Постанова

від 15.05.2013 по справі 7/113-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 7/113-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Грищенко О.М., від третьої особи 2 - Кравченко Н.І.,

від відповідачів 1, 2 та третьої особи 1 - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «TVT»

на рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року

у справі №7/113-12 (суддя Антонова В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «TVT», м. Київ,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,

Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка,

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодар СК»,

Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. товариство з обмеженою відповідальністю «Тат-Арго», м. Київ,

2. приватна виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс», м. Дніпропетровськ,

про стягнення 150018,91 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ТОВ «ТVТ» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (далі - відповідач 1) та ТОВ «Хлібодар СК» (далі - відповідач 2) про стягнення 150018,91 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за угодою №03/09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні до ТОВ «ТVТ» перейшло право вимоги до відповідача 2 щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, укладеного між ТОВ «Тат-Агро» та ТОВ «Хлібодар СК». При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №03/09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні між ТОВ «ТVТ» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №10-12-2012 від 10.12.2012 року, відповідно до умов якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 2.

На підставі наведеного, позивач просив суд солідарно стягнути з ТОВ «Хлібодар СК» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» 3% річних у розмірі 1000,00 грн., а також стягнути з ТОВ «Хлібодар СК» 100207,94 грн. пені, 17912,96 грн. 3% річних та 30982,01 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 року залучено до участі у справі №7/113-12 третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «Тат-Агро».

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2013 року залучено до участі у справі №7/113-12 третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПВКФ «Імпторгсервіс».

Рішенням господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12 в позові відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено наявності у ТОВ «Тат-Агро» на час укладення угоди №03-09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні права вимоги до відповідача 2 за договором купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат на суму боргу у розмірі 266913,50 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «TVT» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12 скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги ТОВ «TVT» задовольнити повністю. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідачів. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

У своєму відзиві третя особа 2 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

відповідачі 1, 2 та третя особа 1 не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року у справі №7/113-12 апеляційну скаргу ТВО «TVT» на рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15.05.2013 року.

В судовому засіданні 15.05.2013 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник третьої особи 2 в судовому засіданні 15.05.2013 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила спірне судове рішення залишити без змін.

Також, в судовому засіданні 15.05.2013 року представником третьої особи 2 подано суду клопотання про заміну приватної виробничо-комерційної фірми «Імпторгсервіс» (код 21857880) її процесуальним правонаступником - приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Імпторгсервіс» (код 21857880), у зв'язку з доповненням найменування організаційно-правовою формою. До вказаного клопотання додано копію виписки серії ААБ №957491 від 23.12.2011 року та копію нової редакції статуту приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Імпторгсервіс» (витяг).

У відповідності до ст. 25 Господарського кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи той факт, що правонаступником приватної виробничо-комерційної фірми «Імпторгсервіс» є приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс», що підтверджено випискою серії ААБ №957491 від 23.12.2011 року та новою редакцією статуту приватного підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Імпторгсервіс» (витяг), колегія суддів дійшла до висновку про заміну у справі №7/113-12 сторони - приватної виробничо-комерційної фірми «Імпторгсервіс», її правонаступником - приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Імпторгсервіс».

Представник відповідачів 1, 2 та третьої особи 1 в судове засідання 15.05.2013 року не з'явились, відповідачі 1, 2 та третя особа 1 про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідачів 1, 2 та третьої особи 1 про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів 1, 2 та третьої особи 1 за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 07.05.2009 року між ТОВ «Тат-Агро» (продавець, третя особа 1) та ТОВ «Хлібодар СК» (покупець, відповідач 2) було укладено договір купівлі-продажу №ТАТ-П/9, відповідно п. 1. якого він визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння.

04.03.2010 року між ТОВ «Тат-Агро» (цедент, третя особа 1) та ПВКФ «Імторгсервіс» (цесіонарій, третя особа 2) було укладено договір відступлення права вимоги №2, згідно п. 1 якого цедент відступає, а цесіонарій приймає право грошової вимоги до ТОВ «Хлібодар СК» (боржник), в сумі 266913,50 грн., що належало цеденту на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, в якому цемент є кредитором і за яким боржник зобов'язаний сплатити цеденту грошову суму в рахунок оплати поставлених боржнику товарів.

Згідно п. 2. зазначеного договору право вимоги, вказане у п. 1 даного договору переходить до цесіонарія в обсязі, який існував на момент укладання даного договору, на умовах, встановлених діючим законодавством.

Відповідно до п. 5 договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010 року з моменту укладення даного договору цесіонарій набуває право вимоги, вказане у п. 1 даного договору, та наділяється всіма правами кредитора по відношенню до боржника згідно умов договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі №20/110-10 за позовом ПВКФ «Імторгсервіс» до ТОВ «Хлібодар СК», ТОВ «Ласуня» про стягнення 349042,42 грн. присуджено до стягнення з ТОВ «Хлібодар СК» на користь ПВКФ «Імторгсервіс» грошові кошти у сумі 264913,50 грн. основного боргу, 30281,89 грн. пені, 19786,34 грн. інфляційних втрат, 4453,43 грн. 3% річних, 13345,67 грн. штрафу; з ТОВ «Ласуня» на користь ПВКФ «Імторгсервіс» 2000,00 грн. основного боргу.

Згідно пояснень сторін, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі №20/110-10 виконано не було. Доказів виконання цього рішення сторонами суду не надано.

