Постанова

від 30.10.2013 по справі 922/206/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 922/206/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А., суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Автотрансторг" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. у справі№922/206/13-г Господарського судуХарківської області за позовомПрокурора Червонозаводського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради доПриватного підприємства "Автотрансторг" третя особаДержавна інспекція сільського господарства в Харківській області провідшкодування майнової шкоди та заборону вчиняти дії

за участю:

- позивача:Мирось С.В. (довіреність від 03.01.2013р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач), прокурор Червонозаводського району міста Харкова просив стягнути із Приватного підприємства "Автотрансторг" (далі - відповідач) 224233,75 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, та заборонити йому використовувати самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,423 га. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без оформлення правовстановлюючих документів використовував земельну ділянку, чим завдав шкоди, розрахованої відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2013р. (суддя Жигалкін І.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Ільїн О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача шкоду в розмірі 224233,75 грн., в іншій частині у позові відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів без змін, посилаючись на відсутність правових підстав для їх скасування.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов місцевий господарський суд з висновкам якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що оскільки самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки підтверджено належними та допустимими доказами, відповідач має відшкодувати шкоду, завдану такими діями.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

У касаційній скарзі особа, що її подала, посилається на те, що нею суду було надано докази, які спростовують факт самовільного зайняття земельної ділянки у вказаному у судових рішення розмірі, посилаючись при цьому, зокрема на прийняті рішення органами місцевого самоврядування від 26.10.1983р., 09.10.1985р., 10.06.1987р. щодо надання земельних ділянок.

Відповідно до приписів статті 111 11 ч.2 п.4 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Харківської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні відповідачем земельної ділянки по Мереф'янському шосе, 11-А у м. Харків, оформленої Актом від 08.08.2012 р., встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,423 га за вказаною адресою без документів, які посвідчують право власності або користування цією земельною ділянкою, тобто самовільно.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 124 вказаного Кодексу).

Як передбачено статтею 211 цього кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно статті 152 наведеного кодексу захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (ч.3 п. ґ).

Відповідач не довів, що рішеннями органів місцевого самоврядування від 26.10.1983р., 09.10.1985р., 10.06.1987р. йому надавалась зазначена у акті перевірки земельна ділянка, висновків судів щодо самовільного користування ним земельною ділянкою, не спростував.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на положеннях чинного законодавства і на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Автотрансторг" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2013р. у справі Господарського суду Харківської області №922/206/13-г, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський