляд суду першої інстанції. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не вірно зроблено висновок про те, що спір про визнання недійсним рішення Манявської сільської ради не підвідомчий господарському суду, оскільки оскаржувані рішення стосуються прав оренди на землю.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2011р.

Представники сторін у судове засідання 26.05.2011р. не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду з наступних підстав.

Манявська сільська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006року та договору оренди земельної ділянки від 20.03.2006 року, укладеного на підставі вищезазначеного рішення та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006р., то судом першої інстанції винесено рішення від 16.02.2011р., яким в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Згідно з ч. 1 п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до компетенції сільських, селищних міських рад відносяться питання регулювання земельних відносин, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Господарським судам у відповідності до п.6 ч. 1 ст. 12 ГПК України (з врахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо визначення підсудності справ з питань земельних відносин від 18.02.2010р.) підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Також, у вирішенні питання щодо підвідомчості спору господарським судом повинно враховуватись не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р. (а.с. 24), то Манявською сільською радою затверджено матеріали вибору і обстеження земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 площею 0,14 га для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу в АДРЕСА_1 за рахунок громадських земель сільської ради та надано дозвіл на складання проекту відведення даної земельної ділянки на умовах оренди.

Згідно рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006р. (а.с. 6), а саме пунктів 1,2 затверджено «Проект відведення земельної ділянки підприємця ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу в АДРЕСА_1 та надано підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1338,00 кв.м в оренду терміном на 10 років.

З наведеного вбачається, що оскаржувані рішення стосуються надання дозволу на вибір земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2

У такому випадку звернення позивача до господарського суду про скасування рішення органу місцевого самоврядування стосується прав оренди на землю, тобто має місце спір про право, а тому такі правовідносини не є публічно-правовими та не відносяться до компетенції адміністративних судів, а підлягають розгляду у господарських судах.

Щодо висновку господарського суду Івано-Фарнківської області про стягнення з Манявської сільської ради у дохід державного бюджету 170,00 грн. державного мита, то такий висновок є хибним, оскільки при поданні позовної заяви у якій об'єднано декілька вимог немайнового характеру пов'язаних між собою підставами виникнення, то державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру. Така позиція наведена в п. 4.6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 4 Арбітражного процесуального кодексу України».

Таким чином, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 18.03.2006р. та визнання недійсним рішення Манявської сільської ради від 25.12.2005р. не підлягають вирішенню в господарських судах України та безпідставно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження в цій частині позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу Манявської сільської ради на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 16.02.2010р. слід задоволити та ухвалу скасувати.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Манявської сільської ради на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2011р.- задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2010 року у справі № 6-21/141 скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

4. Справу передати на розгляд господарському суду Івано-Франківської області.

5.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.М. Гнатюк

О.Л. Мирутенко