Постанова

від 16.05.2013 по справі 5011-38/11828-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5011-38/11828-2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Ходаківської І.П., Яценко О.В., розглянула касаційну скаргу казенного підприємства спеціалізованого приладобудування "Арсенал" (далі - Підприємство) на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.01.13 у справі№ 5011-38/11828-2012 господарського судуміста Києва за позовомпервинної профспілкової організації Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" профспілки працівників космічного та загального машинобудування (далі - Профорганізація) доПідприємства, державного підприємства заводу "Арсенал" (далі - Завод) простягнення 83 491,61 грн.

В засіданні взяли участь представники :

- позивача:Сміла О.П. (за дов. б/н від 22.08.12); - відповідачів: Підприємства : не з'явились; Заводу : Корелін М.І. (за дов. № 18 від 17.05.12).

Ухвалою від 25.04.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Ходаківської І.П., Яценко О.В. касаційна скарга Підприємства прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.05.13. Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 16.05.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 16.05.13 представники Підприємства не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 16.05.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників Профорганізації та Заводу.

Про вказані обставини присутніх представників повідомлено на початку судового засідання 16.05.13. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.05.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 16.10.12 господарського суду міста Києва (суддя - Власов Ю.Л.) позов Профорганізації задоволено повністю. З Підприємства на користь Профорганізації стягнуто заборгованість з урахуванням індексу інфляції в сумі 78 790,90 грн., 3 % річних в сумі 4 678,41 грн. та судовий збір у сумі 1 669,83 грн. У позові до Заводу відмовлено.

Постановою від 16.01.13 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Пономаренка Є.Ю., суддів - Дідиченко М.А., Руденко М.А.) апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а рішення від 16.10.12 господарського суду міста Києва - без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що зобов'язання Заводу перед Профорганізацією з перерахування спірних профспілкових коштів були передані Підприємству внаслідок реорганізації (приєднання) Заводу.

Також, судами враховано визнання судом незаконними рішень державних органів про здійснення вказаної реорганізації, діяльність Заводу було відновлено та йому були передані від Підприємства певне майно та активи, проте дана заборгованість перед Профорганізацією від Підприємства до Заводу передано не було, а тому попередні судові інстанції дійшли до висновку про обґрунтованість позовної вимоги Профорганізації про стягнення з Підприємства заборгованості з профспілкових внесків та відповідно відмовив у задоволенні позовної вимоги до Заводу.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 16.10.12 господарського суду міста Києва та постанову від 16.01.13 Київського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Профорганізації відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

У письмових відзивах на касаційну скаргу Завод та Профорганізація щодо доводів та вимог скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представників Профорганізації та Заводу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, між адміністрацією Заводу та представником трудового колективу - Профорганізацією було укладено колективний договір на 2007-2008 роки, реєстрацію якого проведено 08.06.07 (далі - Договір).

У відповідності до п. 2. 12 вказаного Договору адміністрація Заводу зобов'язалась сприяти профкому у безготівковому, централізованому зборі профспілкових внесків із заробітної плати працівника через бухгалтерію Заводу, за особистою заявою працівника, та щомісячно перераховувати їх на рахунок профспілкового комітету. Адміністрація не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Попередні судові інстанції, на підставі встановлених обставин по справі врахували, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства "Завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування" від 10.04.09 № 525-р прийнято пропозицію Національного космічного агентства України щодо перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" в казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал".

Реорганізація державного підприємства "Завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємство "Український технологічний центр оптичного приладобудування" була здійсненна шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал".

На виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України Національним космічним агентством України було видано наказ "Про реорганізацію Державного підприємства завод "Арсенал" від 28.05.09 № 141, згідно якого ухвалено рішення про реорганізацію державного підприємства завод "Арсенал" шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" та припинення діяльності державного підприємства завод "Арсенал".

28.07.09 було проведено звірення розрахунків, за результатами якого складено акт, відповідно до якого заборгованість Заводу із профспілкових внесків станом на 28.07.09 становила 116 864,95 грн.

18.11.09 між Профорганізацією та Заводом складено та підписано акт звірки, відповідно до якого заборгованість Заводу по перерахуванню членських профспілкових внесків склала 71 975,53 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.11.09 комісією з припинення Заводу та головним конструктором казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" складено передавальний акт, відповідно до якого комісія передала, а Підприємство прийняло все майно, права та обов'язки об'єкта приєднання - Заводу відповідно до даних результатів інвентаризації станом на 01.06.09 та балансу Заводу станом на 01.10.09. В тому числі було передано і заборгованість з профспілкових внесків на сумі 71 975,53 грн.

З метою отримання зазначеної заборгованості 12.05.10 Профорганізацією було направлено на адресу Підприємства претензію № 61, яка була залишена Підприємством без відповіді та задоволення.

Підприємством було направлено лист завідуючому профспілкової адвокатури Київської міської ради профспілок, де було зазначено, що загальна сума боргових зобов'язань, які перейшли від Заводу до Підприємства, як до правонаступника, складає близько 116 млн. грн. і значно обтяжує складне фінансове становище Підприємства та щодо заборгованості по розрахункам Підприємства може бути погашена в 3-4 кварталі 2010 року та було підтверджено перерахування заборгованості Профорганізації.

Попередні судові інстанції встановили, що постановою від 24.03.11 Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-6913/09/2670 за позовом Профорганізації до Кабінету Міністрів України та Національного космічного агентства України про часткове визнання незаконним п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.09 та наказу Національного космічного агентства України від 28.05.09 № 141 апеляційну скаргу Профорганізації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.10 задоволено: визнано незаконним та скасовано положення п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.09 "Про перейменування казенного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" та реорганізацію державного підприємства "Завод "Арсенал" і державного науково-дослідного підприємства "Український технологічний центр оптичного приладобудування" в частині реорганізації державного підприємства "Завод "Арсенал" шляхом приєднання до казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал".

Попередні судові інстанції також взяли до уваги, що визнано незаконними та скасовано наказ Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.09 "Про реорганізацію ДП завод "Арсенал".

Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості із профспілкових внесків на сумі 71 975,53 грн. та не сплату Профорганізації вказаних коштів, що стало підставою для повторного звернення 08.08.12 з вимогою до Підприємства про повернення вказаної суми заборгованості, але і ця вимога була залишена Підприємством без задоволення.

У зв'язку з визнанням незаконними та скасуванням положення п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 10.04.09 та наказу Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.09, наказом Державного космічного агентства України "Про затвердження розподільчого балансу" № 327 від 07.09.12 затверджено розподільчий баланс майна, прав та обов'язків між Підприємством та Заводом станом на 29.02.12.

Як вбачається з вказаного розподільчого балансу спірна заборгованість Підприємства перед Профорганізацією (яка була раніше передана Підприємству від Заводу) не передавалась знову Заводу, а тому після поновлення діяльності Заводу, яка відбулась у зв'язку з визнанням судом незаконними рішень державних органів про здійснення вказаної реорганізації, йому було передано від Підприємства майно та активи, проте існуюча заборгованість перед Профорганізацією від Підприємства до Заводу не передавалась.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори та угоди" колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.

Згідно ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає таким, що зроблений у відповідності до вимог ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України висновок попередніх інстанцій про те, що Підприємством не надано доказів того, що після поновлення діяльності Заводу, яка відбулась у зв'язку з визнанням судом незаконними рішень державних органів про здійснення його реорганізації, Заводу не було передано від Підприємства заборгованість перед Профорганізацією із профспілкових внесків на суму 71 975,53 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання можуть припинити свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусового

розпуску). Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) приймається з'їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об'єднання профспілок.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує встановлені попередніми судовими інстанціями обставини про те, що 27.05.10 Центральним комітетом профспілки "Космомаш" прийнято постанову про прийняття Профорганізації до складу профспілки працівників космічного та загального машинобудування, а тому на позачерговій конференції Профорганізації 02.06.10 прийнято рішення про зміну назви Первинної профспілкової організації державного підприємства завод "Арсенал" на Первинну профспілкову організацію Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" профспілки "Космомаш", яка є правонаступником Первинної профспілкової організації державного підприємства завод "Арсенал".

За наведених обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України суду вважає, що попередні судові інстанції правомірно прийшли до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Підприємства на користь Профорганізації заборгованості з профспілкових внесків в сумі 71 975,53 грн.

Також, окрім суми основного боргу Профорганізацією було заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 4 678,41 грн. та інфляційних втрат у сумі 6 837,67 грн.

Згідно положення частини 1 ст. 610, частини 1 ст. 625 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а тому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до частини 2 ст. 615, частини 2 ст. 625 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що Підприємство прострочило виконання грошового зобов'язання перед Профорганізацією за колективним договором, висновок суду першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості стягнення з Підприємства 3% річних, а також інфляційних втрат не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Підприємством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами першої та

апеляційної інстанцій не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу казенного підприємства спеціалізованого приладобудування "Арсенал" залишити без задоволення.

Постанову від 16.01.13 Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-38/11828-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:І.Ходаківська О.Яценко