cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 року Справа № 1-31-32-7/53-10-761
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Коробенка Г.П.
Куровського С.В.
за участю : представника ПП "Агентство 2500" - Гупаленка О.Ю.; ПАТ "Промінвестбанк" - Туніки Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПП "Агентство-2500"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. по справі №1-31-32-7/53-10-761 за заявою ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Білгород-Дністровський Одеської області до ПП "Агентство -2500" про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2010 р. порушено провадження по справі № 32-7/53-10-761 про банкрутство ПП "Агентство 2500" за загальною процедурою на підставі ст.11 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Справа про банкрутство ПП "Агентство 2500" на стадії підготовчого засідання розглядалась судом неодноразово.
Останньою ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 26.12.2012 по справі №1-31-32-7/53-10-761 /суддя Найфлейш В.Д./ замінено кредитора - ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м.Білгород-Дністровський Одеської області на його правонаступника ПАТ "Промінвестбанк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк"; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 329 578,95 грн., якого зобов'язано подати у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство ПП "Агентство 2500" в офіційних друкованих органах, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Фоменко М.С., відхилено заяви на участь у справі про банкрутство арбітражних керуючих Дарієнко В.Д., Лісєєва К.Ю., Тропанця Ю.М.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. по справі № 31-32-7/53-10-761 /судді : Філінюк І.Г., Лисенко В.А., Аленін О.Ю./ ухвалу підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. залишено без змін.
В касаційній скарзі ПП "Агентство 2500" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким провадження по справі припинити, як таке , що порушене безпідставно.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій між ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк"- ініціюючим кредитором /по даній справі/ та ПП "Рекламотехніка" було укладено кредитний договір № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. на суму 300 000,00 /триста тисяч/ гривень на умовах, передбачених цим договором. На забезпечення кредитного договору № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. між ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" та ПП "Рекламотехніка" було укладено договір застави б/н від 02.06.2005р., з вартістю предмету застави 1 046 489, 90 гривень та договір поруки б/н від 02.06.2005 р. між ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" та ПП "Агентство 2500".
Ініціюючий кредитор - ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Білгород-Дністровський Одеської області звернувся з заявою до суду про порушення провадження по справі про банкрутство ПП "Агентство 2500" у зв'язку з тим , що ПП "Рекламотехніка" своїх зобов"язань по кредитному договору № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. не виконало, заборгованість за даним договором складає 326 198,96 грн. / основна заборгованість - 300 000,00 грн.; прострочені відсотки - 19 052,06 грн.; пеня - 5 558,91 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту - 587,99 грн./ і рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2006 р. зазначена вище заборгованість стягнена з поручителя ПП "Агентство 2500", але рішення суду божником ПП " Агентство 2500 " не виконано боржником ні в добровільному , ні в примусовому порядку.
Ініціюючим кредитором 15.03.2010 р. подано заяву про уточнення кредиторських вимог, відповідно яких, сума кредиторських вимог до ПП "Агентство 2500" складає 680 514,02 грн., із яких: 326 198,96 грн.- заборгованість за договором поруки та 350 935,07 грн. - заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 030-60-01-15 від 21.04.2005 р., що забезпечений заставою майна ПП "Агентство 2500" /обладнання заставною вартістю 376 148,00 грн. та транспортні засоби заставною вартістю 139 634,00 грн./ (т.1, а.с.77,78, 82 83).
В судовому засідання господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. ініціюючий кредитор - ПАТ "Промінвестбанк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" подав клопотання, в якому просив суд не розглядати уточнення до заяви від 11.02.2010 р., посилаючись на те, що додаткові кредиторські вимоги підлягають розгляду у попередньому засіданні суду.
Станом на дату порушення справи про банкрутство ПП "Агентство 2500" (18.02.2010 р.) сума у триста мінімальних розмірів заробітної плати, згідно ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" складала 260 700,00 грн.
Ухвала підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. мотивована тим, що боржник є неплатоспроможний, кредиторські вимоги до боржника в сумі 326 198,96 грн. є безспірними, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як підтверджуються рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2006 р. по справі № 11/234-06-7275, відповідними виконавчими документами та зазначені вимоги не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого строку для їх погашення і складають більше ніж 300 мін. розмірів заробітної плати.
Одеський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. без змін.
Але з такими висновками суду як першої та і апеляційної інстанції погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.
Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження по справі) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги по грошовим зобов'язанням до боржника, по виплаті заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні: ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.
Згідно з ч.7 ст.11 Закону для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначити експертизу. За дорученням суду експертиза проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку.
Питання щодо розміру грошових вимог кредитора до боржника та обґрунтованість порушення провадження по справі про банкрутство, згідно ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглядаються в підготовчому засіданні господарського суду, про що виноситься відповідна ухвала.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю в розумінні зазначеного Закону визнається неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону заява про порушення справи про банкрутство серед іншого повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми боргових вимог кредиторів.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Як вбачається із матеріалів справи, у боржника наявне рухоме та нерухоме майно, ініціюючим кредитором не надано безспірних доказів щодо неспроможності боржника сплатити борг і тому висновок судів попередніх інстанцій щодо неплатоспроможності боржника - є помилковим.
Відповідно до вимог ст.4 2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст.4 5 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці.
Статтею ст.22 ГПК України передбачені права та обов"язки сторін у господарському процесі, зокрема, сторони користуються рівними процесуальними правами та мають право брати участь в господарських засіданнях.
Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог ст.22 ГПК України, справа в підготовчому засіданні господарського суду Одеської області 26.12.2012 р. розглянута судом без участі представника боржника - ПП "Агентство 2500".
Крім того, як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій вимоги ініціюючого кредитора до боржника - ПП "Агентство 2500" складають 326 198,96 грн. і грунтуються на тому , що між ним та ПП "Рекламотехніка" було укладено кредитний договір № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. на суму 300 000,00 /триста тисяч/ гривень на умовах, передбачених цим договором. На забезпечення кредитного договору № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. між ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" та ПП "Рекламотехніка" було укладено договір застави б/н від 02.06.2005р., з вартістю предмету застави 1 046 489, 90 гривень та договір поруки б/н від 02.06.2005 р. між ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" та ПП "Агентство 2500", а оскільки ПП "Рекламотехніка" своїх зобов"язань по кредитному договору № 047-60-01-15 від 02.06.2005 р. не виконало, заборгованість за даним договором складає 326 198,96 грн. / основна заборгованість - 300 000,00 грн.; прострочені відсотки - 19 052,06 грн.; пеня - 5 558,91 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту - 587,99 грн./ і рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2006 р. зазначена вище заборгованість стягнена з поручителя ПП "Агентство 2500", але рішення суду божником ПП " Агентство 2500 " не виконано боржником ні в добровільному , ні в примусовому порядку.
Згідно п.8 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви ініціюючого кредитора додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Відповідно до ч.9 ст.11 даного Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Таким чином, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, може ініціювати справу про банкрутство лише у випадку, якщо сума його вимог до боржника перевищує вартість переданого в заставу майна, за умови відповідності цих вимог приписам ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається із матеріалів справи, при укладенні договору застави від 02.06.2005 р. сторони договору: ПАТ "Промінвестбанку" та ПП "Рекламотехніка" за взаємною згодою визначили вартість майна боржника, що передається в заставу кредитору, в сумі 1 046 484,90 грн. (п.1.3 договору)
Саме цією вартістю майна, тобто визначеною за згодою кредитора та боржника, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог ініціюючого кредитора - заставодержателя, які не забезпечені заставою, оскільки вартість заставного майна у подальшому може змінюватись.
У зв'язку з чим проведена будь-якою із сторін договору в односторонньому порядку оцінка заставного майна не може слугувати підставою для визначення розміру вказаних грошових вимог ініціюючого кредитора.
Сума визнаних судом безспірних кредиторських вимог ініціюючого кредитора до ПП "Агентство 2500" складає 326 198,96 грн., а отже, ці вимоги повністю забезпечені заставою, і тому не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлення на момент порушення справи про банкрутство обставин забезпечення грошових вимог ініціюючого кредитора заставою майна боржника, виключає можливість визнання їх безспірними та зобов'язує ініціюючого кредитора надати до заяви про порушення справи про банкрутство докази реалізації заставного майна, або докази того, що реалізація заставного майна не забезпечить задоволення його грошових вимог і залишок незадоволених грошових вимог буде відповідати ч. 3 статті 6 Закону.
В матеріалах справи відсутні належні докази, що ініціюючим кредитором - ПАТ "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк" здійснювались передбачені законом заходи для реалізації свого права по отриманню заборгованості за рахунок заставленого майна , оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення стягнення на заставлене майно та докази неможливості задовольнити кредиторські вимоги за рахунок даного майна.
Отже , висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для порушення справи про банкрутство ПП " Агенство 2500 " - є передчасними.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство ПП "Агентство 2500", порушена безпідставно.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо вартості реалізованого у загальному порядку заставного майна буде не достатньо для повного задоволення вимог заставодержателя - ініціюючого кредитора, він не позбавлений права повторно звернутися з відповідною заявою про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишаючи без змін ухвалу господарського суду першої інстанції від 26.12.2012 р., Одеський апеляційний господарський суд належним чином зазначені вище вимоги закону не виконав.
Відповідно до ст.111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постановами Вищого господарського суду України від 26.04.2011 р. та від 22.05.2012 р. скасовані постанови Одеського апеляційного господарського суду та ухвали підготовчого засідання господарського суду Одеської області, справу про банкрутство ПП "Агентство 2500" передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання, з підстав, викладених в постановах ВГСУ/т.5 а.с. 115-120, т.10 а.с.138-142/
Двічі переглядаючи повторно справу, в супереч вимог закону, судами попередніх інстанцій не були належним чином виконані вказівки, які містились в постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2011 р. та від 22.05.2012 р.
Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Статтею 111 9 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.
За таких обставин, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. по справі про банкрутство ПП "Агентство 2500" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п. 1 1 ч.1 ст.80 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 - 111 13 , п. 1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП "Агентство 2500" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 р. по справі №1- 31-32-7/53-10-761 скасувати.
Провадження по справі № 1-31-32-7/53-10-761 припинити.
Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію порушення справи про банкрутство ПП "Агентство 2500", м.Білгород-Дністровське, вул.Першотравнева, б.77 ( код ЄДРПОУ 25048752), проведену відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 18.02.2010 р. по справі №1- 31-32-7/53-10-761.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Коробенко Г.П.
Куровський С.В.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2013 |
Оприлюднено | 27.05.2013 |
Номер документу | 31393269 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ткаченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні