Рішення

від 12.04.2013 по справі 2-506/13

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.04.2013 Справа № 2-506/13

справа №2-506/2013р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.

при секретарі Карпенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 14.09.2011р. відповідач позичив в нього 120 000 гривень терміном на 12 місяців, тобто не пізніше 15.09.2012р. про що було складено відповідний договір позики. Оскільки у визначений термін кошти відповідач не повернув, позивач просив суд стягнути з нього позичену суму, інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 121 459,67грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Як вбачається з письмового договору позики №1 від 14.09.2011р. (надалі Договір), позивач позичив відповідачу 120 000грн. терміном на дванадцять місяців. Повернення зазначеної суми може бути зроблено не пізніше 15.09.2012р.

Згідно п.3 Договору у випадку прострочення внеску останньої суми позичальник виплачує позикодавцю штраф у розмірі 0,1% від суми позики та пеню у розмірі 0,1% від суми позики за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Згідно ч.2 цієї статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Так, до матеріалів позовної заяви додано копію розписки відповідача від 14.09.2011р. про отримання останнім від позивача 120 000,00грн. та зобов'язання повернути вказану суму до 14.09.2012р. Однак, у визначений сторонами термін договору відповідач позичену суму не повернув.

П.1 ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, зазначених у підписаному ним власноруч розписці щодо повернення позивачеві взятих у нього в борг коштів, приймаючи до уваги розрахунок інфляції та 3% річних, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Керуючись ст.ст.526,1046-1050 ЦК України, ст.ст.60,88,209-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 за договором позики 120 000,00грн., інфляційні витрати - 240,00грн. та 3% річних - 1 219,67грн., а всього 121 459,67грн.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 3 441,00грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

суддя О.Д.Рудюк