Рішення

від 02.03.2009 по справі 36/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/257

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.03.09 р.                                                                                                       Справа № 36/257                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: БудкоН.В.

при секретарі судового засідання: Губенко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротрейд” м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” м.Донецьк

про: стягнення пені в сумі 701 946грн. 93коп., та передоплати в сумі 224 865грн. 20коп.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Яроменак Д.В. по дов.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Феротрейд” м.Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” м.Донецьк, про стягнення пені в сумі 381 146грн. 51коп.

Також, позивач надав суду заяву №275 від 05.11.07р., в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у Донецькій філії АБ „Експрес-Банк”, р/р №260080000301 у м.Донецьку, МФО 335838, та на інші рахунки в інших банківських установах, а також заявив клопотання про направлення запиту до Ворошиловську ДПІ м.Донецька про наявність рахунків ТОВ „ДОК”.

Під час розгляду спору позовні вимоги неодноразово уточнювались.

Відповідно до останньої заяви б/н та дати (вх.02-41/48639 від 16.12.08р.) позивач уточнив позовні вимоги згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 701 946грн. 93коп., а також суму передоплати 224 865грн. 20коп.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням останнього уточнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №-01/06 від 08.08.06р. з додатками до нього, рахунки, платіжні доручення, претензії №185 від 08.08.07р., №58 від 05.03.07р.

Відповідач надав суду відзиви на позов, згідно яких позовні вимоги не визнає з наступних підстав:

-          позивачем не було надано належним чином обладнане приміщення для встановлення обладнання згідно п.7.2 договору , у зв'язку з чим вважає, що відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України прострочка боржника не наступає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочки кредитора, на підтвердження чого надав рішення господарського суду Донецької області від 16.06.08р. по справі №36/120пн, рішення господарського суду Донецької області від 31.07.07р. по справі №19/219, постанову Вищого господарського суду України від 18.12.07р. №43/213пд;

-          в момент укладення договору у позивача був відсутній дозвіл на реконструкцію будівлі цеху для виробництва феросплавів;

-          перераховані 25.10.06р. грошові кошти в сумі 44 965грн. 20коп. не є передоплатою по договору та їх призначення відповідачу не ясно, у зв”яку з чим розрахунок штрафних санкцій повинен здійснюватися виходячи з суми передоплати 179 900грн. з 11.12.06р., а не з суми 224 865грн. 20коп. з 20.11.06р.;

-          п.8.3 договору передбачає санкцію за порушення зобов'язання у формі штрафу, а не у формі пені; наданий позивачем екземпляр договору з невідомих причин містить інший текст;

-          керівництвом позивача були допущені численні порушення екологічного та природоохоронного законодавства України, у зв'язку з чим державними органами розглядаються скарги на дії керівництва ТОВ „Феротрейд”, а також знаходяться судові справи з приводу закриття виробництва на підприємстві;

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

08.08.06р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Феротрейд”, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОК” уклали договір №-01/06 на купівлю, монтаж, введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт обладнання в гарантійний та післягарантійний період.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач продає, а позивач купує на умовах відвантаження, монтажу та пуско - налагоджувальних робіт нового пресового обладнання по виробництву брикетів.

Транспортування обладнання до місця встановлення здійснюється транспортом відповідача (п.3.3 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що обладнання повинно бути поставлено, а також виконані роботи по встановленню, монтажу та технологічному випробуванню згідно додатку №2 протягом 4-х місяців з дня надходження передоплати.

Відповідно до графіку робіт (додаток №2 до договору), роботи проводяться поетапно в наступні строки:

1.розробка технічної документації та робочих креслень – до 8 жовтня.

2.виготовлення пресового обладнання – до 20 листопада.

3.випробування пресу – до 5 грудня.

4.транспортування обладнання – до 10 грудня.

5.монтаж та пуско – налагоджувальні роботи – до 25 грудня.

Доповненням від 10.10.06р. до договору сторони визначили, що у зв'язку з технологічними особливостями зміненої конструкції преса сума передоплати збільшується на 44 965грн. 20коп., а поставка, монтаж та введення в експлуатацію обладнання продовжуються на 20 календарних днів, тобто до 15.01.07р.

Згідно п.4.2 договору оплата здійснюється позивачем в такому порядку: 70% передоплата на підставі виставленого рахунку протягом 10 банківських днів, 20% - по факту поставки обладнання в місце призначення, 10% - після підписання акту пуску обладнання в експлуатацію.

На виконання п.4.2 договору а також на підставі виставлених відповідачем рахунків №01/06 від 10.08.06р. на суму 179 900грн. та №03/06 від 11.10.06р. на суму 44 965грн. 20коп., позивач  платіжними дорученнями №157 від 11.08.06р. на суму 179 900грн., №134 від 25.10.06р. на суму 44 965грн. 20коп., здійснив відповідачу передоплату в сумі 224 865грн. 20коп.

Враховуючи те, що п. 3.1 договору сторони передбачили, що обладнання повинно бути поставлено, а також виконані роботи по встановленню, монтажу та технологічному випробуванню згідно додатку №2 протягом 4-х місяців з дня надходження передоплати, тобто в більш тривалий строк, ніж це передбачено додатком №2 до договору та доповненням до нього від 10.10.06р., суд вважає, що відповідач повинен був остаточно виконати свої зобов'язання у строк до 25.02.07р. включно, оскільки остаточно передоплата була перерахована відповідачу 25.10.06р.

Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, посилаючись при цьому на те, що у порушення п.7.2 договору позивач не представив йому приміщення для встановлення обладнання.

На вимогу суду позивач надав договір оренди №08.06/06 від 08.06.06р., згідно якого він отримав у тимчасове платне користування від ТОВ „Торговий дім „Граніт” нерухоме майно: недобудовану нежитлову будівлю загальною площею 3901,84грн., забезпечену електропостачанням, під'їзними коліями, розташовану за адресою м.Харцизьк, с.Гірне, 3-я ділянка  б/н,  для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до акту приймання-передачі від 08.06.06р. ТОВ „Торговий дім „Граніт” передало позивачу вищевказане нерухоме майно в оренду.

Таким чином, на момент укладення договору з відповідачем у позивача було в оренді вищевказане приміщення для встановлення обладнання, забезпечене енергопостачанням.

В подальшому, позивач уклав з ТОВ „Торговий дім „Граніт”  договір купівлі-продажу від 22.03.07р. означеного нерухомого майна, у зв'язку з чим вищевказаний договір оренди №08.06/06 від 08.06.06р. був розірваний, про що свідчить акт приймання-передачі від 22.03.07р.

Як вбачається з витягу Харцизького бюро технічної інвентаризації від 28.03.07р., нерухоме майно у вигляді недобудованої житлової будівлі у м.Харцизьк, смт.Гірне, Третя ділянка б/н, належить на праві приватної власності позивачу.

Факт знаходження вищевказаного майна у власності позивача додатково підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.08р. по справі №39/120пн, згідно якого за ТОВ „Феротрейд” визнано право власності на будівлю цеху по виробництву кольорового лиття та алігатур літ.А1-5 площею 4048,2м.кв., розташованої за адресою м.Харцизьк, смт.Гірне, третя ділянка, б/н.

          Належних доказів неможливості виконання відповідачем умов договору №-01/06 від 08.08.06р., підписаного відповідачем без заперечень та зауважень не представлено.

          Посилання відповідача на відсутність постачання електроенергії у наданому позивачем приміщенні судом до уваги не прийнято, оскільки будівля, в яку необхідно було поставити та встановити обладнання, на момент укладення договору, була розташована на території іншої юридичної особи, а позивачем надана копія договору №1/120 від 01.12.05р., укладеного між ТОВ „Торговий дім „Граніт”  та енергопостачальником – ДП „Укренерговугілля”.

          Крім того, позивачем наданий договір №1 0076 000 від 04.06.07р. з актом розмежування балансової належності до нього, який він уклав після придбання у власність вищевказаного приміщення з ТОВ „Сервіс-Інвест” на постачання електричної енергії, а також акт Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці  №122 від 04.04.07р. про початок експлуатації електроустановки, що також свідчить про наявність електроенергії  в наданому позивачем приміщенні.

Твердження відповідача на те, що позивач придбав будівлю цеха, в якому він планував розміщення обладнання лише у червні 2008р. не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки це приміщення, забезпечене енергопостачанням, позивачем було орендовано ще у червні 2006 року згідно договору оренди №08.06/06 від 08.06.06р., яке в подальшому було придбано позивачем у приватну власність.  

Крім того, умовами договору №-01/06 від 08.08.2006р. не передбачено, що приміщення для встановлення обладнання обов'язково повинно перебувати у власності позивача, і не може бути орендоване. Також умовами даного договору не передбачено який саме відсоток готовності повинно мати дане приміщення.

Твердження відповідача в частині того, що згідно рішення господарського суду Донецької області від 31.07.07р. по справі №19/219, а також постанови Вищого господарського суду України від 18.12.07р. по справі №43/231пд, Закрите акціонерне товариство „Інженерні технології України”, яке повинно було забезпечити виконання для позивача всіх робіт, пов'язаних з електрозабезпеченням вищевказаного цеху, так і не виконало своїх зобов'язань, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, оскільки вони не є належним доказом ненадання позивачем приміщення для встановлення обладнання.

З наданого відповідачем договору зберігання від 01.03.07р., укладеного з ТОВ „Гиперпрес”, акту приймання-передачі матеріальних цінностей на зберігання від 01.03.08р., а також платіжних доручень №528 від 21.09.07р. на суму 54195грн., №2 від 15.02.08р. на суму 27097,50грн., №539 від 02.11.07р. на суму 18065грн., №29 від 12.05.08р. на суму 27097,50грн., не вбачається, що відповідачем було передано на зберігання саме те обладнання, яке було виготовлено ним для позивача.

Акт приймання-передачі устаткування до монтажу №3/06 від 11.12.06р. складений відповідачем в односторонньому порядку не є належним доказом в підтвердження того, що відповідач у передбачені договором строки виготовив пресове обладнання для позивача.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивач у відповідності з  п.7.2 договору мав приміщення для встановлення обладнання, а заперечення відповідача в цій частині є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Під час розгляду спору відповідач направив на адресу позивача листи №1/07 від 04.01.07р., №21/07 від 03.07.07р., №48/07 від 06.08.07р., №89/07 від 22.11.07р., в яких він просив позивача надати спеціалістів по перевезенню, монтажу та налагоджуванню обладнання, а також надати виробничу ділянку з проводом електроенергії, фундаментний грунт та інші комунікації для перевезення, монтажу та налагоджування обладнання.

Означені листи були направлені позивачу 23.11.07р., про що свідчать поштові повідомлення №554956 та №554964.

У свою чергу, 27.11.07р. позивач направив на адресу відповідача лист №300 від 21.11.07р. з проханням транспортувати обладнання для місця його встановлення власним транспортом за адресою м.Харцизьк, смт.Гірне, третя ділянка, б/н.

Але навіть після цього відповідач до теперішнього часу так і не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснив поставку позивачу обладнання, а також його монтаж та введення в експлуатацію.

Також суд  звертає увагу на те, що у листах №1/07 від 04.01.07р., №21/07 від 03.07.07р., №48/07 від 06.08.07р., №89/07 від 22.11.07р., відповідач необґрунтовано просить позивача надати спеціалістів по перевезенню, монтажу на налагоджуванню обладнання, оскільки за умовами п.3.3, 5.2, 6.1, 7.1 договору саме на відповідача покладений обов'язок здійснити транспортування обладнання до місця встановлення власним транспортом, виконати роботи по монтажу своїми спеціалістами, та провести навчання робочого персоналу позивача експлуатації та технічному обслуговуванню пресового обладнання.

Жодних доказів, які б підтверджували те, що відповідач виконуючи умови п.3.3 договору транспортував обладнання до місця встановлення, намагався здійснити його монтаж та технічне випробування, але позивач перешкоджав цьому, суду не представлено.

В матеріалах справи міститься рішення Харцизької міської ради №5/4-161 від 30.06.06р., згідно якого позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розміщення на території Харцизької міської ради виробництва феросплавів.

Рішенням Харцизької міської ради №5/9-365 від 30.11.06р. позивачу був наданий дозвіл на виконання проектних робіт на реконструкцію будівлі колишнього електродного цеху під ливарне виробництво кольорових матеріалів та лігатур (крім феротитану та ферованадію) в м.Харцизьку, смт.Гірне, Третя ділянка, б/н, але ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 14.12.06р. дія означеного рішення була призупинена, а в подальшому, Харцизька міська рада рішенням від 18.05.07р. №5/17-791 скасувала своє рішення від 30.11.06р. №5/9-365.

Також відповідач надав суду ухвалу Харцизького міського суду від 04.01.08р., залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.08р., якою призупинена дія рішення Зуївської селищної ради №5/19-165 від 20.11.07р. „Про надання згоди на розробку проекту землеустрою з відведенням земельної ділянки під реконструкцію будівлі під ливарне виробництво та з виробництва кольорових металів та лігатур”, і призупинена дія рішення Харцизької міської ради №5/26-1278 від 24.12.07р. „Про затвердження рішення Зуївської селищної ради від 20.11.07р. №5/19-165”.

Відповідно до постанови Харцизького міського суду від 27.10.08р., вищевказані рішення були скасовані.

При цьому, в матеріалах справи є рішення Харцизької міської ради №391 від 06.06.07р. про надання позивачу дозволу на виконання проектних робіт на будівництво недобудованої не житлової будівлі під ливарний цех по виробництву кольорових металів і лігатур у м.Харцизьку, смт.Гірне, Третя ділянка б/н.

Але господарський суд вважає, що наявність чи відсутність у позивача дозволу на реконструкцію будівлі цеху для виробництва феросплавів, а також вищевказані рішення Харцизької міської ради не можуть впливати на зміст укладеного сторонами договору та не звільняє відповідача від виконання його зобов'язань в натурі.  

Водночас, згідно Статуту ТОВ „ДОК” вказане товариство не є особою, на яку покладені повноваження щодо контролю чи перевірки підстав здійснення позивачем будь-яких робіт. Відповідальність за здійснення відповідних робіт без окремого дозволу покладається на позивача, а не на відповідача.

Під час розгляду спору відповідачем було заявлено клопотання про витребування з прокуратури м.Харцизька та господарському суді Донецької області інформації відносно розгляду позовної заяви прокуратури м.Харцизька в інтересах Харцизької міської ради та Державної екологічної інспекції  в Донецькій області про припинення екологічно небезпечної діяльності ТОВ „Феротрейд”.

В заявленому клопотанні суд відповідачу відмовляє, оскільки його заперечення про те, що керівництвом позивача були допущені численні порушення екологічного та природоохоронного законодавства України, у зв'язку з чим у державних органах розглядаються скарги на дії керівництва ТОВ „Феротрейд”, а також знаходяться на розгляді судові справи з приводу закриття виробництва на підприємстві, є безпідставні, так як факт порушення з боку позивача екологічного та природоохоронного законодавства України не є підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань по договору №-01/06 від 08.08.06р., а правовідносини між позивачем та органами місцевої влади не стосуються правовідносин між сторонами по спірному договору, так як в тексті договору відсутні умови про необхідність наявності будь-яких попередніх дозволів органів влади для виконання відповідачем своїх зобов'язань в натурі.    

Таким чином, наведені відповідачем у відзивах на позов перешкоди для виконання взятих на себе зобов'язань не є обставинами в розумінні ст.617 Цивільного кодексу України, які звільняють його від відповідальності за порушення зобов'язання по договору №-01/06 від 08.08.06р.

Оцінивши в сукупності всі вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач у порушення взятих на себе договірних зобов'язань не здійснив поставку обладнання позивачу за адресою м.Харцизьк, смт.Гірне, третя ділянка, б/н, не виконав роботи з монтажу та налагоджуванню даного обладнання, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 693 Цивільного кодексу України передбачає положення, коли продавець отримав суму попередньої оплати, але при цьому не передав товар покупцю згідно умов договору у встановлений строк.

В такому випадку покупець має право вимагати від продавця передачі оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати. Тобто у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог – або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплачену за товар суму. Право вибору при цьому належить покупцю.

В даному випадку, у позивача немає потреби в отриманні від відповідача товару, оскільки відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання та не передав обладнання позивачу у встановлений строк, не здійснив його встановлення, монтаж та технологічне випробування.

08.12.07р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №326 від 06.12.07р. про повернення суми сплаченої передоплати.

