Постанова

від 11.12.2006 по справі 17/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "11" грудня 2006 р. Справа №  17/385

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи № 17/385

за позовом: Знам”янського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області, м. Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області  

до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Бобринецьке автотранспортне підприємство № 13537”, м. Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області

про стягнення 15416,85 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від прокуратури – Федунець З.О., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області, посвідчення         № 347;

від позивача – Варламова С.А., довіреність № 27/07-39 від 03.01.06 р., головний спеціаліст-юрисконсульт;

від відповідача – участі не брали.

Знам”янським транспортним прокурором в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області подано позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства „Бобринецьке автотранспортне підприємство № 13537” заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  за листопад-грудень місяці 2002 року в сумі 7484,30 грн., а також 1439,55 грн. фінансових санкцій та 6493 грн. пені за порушення строків сплати страхових внесків.

Відповідач до суду не з'явився,  причини неявки не повідомив, позов не заперечив, витребувані судом документи не подав. Ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкриття провадження у справі №17/385 від 21.11.2006р., була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті про те, що за вказаною адресою підприємство не існує. Проте, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвалу про відкриття провадження по справі від 21.11.2006 р. господарським судом надіслано на  відповідача, що була зазначена в позовній заяві: Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Промислова, 3.

Згідно довідки головного управління статистики у Кіровоградській області   № 15-6140 від 24.11.2006 р., надісланої останнім на вимогу суду, відкрите акціонерне товариство „Бобринецьке автотранспортне підприємство                                  № 13537” зареєстроване за адресою : Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Промислова, 3. Отже,  про зміну свого місцезнаходження відповідач державного реєстратора не повідомляв.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження  юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”  і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвалу суду від 21.11.2006 р.  за місцем реєстрації відповідача.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво держави в суді у випадках, визначених чинним законодавством.

Держава реалізує свою політику загальнообов'язкового державного соціального страхування в тому числі і через управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, тому прокурор вправі подати позов в інтересах держави в особі відповідних органів управління, за наявності в органу, що зазначається позивачем, статусу юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в  районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, управління Пенсійного фонду України у районах є органом Фонду, підвідомчим головному управлінню Фонду в області, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Згідно п.2.2 вказаного Положення управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вступив в силу з 01.01.2004 р., передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 8 "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

До страхових внесків згідно статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статей 18, 19, 20 пункту 8 Розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за визначеною ставкою відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (до 31.03.2005р. –32%, з 31.03.2005 р . –32,3%, з 01.01.2006р. –31,8%) від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єктів оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2 % від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з пунктом 6 та 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період дорівнює 1 календарному місяцю. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відкрите акціонерне товариство „Бобринецьке автотранспортне підприємство № 13537”, зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, а тому відповідно до цього є платником по платежах до бюджету управління.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійним фондом України в Бобринецькому районі Кіровоградської області за листопад–грудень місяці 2002 року складає 7484,30 грн., що підтверджується матеріалами справи: копіями розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад-грудень місяці 2002 року (а.с. 10,11).

Отже, відповідачем було порушено строки сплати страхових внесків за листопад-грудень місяці 2002 року.

За вказане порушення, рішеннями управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області № 1 від 02.04.2002 року, № 3 від 04.02.2002 року, № 14 від 20.09.2002 року та від 17.03.2003 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання до відповідача застосовано штрафні санкції на загальну суму 1439,55 грн. (а.с.12,14,16,18).

Відповідачем не надано суду доказів оскарження рішень № 1 від 02.04.2002 року, № 3 від 04.02.2002 року, № 14 від 20.09.2002 року та від 17.03.2003 року в порядку, визначеному частиною 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6403 грн. пені, яка самостійно нарахована останнім та вважається узгодженою. Обґрунтованість нарахування позивачем відповідачу пені на загальну суму 6493 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: інформаціями про розрахунки з Пенсійним фондом України за січень місяць 2001 р. - серпень місяць 2001 р. та за грудень місяць 2002 р., а також актом перевірки порядку обчислення і сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 14.03.2001 р. (а.с. 27-35).

Оскільки докази сплати заборгованості в сумі 15416,85 грн. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду не подано, тому позовні вимоги  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160, 162, 163, частинами 1-4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Бобринецьке автотранспортне підприємство № 13537” (Кіровоградська область,                                м. Бобринець, вул. Промислова, 3, р/р 26005435031000 в Укрсиббанку м. Кіровоград, МФО 323293, код 03117458) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області (Кіровоградська область, м.Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80, р/р №256023011234 в ОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 323475, код 20641333) –  7484,3 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,  1439,55 грн. штрафних санкцій та 6493 грн. пені.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя   С.В. Таран