Постанова

від 15.05.2013 по справі 43/5005/9439/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2013 року Справа № 43/5005/9439/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач),

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Гаврилов О.М.

за участю представників

позивача Ульяненко А.А.

відповідача не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Пельменна", м. Новомосковськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі № 43/5005/9439/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Пельменна", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Новомосковської міської ради,

про визнання незаконними дії Ново московської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконними дій Новомосковської міської ради при прийнятті рішення міськради № 590 від 09.08.2012 року про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки від 19.11.2010 року, укладеного між Новомосковською міською радою та ТОВ „Пельменна" та скасування вказаного рішення.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року у справі № 43/5005/9439/2012 (суддя Мартинюк С.В.) в задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення процедури та порядку прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Скарга обґрунтована посиланням на те, що ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства не передбачена можливість одностороннього припинення (розірвання) договору.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник відповідача в судовому засіданні посилався на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність правових підстав для скасування судового рішення. Необхідність прийняття міською радою спірного рішення мотивував необхідністю проведення реконструкції історичного центру міста.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення Новомосковської міської ради від 24.09.2009р. № 801 між Новомосковською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Пільменна" (Орендар) 19.11.2010 року був укладений договір оренди земельної ділянки № 04:10:111:00099, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8 строком на п'ять років.

Сторонами були узгоджені всі істотні умови договору та обумовлені порядок і підстави внесення змін до договору та припинення його дії (п. 36-39 договору).

09.08.2012 року Новомосковською було прийнято рішення № 590 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, яким дію вищевказаного договору оренди було припинено у зв'язку з суспільною необхідністю - реставрацією Свято-Троїцького собору та реконструкцією площі Перемоги.

Орендар звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконними дій Новомосковської міської ради при прийнятті рішення міськради № 590 від 09.08.2012 року та скасування вказаного рішення, в задоволенні якого господарський суд відмовив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного:

1. Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в силу ч.1 ст.124 цього Кодексу, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3 Конституції). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України „ Про місцеве самоврядування"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Таким чином, стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено кілька правових позицій, застосування яких, як випливає зі змісту рішення КСУ, пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Так, за загальним правилом, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Разом з тим, у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами індивідуальної дії, як у даному випадку, і стосуються конкретно визначеного суб'єкта господарювання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування, у разі якщо суб'єкт цих правовідносин заперечує проти їх зміни чи припинення.

Відтак за наявності заперечень орендаря щодо зміни чи скасування договору оренди вирішувати такий спір належить в судовому порядку.

2. Водночас судовий порядок зміни та скасування договору передбачений і укладеним між сторонами договором оренди земельної ділянки від 19.11.2010 року за № 04:10:111:00099.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627, ч.1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З наведених вище норм вбачається, що сторони наділені правом при укладенні договору врегулювати свої відносини на власний розсуд та визначити взаємні зобов'язання щодо власних правовідносин.

Договором оренди, укладеним між сторонами у справі, були визначені підстави припинення та розірвання договору (п. п. 36-39) та обумовлено, що в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору або його дострокове припинення, на вимогу зацікавленої сторони ці питання вирішуються у судовому порядку.

Доказів надсилання позивачу письмового попередження щодо дострокового припинення дії договору оренди у відповідності до абз.1 п. 39 договору відповідач не надав, з вимогою про припинення дії спірного договору до суду не звертався.

3. Згідно оспорюваного рішення підставою припинення дії спірного договору явилася суспільна необхідність - реставрація Свято-Троїцького собору та реконструкція площі Перемоги.

Наявність вказаної підстави належними доказами відповідачем доведена не була.

Відповідно до Законів України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (ст. 6), „Про основи містобудування" (ст.12, ч. 5 ст.17), „Про планування та забудову територій" (ст.10) містобудівна документація погоджується зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури та затверджується міською радою відповідним рішенням.

Жодних доказів проведення реставрації Свято-Троїцького собору та реконструкції площі Перемоги матеріали справи не містять, не надані вони і в апеляційну інстанцію.

Надане відповідачем рішення Новомосковської міської ради від 13.04.2005 № 552 про затвердження містобудівної документації, як підстави припинення дії спірного договору, колегія суддів не вважає належним доказом у справі, оскільки:

- зазначене рішення встановлює охоронну зону пам'ятки архітектури - Свято-Троїцького собору з дзвіницею і не містить жодної інформації щодо реставрації самого Свято-Троїцького собору та реконструкції площі Перемоги;

- правовідносини сторін з оренди спірної земельної ділянки існують з 2005р.;

- вказане рішення існувало на момент укладання спірного договору і передача земельної ділянки в оренду позивачу протягом 2005-2012 рр. (тобто, впродовж 8 років) не порушувала інтересів територіальної громади і не суперечила вимогам охорони культурної спадщини;

- підставою припинення дії договору явилося не встановлення охоронної зони пам'ятки архітектури, а реставрація Свято-Троїцького собору та реконструкція площі Перемоги, як то убачається з оспорюваного рішення;

- перебування спірної земельної ділянки в охоронній зоні культурної спадщини також документально не доведено.

За викладених обставин дії Новомосковської міської ради про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки від 19.11.2010 року за № 04:10:111:00099 колегія суддів вважає неправомірними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про підставність вимог скаржника щодо скасування вказаного рішення. Витрати по сплаті судового збору, у тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, належить покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Пільменна" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №43/5005/9439/2012 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Новомосковської міської ради про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки від 19.11.2010 року № 04:10:111:00099 площею 0,0024 га за адресою м. Новомосковськ, пл.. Перемоги,8.

Скасувати рішення ХХІУ сесії шостого скликання Новомосковської міської ради № 590 від 09.08.2012 року в частині припинення договору оренди земельної ділянки від 19.11.2010 року № 04:10:111:00099 за адресою м. Новомосковськ, пл.. Перемоги, 8, площею 0,0024 га, укладеного з ТОВ „Пільменна".

Стягнути з Новомосковської міської ради (м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Радянська, 14, код ЄДРПОУ 34359199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пільменна" (м. Новомосковськ Дніпропетровської області, пл. Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 23364957) 1646, 50 грн. (одна тисяча шістьсот сорок шість грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька