ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/54456/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ПАТ "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду м.Києва від 28 січня 2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 р. у справі №15/251-А за позовом ПАТ "Укрнафта" до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року, закрито провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ "Укрнафта" до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії у зв'язку з тим, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки предмет спору у даній справі пов'язаний з зобов'язанням вчинити дії, а відтак спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер.
Водночас, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, яке є здійснює владні управлінські функції у спірних правовідносинах, відобразити у обліку заборгованості минулих років із відшкодування ВАТ Укрнафта виплачених працівникам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсацій і допомоги, та подати Відділенню державного казначейства у Шевченківському районі м.Києва платіжні документи для здійснення виплати вказаної суми заборгованості, а відтак колегія суддів доходить висновку, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАСУ України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м.Києва від 28 січня 2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2011 р. у справі №15/251-А скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2013 |
Оприлюднено | 21.05.2013 |
Номер документу | 31283869 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Васильченко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні