Постанова

від 12.09.2006 по справі 9/610-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/610-05

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2006 р.                                                           Справа № 9/610-05  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Стеценко В.М.

відповідача -  Панова Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2673С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 26.06.06 р. по справі № 9/610-05

за позовом ТОВ "Енерготел" м. Полтава

до ВАТ "Укрнафта" м. Київ в ос. Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка

про стягнення 100525,40 грн.

встановила:

В листопаді 2005 р. позивач –ТОВ „Енерготел” звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача – ВАТ „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтопродукт” 78335,26 боргу, 14390,14 грн. пені, 7800 грн. адвокатських послуг.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.12.2005 р. (суддя Лущик М.С.) по справі № 9/610-05 позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 78335,26 грн. основного боргу, 7800 грн. витрат на юридичне обслуговування, 861,35 грн. держмита, 101,11 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано з тих підстав, що відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем за договором № 262-Р.; що вищевказаним договором не передбачено стягнення пені та ін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2006 р. (судді Афанасьєв В.В, Бухан А.І., Шевель О.В.) по справі № 9/610-05 залишено в силі вищезазаначене рішення господарського суду Сумської області.

Постановою Вищого господарського від 20.04.2006 р. (судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., Фролова Г.М.) по справі № 9/610-05   рішення господарського суду від 26.12.2006 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2006 р. скасовані. Постанову мотивовано з тих підстав, що судами при розгляді справи не враховані вимоги чинного законодавства; що рішення та постанова не відповідають вимогам ст. 84, 105 ГПК України та вимогам викладеним в постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Позивач з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зміну позовних вимог №8 від 15.05.2006р. в якій просить стягнути з відповідача 78335 грн. 26 коп. основного боргу, 22286 грн. 39 коп. інфляційних збитків, 6657 грн. 42 коп. - 3% річних, 7800 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2006 р. позовні вимоги задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 78335,26 грн. основного боргу, 22286,39 грн. інфляційних збитків, 6657 грн. 42 коп. - 3% річних,7800 грн. витрат на юридичне обслуговування, 1150, 79 грн. витрат по сплаті державного мита,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості  за договором № 262-Р від 06.06.2003 р.; що відповідач прострочив виконання грошового зобов”язання в зв”язку з чим підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення  інфляційних збитків та 3% річних; що витрати по сплаті послуг адвоката також підлягають задоволенню на підставі ст. 49 ГПК України; що посилання відповідача щодо недійсності актів виконанних робіт не можуть прийматися судом до уваги, оскільки не передбачено спеціальних вимог щодо їх оформлення і крім того вищевказані акти підписані відповідачем та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необгрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що акти виконаних робіт № 1 та № 2 від 25.06.2003 р. не відповідають вимогам, щодо їх оформлення, а тому, на думку відповідача, не можуть свідчити про те, що роботи дійсно виконані; що умовами договору № 262-Р від 06.06.2003 р передбачено обов”яковість наявності калькуляції на технічне обслуговування,  яка повинна складатися спеціалістами підприємств позивача та відповідача, і  яка є невід”ємною частиною договору, проте, такої калькуляції сторонами не складалася; що підставою для сплати за договором № 262-Р від 06.06.2003 р. є надходження на адресу відповідача належним чином оформлених актів виконаних робіт, але таких актів на адресу відповідача не надходило в зв”язку з чим, на думку відповідача, у нього відсутні підстави оплати за вищевказаним договором, а також нарахування 3% річних та інфляційних збитків. Крім того, відповідач вважає, що на його адресу в порушення ст. 22, 44, 56 ГПК України не надходило від позивача копії позовної заяви з додатками, зокрема договору на надання позивачеві адвокатських послуг, в зв”язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави оплати адвокатських послуг та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, щощо факт виконання позивачем робіт за договором № 262-Р від 25.06.2003 р. окрім актів виконаних робіт підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які позивач надіслав на адресу відповідача; що форма акту виконаних робіт за вищевказаним договором затверджена сторонами, в актах вказано характер робіт, їх перелік, обсяг та вартість в зв”язку з чим, на думку позивача, дана форма акту повністю відповідає діючому законодавству; що калькуляцією до спірного договору є документ під назвою „Технічне обслуговування (ТО-2) бульдозера Д335 „Камацу” перелік виконаних робіт і вартість”, який відповідно до пункту 2.1 договору є його додатком; що по одному єкземпляру актів виконаних робіт після їх підписання залишилися на підприємстві відповідача в зв”язку з чим, на думку позивача, у нього не було обов”язку щодо їх надсилання в подальшому; що розмір оплати послуг адвоката не завищений та співрозмірний зі спірною сумою в зв”зку з чим дана сума,  на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, на підставі договору №262-Р, укладеного між сторонами 06.06.2003р., позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування бульдозерів Д-355А-3 "Камацу" за інвентаризаційними номерами №6251 та № 6247, що підтверджується актами виконаних робіт №1 та №2 від 25.06.2003 року, підписаними сторонами, загальною вартістю 198000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.3 зазначеного договору відповідач повинен розрахуватися не пізніше 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

 Проте, як вбачається з матеріалів справи, на порушення умов договору відповідач розрахувався частково, в зв”язку з чим, його заборгованість на момент розгляду справи складає 78 335,26 грн., доказів сплати якої відповідачем не подано. З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обгрунтованими та правомірно визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, не можуть прийматися судом до уваги доводи відповідача щодо невідповідності актів виконаних робіт № 1 та № 2 від 25.06.2003 р. вимогам чинного законодавства, оскільки спеціальних вимог, щодо укладання такого акту законодавством України не передбачено. Крім того, в актах відображено перелік виконаних робіт, їх обсяг та вартість, акти підписано уповноваженими особами підприємств позивача та відповідача та скріплені їх печатками, що свідчить про визнання відповідачем існування заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу зурахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині  вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6657, 42 грн. та 22286, 39 грн. інфляційних

. Згідно з ст. 12 закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється  на  підставі  угоди  між громадянином  чи  юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно з ст. 44 ГПК України до судових витрат крім іншого відносяться також витрати пов”язані з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст 49 ГПК України, при задоволеннні позову витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем позивачем надано договір на надання юридичних послуг від 28.04.2005 р. на суму 7800 грн., платіжне доручення, за яким позивач здійснив оплату по договороу, сума сплачена позивачем може вважатися співрозмірною з ціною позову. Тобто позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вищевказаної суми є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, ст. 102, п. Ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -  

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 26.06.06 р. по справі № 9/610-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді