Рішення

від 20.05.2013 по справі 5004/1264/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2013 р. Справа № 5004/1264/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор", м. Володимир - Волинський

до відповідача: Володимир-Волинської міської ради Волинської області

про визнання неправомірним рішення та визнання права постійного користування землею

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Єремейчук І.П. - директор

від відповідача: Павленко Л.М., довіреність від 15.05.2013 року №1-49/427

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - ТОВ "Володимиравтодор" звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про визнання незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області №11/12 від 11.10.2011 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. та визнання за ним права постійного користування нею.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним рішенням відповідач позбавив позивача права постійного користування земельною ділянкою, яке належить йому як правонаступнику шляхового ремонтно-будівельного управління акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" - Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, жодна з перелічених у спірному рішенні норм закону не дає правових підстав на припинення права постійного користування землею товариством.

У заяві про уточнення позовних вимог №54 від 15.05.2013 року позивач просить визнати незаконним рішення міськради від 11.10.2011 року №11/12 про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. та визнати за ним право обіймати її на правах постійного користування (а.с. 168-168), що не міняє суті позовної вимоги про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що просить визнати незаконним рішення в частині, що стосується земельної ділянки по вул.М.Хвильового, 16. Відповідач надав йому лише витяг з рішення від 11.10.2011 року №11/12 .

Пояснення відповідача по суті позовних вимог №1-21/2768 від 06.11.2012 року не взяті судом до уваги, оскільки подані без підпису.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поясненнях по суті позовних вимог №1-49/439 від 17.05.2013 року позов не визнає, оскільки:

- згідно наказу АТВТ "Волиньрембуд" №1/4-20а від 18.09.1998 року Володимир-Волинську шляхову дільницю ліквідовано, тому право користування земельною ділянкою у неї припинено у зв'язку з ліквідацією. Оспорюване рішення не порушує права та законні інтереси ТОВ "Володимиравтодор", оскільки припинити право постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16, а акт на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 30.05.1996 року вважати недійсним вирішено Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці, а не ТОВ "Володимиравтодор";

- ТОВ "Володимиравтодор" змінило свою організаційно-правову форму і не засновано на державній власності, тому не може бути правонаступником прав та обов'язків державного підприємства;

- позивач не надав жодного документа на підтвердження його права на земельну ділянку по вул.М.Хвильового, 16, правонаступник не являється однією і тією ж особою, що й його попередник, а тому право користування земельною ділянкою має бути посвідчене державним актом, виданим безпосередньо правонаступнику. Для реалізації вказаного права позивачу необхідно було звернутись до відповідної місцевої ради з метою оформлення (переоформлення) права постійного користування земельною ділянкою. Позивач вказаних дій не здійснив.

Представник відповідача пояснила, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності і знаходиться в межах населеного пункту.

За обліковими даними відділу держкомзему у м.Володимир-Волинську Волинської області земельна ділянка за адресою: м.Володимир-Волинський, вул.М.Хвильового, 16 зареєстрована на праві постійного користування за Володимир-Волинською шляховою ремонтно-будівельною дільницею на підставі державного акту №30 від 24.05.1996 року.

У клопотанні №1-49/440 від 17.05.2013 року представник відповідача просить залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача Управління Держземагенства у Володимир-Волинському районі Волинської області.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи відхилено судом у зв'язку з необгрунтованістю. В порушення ст. 27 ГПК України відповідачем не зазначено на яких підставах третю особу слід залучити до участі в справі, яким саме чином рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки Управління Держземагенства у Володимир-Волинському районі Волинської області.

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.11.2012 року №5004/1264/12 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 року №11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16, площею 5 658 кв.м.". В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року рішення господарського суду від 07.11.2012 року у справі №5004/1264/12 скасовано в частині задоволення позовних вимог, прийнято нове рішення про відмову у позові про визнання недійсним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 року №11/12 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16, площею 5 658 кв.м.". В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013 року рішення господарського суду Волинської області від 07.11.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі №5004/1264/12 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Волинської області, оскільки суди не надали належної правової оцінки тій обставині, у зв'язку з чим Товариство визначено як правонаступника структурного підрозділу юридичної особи, питанням порушення оскарженим рішенням Міськради прав та інтересів Товариства, відповідності такого рішення Міськради вимогам законодавства, не надано юридичного аналізу відповідним нормам права в контексті спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та встановивши дійсні обставини справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. При цьому суд виходив з наступного.

Наказом Волинського обласного спецрембудтресту №63 від 01.07.1992 року виділено Володимир-Волинську госпрозрахункову дільницю на самостійний баланс і надано їй статус юридичної особи (а.с. 140).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Статуту Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, зареєстрованого на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради народних депутатів №260 від 20.06.1992 року, підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку, кутовий штамп, юридична адреса: м.Володимир-Волинський, вул.Рози Люксембург, 16. Підприємство є відособленим філіалом шляхового спеціалізованого ремонтно-будівельного управління (а.с. 123-126). Згідно рішення міськвиконкому від 21.01.1993 року №28 перейменовано вул.Рози Люксембург на вул.М.Хвильового (а.с. 179).

Згідно із наказом Волинського обласного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту №54 від 06.12.1993 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року "Про порядок корпоратизації підприємств" структурні підрозділи, які входили до Волинського спецрембудтресту включені до складу АТ "Волиньрембуд", в т.ч. шляхове ремонтно-будівельне управління, структурним підрозділом якого є Володимир-Волинська шляхова спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця (а.с. 33).

Пунктом 1.1. Статуту ТОВ "Володимиравтодор" товариство засноване громадянами України на підставі установчого договору від 27.08.1998 року та є правонаступником прав і зобов'язань структурного підрозділу шляхового ремонтно-будівельного управління акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці (а.с. 11-16).

Згідно довідки №5493 про включення до ЄДРПОУ, виданої станом на 08.10.1997 року, шляхова ремонтно-будівельна дільниця шляхового ремонтно-будівельного управління ВАТ "Волиньрембуд" є підрозділом ВАТ "Волиньрембуд" без права юридичної особи, проте у довідці міститься посилання на наказ №63 від 01.07.1992 року дорожнього підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління, згідно якого дільниці надано статус юридичної особи (а.с. 29, 140).

У долучених до матеріалів справи Витягах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.05.2013 року дані про юридичних осіб, правонаступником яких є товариство, відсутні (а.с.189-194). Позивач в судовому засіданні пояснив, що інформація про юридичну особу до 2004 року в реєстрі відсутня.

З огляду на вказане, а також приймаючи до уваги ту обставину, що ТОВ "Володимиравтодор" зареєстроване з тим же ідентифікаційним кодом, що і шляхова ремонтно-будівельна дільниця (25088421), має місце перетворення юридичної особи, змінена організаційно-правова форма. Відповідно, структурний підрозділ - шляхова ремонтно-будівельна дільниця перетворився у ТОВ "Володимиравтодор", до якого перейшли майно, права та обов'язки підрозділу. ТОВ "Володимиравтодор" зареєстроване 21.09.1998 року, що відображено в довідці АБ № 442852 про включення юридичної особи до ЄДРПОУ від 22.06.2012 року (а.с. 32). Оголошення про перейменування Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці шляхового ремонтно-будівельного управління АТВ "Волиньрембуд" у ТОВ "Володимиравтодор" опубліковане в газеті "Слово правди" від 29.10.1998 року №87 (8687) (а.с. 182).

Питання передачі основних засобів вирішувалось на загальних зборах працівників Володимир-Волинської ШПСРБД (протокол №1 від 30.01.1992 року, а.с. 176).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно положень ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

За змістом приписів ст. 95 Цивільного кодексу України відокремлені підрозділи юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Володимир-Волинська шляхова ремонтно-будівельна дільниця діяла на підставі Статуту, зареєстрованого рішенням Володимир-Волинської міської ради народних депутатів №260 від 20.06.1992 року, відповідно до якого підприємство є юридичною особою. Матеріалами справи не підтверджено відсутність у шляхової ремонтно-будівельної дільниці статусу самостійної юридичної особи.

Наказом регіонального відділення Фонду держмайна від 17.02.1995 року №40 завершено процес приватизації ВАТ "Волиньрембуд" шляхом продажу державної частки акцій (а.с.74). Земельну ділянку по вул.М.Хвильового, 16 виділено Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці, форма власності якої - колективна (згідно довідки від 08.10.1997 року), у 1996 році, тобто після завершення процесу приватизації.

Згідно державного акту серії ВЛ 30, виданого 24.05.1996 року, у постійному користуванні Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці перебувала земельна ділянка площею 5 658 м 2 в межах згідно з планом землекористування для ведення виробничої діяльності та обслуговування підсобних будівель (а.с. 26).

Рішенням від 11.10.2011 року № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" право постійного користування Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 м 2 припинено, оскільки, така організація не існує, за вищевказаною адресою знаходиться ТОВ "Володимиравтодор" (з 1998 року є правонаступником Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці). Акт на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 30.05.1996 року визнаний недійсним (а.с. 55).

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 року) та ст.123 Земельного кодексу в редакції від 25.10.2001 р. надання земельних ділянок юридичним особам у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів - відповідно до ст.23 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992 р.).

Право постійного користування земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 м 2 набуто Володимир-Волинською шляховою ремонтно-будівельною дільницею на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради народних депутатів від 18.04.1996 року №111 відповідно до норм земельного законодавства, діючого до набрання чинності ст.92 Земельного кодексу України (прийнятого 25.10.2001 року).

Чинний кодекс визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до норм ст.ст.125-126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання власником/користувачем документа, який посвідчує це право та його державної реєстрації.

Державним актом серії ВЛ 30, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 24.05.1996 року за №30 (а.с. 26), підтверджено право постійного користування земельною ділянкою, набуте Володимир-Волинською шляховою ремонтно-будівельною дільницею відповідно до норм земельного законодавства. Рішення Володимир-Волинської міської ради народних депутатів №111 від 18.04.1996 року про надання Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці земельної ділянки по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. у постійне користування та даний державний акт до прийняття спірного рішення в судовому порядку не оспорені та недійсними не визнавались.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Таким чином, стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов`язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Пунктом 1 рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 року № 11/12 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" право постійного користування Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці земельною ділянкою по вул.М.Хвильового, 16 площею 5 658 м 2 припинено на підставі ст.ст. 12, 125, 126, 141 Земельного кодексу України, оскільки, така організація не існує, за вищевказаною адресою знаходиться ТОВ "Володимиравтодор" (з 1998 року є правонаступником Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці). Акт на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 30.05.1996 року визнано недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Частиною другою цієї статті передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статті 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Стаття 92 ЗК України передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації та релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Однак ця норма не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 (лист Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами").

При цьому, положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою, Конституційний Суд України Рішенням від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнав неконституційним та вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.

У зв'язку з цим право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установленому законом порядку, не втрачається (постанова Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

У спірному рішенні міськради не зазначено, на підставі якого саме пункту ст. 141 ЗК України припинено право користування земельною ділянкою. Зі змісту рішення випливає, що підставою припинення права користування є п. "в" ст.141 ЗК України - припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, проте, матеріалами справи встановлено, що Володимир-Волинська шляхова ремонтно-будівельна дільниця припинила діяльність шляхом перетворення - зміни організаційно-правової форми, що підтвердив і відповідач у поясненнях від 17.05.2013 року, до набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року, тому посилання на норми п. "в" ст.141 ЗК в редакції на час прийняття оспорюваного рішення 11.10.2011 року як на підставу припинення права постійного користування земельною ділянкою Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці є безпідставним і, таким, що суперечить нормам ст.ст.125-126, 141 Земельного кодексу України. Право користування земельною ділянкою Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці підтверджено державним актом від 24.05.1996 року.

Наявність інших, передбачених ст. 141 ЗК України обставин, за яких можливе припинення права користування земельною ділянкою також не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.

Згідно п. "в" ч.1 ст. 12 ЗК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 12 розділу ХХ "Перехідні положення" ЗК України (чинного на час прийняття спірного рішення №11/12 від 11.10.2011 року, визнаного неконституційним згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. п. 1, 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що право постійного користування земельною ділянкою на вул.М.Хвильового, 16, площею 5 658 м 2 , що належало Володимир-Волинській шляховій ремонтно-будівельній дільниці,припинено на підставі рішення міськради №11/12 від 11.10.2011 року, ТОВ "Володимиравтодор" є правонаступником прав та зобов'язань Володимир-Волинської шляхової ремонтно-будівельної дільниці, то спірне рішення порушує законні права позивача щодо постійного користування зазначеною земельною ділянкою. Міською радою Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 24.05.1996 року визнано не втратившим чинність, а недійсним, хоч він і виданий на законних підставах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області №11/12 від 11.10.2011 року в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. та визнання Державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 24.05.1996 року недійсним є підставною і підлягає задоволенню, оскільки рішення прийняте без достатніх правових підстав та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту права та інтересу як визнання незаконним рішення органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Господарським кодексом України (ст.20 ГК) також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Вимоги позивача про визнання акту/рішення органу самоврядування незаконним за своєю правовою природою є тотожними вимогам про визнання такого акту недійсним, що відповідає нормам ст.12, ч.5 ст.84 ГПК України.

Позовна вимога про визнання за ТОВ "Володимиравтодор" права постійного користування земельною ділянкою на вул.М.Хвильового, 16, площею 5 658 кв. м. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем неправильно обраний спосіб захисту права.

Відповідно до ст.15 ЦК України, ст.20 ГК України кожна особа має право на захист своїх прав і законних інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Разом з тим, відповідно до норм ст.ст.125-126 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції на час звернення позивачем з позовом до суду) державний акт є документом, яким посвідчується право на користування земельною ділянкою. Державний акт видається та реєструється місцевою радою як похідний від рішення органу місцевого самоврядування.

Задоволенням позовних вимог в частині визнання незаконним п. 1 рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області №11/12 від 11.10.2011 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. М.Хвильового, 16 площею 5 658 кв.м. та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ВЛ 30 від 24.05.1996 року відновлено права позивача на користування земельною ділянкою.

Отже, за наявності дійсного державного акту, яким посвідчено право на постійне користування земельною ділянкою, позовна вимога про визнання такого права є безпідставною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 10.10.2012 року та Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року у справі №22/5025/152/12.

Судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 1 рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 11.10.2011 року №11/12 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками".

3. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор" права постійного користування земельною ділянкою на вул.М.Хвильового, 16, площею 5 658 кв.м.

4. Стягнути з Володимир-Волинської міської ради Волинської області (Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.Д.Галицького, 5, код 35387610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимиравтодор" (Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.М.Хвильового, 16, код ЄДРПОУ 25088421) 536 грн. 50коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.05.2013 року.

Суддя А. М. Кравчук