Рішення

від 16.05.2013 по справі 913/900/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2013 року Справа № 913/900/13

Провадження №5/913/900/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіль", м. Луганськ

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Станично-Луганський райавтодор", смт. Станично-Луганське Луганської області

про стягнення 20 758 грн. 36 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Хайдарова І.О., представник за довіреністю від 25.03.2013 № б/н;

від відповідача - Крупнік О.М., представник за довіреністю від 16.10.2012 № 16/10/2012/2.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 13.05.2013 по 16.05.2013.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17 558 грн. 47 коп. за договором поставки № 18 від 05.01.2012, пені в сумі 2 608 грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 591 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар у сумі 17 558 грн. 47 коп. відповідно до договору поставки № 18 від 05.01.2012. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі

2 608 грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 591 грн. 88 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.04.2013 № 1-12-1/642.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрофіль», як продавцем, та дочірнім підприємством «Луганський облавтодор» в особі філії «Станічно-Луганський райавтодор», як покупцем, був укладений договір поставки від 05.01.2012 № 18 (далі -договір постачання) (а.с.8).

Предметом даного Договору (п. 1.1 договору постачання) є правовідносини, за якими продавець (позивач у справі) зобов'язується поставити продукцію, а покупець (відповідач у справі) здійснює приймання та оплату продукції в асортименті, обсязі та цінам, які визначаються накладною та специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору.

За положеннями п. 3.2 договору постачання оплата за поставлену продукцію здійснюється по безготівковому розрахунку, відповідно до виставлених рахунків-фактур.

Позивачем на адресу покупця був направлений рахунок-фактура від 01.02.2012 № 52 на суму 17 558 грн. 47 коп. (а.с.9, 38).

Відповідачем було направлено гарантійний лист від 03.02.2012 № 15 з проханням відвантажити запчастини за рахунком від 01.02.2012 № 52 (а.с. 10).

З наданих позивачем видаткових накладних (а.с. 12, 14) вбачається, що продавець у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 17 558 грн. 47 коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи невстановлення сторонами у правочині строку виконання відповідачем грошових зобов'язань, застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи невстановлення строку виконання грошового зобов'язання та пред'явлення вимоги (направлення відповідачу рахунку-фактури від 01.02.2012 № 52 ) з виконання зобов'язання по оплаті товару за накладними, строк виконання даного зобов'язання наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Доводи відповідача за відзивом на позовну заяву судом відхиляються як необґрунтовані.

Так, позивачем було надано письмові пояснення про те, що заявлений до стягнення борг утворився саме за договором поставки № 18 від 05.01.2012 на підставі накладних № 1 від 03.02.2012 та № 7 від 09.02.2012, а будь-яких інших правовідносин між сторонами не існувало.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 558 грн. 47 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 591 грн. 88 коп. за період з 07.02.2012 по 24.03.2013.

Перевіривши розрахунок 3% річних виходячи з приписів чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2.1.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, національний оператор поштового зв'язку організовує виймання простих листів та поштових карток із поштових скриньок у строки, що забезпечують їх обробку та відправку за призначенням у день виймання (крім вихідних та святкових днів): у містах обласного підпорядкування, районних центрах - не менше п'яти днів на тиждень.

Згідно із п. 4.1.2 вказаних нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

За п. 4.2 цих нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи пред'явлення позивачем письмової вимоги щодо виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції, вказаної в рахунку, строк виконання даного зобов'язання на момент подачі позову наступив, проте не був виконаний відповідачем.

При цьому, прострочення виконання зобов'язань починається з 15.02.2012 (дата направлення вимоги 03.02.2012 + 4 дні поштовий перебіг + 7 календарних днів за ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних за період з 15.02.2013 по 24.03.2013 підлягають задоволенню частково в сумі 581 грн. 76 коп.

Положеннями п. 5.3 договору передбачено, що покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Вимога позивача про стягнення пені задовольняється частково в сумі

1 266 грн. 35 коп. (з урахуванням тих же мотивів, що і при розгляді позовних вимог щодо стягнення 3% річних щодо початку прострочення виконання грошового зобов'язання ).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором у сумі 17 558 грн. 47 коп., пеню в сумі 1 266 грн. 35 коп. та 3% річних у сумі 581 грн. 76 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, б. 9, код за ЄДРПОУ 31995774, в особі філії Станічно-Луганський райавтодор , смт. Станиця Луганська Луганської області, вул. Горького, б. 115, код за ЄДРПОУ 26229958, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіль» , м. Луганськ, вул. Цимлянська, б. 5, код за ЄДРПОУ 31718953: борг в сумі 17 558 грн. 47 коп., пеню в сумі 1 266 грн. 35 коп., 3% річних у сумі 581 грн. 76 коп. та судовий збір в сумі 1 608 грн. 50 коп. Наказ видати.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 16.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 20.05.2013.

Суддя С.В.Вінніков Згідно з оригіналом Помічник судді 21.05.2013 К.С. Гуленко