Постанова

від 13.05.2013 по справі 5015/4485/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 5015/4485/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача-1 - Куть Н.В.

від відповідача-2 - Мінчев А.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродівське автотранспортне підприємство 14610», б/н від 27.03.2013 року та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО», вих. № 280 від 29.03.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2013 року (підписане 07.03.2013 року), суддя Долінська О.З.

по справі № 5015/4485/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродівське автотранспортне підприємство 14610», м. Броди

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО», м. Київ

про стягнення 32805 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.03.2013 року по справі №5015/4485/12 позов ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» задоволено, стягнено на користь останнього з ТзОВ «Бродівське автотранспортне підприємство 14610» - 7815 грн., а з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - 24990 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.9,12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», ст.ст.16, 261, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, умови договору №GGZ0N00044757 від 15.06.2007 року, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів від 22.01.2008 року, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову. Поряд з цим, беручи до уваги ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 02.03.2012 року по справі №2-169/12, судом відзначено, що перебіг позовної давності відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України переривався.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та ТзОВ «Бродівське АТП -14610» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2013 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, посилаючись на норми ст.ст.264, 267, 1172, 1187 ЦК України, Закону України «Про страхування», вказують на пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з даним позовом та наявність заяви відповідача-1 про застосування позовної давності, яка наведена у відзиві на позовну заяву, що є підставою для відмови у позові. Разом з тим, звертають увагу суду на те, що звернення позивача до Бродівського районного суду із позовом до Мартинюка І.В. про відшкодування шкоди в порядку регресу, а також подальша зміна неналежного відповідача та закриття провадження у цивільній справі не свідчать про переривання перебігу позовної давності. Крім того, зазначають, що позивачу було відомо про те, що Мартинюк І.В. (винуватець ДТП) працював водієм ТзОВ «Бродівське АТП -14610», оскільки про наведене зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.08.2008 року, довідці ДАІ про ДТП від 24.08.2008 року.

Представники скаржників (відповідачів) в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився (належним чином повідомлений про розгляд справи судом).

Оскільки явка представника позивача не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників скаржників, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.06.2007 р. між ЗАТ „СК "Інгосстрах" (відповідно до протоколу №1/2011 від 27.04.2011р. перейменовано на ПАТ „Страхова компанія „Інгосстрах") та Горобцовим Олегом Юрійовичем укладено договір страхування наземного транспорту №GGZ0N00044757, за яким застраховано транспортний засіб ВАЗ 210994, реєстраційний державний номер ВС2713ВВ, 2007 р. випуску. Пунктом 7.1.1. вказаного договору передбачено, що страховим випадком є пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю, а згідно п.9 договору строк його дії з 15.06.2007р. по 14.05.2008р. включно. При бажанні страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк, більший за 12 місяців та сплаті страхового платежу, зазначеного у п.9 цього договору, цей договір діє 12 місяців (один рік) і щорічно лонгується на такий же строк -до повного погашення кредитної заборгованості -у разу сплати наступних страхових платежів.

Судом встановлено, що строк дії договору №GGZ0N00044757 продовжувався до 14.06.2010р.

24.08.2008 року у м. Червонограді на перехресті відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу ВАЗ 210994, реєстраційний державний номер ВС2713ВВ та транспортного засобу ПАЗ32054 реєстраційний номер ВС2282АА під керуванням Мартинюка В.І., що належить ТзОВ «Бродівському автотранспортному підприємству 14610» , про що вказано у протоколі про адмінправопорушення від 24.08.2008 року, довідці Державтоінспекції зареєстрованій 30.08.2008 року вих.№3875 та постанові про адміністративне правопорушення від 07.10.2008 року по справі №3-3446/2008р. (арк. справи 19 т.І).

Внаслідок порушення Мартинюком В.І. правил дорожнього руху завдано майнову шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 210994 державний номер ВС2713ВВ, власником якого є Горобцов О. Ю.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 07.10.2008р. (арк. справи 19 т.І) водія автомобіля ПАЗ32054 (Мартинюка В.І.) реєстраційний номер ВС2282АА визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

В результаті Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до звіту №6232 від 17.10.2008 р. (арк. справи 20 - 24 т.І) про оцінку автомобіля складає 33 210,00 грн.

Сума страхового відшкодування до виплат страхувальнику з урахуванням визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту №И-1207 від 28.01.2009 р. (арк. справи 16 т.І) складає 32 805,00 грн., яке виплачене страхувальнику позивачем у даному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №1376 від 29.01.2009 року на суму 32805 грн. (арк. справи 86 т.І).

22.01.2008 р. між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» та ВАТ "Бродівське АТП 14610" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів, що підтверджує поліс ВВ/4218587 із терміном дії від 23.01.2008 р. до 22.01.2009 р. Відповідно до умов даного договору ВАТ "Бродівське АТП-14610" застрахувало відповідальність водіїв, які керують автомобілем ПАЗ д.н.з. ВС 2284АА перед третіми особами на суму 25500 грн. за шкоду завдану майну та 51 000 грн. за шкоду за завдану життю і здоров'ю потерпілих.

Слід зазначити, що ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 02.03.2012 р. у справі №2-169/12 за позовом ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» до Мартинюка І.В. про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, якого визнано судом винним у ДТП, що сталось 24.08.2008 р. Мартинюка І.В. замінено на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бродівське автотранспортне підприємство 14610" . Іншою ухвалою за цією ж датою провадження у даній справі закрито.

Пунктом 9.2. статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який діяв на момент ДТП, передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 грн. на одного потерпілого, а згідно ч.2 ст. 12 вказаного Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Судом відзначено, що відповідач-2 несе відповідальність за шкоду заподіяну водієм відповідача майну потерпілого у межах 24990,00 грн.

28.08.2008 року ВАТ "Бродівське АТП - 14610" звернулось до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" із заявою про настання страхового випадку, який мав місце 24.08.2008 р., потерпілий Горобцов О.Ю. та позивач до відповідача-2 із заявою по настання страхового випадку не звертався.

Позивач подаючи позов посилаючись на те, що ним на підставі договору №GGZ0N00044757 від 15.06.2007 р., внаслідок настання страхової події: дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля „Chery Tiggo", реєстраційний номер ВС 2713 ВВ, вказує, що у нього, відповідно до положень статті 27 Закону України „Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України, виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.01.2013 року по даній справі залучено до її участі у якості відповідача-2 ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (арк. справи 130-131 т.І).

Суд першої інстанції враховуючи вищенаведене, посилаючись на положення ст.ст.9,12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», ст.ст.16, 261, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнув на користь ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» з ТзОВ «Бродівське автотранспортне підприємство 14610» - 7815 грн., а з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - 24990 грн. витрат пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування. Поряд з цим, беручи до уваги ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 02.03.2012 року по справі №2-169/12, суд першої інстанції прийшов до висновку, що перебіг позовної давності відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України в даному випадку переривався. Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції враховуючи нижченаведене:

Згідно ст.990 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. При цьому, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як уже зазначено вище, позивачем виплачено страхове відшкодування Горобцову О.Ю. в розмірі 32805 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1376 від 29.01.2008 року.

В силу приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Слід зазначити, що постановою Бродівського районного суду Львівської області від 07.10.2008 року по справі №3-3446/2008 Мартинюка Івана Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 68 гривень.

Також, судом з'ясовано, що під час вчинення 24.08.2008 року дорожньо-транспортної пригоди Білоус С.Е. виконував свої трудові обов'язки як працівник ТзОВ «Бродівського автотранспортного підприємства 14610».

Згідно положень частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вищий господарський суд України у інформаційному листі від 17.05.2012 року за №01-06/658/2012 відзначив, що перебіг позовної давності щодо вимог страховика про відшкодування збитків в порядку регресу починається з моменту виконання страховиком свого зобов'язання за договором добровільного страхування.

У відповідності до статей 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частин 1, 6 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Слід зазначити про те, що страхове відшкодування виплачене Горобцову О.Ю. 29.01.2009 року. Саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України. Закінчується вказаний строк, відповідно, 29.01.2012 року, а позов до господарського суду Львівської області подано ПАТ «Страхова компанія «Інгоссстрах» 24.10.2012 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

У відповідності до частини 2 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).

Про застосування позовної давності у даній справі ТзОВ «Бродівське автотранспортне підприємство 14610» заявлено у відзиві від 13.11.2012 року (арк. справи 75-76 т.І) . Крім того, господарський суд у оскаржуваному рішенні (арк. 4 рішення) зазначає, що відповідач в процесі розгляду справи просить про застосування строку позовної давності при прийнятті рішення у даній справі.

Згідно частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Проте, частиною 5 вказаної статті передбачено можливість захисту порушеного права після спливу позовної давності у випадку визнання судом наявності поважних причин її пропущення.

До поважних причин пропуску позовної давності відносяться обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги, та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

Суд першої інстанції вказує, що перебіг позовної давності відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України переривався, оскільки ухвалою Бродівського районного суду Львівської області № 2-169/12 (за позовом ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» до Мартинюка І. В. про стягнення суми, що є предметом цього позову) від 02.03.2012 року замінено неналежного відповідача (Мартинюка І.В.) на належного відповідача ТзОВ «Бродівське автотранспортне підприємство 14610», а іншою ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 02.03.2012 року провадження по справі № 2-169/12 закрито, так як спір між юридичними особами підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Таким чином, на думку господарського суду, позивач дізнався про належного відповідача лише в процесі розгляду зазначеної справи справи, а саме 02.03.2012 року, а згідно із ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Проте, звернення ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» з позовом до Мартинюка І.В. про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування в сумі 32805 грн., а також подальша заміна неналежного відповідача та закриття провадження у цивільній справі не свідчать про переривання перебігу позовної давності відповідно до частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не обґрунтував правових підстав щодо наявності у Мартинюка І.В. статусу боржника за вимогами, право на які має позивач.

Крім того, позивачу було відомо про те, що Мартинюк І.В. (винуватець ДТП) працював водієм ТзОВ «Бродівське АТП -14610», оскільки про наведене зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.08.2008 року, довідці ДАІ про ДТП від 24.08.2008 року та постанові Бродівського районного суду Львівської області від 07.10.2008 року по справі №3-3446/2008р., якою визнано Мартинюка І.В. винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також слід відзначити, що Бродівським районним судом Львівської області ухвала від 02.03.2012 року про заміну неналежного відповідача належним, винесена після спливу позовної давності.

З огляду на зазначене, відсутні поважні причини для поновлення строку позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови у позові, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем-1.

Враховуючи наведене, апеляційні скарги відповідачів підлягають до задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2013 року по справі №5015/4485/12 слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Поряд з цим, враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» на відмову у позові судові витрати за подання позову покладаються на позивача. Крім того, з позивача на користь відповідача-1 слід стягнути - 860, 25 грн., а також на користь відповідача-2 - 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродівське автотранспортне підприємство 14610» та Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2013 року по справі №5015/4485/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (вул.Набережна Перемоги, 32, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 33248430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бродівське автотранспортне підприємство 14610" (вул.І.Франка,57, м. Броди, Львівська область, код ЄДРПОУ 03114783) - 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (вул.Набережна Перемоги, 32, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 33248430) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (провулок Новопечерський, 19/3, м. Київ, код ЄДРПОУ 16467237) - 860,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.