Постанова

від 08.11.2006 по справі 8/386-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/386-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

«01»листопада 2006 року                                                           Справа 8/386-06

Колегія суддів у складі:                              головуючого судді М.В.Гагіна,

                                                                                                          судді А.І.Бухана,

                                                                                                        судді О.В.Шевель,

при секретарі Парасочці Н.В.

 за участю представників:

позивача –Резніченка В.О.

1-го відповідача - Жинавої О.М.

2-го відповідача –Курта П.А.

третьої особи –Мащенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вхідний № 3505С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 05 вересня 2006 року по справі  № 8/386-06

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива»(Білопільський район, с. Віри)

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський фондовий центр»(місто Суми)  

     2) товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Суми Реєстр-Консалтинг»(місто Суми)  

3-тя особа - відкрите акціонерне товариство "Сумське обласне підприємство «Сумиоблагротехсервіс»,(місто Суми)

про визнання недійсним договору

встановила:

Рішенням господарського суду  Сумської   області від 05 вересня 2006 року по справі 8/386-06 (суддя Кіяшко В.І.) позов задоволено частково, договір комісії                № К-14/06 від 6 червня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слобожанський фондовий центр та Сільськогосподарським  товариством з обмеженою  відповідальністю «Альтернатива»визнано недійсним з моменту укладення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський фондовий центр»на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива»42 грн. 50 коп. витрат по державному миту та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто  з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Суми- Реєстр-Консалтинг»на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» 42,50 грн.   витрат по державному миту та 59,00 грн. витрат на інформаційно—технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині - провадження у справі припинено, заходи до забезпечення позову, вжиті пунктом 6 ухвали господарського суду Сумської області від 18.07.2006р. по справі № 8/386-06 - скасовано.

1-й відповідач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись при цьому на порушення  судом норм  матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим його представник  в судовому засіданні  заявив усне клопотання по залучення до матеріалів справи додаткових документально обґрунтованих пояснень, які на його думку можуть мати  відповідне відношення до розгляду поданої ним апеляційної скарги.

2 –й відповідач з рішенням господарського суду Харківської області  також не погодився,  його уповноважений представник  також   просить рішення  скасувати, посилаючись при цьому на порушення  судом норм  матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представники позивача та третьої особи просять прийняте у справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційних  скаргах доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що  відповідно до умов договору комісії               № К-14/06, укладеного між ТОВ «Слобожанський фондовий центр»(комісіонер) та СТОВ «Альтернатива»[комітент) 06 червня 2006р., комісіонер зобов'язався за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені та за рахунок комітента вчинити угоду по продажу цінних паперів - простих іменних акцій ВАТ «Сумиобагротехсерівс»в кількості 184102 штуки на загальну суму 18410, 00 грн. Сторони виконали свої зобов'язання по договору, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 05.07.2006р.

До господарського суду звернувся позивач з вимогою визнати недійсним з моменту укладення вищевказаний договір комісії № К-14/06 від 06.06.2006р., посилаючись на те, сторонами, при укладенні договору, та реєстроутримувачем - ТОВ Компанією «Суми-Реєстр-Консалтаинг»було порушено вимоги чинного законодавства України, що являється підставою для визнання такого договору комісії недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не можу суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних, дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, договір комісії № К-14/06 від 06.06.2006р. було укладено між ТОВ «Слобожанський фондовий центр»в особі директора   Жилавої О.М. та СТОВ «Альтернатива»в особі виконавчого директора Мірошниченка М.М.

Відповідно до п. 3.2 Правил здійснення торговцями цінних паперів комерційної та комісійної діяльності по цінним паперам № 332 від 23.12.1996р., ж отриманні замовлення на продаж чи обмін іменних цінних паперів, ) торговець зобов'язаний встановити особу клієнта та його повноваження щодо цінних паперів. Якщо зазначені цінні папери не зареєстровані на ім'я клієнта або клієнт не діє за дорученням власника цінних паперів чи не є його іконним представником, торговець не має права прийняти такий документ як замовлення.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Згідно ст. 8 Статуту СТОВ «Альтернатива», вищим органом управління ОВ є збори учасників, рішення яких, згідно ст.. 10 Статуту, виконує директор, який в свою чергу призначається Зборами учасників. У відповідності до п. 8.3 ст. Статуту, до виключної компетенції Зборів учасників ТОВ належать повноваження, зокрема, надання дозволу на укладення угод від імені ТОВ на суму, що перевищує 100% розміру Статутного фонду. Статтею 14 Установчого зговору про створення та діяльність СТОВ «Альтернатива»визначено, що статутний фонд товариства складає 7400 грн.

Судом встановлено, що директором СТОВ «Альтернатива»згоди на укладення договору комісії № К-14/06 від 06.06.2006р. від учасників СТОВ отримано не було, але першим відповідачем в порушення вимог діючого законодавства України було укладено договір комісії з представником позивача і відсутності у нього належних на те повноважень. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Як свідчать матеріали справи, після укладення оспорюваного зговору, 17.07.2006р. загальними зборами учасників СТОВ «Альтернатива»шляхом опитування було прийнято рішення: відмовити в наданні дозволу на складення договору комісії № К-14/06 від 06.06.2006р. з ТОВ «Слобожанський фондовий центр»; вважати вказаний договір укладеним без дотримання вимог п. 3.4 ст. 8 Статуту та звернутися до суду з позовом про визнання договору місії № К-14/06 від 06.06.2006р. недійсним.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», твердженням права власності на цінні папери є сертифікат, відсутність якого, відповідно до Роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Щодо неможливості здійснення переходу прав власності на іменні цінні папери за умови відсутності сертифіката цінних паперів» № 5 від 06.12.2005р., є підставою для відмови щодо внесення до системи реєстру. Пунктом 7.16 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 25.05.1998р. передбачено обов'язкове надання сертифікату акцій при внесенні у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками цивільно-правових угод. На   момент   укладання   договору   комісії   №   К-14/06   від   06.06.2006р. сертифікат акцій у позивача був відсутній, але незважаючи на цей факт та всупереч вимогам чинного законодавства, першим відповідачем було здійснено реалізацію простих іменних акцій ВАТ «Сумиоблагротехсервіс», власником яких являється СТОВ «Альтернатива», а другим відповідачем без наявності у СТОВ «Альтернатива»сертифіката акцій, - внесено зміни до системи реєстру ВАТ «Сумиоблагротехсервіс»про перехід права власності на акції до нового покупця. Таким чином, суд першої інстанції встановив наявність підстав для визнання оспорюваного договору  комісії № К-14/06  від  06.06.2006р.,  укладеного між ТОВ «Слобожанський фондовий центр»та СТОВ «Альтернатива»- недійсним, тому вимоги позивача в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню. Згідно ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але ні перший ні другий відповідачі, з урахуванням всіх обставин справи, не подали суду належних доказів, які б об'єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили їх позиції по справі. Щодо вимоги позивача про повернення належних йому акцій ВАТ «Сумиоблагротехсервіс»в кількості 184102 штуки, суд першої інстанції прийняв подану позивачем відмову та припинив в цій частині провадження у справі, відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідачів на користь позивача стягнено витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою господарського суду Сумської області від 18 липня 2006 року по справі № 8/386-06 (п. 6), в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, накладено арешт на акції ВАТ «Сумиоблагротехсервіс», реалізовані по договору комісії № К-14/06 від 06 червня 2006 року та заборонено відчуження, видачу доручень на третіх осіб та право голосування акціями, до вирішення справи по суті. У зв'язку з тим, що справу вирішено по суті, суд скасував заходи до забезпечення позову, вжиті пунктом 6 ухвали господарського суду Сумської області від 18 липня 2006 року по справі № 8/386-06.

Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають  фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не  надана правильна  та належна  правова оцінка, через що наявні і  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської  області  не  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені   1-м відповідачем  у обґрунтування  своєї  апеляційної  скарги доводи  підтверджені  матеріалами справи та  додатково наданими під час розгляду апеляційної скарги  письмовими документами.

Як свідчить системний аналіз матеріалів справи  та норм чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, предметом спору  являється укладений між позивачем та першим відповідачем договір комісії,  за умовами якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені та за рахунок комітента вчинити угоду по продажу цінних паперів - простих іменних акцій ВАТ «Сумиобагротехсерівс»в кількості 184102 штуки на загальну суму 18410  гривень. Перший відповідач виконав свої зобов'язання по договору, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від  5  липня 2006 року та фактом оплати позивачем  вартості послуг першого відповідача у розмірі 900 гривень. Зазначене свідчить про  завершення  правовідносин між цими особами.

Звертаючись зі своїм позовом позивач  обґрунтовував його  непогодженням  цього договору  відповідно  до статуту товариства його учасниками, яке було отримане шляхом їх фактичного  опитування,  але  оформленого протоколом загальних зборів членів цього товариства  від 17 липня 2006 року. Саме ці обставини стали  підставою для господарського суду Сумської області  для прийняття оскаржуваного рішення по справі.

Проте господарський суд області не врахував те, що:

-  позивач не надав належних та допустимих доказів порушення  як ним, так і першим відповідачем  норм чинного законодавства при укладанні  спірного договору;

-  спричинення позивачу певних  збитків   в результаті  виконання  першим відповідачем  своїх зобов'язань по спірному договору. Матеріали справи свідчать про те, що перший відповідач  виконав умови цього договору та  здійснив продаж акцій третьої особи  у повній відповідності до договору за суму вартості цих акцій ;

-  позивач не здійснював заходів по визнанню недійсним договору  купівлі-продажу акцій третьої особи, укладеному на виконання спірного договору. Разом з тим матеріали справи свідчать про відмову  позивача від захисту нібито порушеного  першим  відповідачем його прав  на акцій третьої особи та їх  повернення;

- саме позивач ( або його керівник) не забезпечив одержання  від другого відповідача  сертифікату про право власності позивача на акції третьої особи;

- не погоджуючись із діями керівника позивача, учасники товариства  не вживали передбачених у такому  випадку  заходи по притягненню директора товариства до встановленої законодавством відповідальності;

- фактично предметом  спору по даній справі стало створення підстав для стягнення з першого відповідача одержаної ним суми комісійної винагороди.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статями 203, 215, 1025 Цивільного кодексу України,  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3,4 статті 104,  статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду  Сумської області від 05 вересня 2006 року по справі 8/386-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива»(Сумська область, Білопільський район, с. Вири, код 30748971)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю   «Слобожанський фондовий центр»(м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, код 23299148) понесені останнім витрати по сплаті державного мита 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя              

М.В.Гагін

суддя

А.І.Бухан

суддя

О.В.Шевель