Дана вимога відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем взятого на себе договірного зобов'язання в частині строків поставки позивачу обладнання, а також те, що передоплата в сумі 224 865грн. 20коп. відповідачем до теперішнього часу не повернута, господарський суд вважає позовні вимоги з урахуванням уточнення в частині стягнення передоплати в сумі 224 865грн. 20коп. на підставі ст.693 Цивільного кодексу України обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Частина перша статті 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За порушення відповідачем строків поставки обладнання та проведення вказаних у договорі робіт, позивач, згідно п.8.3 договору, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,5% від суми здійсненої позивачем передоплати за кожен день прострочення в сумі 701 946грн. 93коп. за період з лютого 2007р. по жовтень 2008р. включно.

У відзиві на позов б/н від 19.11.07р. відповідач зазначає, що в наданому позивачем екземплярі договору п.8.3 з невідомих причин містить інший текст, а саме передбачена санкція за порушення зобов'язання у формі пені в розмірі 0,5% від суми передоплати за кожен день прострочення, тоді як у п.8.3 екземпляру договору відповідача передбачено, що при порушенні продавцем строків поставки обладнання та проведення вказаних у договорі робіт покупець вправі стягнути з продавця штраф у розмірі 0,5% від суми передоплати за кожен день прострочення.

У зв'язку з цим, господарський суд ухвалою від 17.12.07р. з власної ініціативи призначив по справі судову технічну експертизу документів, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, та відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження по справі.

На вирішення вищевказаної експертизи були поставлені наступні запитання:           

1. Чи з одного набору надруковані оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р. наданий позивачем та оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р. наданий відповідачем;

2.Чи вносились у тексті п.8.3 оригіналу договору №-01/06 від 08.08.06р. наданого позивачем та п.8.3 оригіналу договору №-01/06 від 08.08.06р. наданого відповідачем зміни? Якщо вносилися, то яким способом і який зміст первинного тексту означених оригіналів договорів?

3.Чи не виготовлений аркуш третій оригіналу договору №-01/06 від 08.08.06р. наданого позивачем та аркуш третій оригіналу договору №-01/06 від 08.08.06р. наданого відповідачем в різний час по відношенню до першого, другого та четвертого аркушів договорів?

4.Який саме оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р. є подлінним, а який сфальсифікованим –наданий позивачем  чи наданий відповідачем?

14.03.08р. до господарського суду надійшов висновок експерта з судово-технічної експертизи документів №6676/03 від 25.02.08р., у зв'язку з чим ухвалою від 17.03.08р. провадження по справі №36/257 було поновлено.

Однак враховуючи те, що у вищевказаному висновку експертом не надано чіткої та однозначної відповіді стосовно того, який саме оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р. є подлінним, а який сфальсифікованим, господарський суд ухвалою від 01.04.08р. направив матеріали справи до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області для проведення розслідування по факту використання Товариством з обмеженою відповідальністю „Феротрейд” або Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОК” завідомо підробленого документа (ст.358 Кримінального кодексу України), та відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження по справі.

11.11.08р. до господарського суду надійшла постанова від 10.09.08р. ст.дознавача Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області про порушення кримінальної справи по факту використання завідомо підробленого документу – договору №01/06 від 08.08.06р. на покупку, монтаж, введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт обладнання в гарантійний та післягарантійний період  за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою від 17.11.08р. господарський суд поновив провадження по справі.

Під час розслідування слідчими органами вищевказаної кримінальної справи була призначена судово-почеркознавча та технічна експертиза документів, на вирішення якої були направлені оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р. наданий ТОВ Феротрейд”, та оригінал договору №-01/06 від 08.08.06р., наданий ТОВ „ДОК”.

Згідно висновку судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів №4860/02, №4861/03 від 10.10.08р., відтиски печаток на наданих документах нанесено рельєфними кліше, виготовленими з дотриманням технологічних правил, за виключенням відтиску печатки ТОВ „Феротрейд” на „Договоре №-01/06 на покупку, монтаж, ввод в эксплуатацию, техническое обслуживание и ремонт оборудования в гарантийный и послегарантийный период” від 08.08.2006р., наданий ТОВ „ДОК”, який нанесено струминно-капельним засобом друку, тобто не рельєфним кліше, експериментальні зразки якого надані для порівняльного дослідження; підпис від імені Кудрявцева Володимира Серафімовича, що розташовано у „Договорі №01/06 від 08 серпня 2006 року, представлений до господарського суду Донецької області ТОВ „ДОК” на четвертому аркуші у графі „Покупатель” виконано не Кудрявцевим Володимиром Серафімовичем, а іншою особою з наслідуванням справжньому підпису; „Договор №-01/06 на покупку, монтаж, ввод в эксплуатацию, техническое обслуживание и ремонт оборудования в гарантийный и послегарантийный период” від 08.08.2006р., наданий ТОВ „Феротрейд”, та „Договор №-01/06 на покупку, монтаж, ввод в эксплуатацию, техническое обслуживание и ремонт оборудования в гарантийный и послегарантийный период” від 08.08.2006р. наданий ТОВ „ДОК” мають розбіжності за способом друку (екземпляр договору ТОВ „Феротрейд” – електрографічний спосіб, а оригінал договору ТОВ „ДОК” – струминно-капельний спосіб друку), за змістом тексту, розташуванню та написанню окремих слів, розташуванню окремих реквізитів.

За таких обставин, господарський суд не приймає до уваги наданий відповідачем екземпляр  договору №-01/06 від 08.08.2006р. і вважає, що фактично сторони уклали договір в редакції позивача та передбачили відповідальність за порушення зобов'язання у формі пені в розмірі 0,5% від суми передоплати за кожен день прострочення.

Позивач направляв відповідачу претензії №58 від 05.03.07р. та №185 від 08.08.07р. з вимогою оплатити пеню, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

У зв'язку з цим позивач в останній заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,5%  за період з лютого 2007 року по жовтень 2008р.  включно в сумі 701 946грн. 93коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд вважає, що він не повністю відповідає вимогам діючого законодавства з огляду на таке.

Пункт п.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Однак, позивач розрахував пеню за 635днів, що суперечить п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в цій частині  задовольняє частково, та стягує з відповідача пеню за період  26.02.07р. по 29.08.07р. в сумі 204 627грн. 33коп.  із розрахунку 224 865грн. 20коп.х182 дня х0,5%.

Посилання відповідача у відзиві на позов б/н від 19.11.07р. на те, що йому неясно призначення платежу в сумі 44 965грн. 20коп. від 25.10.06р., оскільки ці кошти не є передоплатою по договору, так як передоплата складає рівно 70% від суми договору (179 900грн.), а інші кошти перераховуються вже після поставки обладнання, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, з огляду на таке.

Як вказувалось вище, 10.10.06р. сторони уклали доповнення до договору, яким збільшили суму передоплати на 44 965грн. 20коп., на підставі чого відповідач виставив рахунок №03/06 від 11.10.06р. на означену суму, який позивачем був оплачений платіжним дорученням №134 від 25.10.06р. із зазначенням прямого призначення платежу (мовою оригіналу): „Предоплата за навесное оборудование, согл. сч.№03/06 від 11.10.06 В т.ч. НДС – 7494,20грн.”.

Таким чином, перераховані позивачем грошові кошти в сумі 44 965грн. 20коп. згідно платіжного доручення №134 від 25.10.06р. є саме передоплатою, а твердження відповідача в цій частині спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

          Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу у вимогах в частині накладення арешту на грошові кошти у Донецькій філії АБ „Експрес-Банк” (р/рахунок №260080000301) у м.Донецьку, МФО 335838, а також інші рахунки інших банків,  а також у клопотанні щодо направлення запиту у Ворошиловську ДПІ м.Донецька про наявність рахунків ТОВ „ДОК”, оскільки позивач не представив доказів, які б підтверджували те, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 230, 232 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 614, 693 ЦК України,  керуючись ст. ст.  22, 33, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротрейд” м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” м.Донецьк з урахуванням уточнення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОК” ЄДРПОУ 23430097 (83008, м.Донецьк, вул. Рози Люксембург, 30а/3, р/р260080000301 у Донецькій філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 335838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Феротрейд” ЄДРПОУ 34150792 (86108, Донецька область, м.Макіївка, вул. Свердлова,10, р/р26004210759670 у Донецькій обласній філії АКБ УСБ м.Донецьк, МФО 334011) суму передоплати 224 865грн. 20коп., пеню в сумі 204 627грн. 33коп., витрати по сплаті держмита в сумі 4 294грн. 92коп.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 54грн. 68коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

У судовому засідання 02.03.09р. оголошено повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.          

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя