Постанова

від 15.05.2013 по справі 26/69

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 26/69

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін О. Архипова (дов. від 23.11.2012), В. Лесовського (керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року у справі № 26/69 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" до товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТіПі Груп" про розірвання контракту та стягнення,

УСТАНОВИВ: У січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЙТіПі Груп" про розірвання контракту від 21 серпня 2008 року № LES 210808-01 і повернення 409 894 грн 37 коп. попередньої оплати, стягнення 90 176 грн 76 коп. індексу інфляції за весь час прострочення та 141 834 грн 66 коп. річних з підстав не передачі продавцем товару у встановлений строк.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на прострочення кредитора.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10 березня 2011 року позов задоволено в частині розірвання контракту від 21 серпня 2008 року № LES 210808-01 і стягнення 409 894 грн. 37 коп. попередньої оплати та 141 834 грн. 66 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року (судді О. Синиця, О. Баранець, Л. Чорна) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 207 і 208 Господарського кодексу України, статті 693 Цивільного кодексу України, статей 5, 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТіПі Груп" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 21 серпня 2008 року сторони уклали контракт № LES 210808-01 купівлі-продажу обладнання та проведення пуско-налагоджувальних робіт (далі - контракт).

Зокрема відповідно до пункту 5.1 контракту товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" (покупець) здійснює частину попередньої оплати за обладнання в сумі 407 871 грн 26 коп. протягом трьох банківських днів з моменту підписання контракту та специфікації.

Пунктом 5.2 контракту сторони погодили, що покупець проводить наступну частину оплати товару товариству з обмеженою відповідальністю "АЙТіПі Груп" (продавець) у сумі 958 836 грн 47 коп. протягом трьох банківських днів з моменту повідомлення покупця про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника.

Обладнання мало бути поставлено до 31 грудня 2008 року (пункт 2.1.2 контракту) і продавець зобов'язаний повідомити покупця по факсу про готовність обладнання до відвантаження не пізніше, ніж за 24 години до моменту відвантаження (пункт 2.1.3 контракту).

Сума авансу - 407 871 грн 26 коп. - була перерахована продавцеві 28 серпня 2008 року.

Оскільки у встановлений контрактом термін продавець обладнання не поставив, позивач направив відповідачеві вимоги від 26 серпня 2009 року № 1204 і № 1205 та претензію від 17 грудня 2009 року № 1776 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 409 894 грн 37 коп.

Відмова відповідача повернути грошові кошти спричинила спір.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з не передачею товару, позивач, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Також на підставі пункту 8.6 контракту, згідно з яким, якщо продавець прострочив (не здійснив поставку) обладнання на строк більш ніж 30 днів від строку, передбаченого контрактом, покупець має право розірвати даний контракт в односторонньому порядку, суд задовольнив позов і в цій частині.

Здійснюючи перегляд рішення в апеляційному порядку, господарський суд встановив, що продавець 5 грудня 2008 року повідомив покупця про готовність обладнання до відвантаження з 17 грудня ц.р., проте у відповідь отримав відмову від прийняття виконання.

У подальшому інших строків поставки контрагенти не погоджували, друга частина попередньої плати - 958 836 грн 47 коп. покупцем сплачена не була і вимога до продавця виконати зобов'язання з поставки обладнання ним не висувалася.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на підставу позову, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (зустрічне виконання зобов'язання).

За змістом статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року у справі № 26/69 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій