Рішення

від 29.05.2008 по справі 7/149/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/149/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.08                                                                                        Справа №  7/149/08

Суддя   

За позовом Головного управління  Державного казначейства України  у Запорізькій області в особі  Державного казначейства у Розівському районі Головного управління Державного казначейства  України у Запорізькій області, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область

До  Розівської дослідної станції Інституту зернового господарства  УААН, смт.Розівка Запорізької області.  

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  позивача: Відкрите акціонерне товариство “Розівський елеватор”, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область

Суддя  КутіщеваН.С.

За участю представників:

Від позивача           Грановська І.І., дов.  № 12-30/119-619 від 30.01.2008р.

Від відповідача      Антонечко Ю.С., дов. № 24/10 від 02.04.2007р.

Від третьої особи: не з'явився.  

          Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача бюджетної позички у сумі 157668 грн.

04.03.2008р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 09.04.2008р. Судове засідання  відкладалось  до  24.04.2008р.,  29.05.2008р.   

Позовні вимоги  обґрунтовані ст. ст. 6, 1212, 1213 ЦК України.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві  в якому з вимогами позивача не погодився. Зазначає, що надані позивачем  до суду рахунки фактури та платіжні доручення не мають відношення до спірної угоди, так як угода укладена 29.08.1996 року, а вищевказані платіжні доручення  є доказом оплати по окремим рахункам за період з квітень –липень 1996 року.   Позивач не надав суду належним доказів, що свідчать про  отримання відповідачем  державної позики. Крім того, сам позивач вказує  в позовній заяві, що належних документів в підтвердження отримання відповідачем  позики не має, на підставі викладеного  в відзиві відповідач просить суд у позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін  суд,

ВСТАНОВИВ:

          В 1996 році, відповідно до Порядку надання та повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого  зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства від 11.04.96 №72/113 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.06.96 №265/1290 “Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 р”, на виконання  Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.96 №323 “Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, відділенням державного казначейства у Розівському районі та Розівською дослідною станцією був укладений договір “Про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року”  від 29.08.96.

          Предметом договору від 29.08.96 було те, що Відділення Державного казначейства у Розівському районі Запорізької області надає відповідачу бюджетну позичку в сумі 157668 грн. на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996р. виходячи з обсягів, визначених договором, укладеним між Товаровиробником (Розівська дослідна станція) та Заготівельним підприємством (АП “Розівський елеватор”).

          ВАТ “Розівський елеватор” було укладено з відповідачем договір без номеру та без дати на реалізацію елітного насіння зернових культур за державним замовленням в 1996р., згідно пункту 4 якого на ВАТ “Розівський елеватор” було покладено обов'язок своєчасно проводити облік та зарахування обсягів реалізованого елітного насіння у виконанні держзамовлення на основі поданих Товаровиробником реєстрів товарно –транспортних накладних.  

          Відповідно до 161 ЦК  в редакції 1963 року, зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином і  в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

          В обґрунтування доказів виконання умов договору з боку ВДК у Розівському районі Запорізької області, позивачем надані платіжні доручення.

Таким чином, позивачем надано копії платіжних доручень за квітень –липень 1996року, на підставі яких  сплачували послуги та товари, що забезпечували  господарську роботу господарства (ремонт вакуумних насосів, запчастини, двигун та інше).  Платіжні доручення  мають суттєві розбіжності з наданими до справи рахунками –фактурами.

Згідно із ст.374 ЦК в редакції 1963 року, за  договором  позики  одна  сторона  (позикодавець)  передає другій  стороні  (позичальникові)  у  власність   (в оперативне управління)  гроші  або  речі,  визначені  родовими  ознаками,   а позичальник зобов'язується  повернути  позикодавцеві  таку  ж  суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.  Договір позики вважається укладеним у момент передачі  грошей або речей.

Рішенням  господарського суду Запорізької області № 23/249 (05), яке залишено  без змін по суті постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.03.2006р., встановлено, що надані до суду рахунки фактури та платіжні доручення не мають відношення до спірної угоди, так як угода укладена 29.08.1996 року, а вищевказані платіжні доручення  є доказом оплати по окремим рахункам за період з квітень –липень 1996 року.  

          Як доказ отримання позики позивач посилається на акт прийому –передачі заборгованості від 15.10.96р. Проте на наданих позивачем оригіналах зазначеного акту та договору від 29.08.96р. з боку Розівської дослідної станції міститься нечитаємий відбиток печатки, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати особу. Відповідач не надав оригінали цих документів. Окрім того,  згідно з п. 4.10 Порядку  надання  і повернення бюджетної позики на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння  за державним замовленням 1996р., зареєстрованого в МЮ України 04.06.1996р. за № 265/1290, такий акт повинен бути підписаний в десятиденний термін після завершення видачі авансів, а він складений  15.10.1996р.

          Згідно зі ст. 35 ГПК України, рішення суду  з цивільної справи, що  набрало законної сили,  є обов'язковим для  господарського  суду щодо фактів, які  встановлені судом  і мають значення для вирішення спору.

           Виходячи з вищевикладеного, позивачем  взагалі не надані  будь-які належні документальні докази, що підтверджують сам факт отримання  спірної суми в розмірі 157668грн. 00коп.

           Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          За таких обставин, вимоги позивача, які він обґрунтовує ст.ст.  469 ЦК УРСР та ст.1212 ЦК України є необґрунтованими і не підтвердженими належними доказами.  

          На підставі вищевикладеного, у позові слід відмовити.

           Керуючись ст.ст.3, 22, 33, 34, 35,  43, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його  підписання.

Дата підписання рішення суду “06” червня 2008р.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева.