Постанова

від 17.05.2013 по справі 922/206/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 922/206/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора Здор Т.О., посвідчення № 013776 від 06 грудня 2012 року

та представників сторін:

позивача - Лук"янчук І.В., довіреність № 08-11/96/2-13 від 03 січня 2013 року,

третьої особи - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1170 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 18 березня 2013 року у справі

за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова,

в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області,

до Приватного підприємства "Автотрансторг", м. Харків,

про стягнення 224233,75 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 224 233,75 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки; та про заборону відповідачеві використовувати самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,423 га за адресою: м. Харків, Мереф"янське шосе, 11-а до виникнення права на земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.03.2013 року (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні позову відмовлено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 224 233,75 грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що не може бути присутнім у судовому засіданні, так як перебуває у м. Києві через службову необхідність.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, прийнятим із всебічним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи та підстави для його скасування відсутні.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує на те, що земельні ділянки по Мереф"янському шосе,11-А у м. Харкові, площею 1,72 Га та площею 0,423 Га використовуються ПП "Автотрансторг" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і приміщень та тимчасового зберігання вантажного автотранспорту без правовстановлюючих документів на землю, що є порушенням ст. ст. 125,126 та п. "Б" ст. 211 Земельного кодексу України, чим нанесено шкоду державі. Просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що до клопотання відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених у цьому клопотанні. Таким доказом могла б стати копія наказу про відрядження, копія проїзного документу та ін.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Прокуратурою Червонозаводського району м. Харкова у ході проведеної перевірки встановлено, що ПП "Автотрансторг" частину земельної ділянки по Мереф'янському шосе, 11-а у м. Харків використовує з порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, використовується ПП "Автотрансторг" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і приміщень тимчасового зберігання вантажного автотранспорту.

За результатами геодезичної зйомки, проведеної спеціалістами-геодезистами ХРФ ДП "Східгеоінформ" загальна площа земельної ділянки, що використовується ПП "Автотрансторг" становить 2,1430 га.

З наданих матеріалів інвентарної справи КП "Харківське міське БТІ" прокуратурою району встановлено, що частина вказаної земельної ділянки зайнята будівлями, що на праві власності належать ПП "Автотрансторг", а саме: нежитлові будівлі літ. "В-1" площею 42,7 м 2 , літ. "І-1" площею 88,3 м 2 , літ. "Б-1" площею 264,2 м 2 , літ. "К-1" площею 1 072, 1 м 2 , літ. "З-1" площею 532,1 м 2 , літ. "Ж-1" площею 441, 7 м 2 на підставі договору купівлі-продажу № 59 від 30.06.1994 р. комунального майна - цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства по обслуговуванню торгівлі "Автотрансторг".

Зайнята нежитловими будівлями ПП "Автотрансторг" площа складає 2 817,1 м 2 , або 0,2817 га земельної ділянки.

26.10.1983 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 3873 управлінню торгівлі Харківського обласного виконкому відведено земельну ділянку за вищевказаною адресою площею, орієнтовно, 1,5 га для будівництва будівлі гаражу.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих "Про додатковий відвід автотранспортному господарському управлінню торгівлі Харківського облвиконкому" № 358-29 від 09.10.1985 р. автотранспортному господарському управлінню торгівлі Харківського облвиконкому виділено у користування земельну ділянку за вищевказаною адресою площею 0,22 га для будівництва та обслуговування АЗС.

Загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою, що рішеннями органів місцевого самоврядування надана під забудову, становить 1,7200 га, а фактично використовується площею 2,1430 га. Площа самовільно зайнятої ПП "Автотрансторг" земельної ділянки складає 0,423 га.

У відповідності до вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, при цьому право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У ході перевірки Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області встановлено відсутність у ПП "Автотрансторг " правовстановлюючих документів на самовільно зайняту земельну ділянку.

8 серпня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області відповідно до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України "Про держаний контроль за використанням та охороною земель" проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ПП "Автотрансторг" земельної ділянки по Мереф'янському шосе, 11-А у м. Харків.

За її результатами складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.08.2012 р. про те, що ПП "Автотрансторг" використовує земельну ділянку по Мереф'янському шосе, 11-А у м. Харкові площею 0,423 га без документів, які посвідчують право власності або користування цією земельною ділянкою, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно з якою, будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування - є самовільним зайняттям земельної ділянки.

На підставі Акту перевірки державним інспектором з контролю та охороною земель Харківської області 08.08.2011 відносно керівника ПП "Автотрансторг" Семикіна І.П. складено протокол № 001199 про адміністративне правопорушення та йому видано припис № 002383, яким відповідача зобов'язано до 07.09.2011 р. усунути порушення земельного законодавства.

Законні вимоги припису контролюючого державного органу Відповідачем не виконано, порушення вимог земельного законодавства не усунуто.

Згідно з постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Харківської області від 12.08.2012 р. директора ПП "Автотрансторг" Семикіна І.П. притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, передбачені ст. 53-1 КУпАП та п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України (самовільне зайняття земельних ділянок).

З урахуванням виявлених порушень, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Харківській області відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтовного покриву родючого шару ґрунту без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 р., здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки під експлуатацію та обслуговування нежитлових приміщень та автостоянки ПП "Автотрансторг" площею 0,423 га по Мереф'янському шосе, 11-А у м. Харкові, згідно з яким розмір заподіяної шкоди складає 224233, 75 грн.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з вимогами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст.2 ГПК України (п.2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійснення своєї діяльності принципом териториальності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації є місцевим органом виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 119 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

У відповідності до вимог ст. 17 Земельного кодексу України Харківська районна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у вказаних спірних відносинах, та якій делеговано функції розпорядника землями державної власності.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено перелік документів, якими посвідчується право на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок набуття земельних ділянок у власність та у користування встановлюється главою 19 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1-2 ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до п.3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем доведено порушення відповідачем норм чинного законодавства в межах виниклих правопорушень в частині покладення на останнього стягнення суми за спричинену шкоду.

Щодо заперечень відповідача стосовно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів "Про додатковий відвід земельної ділянки по Мереф"янському шосе, 11-а" № 176-14 від 10 червня 1987 року щодо виділення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 Га по Мереф"янському шосе № 11а, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У постанові від 22.11.2010 р. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2009 р. р. у справі № 4/254-35/572 за позовом заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до обслуговуючого кооперативу "Автокооператив "Явір" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Верховний Суд України вказав, зокрема, на таке.

На час прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, з яким погодився суд касаційної інстанції, статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" було передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 ЗК України.

Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону Верховним Судом України визнано, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

У матеріалах справи відсутні, а Відповідачем до суду не надано правовстановлюючих документів на земельні ділянки по Мереф"янському шосе, 11-А у м. Харкова, що були видані ПП "Автотрансторг" або його попередникам.

У відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425604 та Витягу з ЄДРПОУ від 12.08.2010 р. № 6676253 державну реєстрацію ПП "Автотрансторг" проведено 12.09.1994 р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради. Засновниками підприємства є виключно фізичні особи, тобто серед засновників немає автотранспортного підприємства управління торгівлі Харківського облвиконкому або його прованоступників чим підтверджено ліквідацію вказаного автотранспортного підприємства.

З листа управління Держземагентства у м. Харкові від 11.03.2013 № 391/08/А-13 вбачається, що станом на 29.12.2012 р. в управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по Мереф'янському шосе, 11-А у м. Харкові

Наведеними доказами повністю спростовано доводи ПП "Автотрансторг" про те, що господарський суд Харківської області приймаючи оскаржуване рішення зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального та процесуального права, а саме вимоги ст. 203 ЦК України, ст. ст. 32, 43 ГПК України, ст. 116 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", що привело до прийняття невірного рішення по цій справі.

Вказані докази в їх сукупності підтверджують протиправну поведінку ПП "Автотрансторг", шкоду, завдану відповідачем власнику землі - Харківській міській раді, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

На додаток до вищенаведеного колегія суддів звертає окрему увагу на те, що 09.02.2012 р. вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова, що набрав чинності, виконуючого обов'язки директора ПП "Автотрансторг" Семикіна І.П. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за фактом самовільного зайняття підприємством вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З урахуванням вказаної норми закону факт самовільного зайняття земельної ділянки ПП "Автотрансторг" по Мереф"янському шосе, 11-А м. Харків загальною площею 0,423 Га підтверджено вироком суду по кримінальній справі та не потребує доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення суми за спричинену шкоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги щодо заборони відповідачеві використовувати самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,423 га, яка знаходиться за адресою: м.Харків, Мереф"янське шосе, 11-А задоволенню не підлягають, оскільки обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не передбачений ані чинним Цивільним кодексом України, ані чинним Господарським кодексом України.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 березня 2013 року у справі № 922/206/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.05.2013 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.