Рішення

від 07.05.2013 по справі 2-299

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

К О П І Я

Справа №2-299 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак Номер провадження 22-ц/788/132/13 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 9

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, покладення зобов'язань,

в с т а н о в и л а :

17 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом, з часом уточнивши свої позовні вимоги, просила суд :

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0038 га, яка є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 12 червня 2001 року, який зареєстрований за № 16209;

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням, відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав ОСОБА_2, а саме: знести огорожу з сітки «рабиця» між земельними ділянками НОМЕР_2 - ОСОБА_3 та НОМЕР_3 - ОСОБА_2, ліквідувати плодове дерево - вишню, що росте на земельній ділянці ОСОБА_2, прибрати з земельної ділянки будівельне сміття, деревину, гілки дерев, інше сміття, металеву будку, дерев'яну лавку, стіл; знести кам'яну огорожу у вигляді «альтанки».

Рішенням суду від 28 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 залишений без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

27 квітня 2001 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу купила у ОСОБА_4 земельну ділянку НОМЕР_3 площею 500 кв. м в садівничому кооперативі «Залізничник» в м. Суми, надану для ведення садівництва ( зареєстрований в реєстрі за № 5-1146) (ас.8);

27 квітня 2001 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу купила у ОСОБА_4 земельну ділянку НОМЕР_4 площею 500 кв. м в садівничому кооперативі «Залізничник» в м. Суми, надану для ведення садівництва ( зареєстрований в реєстрі за № 5-1148) ( ас.9).

12 червня 2001 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі договорів купівлі-продажу від 27 квітня 2001 року, на земельну ділянку площею 0,1 гектарів, розташовану в садівничому кооперативі «Залізничник» в м. Суми (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 16209) ( ас.10).

Згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки сусідами земельної ділянки ОСОБА_2 являються :

власник земельної ділянки НОМЕР_2 - ОСОБА_3, а з іншої сторони

власник земельної ділянки НОМЕР_5 - ОСОБА_5 ( ас.16).

18 квітня 1997 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення Сумської міської ради від 16 грудня 1993 року № 723 на земельну ділянку площею 0,05 гектарів, розташовану в садівничому кооперативі «Залізничник в м. Суми (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8248) ( ас.49 ).

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що вини відповідачки ОСОБА_3, пов'язаної зі зменшенням розмірів земельної ділянки позивачки в результаті самовільного захвату земельної ділянки, судом не встановлено.

При цьому суд першої інстанції послався на наступні докази :

- на пояснення колишнього голови кооперативу ОСОБА_6 та діючого голови кооперативу ОСОБА_7, які пояснили, що при виділенні земельної ділянки членам кооперативу їх ніхто не переміряв, при виготовленні документації на передачу земельних ділянок у власність їх розмір не перемірявся;

- на пояснення свідка ОСОБА_4, колишнього власника земельних ділянок НОМЕР_3, НОМЕР_4 який суду пояснив, що, отримавши повістку про явку до суду, він оглянув земельні ділянки, які продав ОСОБА_2, і встановив, що їх розмір взагалі не змінився;

- на результати перевірки Управління Держкомзему у м. Суми, відповідно до якої з часу придбання ОСОБА_2 земельних ділянок у 2001 році межі земельних ділянок не змінювались (а.с.81);

- покази свідка ОСОБА_8 - спеціаліста ПП «Мегаполіс», який суду пояснив, що межі земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не змінювались, зменшення розміру пов'язано з невірним визначенні при виділенні земельних ділянок при створенні кооперативу.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів, а також з порушенням норм процесуального законодавства, зокрема, положень ст.ст. 212, 213 ЦПК України. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що частина її земельної ділянки знаходиться в незаконному користуванні ОСОБА_3 На підтвердження своїх доводів позивачка посилалась на наступне :

- при виготовленні на замовлення ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку НОМЕР_3,НОМЕР_4 в садівничому товаристві «Залізничник - З», спеціалісти ПП «Мегаполіс» прийшли до наступного висновку :

«розміри і площа земельної ділянки ОСОБА_2 значно відрізняються від розмірів і площі, зазначених в державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 12 червня 2001 року. Так сторона БВ згідно державного акту 25,3 м, а згідно контрольних вимірів - 20,61 м. Якщо дивитися на загальний план товариства чи план ділянки на державному акті і порівняти з планом, отриманим в результаті координування кутів земельної ділянки, то видно розбіжності зі сторони ділянки НОМЕР_2. Ширина ділянки №112 (власник - ОСОБА_3.) згідно державного акту становить 12,5 м, а згідно контрольних вимірів - 15,2 м ( ас.12-16).