03.09.2012 року між ТОВ «Тат-Агро» (первісний кредитор) та ТОВ «ТVТ» (новий кредитор) було укладено угоду №03-09-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) (далі - угода), згідно п. 1.1. якої первісний кредитор (ТОВ «Тат-Агро») відступає новому кредитору право вимоги до ТОВ «Хлібодар СК», що іменується далі боржник, зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Згідно п. 1.2. угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 153018,91 грн.

Пунктом 2.2. угоди передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, є загальною сумою (розміром) пені, 3% річних, інфляційних втрат), котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Пунктом 2.3. угоди передбачено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено і погоджено розмір нарахувань, виходячи із того, що сума нарахованої пені становить 100207,94 грн.; сума нарахованих 3% річних становить 18912,96 грн.; сума нарахованих інфляційних витрат становить 33982,01 грн.

03.09.2012 року між ТОВ «Тат-Агро» та ТОВ «ТVТ» було підписано акт прийому-передачі документів, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання умов договору договір купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року по справі №20/110-10.

21.12.2012 року ТОВ «Тат-Агро» надіслав на адресу ТОВ «Хлібодар СК» повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні від 06.12.2012 року, у якому позивач повідомив відповідача про те, що за угодою №03/09-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 03.09.2012 року ТОВ «Тат-Агро» відступило позивачу право вимагати від відповідача 2 сплату пені, 3% річних, інфляційних витрат у загальному розмірі 153018,91 грн., котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 22.04.2010 року по 03.09.2012 року.

Одночасно, з метою забезпечення виконання зобов'язання за угодою №03/09-12 від 03.09.2012 року, між ТОВ «TVT» (кредитор, позивач) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель, відповідач 1) 10.12.2012 року було укладено договір поруки №10-12-2012 (далі - договір поруки).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Хлібодар СК» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру 3% річних у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору. У разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що під основним договором у цьому договорі розуміють угоду №03-09-12 про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 03.09.2012 року, укладену згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Тобто, з моменту укладення договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010 року первісний кредитор (ТОВ «Тат-Агро») вибув із зобов'язання та у нього не має права вимоги до боржника (ТОВ «Хлібодар СК») щодо виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Крім цього, враховуючи похідний характер заходів забезпечення від основного зобов'язання, то передача права вимоги щодо основного зобов'язання виключає можливість передачі права вимоги іншій особі лише штрафних санкцій без передачі права вимоги щодо основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі №20/110-10 встановлено, що 04.03.2010 року між ПВКФ «Імторгсервіс» (третя особа 2) та ТОВ «Тат-Агро» (третя особа 1) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого третя особа 1 відступила, а третя особа 2 прийняла право грошової вимоги до відповідача 2, що належало третій особі 1 на підставі основного договору в обсязі, який існував на момент укладання договору відступлення права вимоги у сумі 266913,50 грн., та передало всі права кредитора по відношенню до боржника відповідно до умов договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Одночасно, колегія суддів бере до уваги те, що діюче законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення.

Таким чином, реалізація ПП «Виробничо-комерційною фірмою «Імпторгервіс» свого права на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем 2 зобов'язання по договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року і ухвалення у зв'язку з цим господарським судом Дніпропетровської області судового рішення про стягнення з відповідача 2 боргу у сумі 264913,50 грн., не позбавляє ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгервіс» права на стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних та індексу інфляції, понесених ним внаслідок несплати своєчасно відповідачем 2 вказаної суми, що в свою чергу виключає можливість відступлення такого права первісним кредитором ТОВ «Тат-Агро» іншої особі.

Згідно п. 5 договору відступлення права вимоги №2 від 04.03.2010 року цесіонарій набуває право вимоги, вказане у п. 1 даного договору, та наділяється всіма правами кредитора по відношенню до боржника згідно умов договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Отже, з моменту підписання вказаної угоди ПВКФ «Імторгсервіс» є кредитором по відношенню до ТОВ «Хлібодар СК» як боржника за договором купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року.

Вкзані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню в розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні, відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень вказаної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, а первісний кредитор втрачає право вимоги до боржника повністю або у визначеній частині.

Як вбачається з угоди №03-09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні, нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат здійснюється на суму заборгованості у розмірі 266913,50 грн. згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, право вимоги якої вже було передано ПВКФ «Імторгсервіс» відповідно до умов договору уступки права вимоги №2 від 04.03.2010 року.

Відтак, на переконання колегії суддів, на час укладення угоди №03-09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні ТОВ «Тат-Агро» не мало відповідного права на нарахування ТОВ «Хлібодар СК» пені, 3% річних та інфляційних витрат на суму боргу у розмірі 266913,50 грн. згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року, оскільки вказане право вже було передано ПВКФ «Імторгсервіс», що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року у справі №20/110-10.

Право вимоги пені, 3% річних та інфляційних витрат нарахованих на суму боргу у розмірі 266913,50 грн. за договором купівлі-продажу №ТАТ-П/9 від 07.05.2009 року належить ПВКФ «Імторгсервіс», а відступлення даного права вимоги ТОВ «Тат-Агро» на користь позивача за угодою №03-09-12 від 03.09.2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні є неправомірним.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити приватну виробничо-комерційну фірму «Імпторгсервіс» (код 21857880) її процесуальним правонаступником - приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Імпторгсервіс» (код 21857880).

2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «TVT» на рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду Київської області від 14.03.2013 року у справі №7/113-12 залишити без змін.

4. Справу №7/113-12 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г.