Постанова

від 10.07.2013 по справі 5015/4485/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 5015/4485/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач), суддівПолянського А.Г., Швеця В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. у справі№5015/4485/12 Господарського судуЛьвівської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бродівське автотранспортне підприємство 14610" 2. Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" прокомпенсацію страхового відшкодування

за участю

- відповідача-1:Куть Н.В. (довіреність від 02.11.2012р.) - відповідача-2:Кірсанова К.С. (довіреність від 25.12.2011р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бродівське автотранспортне підприємство 14610" (далі - відповідач-1) 32805,00 грн. витрат позивача на сплату страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 як роботодавець винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, в результаті якої було пошкоджено автомобіль страхувальника позивача, повинен відшкодувати позивачу відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" його витрати на сплату страхового відшкодування потерпілій особі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.03.2013р. (суддя Долінська О.З.) позов задоволено, стягнуто з відповідача-1 7815,00 грн., а з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (далі - відповідач-2) - 24990,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Зварич О.В., Хабіб М.І.) це рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач-2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.06.2007р. між ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (відповідно до протоколу №1/2011 від 27.04.2011р. перейменовано на ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах") та Горобцовим Олегом Юрійовичем укладено договір страхування наземного транспорту №GGZ0N00044757, за яким застраховано транспортний засіб ВАЗ 210994, реєстраційний державний номер ВС2713ВВ, 2007р. випуску. Пунктом 7.1.1. вказаного договору передбачено, що страховим випадком є пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю, а згідно п.9 договору строк його дії з 15.06.2007р. по 14.05.2008р. включно. Судом встановлено, що строк дії договору №GGZ0N00044757 продовжувався до 14.06.2010р.

24.08.2008р. у м. Червонограді на перехресті відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу ВАЗ 210994, реєстраційний державний номер ВС2713ВВ та транспортного засобу ПАЗ32054 реєстраційний номер ВС2282АА під керуванням Мартинюка В.І., що належить відповідачу-1, про що вказано у протоколі про адмінправопорушення від 24.08.2008р., довідці Державтоінспекції, зареєстрованій 30.08.2008р. вих.№3875, та постанові про адміністративне правопорушення від 07.10.2008р. по справі №3-3446/2008р.

Внаслідок порушення Мартинюком В.І. правил дорожнього руху було завдано майнову шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 210994 державний номер ВС2713ВВ, власником якого є Горобцов О.Ю.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 07.10.2008р. водія автомобіля ПАЗ32054 (Мартинюка В.І.) реєстраційний номер ВС2282АА визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до звіту №6232 від 17.10.2008р. про оцінку автомобіля склала 33210,00 грн.

Сума страхового відшкодування з урахуванням визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту №И-1207 від 28.01.2009р. склала 32805,00 грн. та була виплачена страхувальнику позивачем у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №1376 від 29.01.2009р.

Також судами встановлено, що 22.01.2008р. між ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" та ВАТ "Бродівське АТП 14610" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів, що підтверджує поліс ВВ/4218587 із терміном дії від 23.01.2008р. до 22.01.2009р. Відповідно до умов даного договору ВАТ "Бродівське АТП-14610" застрахувало відповідальність водіїв, які керують автомобілем ПАЗ д.н.з. ВС 2284АА перед третіми особами на суму 25500 грн. за шкоду завдану майну та 51000 грн. за шкоду за завдану життю і здоров'ю потерпілих.

Судами з'ясовано, що 28.08.2008р. ВАТ "Бродівське АТП - 14610" звернулось до ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" із заявою про настання страхового випадку, який мав місце 24.08.2008р., потерпілий Горобцов О.Ю. та позивач до відповідача-2 із заявою по настання страхового випадку не звертався.

Повністю задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що про належного відповідача позивач дізнався лише під час розгляду цивільної справи №2-169/12, строк позовної давності переривався, тому не був пропущений.

Скасовуючи це рішення та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення від 24.08.2008р., довідки ДАІ про ДТП від 24.08.2008р., та постанови Бродівського районного суду Львівської області від 07.10.2008р. по справі №3-3446/2008р. вбачається, що Мартинюк І.В. (винуватець ДТП) працював водієм ТОВ "Бродівське АТП -14610", то строк позовної позивачем було пропущено, у зв'язку з чим у позові належить відмовити.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями, що виникають із положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України строк позовної даності починається від дня виконання основного зобов'язання - після виплати позивачем страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.03.2012р. у справі № 58/168 Господарського суду міста Києва, від 07.08.2012р. у справі №12/207 Господарського суду Рівненської області, від 28.08.2012р. у справі №5023/4833/11 Господарського суду Харківської області.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу з протоколу про адміністративне правопорушення, довідки ДАІ про ДТП та постанови Бродівського районного суду Львівської області було відомо, що Мартинюк І.В. (винуватець ДТП) працював водієм ТОВ "Бродівське АТП -14610", а наявність підстав для переривання строку позовної давності відповідно до ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України, а саме те, що Мартинюк І.В. є належним боржником, позивач не обґрунтував.

Страхове відшкодування, як встановлено судами, позивачем виплачене Горобцову О.Ю. 29.01.2009р., а позов до Господарського суду Львівської області подано 29.01.2012р. - тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просив відповідач.

Ці обставини доводами, викладеними у касаційній скарзі, не спростовані, а сама лише необхідність додатково дослідити докази, які вже були досліджені судами, не є підставою, яка б була передбачена процесуальним законом для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку що строк позовної позивачем пропущено, у зв'язку з чим правильно відмовив у позові.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. у справі Господарського суду Львівської області №5015/4485/12 - без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді А.Г. Полянський

В.О. Швець