- на виконання ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2012 р. представником управління Держкомзему у місті Суми, представником ПП «Мегаполіс», в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та голови Сумського міського громадського садівничого товариства «Залізничник-3» були проведені обміри 50 метровою мірною стрічкою земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 в садівничому товаристві «Залізничник- 3», при цьому було встановлено наступне :

ширина земельних ділянок НОМЕР_3, НОМЕР_4 згідно державних актів на право власності на земельну ділянку становить 25,3 м, а згідно вимірів - 20,8 м;

ширина земельної ділянки НОМЕР_2 згідно акту становить 12,5 м, а згідно обміру - 15,15 м;

ширина земельних ділянок НОМЕР_3, НОМЕР_4 з тильної сторони згідно акту становить 25.3 м, а згідно обміру - 24,85 м;

ширина ділянки НОМЕР_2 з тильної сторони згідно акту становить 11,5 м, а згідно обміру 11,25 м.

Проаналізувавши данні фактичних вимірів було встановлено, що ширина земельної ділянки НОМЕР_3,НОМЕР_4 по спірній стороні зменшилась на 4,5 м, а ширина земельної ділянки НОМЕР_2 по спірній стороні в порівнянні з шириною, зазначеною в державному акті, збільшилась на 2,65 м ( ас.81).

Таким чином вбачається, що суд першої інстанції з достатньою повнотою не перевірив всі доводи ОСОБА_2 і надані на їх підтвердження докази, та не дав їм будь-якої оцінки не дивлячись на те, що вони не у повній мірі узгоджуються з доказами, на які послався суд у рішенні.

Не давши належної оцінки усім обставинам справи та доказам, які були надані сторонами, суд першої інстанції не міг ухвалити законне і обгрунтоване рішення у справі. За наведених обставин постановлене у справі рішення підлягає скасуванню .

Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 19 ЗК України ( 1990 р.), чинної на час отримання сторонами державних актів, розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Відповідно до чинної на час отримання сторонами державних актів на право приватної власності на землю «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», затв. наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 р. N 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 р. за N 31 :

1.7. На земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

1.9. Розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

1.10. Технічна документація при складанні державних актів включає: при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення місцевої Ради народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування; абриси обміру земельної ділянки; план земельної ділянки, складений за результатами обміру; збірний план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площ; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами. Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

В той же час, посилаючись на те, що частина її земельної ділянки знаходиться в незаконному користуванні ОСОБА_3, позивачка не надала суду доказів, які б свідчили про визначення в установленому законом порядку меж її земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зокрема. З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 1996 року був складений «Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування», відповідно до якого проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки 3-ї дільниці садівничого кооперативу «Залізничник» в м. Суми, тобто під час складання даного Акту були визначені зовнішні межі загальної земельної ділянки, виділеної 3-й дільниці садівничого кооперативу «Залізничник». Межі земельних ділянок кожного члена кооперативу в цей день не встановлювались (ас.57-58).

Управління Держкомзему у м. Суми повідомило, що технічна документація щодо встановлення меж садівничого товариства «Залізничник-3» в Управлінні Держкомзему у м. Суми не зареєстрована (ас. 20).

З пояснень сторін, а також бувшого і нинішнього голів садівничого кооперативу «Залізничник» вбачається, що межі спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлювались і довгострокові межові знаки не встановлювались ні з того часу, як їх власниками стали ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ні за часи, коли правоустановчі документи на ці земельні ділянки були у інших осіб. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Висновок спеціаліста ПП «Мегаполіс» щодо невідповідності нинішнього розміру належної позивачці земельної ділянки тим розмірам, які зазначені у державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 12 червня 2001 року (ас.12-16), а також результати обміру земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 в садівничому товаристві «Залізничник-3», зроблені представником управління Держкомзему у місті Суми, представником ПП «Мегаполіс» в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та голови Сумського міського громадського садівничого товариства «Залізничник-3» (ас.81), на які посилається позивачка в обґрунтування своїх доводів, не можна визнати належними доказами в даному випадку, так як названі висновки не можна визнати технічною документацією, складеною в установленому законом порядку, щодо меж, конфігурації та розміру спірної земельної ділянки.

Згідно з п. "б" ч. 3 ст. 152 ЗК захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_3 самовільно зайняла частину її ділянки, а тому на підставі ст. 152 ЗК повинна повернути таку ділянку, а саме - відновити межі та стан земельної ділянки, що існували до самовільного зайняття.

В той же час ОСОБА_2 не зазначила у позові і з цього приводу не надала відповідних доказів під час розгляду справи про те, яку конфігурацію і межі мала її земельна ділянка до самовільного зайняття, та не зазначила меж та конфігурації спірної земельної ділянки, обмежившись лише вказівкою про її розмір. За відсутності названих доказів колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи позивачки про порушення її прав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦПК України передбачається, що 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач не надала суду належних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що частина її земельної ділянки знаходиться в незаконному користуванні ОСОБА_3

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, покладення зобов'язань відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -