Постанова

від 22.05.2013 по справі 904/1084/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2013 р. Справа № 904/1084/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач ,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

При секретарі судового засідання Єрьоміній К.В.

За участю представників сторін:

від позивача : Чернета А.А., довіреність № б/н від 26.07.12р.

від відповідача : Сікорський В.М., довіреність № б/н від 04.03.13р.

Литвин Ю.С., довіреність № б/н від 04.01.13р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма

«ТЕХЕНЕРГОПРОМ», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013р. у справі №904/1084/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"АВТОГАЗКОМПЛЕКТ", м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю

« Виробничо -комерційна фірма

«ТЕХЕНЕРГОПРОМ», м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 417 399 грн 80 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013р. у справі №904/1084/13-г (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено частково. Розірвано договір поставки №180712, укладений 24.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційна фірма "ТЕХЕНЕРГОПРОМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗКОМПЛЕКТ", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми "ТЕХЕНЕРГОПРОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗКОМПЛЕКТ" попередню оплату у сумі - 264 349,58 грн та 6433,99 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено з огляду на те, що сторонами не досягнено згоди щодо розміру пені за прострочення поставки товару, а 3% річних нараховані позивачем за прострочення поставки товару, тоді як відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України вони можуть бути нараховані лише у разі прострочення грошового зобов`язання.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "ТЕХЕНЕРГОПРОМ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким в позові відмовити. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи. Зазначив, що з моменту поставки останньої партії товару 23.01.2013р. та до порушення провадження у справі 05.02.2013р. Позивач не направляв Відповідачу вимоги про повернення суми передоплати та про відмову від подальшої поставки товару; у вимозі №69 від 07.12.2012р. не вказано про відмову від поставку товару, вона була одержана Відповідачем разом з іншою вимогою №67 від 21.11.2012р., та не містила вказівку про невиконання вимоги №67. Вважає, що вимога про повернення суми передоплати, направлена у 2012 році, втратила юридичне значення у зв`язку з продовженням прийняття товару Позивачем у 2013 році, та права Позивача в частині повернення йому суми передоплати є непорушеними, а позовні вимоги передчасними. Щодо розірвання договору вважає рішення суду помилковим, оскільки договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні повноважний представник проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 24 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма "ТЕХЕНЕРГОПРОМ" - постачальник (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗКОМПЛЕКТ" - покупець (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки №180712, відповідно п.1.1. якого Відповідач зобов`язався поставити, а Позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Асортимент, кількість, строки та ціна товару узгоджується в специфікації до договору.

Відповідно до специфікації №1 від 24.07.2012р. (а.с. 33) сторони узгодили поставку товару (лист г/к 20x2000x12000 мм, ГОСТ19903-74. сталь 09Г2С-12 ГОСТ 5520-79 у кількості 250 тон вартістю 1650000,00 гри. з ПДВ) протягом 35 календарних днів з моменту отримання передплати у розмірі 60% вартості товару, решта 40% сплачується після повідомлення про його відвантаження.

Відповідно до виставленого рахунку - фактури №СФ-000042 від 24.07.2012р. Позивач здійснив попередню оплату за товар в сумі 990000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №66 від 25.07.2012р. ( а.с.35) та не заперечується відповідачем.

28.09.2012р. за домовленістю Сторін Специфікація №1 анульована та укладена Специфікація №2, згідно якої Відповідач зобов'язався здійснити поставку товару - лист г/к 20x2000x12000 мм, ГОСТ19903-74, сталь 09Г2С-12 ГОСТ 5520-79 у кількості 130 тн вартістю 905190,00 грн з ПДВ в строк до 15.10.2012 р.

На виконання специфікації №2 відповідач здійснив поставку продукції за наступними накладними: №РН-0000028 від 30.09.2012р на суму 158672,84 грн; №РН-0000030 від 09.10.2012р. на суму - 211563,79 грн; №РН-0000030 від 12.10.2012р. на суму - 211563,79 грн. Всього на суму 581 800,42 грн.

18.01.2013р. сторонами підписана Специфікація №3, згідно якої Відповідач зобов'язався здійснити поставку товару - лист г/к 20x2000x12000 мм, ГОСТ19903-74, сталь 09Г2С-12 ГОСТ 5520-79 у кількості 21,00 тн вартістю 143850,00 грн з ПДВ в строк до 30.01.2013р. Видатковою накладною №РН-0000003 від 23.01.2013р., підписаною обома стронами, підтверджується поставка та отримання зазначеного товару на суму 143 850,00 грн. Таким чином, відповідач поставив товар всього на суму - 725 650,42 грн, залишок грошових коштів склав 264 349,58 грн. (990000,00грн - 581800,42грн - 143 850,00 грн).

Підставою звернення Позивача із позовом до суду стало неповернення Відповідачем передоплати в сумі 264 349,58 грн. Позовні вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором, зокрема, щодо строків поставки товару, та його поставки взагалі, а також залишенням без уваги Відповідачем листа Позивача №69 від 07.12.2012р., в якому останній просив повернути суму попередньої оплати. З урахуванням уточнених позовних вимог Позивач просив суд розірвати договір поставки №180712 від 24.07.2012р., стягнути з Відповідача заборгованість за непоставлений товар - 179 539,58 грн, надміру перераховану передплату - 84 810,00 грн, пеню за період з 15.10.2012р. по 12.12.2012р. - 7 822,79 грн, 3% річних за такий же період - 1 568,22 грн.

Зі спірних відносин колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Внаслідок непоставки обумовленого товару у встановлені строки (до 24.08.2012р., до 15.10.2012р.), Позивачем на адресу Відповідача була надіслана вимога №67 від 21.11.2012р. про поставку товарів, сплату штрафних санкцій та повернення грошових коштів в розмірі 85 000,00 грн, яку останній не виконав. В подальшому позивач надіслав вимогу №69 від 07.12.2012р. про повернення вартості непоставленого товару у сумі 323 389,58 грн, надміру перерахованої передплати в сумі 84 810,00 грн та сплату штрафних санкцій. Тому, з урахуванням останньої вимоги від 07.12.2012р. Позивач відповідно до вимог ст. 693 Цивільного кодексу України визначився із своїм альтернативним правом, та Відповідач з моменту отримання зазначеної вимоги мав повернути Позивачу суму попередньої оплати, на яку товар поставлений не був. Колегія суддів зауважує на помилковості висновків апелянта щодо втрати такого права з моменту узгодження специфікації № 3, оскільки зазначеною специфікацією та видатковою накладною №РН-0000003 від 23.01.2013р. сторони узгодили та підтвердили поставку товару лише на суму 143 850,00 грн, а не на всю частину передплати, на яку товар не був поставлений. Надіслання вимог підтверджується відповідними описами вкладення, які датовані 23.11.2012р. та 07.12.2012р., та одночасне отримання цих вимог відповідачем не змінює послідовності дій позивача, тобто після невиконання поставки була направлена вимога про повернення коштів, яка відповідачем не виконана безпідставно.

З огляду на викладене, та положення ст. ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суд першої інстанції правомірно стягнув з Відповідача попередню оплату у сумі 264 349,58 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами до суду були надані оригінали спірного договору, які суттєво відрізняються один від одного як в частині узгодженої відповідальності (пункт 7.1 викладений в різних редакціях: в редакції договору позивача - пеня в розмірі подвійної облікової ставки; в редакції відповідача - штраф від вартості непоставленого товару в розмірі 0,01% за кожний день прострочення, але не більше 1% вартості товару), так і в частині строку дії договору (в редакції Позивача пункт 10.2. Договору викладено наступним чином - строк дії договору дійсний до повного виконання сторонами своїх обов'язків, в редакції відповідача - строк дії договору дійсний до 31.12.2012р.). З огляду на це суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і апеляційний суд, що дані пункти договору сторонами не узгоджені, тому в частині стягнення пені відмовлено, а доводи Відповідача стовно неможливості розірвання договору, який припинив свою дію, не прийняті до уваги та договір розірвано на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України внаслідок істотного порушення умов договору Відповідачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просив стягнути 3% річних у сумі 1568,22 грн за період з 15.10.2012р. по 12.12.2012р. Проте, прострочення грошового зобов`язання у Відповідача виникло з моменту отримання вимоги №69 від 07.12.2012р. З урахуванням поштового перебігу (7 календарних днів) прострочка виникла 15.12.2012р. Отже позивачем визначений невірний період для нарахування 3% річних, та судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові в цій частині.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

До суду надійшло клопотання від ТОВ НПП «ТехЕнергоПром» (код ЄДРПОУ 35986783), яке не являється учасником даного спору, про повернення помилково сплаченого судового збору у сумі 3 217,00 грн, та таке клопотання не може розглядатися в рамках даної справи, а буде вирішено окремо.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "ТЕХЕНЕРГОПРОМ", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013р. у справі № 904/1084/13-г залишити без змін .

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 23.05.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна